110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Часто в медіа можемо побачити нетактовні або й маніпулятивні заголовки про те, що «ветеран вчинив той чи інший злочин». Проте немає і не може бути специфічних злочинів, які вчиняються ветеранами у цивільному житті. Так, ми не можемо окремо говорити про кримінальні правопорушення, які вчиняються ветеранами або не ветеранами. Виходячи з практики США та інших країн, можемо дійти до висновку, що на криміногенну ситуацію в країні впливає війна. І перш за все вона змінює психіку людей, які безпосередньо беруть у ній участь.

 

В інформаційному просторі дедалі більша увага приділяється питанню посттравматичного стресового розладу (далі за текстом — ПТСР), який виникає у людини, як реакція на стресову ситуацію. Учасники бойових дій в ході участі у війні переживають не одну стресову ситуацію. Це призводить до того, що у певної кількості ветеранів діагностують ПТСР або інші психологічні травми, які впливають на можливість особи розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проте більшість з цих осіб не є суспільно небезпечними та в жодному разі не потребують примусового лікування.

 

Досліджуючи ситуацію, яка склалася в США після В’єтнамської війни, можна дійти висновку про зумовленість певного відсотка кримінальних правопорушень, вчинених ветеранами, за результатами впливу ПТСР. Для подолання такої проблеми була створена спеціальна програма — суди у справах ветеранів, як окремий інститут терапевтичного правосуддя.  Така програма покликана  ідентифікувати ветерана з ПТСР чи іншими психологічними травмами, виявити першопричини прояву злочинної поведінки та провести курс лікування і реабілітації правопорушника на добровільній основі. Тобто, не караючи, запобігати вчиненню нових злочинів.

 

Щодо України, то якщо проаналізувати Єдиний державний реєстр судових рішень за пошуковою фразою «Посттравматичний стресовий розлад», можна знайти понад двісті вироків у кримінальних справах. Лише приблизно п’ята частина з них датується періодом до 1 січня 2014 року. А це, своєю чергою, підтверджує той факт, що вплив ПТСР на суспільні процеси зростає із збільшенням кількості людей, які внаслідок російської агресії набули цього розладу. Якщо це сталося під час захисту суверенітету і незалежності України, то саме держава має подбати про ефективну реабілітацію та ресоціалізацію людини.

 

Повертаючись до судової практики, при аналізі конкретних справ можу сформувати наступні висновки:

  1. Інколи суди побіжно зазначають про вплив ПТСР чи трактують це як певну «стратегію»сторони захисту.
  2. Трапляються випадки, коли суди призначають більш суворе покарання, не враховуючи посилання сторони на наявність ПТСР.
  3. Також суди враховують ПТСР, як пом’якшуючу обставину, призначаючи примусові заходи медичного характеру або більш м’яке покарання.

 

Враховуючи вклад ветерана необхідно розуміти, що  психологічний стан впливає на поведінку особи та може стати передумовою несвідомої протиправної поведінки.

 

Натомість наразі суди не мають єдиних сталих підходів до усвідомлення важливості цієї проблеми та необхідності забезпечити баланс між покаранням та ресоціалізацією особи, яка вчинила протиправне діяння під впливом психологічних наслідків участі в бойових діях.

 

Для справедливого розгляду справ стосовно ветеранів слід впровадити окрему судово-реабілітаційну процедуру у кримінальному процесі. Проте така процедура має застосовуватись при наявності низки умов та під суворим контролем за її виконанням.  Наразі це питання досліджує громадська організація «Юридична Сотня» в межах проєкту «Аналіз можливості впровадження судів у справах ветеранів в Україні», що впроваджується за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх».

 

Звісно, ми не можемо передбачити її застосування в справах щодо скоєння всіх тяжких або особливо тяжких злочинів, адже повинен досягатися баланс із захистом інтересів потерпілих від злочинів осіб та тяжкістю вчиненого діяння.  Разом з тим, існує низка кримінальних правопорушень, які за таких умов не нестимуть значної суспільної небезпечності та шкоди для суспільства. А отже для таких випадків слід передбачити можливість застосування інституту терапевтичного правосуддя.

 

Додатково слід зазначити, що із повномасштабною агресією росії та тривалою загальною мобілізацією, кількість осіб, що беруть безпосередню участь в бойових діях, безперервно збільшується. Це потенційно призводить  до збільшення кількості випадків ПТСР та інших психологічних порушень, які можуть впливати на поведінку (зокрема суспільно небезпечну) особи. Суди повинні враховувати наявність травмуючого досвіду та психологічних потреб обвинуваченого ветерана для забезпечення насамперед надання необхідної допомоги та ресоціалізації, а вже потім — виконання каральної функції кримінально-правових норм. Спеціальні знання та розуміння особливостей військової служби та бойових дій є необхідними елементами під час здійснення розгляду кримінальних справ щодо військових та ветеранів.

 

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.

 

 

Джерело: https://delo.ua/

Орден Богдана Хмельницького — це державна нагорода, яка вручається громадянам України за особливі заслуги в захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки держави. Орден має три ступені: I, II та III. Вищим ступенем ордена є I. Нагороджують орденом послідовно, починаючи з ІІІ ступеня. Нагородження  орденом  Богдана  Хмельницького  може бути проведене посмертно.

Згідно зі Статутом ордена Богдана Хмельницького, підстави для нагородження орденом залежать від ступеня ордена.

 

Орденом Богдана Хмельницького III ступеня нагороджуються за:

  • відважні і героїчні дії, виявлені під час виконання бойових завдань у зонах особливого стану, надзвичайного або воєнного стану, а також під час проведення антитерористичної операції;
  • професіоналізм, ініціативу та керівництво у вирішенні конкретних і відповідальних завдань, пов’язаних із забезпеченням національних інтересів України.

Орденом  Богдана  Хмельницького III ступеня нагороджуються військовослужбовці  й працівники  ЗСУ/інших законних військових формувань та інші особи  за  бездоганне  виконання  військового  та  службового обов’язку, виявлену при цьому доблесть і честь. 

 

Орденом Богдана Хмельницького II ступеня нагороджуються за:

  • значний внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки України, забезпечення її суверенітету і територіальної цілісності;
  • мужні і героїчні дії, виявлені під час виконання бойових завдань у зонах особливого стану, надзвичайного або воєнного стану, а також під час проведення антитерористичної операції.

Орденом Богдана Хмельницького II ступеня нагороджуються  військовослужбовці й працівники ЗСУ/інших законних військових формувань та інші особи за  особисту  хоробрість,  самовідданість  і  мужність, виявлені у зміцненні обороноздатності та безпеки України; учасники бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

 

Орденом Богдана Хмельницького I ступеня нагороджуються за:

  • визначний внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки України, забезпечення її суверенітету і територіальної цілісності;
  • відважні і героїчні дії, виявлені під час виконання бойових завдань у зонах особливого стану, надзвичайного або воєнного стану, а також під час проведення антитерористичної операції.

Орденом  Богдана  Хмельницького  I  ступеня нагороджуються військовослужбовці  й  працівники  ЗСУ/інших законних військових формувань та інші особи за  визначні особисті заслуги в захисті державного суверенітету, територіальної     цілісності,   зміцненні обороноздатності та безпеки України. 

 

Орден “За мужність” — це державна нагорода України, яка вручається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя. Орден також має три ступені: I, II та III, а вищим ступенем ордена є I ступінь. Нагороджують орденом послідовно, починаючи з ІІІ ступеня.  Можуть нагороджувати посмертно.



Подання до нагородження можуть зробити:

Президент України, 

Голова Верховної Ради, 

Прем’єр-міністр України, 

Голова Конституційного Суду , 

Голова Верховного Суду, 

Генеральний прокурор України, 

Голова Рахункової палати, 

Голова СБУ, 

Міністр оборони України,

Міністр внутрішніх справ України, 

Міністр закордонних справ України, 

Головнокомандувач ЗСУ, 

начальники інших Центральних органів виконавчої влади, 

керівники інших державних органів, 

голови державних адміністрацій, 

голови обласних, міських рад, інших органів місцевого самоврядування, 

громадські організації, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування, 

а також громадяни України.

Подання подається до Адміністрації Президента на спеціальному бланку, який містить відомості про особу, яка пропонується до нагородження, її заслуги, обґрунтування пропозиції, дату і підпис особи, яка робить подання, а також додатки, що підтверджують це.

 

Процедура розгляду подання до нагородження орденом передбачає наступні етапи:

– Перевірка подання, достовірності відомостей про особу, яка пропонується до нагородження, та її заслуги, залучення за необхідності додаткових джерел інформації, підготовка висновку про доцільність нагородження, порівняння з аналогічними випадками нагородження.

– Направлення подання та висновку до Комісії, розгляд та прийняття рішення про рекомендацію або відхилення подання, направлення рішення до Президента.

– Підписання та оприлюднення указу Президента України про нагородження орденом в офіційних джерелах, повідомлення про нагородження особи, яка пропонувалася до нагородження, особи, яка робила подання, про результат розгляду.

– Вручення ордена нагородженій особі або її представнику, за наявності, урочистою церемонією, з внесенням відомостей про нагородження до особової справи та видачею посвідчення. Вручення державних нагород та документів про нагородження має  бути  проведено протягом двох місяців з дня набрання чинності указу Президента про нагородження.

 

Нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів або орденом “За мужність” трьох ступенів (тобто всіма від ІІІ до І) після 2014 року вважаються особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і отримують право на пільги та виплати.

 

  • Для повних кавалерів ордену Богдана Хмельницького — щомісячна грошова виплата в розмірі 2 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (у 2024 році 14 800 гривень). 

Для повних кавалерів ордену “За мужність” — щомісячна грошова виплата в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (у 2024 році — 7400 гривень).

Члени сім’ї загиблих (померлих) громадян, які мали відповідні нагороди, також щомісяця отримуватимуть грошову допомогу в розмірі однієї мінімальної зарплати. 

До членів сім’ї у цьому випадку належать:

– батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, або мають право на пенсію незалежно від віку, на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або є особами з інвалідністю;

– діти, зокрема народжені до спливу 10 місяців з дня смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;

– діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти — до закінчення закладів освіти, але не більше ніж до 23 років, а діти-сироти — до  23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

 

Для оформлення виплат необхідно звернутися до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду із заявою, до якої долучити копії паспорта, ідентифікаційного номера, документа про присвоєння нагород, документа, що підтверджує безпосередню участь особи в захисті суверенітету й територіальної цілісності України, або оформити виплати через Портал електронних послуг ПФУ.

 

  • Надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, у розмірі 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 

 

  • Щорічна разова грошова виплата до Дня Незалежності. 

 

  • Пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету.

 

  • Першочергове безплатне особисте і безплатне членів сім’ї (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів сім’ї (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування в поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило загиблу особу, і дітьми віком до 18 років.

 

  • Першочергове безплатне забезпечення ліками, лікарськими засобами, імунобіологічними препаратами та виробами медичного призначення, що придбані за рецептами лікаря, доставка ліків додому (надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу).

 

  • Безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів, крім виготовлених з дорогоцінних металів (надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу).

 

  • Безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

 

  • Звільнення нагороджених і членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, від квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду, від оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення,  надання палива, придбаного в межах норм, установлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від оплати скрапленого балонного газу для побутових потреб, від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за дружиною (чоловіком), батьками померлих осіб (надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу).

 

  • Першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла в будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів.

 

  • Звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації.

 

  • Безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків (квартир).

 

  • Одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.

 

  • Першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла.

 

  • Позачергове користування всіма видами послуг зв’язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації (надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу).

 

  • Першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним в цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів.

 

  • Позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту.

 

  • Щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо за наявності особистого транспортного засобу.

 

  • Позачергове користування всіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів.

 

  • Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на підприємстві, в установі чи організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи чи організації.

 

  • Безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в навчальних закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах.

 

  • Щорічна оплачувана відпустка, а також додаткова відпустка без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний час.

 

  • Безплатне поховання з військовими почестями померлої (загиблої) особи.

 

  • Спорудження на могилі померлого (загиблого) незалежно від часу смерті надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов’язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім’єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором.

 

  • Виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.

 

  • Першочергове безоплатне забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування.                                                          



Сьогодні ми хочемо висловити підтримку волонтеру ГО «Юридична сотня», адвокату, керуючому АО «Донець і Партнери» Артему Донцю. Військові, які зверталися до «Юридичної сотні», завжди могли розраховувати на його правову допомогу.

 

  •  Артем з початку повномасштабного вторгнення рф захищає Україну зі зброєю в руках. Станом на тепер та впродовж усього строку військової служби Артем Донець не був посадовою особою ЗСУ, а також, відповідно до роз’яснень НАЗК, не зупинив дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, продовжуючи розпочаті справи безоплатно.

 

  •  30.11.2023 Вища кваліфікаційна дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката Артема Донця на 6 місяців, наразі це рішення Артем оскаржує в Харківському окружному адміністративному суді (справа №520/38196/23). Національна асоціація адвокатів України, відповідачі в цій справі, просять суд звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо притягнення до відповідальності Артема за порушення вимог несумісності.

 

  • Варто зазначити, що Рішення НАЗК № 6 від 14.03.22 встановлює, що військова служба адвокатів у період воєнного стану не є порушенням обмеження щодо несумісності, передбаченого законом про запобігання корупції і законом про адвокатуру.

 

  •  15 лютого 2024 року було зареєстровано проєкт закону про внесення змін до статті 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” щодо уточнення підстав несумісності з діяльністю адвоката. Це дозволить, зокрема, і військовослужбовцям, і їхнім родинам обирати захисника чи представника за власним бажанням, а також не відмовлятися від послуг обраного адвоката, якщо він перебуває на військовій службі.

 

З огляду на все викладене вище, «Юридична сотня» дякує Артему Донцю за службу та захист України і сподівається на справедливе та оперативне вирішення справи та відновлення можливості пана Артема здійснювати адвокатську практику. Адже від цього залежить насамперед захист його клієнтів.
Наша команда також висловлює сподівання на те, що буде узгоджене законодавство про адвокатуру, а отже, унеможливлений тиск на адвокатів, які вступили до лав Сил оборони!

ВРУ сьогодні, 07.02.2024, прийняла у першому читанні законопроєкт № 10449 (про мобілізацію та військову службу). Закликаємо доопрацювати даний проєкт задля дотримання прав людини та громадянина. Слід звернути увагу в першу чергу на такі моменти:

 

І. Положення, що стосуються ведення військового обліку та повісток.

  1. Законопроєкт передбачає впровадження заходів впливу на осіб, які не виконали визначені обов’язки (наприклад, з’явитись за викликом ТЦК та СП). Проте не уточнюється яким чином можуть накладатись обмеження на особу – одне із, чи всі одночасно (обмеження права виїзду, право керування авто тощо). Також варто виключити норму, що подання апеляційної скарги на рішення суду у таких справах не перешкоджає його виконанню. 
  2. Необхідно передбачити у повістці графу з відомостями про механізм повідомлення ТЦК та СП про причини неявки за викликом.
  3. Положення щодо електронного кабінету є неузгодженими, адже в одних нормах він прописується як додатковий механізм, інші містять на нього вказівку як на обов’язковий. Також потребує належного врегулювання питання вручення повісток через електронний кабінет, оскільки наразі положення містять ризики надмірного притягнення осіб до відповідальності.
  4. Потрібно передбачити обов’язковість фото- і відеофіксацію при перевірці документів представниками ТЦК та СП або поліції. Оскільки зараз формулювання у законопроєкті надають можливість вибору здійснювати фіксацію чи ні, що містить ризик для зловживань.
  5. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій потребує визначеного та закріпленого законного  механізму.
  6. Варто визначити обмеження та підстави перетину державного кордону Законом відповідно до міжнародно-правових стандартів, а не підзаконним нормативно-правовим актом чи на рівні військового керівництва. 

 

ІІ. Відстрочка від мобілізації

  1. Норма про право на відстрочку усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та патронатних вихователів потребує уточнення, оскільки нині існує юридична невизначеність, що впливає на право осіб не бути мобілізованими, а саме варто конкретизувати такі особи мають право на відстрочку у разі наявності на утриманні 1 дитини чи більше. 
  2. Потребує зміни положення про право на відстрочку для жінок та чоловіків, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, оскільки наразі ця норма має ризики зловживання та легального ухилення від мобілізації. 
  3. Варто також залишити положення про можливість осіб мобілізуватись за бажанням та тільки за місцем проживання, оскільки заміна норми на можливість укласти контракт зменшить кількість осіб, що мають бажання бути залученими до служби. 
  4. Виключення повністю ряду підстав, які стосуються осіб з інвалідністю з-поміж членів сімей військовозобов’язаного є безпідставним та може становити загрозу для уразливих категорій. 
  5. Перелік безпідставно передбачає надмірну кількість осіб, які будуть підлягати бронюванню та не будуть призвані на військову службу під час мобілізації, а отже, потребує значного коригування. Перелік може існувати у такому вигляді виключно у разі розумного обмеження обсягів бронювання за такими органами. Також норма містить значні корупційні ризики. 

 

ІІІ. Строкова військова служба.

  1. Законопроєкт пропонує замінити строкову на базову військову службу, яку будуть проходити призовники 18-25 років. Проте законопроєкт № 9281, який зменшує граничний вік до 25 років досі очікує підпису Президента, тому не набув чинності.
  2. Скасовується заборона проведення призову призовників на час дії воєнного стану, що означатиме можливість призову на базову службу (яка замінить строкову) осіб з 18 років.
  3. Пропонується передбачити строки проходження базової служби, зокрема під час воєнного стану – до 3 місяців. Норма не встановлює мінімального строку, а тому створюється можливість застосування ще меншого строку. Більше того, як 3 місяці під час воєнного стану, так і 5 місяців у мирний час є необґрунтовано малими термінами для опанування військової справи та отримання належних знань та вмінь особами без жодного попереднього військового досвіду. 
  4. Оскільки після проходження базової служби особи звільнятимуться в запас, то надалі вони підлягатимуть мобілізації. Такі зміни не враховують морально-психологічного стану осіб з 18 років, а також рівень підготовки, який можна отримати за період до 3 місяців. 

 

ІV. Звільнення з військової служби.

  1. Законопроєкт хоч і передбачає 36 місяців безперервної служби для звільнення, проте запропонована конструкція про строки звільнення за додатковим рішення фактично нівелює встановлений строк 36 місяців, а також не надає розуміння військовим за який реальний строк вони зможуть звільнитись.
  2. Законопроєкт не вирішує наявну і зараз проблему, якщо батьки неповнолітньої дитини розлучені та обоє проходять військову службу, адже закон та проєкт надають право на звільнення лише одному із подружжя.
  3. Доповнення підстави про виховання дитини з важкими хворобами умовою про відсутність інших утримувачів в такої дитини, ставить у нерівне становище сім’ї де дитина має серйозні хвороби, проте немає інвалідності, поряд з тими сім’ями, де дітям призначена група інвалідності (оскільки щодо них такою умови не має).
  4. Серед умов для звільнення вказана не лише необхідність такого догляду за особою з інвалідністю ІІ групи, а щоб військовий був зайнятий доглядом. Проте військові не можуть офіційно оформити догляд за іншою особою до моменту звільнення зі служби. 
  5. Деякі підстави містить відсильні норми до невизначеного порядку КМУ. Така конструкція призведе до неможливості скористатись правом на звільнення.
  6. Слід передбачити таку підставу для звільнення, як наявність інвалідності, для осіб, які проходять службу за призовом осіб офіцерського складу. Оскільки законопроєкт пропонує такі зміни лише для мобілізованих та контрактників.

V. Інше

  1. Потребує видозміни норма про зарахування у розпорядження командира військової частини військовослужбовців-контрактників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, оскільки наразі вона суперечить чинному законодавству України та правовій позиції Верховного Суду у справі № 990/23/22 від 15.11.2022 р., однак впливає на заповнення штату військової частини. 

Міністерство у справах ветеранів у зв‘язку з майбутнім оновленням керівництва отримує можливість стати ефективним органом для захисту інтересів своїх бенефіціарів. 

 

Ми усвідомлюємо, що перед новим керівництвом відомства стоятиме важке завдання побудувати нову систему забезпечення прав ветеранської спільноти. Для цього потрібні будуть як професійні менеджерські навички, так і довіра від тих, на кого працюватиме оновлене Міністерство у справах ветеранів.Сподіваємося, що новий очільник або очільниця матимуть ці характеристики.

 

Ми, автори Концепції нової ветеранської державної політики, – Принцип, Veteran Hub, Юридична сотня, Простір Можливостей, Рух Veteranka, – відкриті до спільної роботи для посилення спроможностей відомства. У своїй пропозиції до співпраці спираємося на багаторічний досвід роботи з цільовою аудиторією ветеранської політики.

 

На наше переконання, політика щодо ветеранів та членів їхніх сімей повинна бути скоординованою на центральному рівні, відображеною у політиках регіонального та місцевого рівнів, та адаптованою до кожного середовища реалізації. Для управління цим процесом потрібне інституційно сильне Міністерство у справах ветеранів. 

 

Вважаємо за потрібне окреслити першочергові кроки як для керівництва країни, так і для оновленого відомства, які дозволять почати ефективну роботу:

 

  1. Державна політика щодо ветеранів та їхніх сімей має бути скоординована з оборонною та безпековою політикою держави
  2. Для посилення спроможності Міністерства втілювати цю політику потрібно розширити повноваження міністра до віцепрем’єр-міністра
  3. Необхідно оновити Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інші закони та нормативно-правові акти відповідно до реалій війни та очікуваних перспектив після її завершення. Державна політика щодо ветеранів та їхніх сімей має бути кардинально реформована для того, щоб вони отримали ефективну підтримку, що є завданням Міністерства

 

Наголошуємо, що роль Міністерства у справах ветеранів полягає не у наданні послуг ветеранам, але у створенні умов для повноцінної реадаптації та реінтеграції ветеранів у суспільство та забезпечення їхньої безпеки та гідності, в родині, в колективі, в громаді та в країні. 

 

З повним текстом нашої Концепції нової ветеранської державної політики можна ознайомитися за посиланням.

Постанова Уряду № 1207 від 17 листопада 2023 р.

 

Особи рядового та начальницького складу служб цивільного захисту (ДСНС України) , які зникли безвісті або позбавлені свободи, мають право на збереження: 

 

• грошового забезпечення в розмірі посадового окладу

• окладу за спеціальним званням

• надбавки за вислугу років 

• інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення постійного характеру 

• інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм забезпечення.

 

Грошове забезпечення членам сімей виплачується з дня позбавлення особи свободи або захоплення заручниками, а також зникнення безвісти за особливих обставин.

Заява на виплати подається до апарату ДСНС, територіального органу, підрозділу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладу освіти, наукової установи та іншого підрозділу, у яких особа проходить службу цивільного захисту. Заява подається в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти органів та підрозділів цивільного захисту. 

 

До заяви додаються:

• копія документа, що посвідчує особу, а в разі подання документів законним представником або уповноваженою особою — документів, що посвідчують особу тих, від імені кого подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таких осіб;

• копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку в паспорті громадянина України);

• копія свідоцтва про народження службовця ДСНС— для виплати грошового забезпечення батькам;

• копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);

• копія свідоцтва про народження дитини — для виплати грошового забезпечення дитині;

• копія рішення місцевої  ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування, — для осіб, які здійснюють опіку або піклування над дітьми службовця цивільного захисту;

• копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування на утриманні — для осіб, які не були членами сім’ї такої особи, але перебували на її утриманні;

• витяг з реєстру територіальної громади — для повнолітніх дітей, які проживають разом з особою;

• витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (за наявності);

• виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (за наявності).

 

Керівник органу та підрозділу цивільного захисту розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов’язково зазначаються підстави для такої відмови:

• подання заяви невідповідними особами;

• подання не в повному обсязі документів;

• подання заяви з порушенням строків;

• подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

• подання заяви громадянами рф  або Республіки Білорусь, чи особами, які постійно проживають на територіях цих держав;

• подання заяви засудженими за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

 

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв’язку з поданням не в повному обсязі документів залишає право на повторне звернення я до керівника органу та підрозділу цивільного захисту повторно.

Грошове забезпечення виплачується  дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з позбавленим свободи чи зниклим безвісти, або законним представникам чи усиновлювачам дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від віку) такої особи, а також особам, які перебувають на утриманні, або батькам рівними частками, якщо особа не перебуває у шлюбі і не має дітей. 

 

Якщо після призначення та виплати грошового забезпечення за його отриманням звертаються інші члени сім’ї, які мають на нього право, органи та підрозділи цивільного захисту здійснюють подальшу його виплату рівними частками між такими членами сім’ї.

 

Можливість отримувати виплати не поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили місця служби.

28 грудня 2023 року Президент України підписав законопроєкт № 9226, який визначає, що військовослужбовець, військовозобов’язаний або резервіст, призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, має право скласти особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках.

 

Таке розпорядження має бути письмовим, у довільній формі.

 

Особисте розпорядження засвідчує нотаріус або командир військової частини та в подальшому воно зберігається в ТЦК та СП за місцем реєстрації або призову (або за місцем зберігання особової справи, якщо йдеться про військових СБУ, СЗР тощо).

 

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого в розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них за відсутності особистого розпорядження. 

 

Якщо такого розпорядження немає, то виплату отримають члени сім’ї загиблого у рівних частках:

  • діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя та народжені після смерті, а також діти, стосовно яких загиблого за життя було позбавлено батьківських прав;
  • один із подружжя; 
  • батьки (усиновлювачі), якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час загибелі (смерті); 
  • внуки, якщо на момент  загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли); 
  • жінка (чоловік), з якою (з яким) проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; 
  • утриманці, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

 

Від допомоги можна відмовитися, зокрема, на користь інших членів сім’ї, зазначених у переліку. Для цього потрібно подати відповідну заяву й засвідчити справжність підпису нотаріально. Не допускається відмова представників від імені малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей загиблого.

 

ОГД не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу, яка також має право на таку ОГД, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду.

 

Зміст розпорядження не розголошується за життя військового. Військовослужбовець, який (яка) склав це розпорядження, може змінити або скасувати його в будь-який момент. 

Зверніть увагу! Набрання чинності Законом відбудеться 29.03.2024. З текстом можна ознайомитися за посиланням.

Законопроєкт № 10378 пропонує зміни до чинного законодавства з питань мобілізації, військового обліку та військової служби.

1. При укладенні трудового договору роботодавець матиме право вимагати відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання чи перебування військовозобов’язаних та резервістів. Нагадаємо, чинне законодавство вже передбачає обов`язок роботодавця вимагати військово-облікові документи.

2. Збереження роботи та посади за працівниками Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України, які під час служби отримали поранення (інші ушкодження) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили в полон або визнані безвісно відсутніми.

3. Зарахування в розпорядження відповідного військового формування військовослужбовців-контрактників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до шестирічного віку. Продовження строку контракту на час відпустки і проходження ВЛК та зарахування часу перебування у відпустці до строку вислуги у військовому званні.

 

Зауваження: зазначене положення суперечить ст. 119 Кодексу законів про працю та правовій позиції Верховного Суду у справі № 990/23/22 від 15.11.2022, однак може впливати на заповнення штату військової частини.

4. Надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану частинами не менше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 % загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

5. Надання військовослужбовцям після звільнення з полону додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини, окрім військових, які висловили бажання звільнитися зі служби і проти них не порушено кримінальне провадження. 

 

Зауваження: положення про порушення кримінального провадження суперечить ст. 62 Конституції України, оскільки відкриття провадження не свідчить про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення добровільної здачі в полон. Отже, запропонована норма є неконституційною.

6.Обмеження кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за сімейними чи іншими поважними причинами у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше. Пропонується виплачувати таку допомогу тільки військовослужбовцям, крім строкової військової служби та за призовом осіб офіцерського складу, які звільняються під час дії особливого періоду. При звільненні з військової служби під час мирного часу буде виплачено 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше.

7. Передбачається зміна визначення поняття “особливий період”. 

 

Зауваження: Закон України “Про оборону України” також містить визначення цього поняття, проте воно дещо відмінне від запропонованого, тому задля забезпечення єдності термінології та тлумачення норм варто застосувати єдине визначення. 

8.Розширення повноважень сільських, селищних, міських рад: забезпечення організації призову (наразі в їхніх повноваженнях лише сприяння цьому процесу), направлення на проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів, доведення до населення розпоряджень про проведення заходів мобілізації чи виклик військовозобов’язаних та резервістів; забезпечення ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов’язаних; оповіщення під час мобілізації і забезпечення прибуття мобілізованих, техніки на збірні пункти та у військові частини, шляхом вжиття інформаційних та організаційно-технічних заходів; забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації на території відповідних населених пунктів

 

Зауваження: не передбачено порядок або посилання на акт, яким буде врегульована реалізація зазначених положень. Зокрема, не уточнюється, що означає забезпечення проведення демобілізації відповідними радами, а це сприяє юридичній невизначеності. Звільнення з військової служби здійснюється відповідним військовим формуванням, де особа проходить військову службу, тому є незрозумілим розширення компетенції органів місцевого самоврядування щодо питання демобілізації. Не зрозуміло, які саме органи місцевого самоврядування уповноважені  вирішувати питання демобілізації — за місцем проживання чи проходження військової служби. 

Також потребує врегулювання питання фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування для виконання ними нових повноважень.

9.Надання місцевим державним адміністраціям повноважень з питань оборонної роботи, мобілізаційної підготовки, мобілізації та демобілізації.  

 

Зауваження:  не уточнюється поняття  забезпечення проведення демобілізації місцевими державними адміністраціями, що створює юридичну невизначеність. Звільнення з військової служби здійснюється відповідним військовим формуванням, де особа проходить військову службу, тому виникає питання, яка саме місцева державна адміністрація уповноважена  вирішувати питання демобілізації — за зареєстрованим місцем проживання чи проходження військової служби. 

10. Виключено заборону призовникам, військовозобов’язаним, резервістам змінювати місце проживання без відома ТЦК та СП, Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.

11. Поширення військово-транспортного обов’язку на водні транспортні засоби та покладення такого обов’язку не тільки на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а й на підприємства, установи й організації всіх форм власності, суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності та фізичних осіб-підприємців; передбачено забезпечення доставки транспортних засобів на збірні пункти та у військові частини в строк та місце, зазначені в частковому наряді. 

 

Довідково: частковий наряд — розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, у якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник ТЦК та СП підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам- власникам транспортних засобів частковий наряд надається під час воєнного стану.

 

Зауваження: формулювання “транспортними засобами (у тому числі водними) і технікою (далі — транспортні засоби)” не охоплює всі згадані вище предмети, тому потребує видозміни. 

12. Окрім ТЦК та СП і Центрального управління або регіональних органів СБУ, транспортні засоби під час мобілізації можуть залучатися відповідними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України. Залучення відбуватиметься на підставі розпоряджень місцевих державних адміністрацій.

13. У порядку, установленому КМУ:

– МВС забезпечуватиме подання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період;

– Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України забезпечуватимуть подання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані водні транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період;

– Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначає порядок надання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані  трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, сільськогосподарську техніку, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період.

14. Забороняється вчиняти будь-які дії щодо транспортних засобів та техніки, що перебувають на обліку в ТЦК та СП, які унеможливлюють передачу їх військовим формуванням, зокрема відправляти в інші регіони або за межі території України, передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, у довгострокову оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою.

15. Розширюється та уточнюється перелік обов’язків громадян,  громадяни мають:

– з’являтися до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема й для медичного огляду (є зараз);

– реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

– проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішенням ВЛК чи відповідного ТЦК та СП, закладів охорони здоров’я СБУ, а в Службі зовнішньої розвідки України чи розвідувальному органі МОУ — за рішенням керівників відповідних підрозділів або ВЛК Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ.

 

Зауваження: відповідно до ч. 4 ст. 284 ЦК України повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування. Тому обов’язок лікування за рішенням ВЛК чи інших органів порушує особисті немайнові права.

16. Конкретизовано, куди потрібно з’явитись у разі мобілізації:

– військовозобов’язані та резервісти, приписані до військових частин або інших формувань для проходження служби у воєнний час, — на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

– резервісти, які проходять службу у військовому резерві, — до військових частин у строки, визначені командирами цих частин;

– військовозобов’язані, резервісти СБУ — за викликом керівників органів, у яких вони перебувають на військовому обліку;

– військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ — за викликом керівників відповідних підрозділів;

– особи, які уклали контракти про перебування в резерві служби цивільного захисту, — за викликом керівників відповідних органів цивільного захисту.

 

Для інших визначається обов’язок протягом 60 днів з дати початку мобілізації або 20 днів з дати її продовження уточнити свої облікові дані через (на вибір):

– центр надання адміністративних послуг;
– електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
– особисто в ТЦК та СП.

17. Визначено відомості, які повинні міститись у повістці про виклик до ТЦК та СП:

1) прізвище, ім’я, по батькові та дата народження;
2) найменування ТЦК та СП, що видав повістку;
3) мета виклику до ТЦК та СП;
4) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз’яснення про наслідки неявки й обов’язок повідомити про її причини.

Зауваження: законопроєкт не визначає, проте є необхідність врегулювати питання, як і в який строк потрібно повідомити про причини неявки.

18. Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та СП та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв’язку з мобілізацією, час явки до ТЦК та СП встановлюється протягом 2-х місяців з дня проходження ВЛК.

Зауваження: норма сформульована недостатньо чітко та потребує уточнення, оскільки не зрозуміло, про що йдеться у формулюванні “час явки до ТЦК встановлюється протягом 2-х місяців з дня проходження ВЛК”.

19. Визначено способи та місця вручення повістки. 

Особисто: 

– у приміщенні ТЦК та СП — працівниками ТЦК та СП; 

– за місцем проживання (перебування) — представниками ТЦК та СП або поліцейськими;

– за місцем роботи — представниками ТЦК та СП, роботодавцем або поліцейськими;

– у громадських місцях —  представниками ТЦК та СП або поліцейськими.

 

Зауваження: надання повноважень поліцейським вручати повістки повинно бути врегульоване й іншими законами України, оскільки наразі представники Національної поліції України не мають відповідних повноважень. 

 

Електронно (через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або електронну пошту). 

20. Визначено поважні причини неприбуття громадян до ТЦК та СП у строк, визначений у повістці, під час мобілізації:

– перешкода стихійного характеру;

– хвороба або інші обставини, які позбавили громадянина можливості прибути в зазначені пункт і строк;

– смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка).

21. Порядок організації призову громадян під час мобілізації на особливий період визначить КМУ.

22. Під час проведення мобілізації громадяни України від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані завжди при собі мати військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК та СП, відповідного підрозділу СБУ, Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ або поліцейського.

 

Зауваження: формулювання “зняті (виключені)” є некоректним, оскільки зняття та виключення з військового обліку мають різні підстави та різні правові наслідки, тому їх ототожнення суперечить правовій визначеності. 

23. Під час перевірки документів представник ТЦК та СП чи поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію та використовувати спеціальне програмне забезпечення з доступом до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

 

Зауваження: норма передбачає право уповноважених осіб на фіксацію перевірки документів, проте з метою дотримання прав та свобод особи і громадянина, уникнення силових методів проведення мобілізації тощо, необхідно передбачити обов’язок проводити відеофіксацію процесу. Наприклад, з використанням бодікамер. 

24. Унесення змін до положення про право на відстрочку, а саме: 

– особи з І та ІІ групою інвалідності мають право на відстрочку, а особи з ІІІ групою інвалідності підлягають мобілізації;

 

Зауваження: у супровідних документах до законопроєкту нема обґрунтування, на якій підставі особи з ІІІ групою інвалідності не мають права на відстрочку. Тому є підстави вважати, що згадане положення є необґрунтованим та дискримінаційним.

 

– особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком МСЕК чи ЛКК потребують постійного догляду; зайняті постійним доглядом за хворими батьками дружини (чоловіка) відтепер не мають права на відстрочку; 

– якщо дружина (чоловік) є особами з інвалідністю І чи ІІ групи (раніше було і ІІІ групи) та/або мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для  догляду за ними; 

 

Зауваження: законопроєкт не передбачає, як необхідно буде підтверджувати вибір військовозобов’язаного як доглядальника. Норма прописана недостатньо чітко, тому потребує доопрацювання, оскільки наразі порушує принцип правової визначеності. 

 

– опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною; 

– члени сім’ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, зайняті постійним доглядом за нею, за умови, що особа з інвалідністю обрала військовозобов’язаного як доглядальника; 

– члени сім’ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю ІІ групи або особи, яка за висновком МСЕК чи ЛКК потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за нею, якщо така особа обрала військовозобов’язаного як доглядальника; 

 

Довідково: члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік, дружина, діти (у тому числі усиновлені). 

 

Зауваження: у цій нормі мають місце граматичні та лексичні помилки (повторення), а також юридичні неточності, оскільки зазначається “такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного”, поза увагою законодавця в такому разі залишились особи, які потребують постійного стороннього догляду за висновком МСЕК чи ЛКК. 

– жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч. 6 ст. 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

– жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до 6-річного віку;

– вагітні жінки;

– діючі народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– виключено право на відстрочку для працівників Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України, проте відтепер матимуть право на відстрочку працівники розвідувального органу Міністерства оборони України; 

– здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом), а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

– педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти (наразі не мають права на відстрочку), професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють за основним місцем роботи на повну ставку (наразі не менш, як 0,75 ставки);

– чоловіки та жінки, дід, баба яких загинули або пропали безвісти під час АТО, ООС, повномасштабного вторгнення більше не мають права на відстрочку.

25. Розширений перелік категорій осіб, які, маючи відстрочку, можуть бути призваними на військову службу за добровільною згодою.
26. Передбачається звільнення від мобілізації на 2 роки військовозобов’язаних, які проходили військову службу під час воєнного стану та були звільнені у запас. Вони можуть бути призвані раніше спливу цього строку, але тільки за їхньою згодою.

27. Звільняються від призову військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені у запас у зв’язку із звільненням з полону. Можуть бути призвані тільки за їхньою згодою (якщо здача в полон не була добровільною).

28. Рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для деяких громадян, які мають право на відстрочку, приймається місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому КМУ. 

 

Зауваження: супровідні документи до законопроєкту не містять обґрунтування, на якій підставі місцеві органи виконавчої влади повинні вирішувати питання відстрочки. Також є незрозумілим, чому тільки для окремих категорій питання відстрочки буде вирішуватись місцевими органами виконавчої влади. Норма містить корупційний ризик.

29. Уточнено, що бронюванню під час мобілізації підлягають військовозобов’язані, які працюють: 

– в органах державної влади, інших державних органах на посадах:

державної служби категорії “А” — усі військовозобов’язані;

державної служби категорії “Б”, “В”  — до 50% кількості військовозобов’язаних;

– в органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

30.Заміна поняття “приписка до призовних дільниць” на “взяття громадян на військовий облік”.
31. Виконання військового обов’язку громадянами України відтепер покладається також на організації, установи, підприємства, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу. Положення про центри рекрутингу затверджуватиме КМУ.

32. Діяльність ТЦК та СП буде координувати та спрямовувати МОУ.

Зауваження:  призов через ТЦК та СП може здійснюватись і до інших відомств (МВС наприклад), тому координація ТЦК та СП виключно МОУ може викликати практичні проблеми.

33. Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ. Форма, порядок оформлення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначається КМУ, а для військовослужбовців — відповідними відомствами.

34. Передбачається проходження військової служби громадянами України за направленням (для базової військової служби), а також у добровільному порядку та за призовом.

35. Заміна строкової військової служби на базову військову. Строк такої служби визначено до 5 місяців в особливий період (три місяці загальної підготовки та два фахової). Під час дії воєнного стану строки можуть визначатися указами Президента. Вік, до якого можна проходити базову військову підготовку, знижено до 25 років (з 27 років порівняно зі строковою військовою службою). Підставою для направлення  для проходження служби  під час воєнного стану є Указ Президента України. Передбачено покладання на райдержадміністрації, виконкоми міських рад  у взаємодії з ТЦК організацію направлення  громадян України для проходження  базової військової служби. Порядок  направлення визначають закон та  КМУ. 

 

Зауваження:  правова норма є декларативною, не визначений  навіть механізм  такого направлення. Потребує уточнення.

 

Повноваження районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік:

– організація медичного огляду та направлення для проходження базової військової служби з призначенням для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

– надання відстрочки від направлення на базову військову службу;

– взяття на облік військовозобов’язаних;

– направлення громадян України, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;

– направлення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;

– організація роботи з вивчення особистісних, морально-ділових якостей та сімейного стану громадян України;

– направлення до правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від проходження базової військової служби;

– внесення на розгляд комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від направлення на базову військову службу у випадках, не передбачених законодавством України.


  Комісії вищого рівня також мають повноваження  перевірки підстав для відстрочки або звільнення  громадян України від  проходження базової військової служби.


 Висновок:   закон не містить  поняття ухилення від направлення  для проходження  базової військової служби, а тому можливе різне  застосування цієї норми. Потребує уточнення. Формулювання  щодо права комісії  надавати клопотання  до вищої комісії  про надання  відстрочок від направлення на БВС у  випадках, не передбачених  законодавством, та право вищестоящої комісії на перевірку підстав для надання відстрочки від БВС суперечить   логіці, оскільки  закон  не містить  поняття відстрочки від  БВС. Відсутність переліку випадків, коли  комісія може  ініціювати  надання відстрочки, може створити  корупційну складову  при прийнятті рішень.

 

Проєкт Закону передбачає лише 3 підстави для  звільнення від проходження базової військової служби:

–  особи з інвалідністю або визнані  за станом здоров’я непридатними  до військової служби; 

– особи, які пройшли  базову  загальну військову підготовку  або військову службу;

особи, які до набуття  громадянства України  пройшли військову службу  в інших державах. 

 

Висновок: якщо особи пройшли базову загальну військову підготовку у  ВНЗ, ВВНЗ,  закладах передфахової освіти, у навчальних закладах, то  звільняються від проходження  базової військової служби.

36. Базова військова служба передбачена лише для чоловіків, але з огляду на коротку тривалість курсу та необхідність удосконалення знань і навичок з питань захисту суверенітету та незалежності держави в умовах агресії, БВС доцільно було б запровадити і для жінок, водночас не змінюючи правил військового обліку для них. Це дозволить уникнути стереотипів та дискримінації, дасть змогу здобути важливі знання.

37. Із чинного законодавства  виключено повноваження ГШ   щодо розподілу  призовників  за станом здоров’я та рівнем освіти між  ЗСУ та іншими військовими формуваннями (що було передбачено для строкової служби).

38.До рекрутів (звання рядового складу), відповідно до проєкту, належать особи:

– які проходять випробування  при прийнятті на службу за контрактом, — до закінчення випробування; 

– проходять  базову військову службу;

– призвані під час мобілізації, на особливий період, — протягом строку  підготовки до військової служби.

39. Вносяться зміни до  ч. 5 ст.  5 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”, які передбачають позбавлення та поновлення у військових званнях  тільки в судовому порядку.

Висновок:  незрозумілий механізм  таких дій. Потребує деталізації та уточнення, оскільки  наразі може бути застосована санкція у вигляді пониження у званні, проте не його позбавлення.

40. Також запропоновано зміни  до ст. 6 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” в частині  включення  розвідувального органу  МОУ до розробників   зразків спеціального  одягу, взуття, спорядження, знаків розрізнення тощо  та правил носіння військової форми.

41.Базова загальновійськова підготовка (БЗВП)

Вносяться зміни до ст. 8 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” щодо впровадження   базової  загальновійськової підготовки для молоді.

  Залишилась  ч. 3 ст. 8, яка містить норму  щодо надання повноважень КМУ в частині  організації та проведення допризовної підготовки, але скасовується призов на строкову військову службу. Також ч. 4 цієї статті  надає повноваження контролю над  допризовною підготовкою МОУ та іншим  ЦОВВ.


Висновок:  не є зрозумілим, чому  йдеться про допризивну підготовку, якщо призов на строкову військову службу скасований.  Крім того, нове поняття   базової загальновійськової підготовки потребує уточнення та доопрацювання. Передбачено, що БЗВП проводиться у ВВНЗ, військових підрозділах  ВНЗ, навчальних частинах (центрах) ЗСУ, закладах  фахової  передвищої  та вищої освіти всіх форм власності.  Порядок затверджує КМУ, тому наразі оцінити норми про БЗВП неможливо. Громадяни, які пройшли базову  загальну військову підготовку беруться   на військовий облік як  військовозобов’язані.

Наразі  не є зрозумілим, з  якого віку  може бути  проведена  БЗВП, як визначається фах БЗВП  тощо. Крім того, норма містить імперативну вказівку, що після проходження   базової загальновійськової підготовки  громадяни  беруться на військовий облік (не уточнено   взяття на  військовий облік жінок, які пройшли цю підготовку)

42. На військовий облік призовники беруться в районних (міських) ТЦК за місцем проживання. Щорічно  протягом лютого-березня  беруться на облік громадяни чоловічої статі, яким у рік  взяття на  військовий облік виповнюється 17 років.

Зауваження:  суперечність норм із ст. 8 Закону: коли брати на військовий облік, якщо   особа чоловічої статі пройшла курс базової військової підготовки у профучилиці,   і їй не виповнилось 17 років.

43. Передбачено по аналогії з призовними  дільницями  обов’язок ОМС, підприємств, закладів освіти  подавати до ТЦК списки призовників для взяття на військовий облік.  Передбачено створення комісії  для взяття на військовий облік призовників.

Зауваження: потребує  уточнення   питання   неможливості прибуття за такою повісткою та порядок та строки дій особи, що отримала  таку повістку.

44. За результатами медичного  огляду може  бути прийняте рішення про придатність чи непридатність до військової служби, поняття обмеженої придатності із законодавчих актів виключається.
45. Ст. 11 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” передбачає направлення на  проходження  базової військової служби осіб, що після закінчення  закладу вищої освіти не атестовані  для отримання військового звання  офіцерського складу та не  проходили військову службу.

Зауваження: норма потребує уточнення, наприклад, якщо  на момент  неатестації досяг 25 років.

46. Військова служба

 Ст.20 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, в тому числі  пройшли базову військову підготовку.

Особи прийняті під час воєнного стану  на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу (із  числа осіб  сержантського та старшинського складу):

– не пізніше шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану проходять курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності;

– не пізніше п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра.

У разі невиконання вимог –  звільняються з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Висновок: доцільне уточнити  чи через 5 років мають вже мати освіту  не нижче рівня  бакалавр чи перебувати в процесу здобуття освіти

47. У разі встановлення у період випробування невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби за контрактом такий контракт розривається достроково, а військовослужбовці з числа:

 

1) жінок, які до укладення контракту не перебували на військовому обліку, звільняються з військової служби відповідно до підпункту “м” пункту 1, підпункту “ї” пункту 2 та підпункту “е” пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;

2) громадян призовного віку, які до укладення контракту не проходили військову службу:

– у мирний час та під час особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) – направляються для проходження базової військової служби до Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Управління державної охорони України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України), а за наявності підстав, визначених підпунктами “б”, “ґ”, “е”, “ж” чи “л” пункту 1, підпункту “б”, “ґ”, “е” пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону звільняються з військової служби;

– під час проведення мобілізації та дії воєнного стану – направляються для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а за наявності підстав, визначених підпунктами “б”, “в” чи “г” пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону звільняються з військової служби; 

ст.21 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” передбачає  направлення на медичний огляд (медичне  обстеження та лікування) ЦНАПами, центрами рекрутингу та  центрами зайнятості.

 

Висновок:   необхідне уточнення   норми, оскільки незрозумілий порядок направлення,  в які  медичні заклади, за якими показниками, як комунікують з ТЦК з приводу направлення тощо

 

Передбачено право   іноземців   та осіб без громадянства з питання щодо прийняття на військову службу  звертатись  до центрів  рекрутингу, ЦНАПів, центрів  зайнятості  або безпосередньо до військової частини, в якій бажають проходити військову службу за контрактом.

 

Висновок:    потребує уточнення чи всі іноземці та особи без громадянства мають таке право чи тільки ті, які на законних підставах перебувають на території України.   також варто  більш детально розписати алгоритм такого звернення.

ст.23  ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу”  встановлює строки  базової військової служби: у  мирний час  до 5 міс ( до 3 міс базова  загальновійськова підготовка, до 2  міс – фахова підготовка)

Під час  дії воєнного стану – на строки визначені  Указом Президента.

 

Висновок:    потребує уточнення конструкція правової норми, бажано встановити мінімальні  та максимальні строки. Крім того,  визначення  строків проходження  базової військової підготовки  під час воєнного стану Указом Президента вбачається також не дуже доцільним, оскільки така базова підготовка у  званні рекрута, який буде мати мінімальне грошове забезпечення може тривати досить довго.


ст.23 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” під час воєнного стану для осіб, що приймаються на військову службу за контрактом (із числа  громадян з 18 до 25 років)  строк  військової служби  становить 1 рік.

Для військовозобов’язаних, які:  проходили безперервну військову службу під час дії правового режиму воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні зі служби у запас та які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково. 

 

Висновок: потребує доопрацювання, оскільки є незрозумілим строк вс за контрактом для осіб від 18 до 25 років під час  воєнного стану  в  1 рік застосовується тільки для 1 контракту чи необмежену кількість раз до досягнення  особою 25 років. Також доцільно  уточнити, що строк у 6 міс за новим конрактом установлюється за бажанням  військового.

Ст.25 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу”  курсанти жіночої  статі, відраховані із закладів  фахової  передвищої військової освіти, ВВНЗ та ВНП закладів  вищої освіти  через неуспішність або небажання  продовжувати навчання під час мобілізації та дії  воєнного стану  вважаються такими, що  проходять вс за призовом  та направляються   до вч  для подальшого проходження  вс за призовом під час мобілізації.

 

Висновок:  варто допрацювати норму та передбачити вікові обмеження  з яких  мають  діяти такі правила для дівчат.

48. Законопроєкт пропонує такі нові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану:

 -у разі звільнення  з  полону (якщо відсутня згода в подальшому проходити службу)

–  у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.


Загалом підстави для звільнення під час воєнного стану за проєктом:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

  • на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
  • за наявності інвалідності І чи ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

 г) у зв’язку із проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України, Службі безпеки – у разі неможливості їх використання на службі;

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з обранням народним депутатом України,  депутатом ВР АРК;

з) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

49. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану:

 

– військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

– військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

– один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу  і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

– перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

– військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

– військовослужбовці, які є усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати таке утримання;

– утримання військовослужбовцем дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи віком до 18 років;

– утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

– виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

– наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю  I чи II групи та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 

– у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаною судом недієздатною;

– необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеню споріднення та така особа з інвалідністю обрала військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 

– необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. 


Висновки:  звільнення за сімейними обставинами уніфіковані для усіх  категорій військових, однак  формулювання потребують уточнення. Крім того, відсутність можливості для звільнення військових, яким встановлено ІІІ групу інвалідності, може бути невиправданою.

Статус “дитина війни” в українському суспільстві традиційно пов’язують з усіма збройними конфліктами. 

Стереотип виник через поширення цього статусу для громадян України, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таке визначення наведене в Законі України Про соціальний захист дітей війни”. Цим же законом передбачена державна соціальна підтримка  та пільги особам із цим статусом.

 

А що ж з дітьми, які народилися і ростуть у період збройної агресії рф проти України?

Наразі для таких дітей є статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на такий статус мають особи, які на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії рф не досягли 18 років (повноліття), і: 

1) отримали поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

4) залучалися до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

6) зазнали психологічного насильства.

 

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини, зазначені вище. Під час надання дитині статусу заявник визначає обставину, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

 

Статус надається органом опіки та піклування за постійним або тимчасовим місцем проживання дитини.

 

Із заявою про надання статусу може звернутися:

  • законний представник дитини;
  • кровні родичі — баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра; 
  • вітчим, мачуха; 
  • представник органу опіки та піклування.

 

Разом із заявою про надання статусу до служби у справах дітей слід подати згоду на обробку персональних даних і копії документів:

  • свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
  • документ, що посвідчує особу заявника;
  • документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником; якщо дитина постійно проживає/перебуває в закладі охорони здоров’я, освіти або іншому дитячому закладі, — документ, що підтверджує такий факт. 

 

Окрім того, за наявності, слід надати копії: 

  • довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи;
  • внутрішнього або закордонного паспорта громадянина України; 
  • витягу з реєстру територіальної громади.

 

При відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або будь-яких документів, зазначених вище,  доказами підтвердження місця проживання/перебування дитини на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути: 

  • відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 
  • або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно,
  • або документи про освіту, 
  • або медичні документи.

 

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво, також подаються медичні документи, видані після медичного обстеження та лікування із зазначенням діагнозу.

 

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, додатково необхідно надати: 

  • заяву про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
  • витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів.

 

Коли ж дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, за наявності також надається висновок експерта за результатами судової експертизи.

 

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

  • висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, на основі якого за згодою батьків/законних представників дитина направляється на реабілітацію;
  • копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”, якщо дитина отримала такий статус;
  • копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або копія документа, що підтверджує смерть унаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих через воєнні дії, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

Після досягнення 14-річного віку дитина має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

 

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви за результатами розгляду поданих документів.

 

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

 

Рішення про відмову в наданні статусу приймається, якщо немає  одного з обов’язкових документів. 

 

Якщо частина відомостей у документах є недостовірною, статус може бути скасований.

 

Рішення про відмову в наданні статусу, про скасування статусу можуть бути оскаржені в суді.

 

Досягнення повноліття не є підставою для скасування статусу.

 

Джерело: Постанова КМУ від 05.04.2017 року № 268Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів урегульований Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Він поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності. Ведення обліку покладається на уповноважену особу.  Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів для укомплектування ЗСУ та інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

Облік військовозобов’язаних  ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного).

Хто може вручати повістки?

 

Повістка вручається уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) незалежно від місця реєстрації особи та її знаходження.

 

  У разі отримання розпорядження ТЦК та СП щодо оповіщення військовозобов’язаних про необхідність  з’явитися на призовні дільниці, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані сповістити останніх та забезпечити своєчасне прибуття їх до ТЦК та СП. Здійснювати оповіщення військовозобов`язаних можуть роботодавці, а також заклади освіти.

Де можуть вручити повістку?

 

Оскільки нормативно-правові акти не встановлюють конкретного місця, де можуть вручити повістку, її мають право вручити особисто в будь-якому місці. Про отримання повістки військовозобов’язаний розписується, “корінець” документа (відривна частина повістки) зберігається в ТЦК та СП.

Для законного вручення повістки спочатку потрібно встановити особу. Варто зазначити, що під час воєнного стану кожен зобов’язаний мати при собі документи, які посвідчують особу, та надавати їх для перевірки за вимогою. Випадки, коли уповноважений може перевірити документи, закріплено в Постанові КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 “Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану” (це може бути у випадку зовнішньої схожості з особою, яка зникла безвісти чи перебуває в розшуку, є ознаки того, що особа вчинила або готується вчинити правопорушення, якщо перебуває на місці ДТП чи іншої надзвичайної події тощо).

 

Зразок повістки за посиланням

(Додаток 11  згідно з Постановою КМУ  № 1487 від 30.12.20122)

 

Друзі та колеги, запрошуємо вас на заявкову пресконференцію, присвячену можливості запровадження в Україні процедури розгляду справ стосовно ветеранів на зразок судів у справах ветеранів у США. 

  • Дата: 15 грудня
  • Час: 14:00
  • Місце: УКМЦ, «Український дім», вул. Хрещатик, 2, Київ.

Наша мета — попередити проблеми, пов’язані з реалізацією принципів верховенства права під час кримінального судочинства стосовно ветеранів та ухвалення справедливих судових рішень.

На заході ми обговоримо, як удосконалити систему розгляду судових справ ветеранів, які вчинили правопорушення через отриманий на війні травматичний досвід.

Пресконференція триватиме до 2 годин. На ній виступатимуть наступні спікери:

  • Леся Кляровська (голова правління ГО «Юридична сотня», співзасновниця ГО «Фундація Л.ІІ.Д», юристка ГО «Жіночий ветеранський рух», співзасновниця адвокатського об’єднання «Юридична компанія «ЛК») зачепить тему актуальності ССВ і необхідності змін в українській системі судочинства, базуючись на прикладах успішної практики в США. 
  • Ксенія Ткачук (заступник виконавчого директора у Східній Європі, Левітт інститут міжнародного розвитку) розповість про міжнародні підходи й практики, які можна використати як часткові або системні рішення для адаптації в Україні;
  • Владислав Шинкаренко (експерт, юрист ГО «Юридична сотня», юрист-міжнародник) проаналізує юридичні аспекти та ймовірні виклики під час впровадження концепції.

 

Далі будуть озвучені заплановані кроки стосовно можливостей реалізації концепції ССВ в Україні. Наприкінці запланована Q&A сесія.

Приєднуйтесь до обговорення та зробіть свій внесок у створенні ефективних механізмів підтримки наших ветеранів!

З питань акредитації звертайтесь до комунікаційниці проєкту Вікторії, 066 28 98 311

31 жовтня ми, громадські організації та ветеранські простори — «Принцип», Veteran Hub, Юридична сотня», «Простір можливостей», «VETERANKA», — представили Концепцію політики щодо ветеранів. Ці пропозиції сформовані з потреб та запитів ветеранів та їхніх родин, аби підтримати державу у створенні оновленої державної політики. Ми спираємося на багаторічний досвід наших організацій та аналітику українських та міжнародних підходів.

 

Ми вимушені констатувати, що поточна державна політика щодо ветеранів і ветеранок та їхніх сімей несе глибинні ризики для її бенефіціарів та всього українського суспільства. Нова державна політика щодо ветеранів, ветеранок та їхніх сімей дозволить висловити повагу й вдячність держави та її громадян за захист Незалежності України, посилити обороноздатність і подбати про добробут воїнів і їхніх рідних.

Зміни необхідні, тож ми готові долучитися до їхнього втілення своєю експертизою. Водночас закликаємо організувати цей процес за обов‘язкової участі чинних військових, ветеранів та їхніх родин: політика не має формуватися поза її суб’єктами.

Організації-автори наголошують, що Концепція нової ветеранської політики є першою версією бачення наскрізних змін. Ми відкриті до діалогу та співпраці з державою, організаціями сфери ветеранських справ і насамперед ветеранською спільнотою.

 

Головні тези з Концепції нової ветеранської політики:

  1. Війна триває десятий рік і наразі ми не можемо спрогнозувати її завершення. Маємо усвідомлювати, що вторгнення буде постійною загрозою безпеці України. Отже, боєздатні Сили оборони та престижність служби є пріоритетом для держави. Тож наголошуємо, що ветерани є складовою обороноздатності: вони становлять основу оперативних резервів різних черг. Водночас ефективна політика щодо ветеранів та їхніх сімей прямо впливає на підвищення престижності військової професії. Без такої політики неможливе гарантування національної безпеки. Разом із гарантуванням добробуту після служби така політика також буде засвідчувати реальну повагу від громадян за захист незалежності та територіальної цілісності.

  2. Що стосується фактичних змін. Ми пропонуємо деталізувати та звузити визначення державного статусу «ветеран війни» та закріпити право на нього за тими військовослужбовцями, які в час загрози державним інтересам виконали свій обов’язок та здобули бойовий досвід (незалежно від тривалості служби). Пропоноване визначення статусу: «Ветеран/ка – це особа, який/яка брав/брала безпосередню участь у бойових діях із захисту Батьківщини, а також на території інших держав, якщо це є частиною міжнародних зобов’язань України».
  3. Досвід, внесок та потреби сімей ветеранів мають бути законодавчо закріпленими та стати невіддільною складовою політики щодо ветеранів та їхніх сімей.
  4. Підтримка держави має засновуватися на індивідуальному досвіді ветеранів. Це означає, що замість уніфікованих для усіх пільг держава має надавати релевантні можливості відповідно до реальних потреб кожного ветерана чи ветеранки. 
  5. Координація за втіленням ветеранської політики має покладатися на Міністерство у справах ветеранів. Пряме завдання цього органу  — стежити, щоб інтереси його бенефіціарів були відображені у політиках інших відомств та забезпечувалися в усіх сферах. Саме це Міністерство відповідальне за обмін даними між усіма органами для постійного оновлення політики відповідно до нових обставин. Ми передбачаємо, що для ефективності може йтися про розширення повноважень міністра до віцепрем’єр-міністра.
  6. Для втілення ефективної ветеранської політики потрібно модернізувати базове законодавство: оновити Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

 

З повним текстом концепції ви можете ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/45Qa7MJ

 

За коментарями ви можете звернутися до представників організацій за такими контактами:

  • «Принцип», комунікаційна менеджерка Аліна Денисенко, denysenko@pryncyp.com
  • «VETERANKA», комунікаційна менеджерка Олена Бруцька, womenveteran.movement@gmail.com
  • «Юридична Сотня», комунікаційна менеджерка  Наталія Прудка, n.prudka@legal100.org.ua
  • Veteran Hub, Галина Альомова, h.alomova@veteranhub.com.ua

2 жовтня 2023 року Президент України підписав законопроєкт № 9638 від 21.08.2023. Набрання чинності 05.10.2023.

 

Закон пропонує багато змін щодо військової служби, служби цивільного захисту та поліцейських, а також їх правових та соціальних гарантій. 

 

Грошове забезпечення полонених або захоплених заручниками, а також зниклих безвісти за особливих обставин поліцейських та службовців цивільного захисту

 

Нововведень цей закон не передбачає, оскільки питання вже врегульоване  постановою КМУ № 884 від 30.11.2016.

 

Але варто нагадати:

За полоненими, захопленими заручниками, а також зниклими безвісти за особливих обставин зберігається грошове забезпечення за останнім місцем проходження служби.

ГЗ виплачується: 

  • дружині (чоловіку);
  • за її (його) відсутності повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства незалежно від віку); 
  • якщо особа не перебувала у шлюбі та не має дітей, батькам або особам, які перебували на його утриманні.

Виплата здійснюється до повного з’ясування обставин, але не більше ніж до дня виключення зі списків особового складу органу (підрозділу). 

Кошти НЕ виплачуються членам сім’ї, якщо службовець цивільного захисту чи поліцейський добровільно здалися в полон, самовільно залишили місця служби.

Єдиною зміною є індексація ГЗ  полонених або зниклих, яке отримують члени сім’ї. 

Строки перебування на лікуванні

Відтепер закон уточнює строк перебування на лікуванні військовослужбовців, а саме:

  • загальний час перебування  в лікувальних закладах та у відпустці для лікування — не менше 1 тижня, але не більше в цілому 4 місяців підряд. 

Важливо: лікування може тривати більше 4-х місяців, якщо це передбачено законодавством  (наприклад, туберкульоз).

  • загальний час лікування за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.

Компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні з військової служби

Можна при звільненні отримати компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки:

  • за неповнолітніх дітей та повнолітніх, які мають інвалідність з дитинства  I “А” групи;
  • для УБД, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни та ін.

Компенсацію можливо отримати за весь час проходження військової служби, а не тільки за попередній рік. 

 Якщо військовий помер чи загинув, компенсація виплачується членам сім’ї:

  • дружині (чоловіку);
  • за її (його) відсутності повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства незалежно від віку); 
  • якщо військовий не перебував у шлюбі та не має дітей, батькам або особам, які перебували на його утриманні.

Важливо: якщо такі члени сім’ї відсутні, то компенсація входить до спадщини і буде отримана відповідно до заповіту чи закону. 

Зазначені зміни не будуть стосуватися військовослужбовців строкової служби.

Одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби

При звільненні військовослужбовці (окрім строковиків та за призовом офіцерського складу) можуть розраховувати на виплати:

1. 50 % місячного ГЗ за кожний повний календарний рік служби, якщо звільняються:

  • за станом здоров’я;
  • для іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом у ЗСУ та звільняються за власним бажанням під час дії воєнного стану;
  • уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
  • проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та вислужили не менше 18 місяців з дати продовження контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
  • у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом 2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

2. 50 % місячного ГЗ за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше тим, які звільняються з військової служби за підставами :

  • закінчення строку контракту;
  • за віком;
  • скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
  • систематичне невиконання умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
  • зазначеними в пунктах 1 і 9 частини другої статті 31 Закону України “Про розвідку”;
  • визначеними пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України “Про розвідку”;
  • пряме підпорядкування близькій особі (якщо неможливо перевести на іншу посаду);
  • відкликання мандата на право військової капеланської діяльності;
  • сімейні обставини або інші поважні причини;
  • набуття права на пенсію за вислугу років;

       

3. 25 % місячного ГЗ  за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше тим, які звільняються з військової служби за власним бажанням та через сімейні обставини або з інших поважних причин у мирний час.

 

Для військовослужбовців за призовом осіб офіцерського складу:

50% місячного ГЗ виплачується у разі звільнення з військової служби: 

  • у зв’язку із закінченням строків служби; 
  • за станом здоров’я; 
  • через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (у мирний час); 
  • у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років.

 

Також закон визначає, коли ОГД при звільненні НЕ виплачується, а саме:

  • невідповідність вимогам для зайняття посади;
  • припинення громадянства України;
  • невідповідність вимогам проходження служби, чи визнання військового  таким, що не пройшов випробування;
  • набрання законної сили судовим рішенням про визнання активів військового чи активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених випадках, необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави.
  • та ін.

Важливо: відтепер дія Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” поширюється на іноземців та осіб без громадянства, але лише в частині грошового забезпечення та відпусток.

Джерела виплати ОГД при звільненні:

  • військовослужбовцям виплата здійснюється МОУ, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання;

  • військовим, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади та місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, — за рахунок коштів цих органів.

Важливо: у разі повторного звільнення зі служби (у тому числі  за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом резервістів в особливий період) ОГД виплачується за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу, тобто без урахування попереднього періоду служби.

Виняток: якщо особа при попередньому звільненні зі служби не отримала ОГД, то попередній період служби також враховується. 

 

Окремі зміни щодо поліцейських

Звільнення

Наразі поліцейські мають розширені підстави для звільнення: 

  • не тільки через хворобу, а загалом у зв’язку зі станом здоров’я, що може бути пов’язане з пораненнями тощо;
  • не тільки у зв’язку зі скороченням штату, а й проведенням організаційних заходів. 

Відпустка та компенсація у разі невикористання відпустки

При звільненні поліцейський має право на компенсацію за невикористані дні відпустки:

  • щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток;
  • щорічної додаткової відпустки за неповнолітніх дітей та повнолітніх, які мають інвалідність з дитинства  I “А” групи.

Якщо поліцейський при звільненні використовує відпустку, то датою звільнення є останній день відпустки.

У разі крайньої необхідності поліцейського можуть відкликати із щорічної відпустки за письмовим наказом керівника.

У разі смерті (загибелі) поліцейського не відраховуються надміру нараховані відпускні.

27.09.2023  набрав чинності наказ Міноборони № 556 від 26.09.2023, який вносить зміни до розділу про виплату додаткової винагороди. І тепер військові ЗСУ зможуть отримати всі виплати.

 

Розміри виплат та умови отримання їх

  • 100 00 грн отримують військовослужбовці, які 

а) беруть безпосередню участь у бойових діях /або/

б) у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, на тимчасово окупованій території, між позиціями сил оборони та противника, у період здійснення зазначених заходів та виконують бойові (спеціальні) завдання:

  • на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань підрозділом першого ешелону оборони або наступу;
  • у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей противника;
  • із здійснення польотів на територіях, де ведуться бойові дії;
  • з вогневого ураження противника, його повітряних та морських цілей;
  • на території противника ;
  • з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
  • кораблями, катерами, суднами (поза межами місць тимчасового базування);
  • у районах ведення бойових дій медичному персоналу частин та підрозділів;
  • з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об’єкти, що охороняються, звільнення таких об’єктів;
  • у районах ведення бойових дій з розмінування.

Крім цього, додаткову винагороду 100 000 грн отримують військові, які:

  1. загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення за весь місяць;
  2. захоплені в полон або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у тому числі, якщо це сталося до введення воєнного стану) за весь період відсутності;
  3. перебувають на стаціонарному лікуванні (у т.ч. за кордоном) у зв’язку з пораненням, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК за всі періоди перебування на лікуванні або у відпустці.

 

  • 50 000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі:

а) органу військового управління, /або/

б) штабу угруповання військ (сил)  /або/ 

в) штабу тактичної групи включно до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ  /або/ 

г) командування та штабу військової частини,

які здійснюють оперативне управління підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових завдань першого ешелону оборони або наступу. 

Є важливе уточнення, що такі військові мають право на виплату, навіть  якщо виконують завдання і поза районами ведення бойових дій.

 

  • 30 000 грн отримують військовослужбовці, які виконують бойові або спеціальні завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). 

При цьому також уточнюються умови завдань, які виконуються військовими:

  • з інтенсивної підготовки для ведення бойових дій у складі підрозділів, включених до резерву Головнокомандувача ЗСУ;
  • з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу ЗСУ;
  • з управління підпорядкованими силами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту;
  • у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем ЗСУ, начальником Генерального штабу ЗСУ на територіях, де ведуться бойові дії;
  • з розмінування поза районами ведення бойових дій;
  • у складі діючих угруповань військ (сил) згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
  • із забезпечення діючих угруповань військ (сил) безпосередньо в районах ведення бойових дій;
  • з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури.

Крім цього, 30 000 грн отримують військові, які відряджені (із залишенням на військовій службі) до складу сільських, міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території) яких ведуться бойові дії, та виконують бойові чи спеціальні завдання.

 

  • 15 00030 000 грн виплачується військовим на посадах керівного та інструкторсько-викладацького складу

у навчальних частинах (центрах, підрозділах) з урахуванням рівня кваліфікації пропорційно часу навчання персоналу в розрахунку на місяць.

Розмір винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджує Кабінет Міністрів України (про це ми детальніше писали тут). 

 

  • 20 100 грн щомісячно виплачується військовим, які

визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 612 місяців (у зв’язку з пораненням) після перебування в розпорядженні відповідних командирів понад 2 місяці (без урахування часу перебування у відпустці та на лікуванні). Нагадаємо, упродовж перших двох місяців перебування у розпорядженні виплачується повний розмір грошового забезпечення без урахування додаткової винагороди.

 

Додаткова винагорода для курсантів та строковиків ЗСУ

Для строковиків 6 000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

2 350 грн пропорційно часу перебування на службі (навчанні) у розрахунку на місяць для курсантів:

  • вищих військових навчальних закладів;
  • закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання;
  • закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри або відділення військової підготовки;
  • закладів фахової передвищої військової освіти.

При цьому обов’язковою умовою для виплати є неперебування такого курсанта перед зарахуванням на військовій службі (у тому числі строковій).

Крім цього, строковики та курсанти можуть отримувати додаткову винагороду 100 тисяч гривень, якщо виконують відповідні завдання.

 

Додаткова винагорода для військовослужбовців
військової частини А0515

Особливості виплати винагороди на період дії воєнного стану військовим частини А0515 та підпорядкованих їй частин визначаються командиром з урахуванням цього наказу МОУ.

Особливості підтвердження участі в бойових діях або заходах, а також виконання завдань у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління визначаються також командиром.

Необхідні документи

  1. Для підтвердження участі:
  • бойовий наказ (розпорядження);
  • журнал бойових дій або ведення оперативної обстановки / бойове донесення / постова відомість ;
  • рапорт командира підрозділу про участь кожного військового у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

    2. Для поранених:
  • довідка про обставини травми, видана командиром військової частини;
  • для винагороди за відпустку медичні висновки про ступінь важкості поранення, які надаються ВЛК.

    3.Для відряджених:
  • командир частини, до якої відряджений військовий, повідомляє органи управління за місцем штатної служби відрядженого військового (щомісячно до 5 числа).

Додаткова винагорода виплачується на підставі наказів:

  1. командирів військових частин особовому складу;
  2. керівника органу військового управління командирам військових частин,

які видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Визначення днів участі в завданнях

Період, протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу з 00 годин до 24 години календарної доби вважається 1 днем участі.

Період виконання завдань, який розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби вважається 2 днями участі.

 

Додаткова винагорода НЕ виплачується, якщо військовий:

  • відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке порушення ;
  • самовільно залишив частину, вчинив дезертирство за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період відсутності, включаючи місяць повернення;
  • добровільно здався в полон з дня з’ясування обставин добровільної здачі в полон;
  • усунутий від виконання службових обов’язків, відсторонений від посад чи виконання службових повноважень з дня усунення (відсторонення) до дня завершення;
  • вживав алкогольні, наркотичні або психотропні речовини; виконував завдання в такому стані за місяць, у якому здійснено порушення;
  • вчинив інші дії, за які суд притягнув до відповідальності (за правопорушення кримінальні, військові адміністративні, адміністративні, пов’язані з корупцією) за місяць, у якому постанова (вирок) суду надійшла до військової частини;
  • навмисно спричинив ушкодження своєму здоров’ю або вчинив самогубство (виняток доведення до самогубства, встановленого судом) за місяць, у якому це сталось;
  • відбуває покарання на гауптвахті за час відбування.

 

Право на відстрочку це можливість не призиватися на службу під час мобілізації.

Звичайно, можна не користуватися таким правом.

 

Хто має право на відстрочку?

 

1. Заброньовані на період мобілізації та  воєнний час  органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими державними органами, а також підприємствами, установами й організаціями.

2. Особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до військової служби на строк до шести місяців за рішенням військово-лікарської комісії.

3. Якщо на утриманні троє і більше дітей до 18 років.

Важливо! Кровна спорідненість між військовозобовязаним та дитиною не є обов’язковою.

4. Якщо виховує дитину/дітей до 18 років лише один з  батьків.

5. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років.

6. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги,без встановлення інвалідності.

Важливо! Для підтвердження діагнозу потрібно мати висновок лікарсько-консультативної комісії. 

7 .Якщо на утриманні повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.

8.Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, до 18 років.

9. Доглядають за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також батьками своїми чи дружини/чоловіка, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії потребують постійного догляду.

Важливо! Потрібно мати документи, що підтверджують догляд (документи з органу соцзахисту).

10. Мають дружину/чоловіка з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка з інвалідністю I чи II групи за умови, що немає  інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати.

11.Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною.

Важливо! Мають бути обидві підстави: інвалідність та визнання судом недієздатною.

12. Зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи.

13.Зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії потребує постійного догляду, якщо немає інших доглядальників.

14.Жінки та чоловіки, що мають неповнолітню дитину/дітей і чоловіка/дружину, який/яка проходить військову службу за одним із видів:

  • строкова;
  • за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  • за контрактом осіб рядового/ сержантського і старшинського складу;
  • служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки, а також закладів фахової передвищої військової освіти;
  • за контрактом осіб офіцерського складу;
  • за призовом осіб офіцерського складу;
  •  за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

15. Народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим.

16. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, НГУ, ДПСУ, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.

17. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами.

Важливо! Наразі зміни до законодавства щодо права на відстрочку студентів не ухвалені. Тому обмеження  права на відстрочку здобувача  освіти після 30-ти років є незаконним.

18. Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти, за умови що вони працюють у закладах освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Важливо! Оскільки зміни до законодавства ще не ухвалені, педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, наразі ще не мають права на відстрочку.

19. Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, із числа:

  •  військовослужбовців або працівників військових формувань;
  •  працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
  • добровольців, за умови що в подальшому їхні добровольчі формування були включені до складу військових формувань та правоохоронних органів;
  • добровольців, чиї добровольчі формування не були включені до складу військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з військовими формуваннями та правоохоронними органами;

20. Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

21. Інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

 

Особи з інвалідністю та перераховані з п. 3 до 11 можуть бути мобілізовані виключно за їхньою згодою та тільки за місцем проживання!

 

Як отримати відстрочку?

Варто звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки з документами (нотаріально завіреними копіями цих документів), які підтверджують ваше право на відстрочку. Підстави для відстрочки не звільняють від проходження ВЛК, оскільки це частина ведення військового обліку.

Якщо працівники ТЦК та СП не приймають заяву, потрібно надіслати її та нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право на відстрочку, Укрпоштою рекомендованим листом. Це стане підтвердженням звернення до ТЦК та СП щодо отримання відстрочки на законних підставах.

Також варто звертатися на гарячу лінію Міноборони.

Указом Президента України від 12 вересня 2023 року № 576/2023 введене в дію Рішення РНБО від 30 серпня 2023 року “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”.

 

Контроль за виконанням рішення покладено на Секретаря РНБО. Указ набрав чинності з дня опублікування.

  1. Рішенням РНБО поставлені завдання Кабінету Міністрів України, зокрема забезпечити:
  • утворення робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні;
  • вказану перевірку, а в разі необґрунтованого прийняття рішень – ініціювання їх перегляду та інформування правоохоронних органів;
  • опрацювання особливостей перетину державного кордону громадянами України, визнаними непридатними (обмежено придатними) до військової служби;
  • розроблення і затвердження плану підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення в умовах воєнного стану якості, ефективності, належного рівня сервісу та безбар’єрності складових військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, передбачивши строки й відповідальних за виконання;
  • удосконалення регулювання законодавства стосовно військовослужбовців, визнаних обмежено придатними до військової служби

 

  1. Міноборони України, Генштабу ЗСУ опрацювати питання утворення в структурі Міноборони окремого підрозділу з метою підвищення ефективності виконання завдань і функцій Міноборони у сфері охорони здоров’я.
  2. Мінохорони здоров’я України, Міноборони, Мінцифрі, Генштабу ЗСУ, НСЗУ, головам обласних, КМДА вжити вичерпних заходів щодо  вдосконалення системи медичних оглядів, у тому числі допризовників, призовників та військовозобов’язаних, військово-лікарськими комісіями в ЗСУ, насамперед позаштатними постійно діючими ВЛК ТЦК та СП, в умовах воєнного стану, передбачивши, зокрема:
  • встановлення граничних строків проведення медичних оглядів;
  • забезпечення цифровізації відповідних процесів;
  • забезпечення умов для проведення медичних оглядів допризовників, а також іноземних громадян позаштатними постійно діючими військово-лікарськими комісіями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
  • визначення раціонального маршруту під час організації медичного огляду допризовників, призовників, військовозобов’язаних у межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
  • перегляд специфікацій та умов закупівлі медичних послуг за пакетом медичних послуг “Медичний огляд осіб, який організовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки” у межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення з метою 
    • забезпечення роботи лікарів-спеціалістів у складі ВЛК,
    • належної оплати праці з урахуванням відпрацьованого часу,
    • встановлення граничних термінів виконання лабораторних та інструментальних досліджень;
  • організацію навчання особового складу позаштатних постійно діючих ВЛК ТЦК та СП з метою забезпечення ефективної роботи з електронною системою охорони здоров’я, а також підвищення інформованості стосовно особливостей військово-лікарської експертизи в ЗСУ в умовах воєнного стану.

 

  1. Головам обласних, КМДА спільно з начальниками ТЦК та СП у тижневий строк ужити вичерпних заходів для організації системи постійного моніторингу навантаження на позаштатні постійно діючі ВЛК ТЦК та СП з метою своєчасного збільшення їх кількості за потреби.
  2. НАЗК аналізувати корупційні ризики в діяльності ВЛК, за результатами внести пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.
  3. ДБР, МВС України, СБУ за участю Офісу Генпрокурора невідкладно вжити заходів з викриття корупційних та кримінальних правопорушень у  системі військово-лікарської експертизи.

Службове розслідування — заходи для встановлення:

 

  • дій військовослужбовця, який вчинив правопорушення;
  • причинного зв’язку між правопорушенням та виконанням обов’язків військової служби;
  • ступеня вини;
  • порушень законодавства;
  • причин та умов, що сприяли правопорушенню;
  • причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних.



Підстави для службового розслідування:

  • невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
  • невиконання або неналежне виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на виконання покладених на Збройні Сили завдань;
  • неправомірне застосування фізичної сили, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військових чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
  • дії військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військового;
  • втрата або викрадення зброї чи боєприпасів;
  • порушення порядку та правил чергування, вартової або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
  • недозволене розголошення змісту або втрата службових документів;
  • внесення до ЄРДР відомостей про скоєне кримінальне правопорушення;
  • повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
  • скоєння ДТП під час служби, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші люди.

 

! Службове розслідування може також призначатися за письмовим рапортом військовослужбовця аби зняти безпідставні, на його думку, звинувачення або підозру.

 

Службове розслідування НЕ призначається:

  • якщо  повідомлення, заяви, скарги анонімні;
  • якщо причини, умови та обставини не потребують додаткового встановлення або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

 

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, у якому зазначаються 

  • підстава; 
  • обґрунтування або мета службового розслідування; 
  • стосовно кого воно проводиться;
  • строк проведення службового розслідування;
  • особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення.

 

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення — день надання командиру акта розслідування та матеріалів на розгляд.

Під час розслідування військовослужбовець може бути усунутий від виконання обов’язків, про що видається додатковий  наказ із зазначенням причин усунення, а тривалість усунення не повинна перевищувати строк проведення розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення.

 

 До участі в службовому розслідуванні заборонено залучати підлеглих військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, учасників правопорушення або особисто зацікавлених у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня призначення. В окремих випадках цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. 

 

Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:

  • дотримуватися вимог законодавства, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об’єктивного розслідування обставин правопорушення;
  • виявляти обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо правопорушення, а також пом’якшують або обтяжують відповідальність;
  • розглядати заяви і клопотання, подані під час службового розслідування та стосуються його проведення.

При відмові військового надати письмові пояснення по суті службового розслідування складається акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

  • знати підстави розслідування;
  • бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час  розслідування;
  • відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
  • давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування  свідків правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
  • порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
  • висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;
  • ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром;
  • оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування.

За результатами складається акт службового розслідування, який подається разом з усіма матеріалами на розгляд командиру. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

 

Військовослужбовець має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

 

Довідково. Службові розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці, втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, авіаційних подій, шкоди державному майну, а також грошовим коштам, порушень антикорупційного законодавства регулюються також окремими нормативно-правовими актами, інструкціями та правилами.



Особливості виплати додаткової винагороди для військових Нацгвардії України тепер регулює наказ МВС від 01.09.2023  № 729, а для Держприкордонслужби України наказ МВС від 01.09.2023  № 726

Відзначимо, що додаткова винагорода на період воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Розміри виплат та умови отримання їх

 

  • 100 00 грн отримують військовослужбовці, які 

 

а) беруть безпосередню участь у бойових діях / або /

б) у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією.

У цьому випадку важливо зауважити, що йдеться не про будь-яку участь в бойових діях чи заходах забезпечення, а є конкретно визначений перелік умов, який для нацгвардійців та прикордонників дещо відрізняється.

 

1) Виконання завдань безпосередньо в районах ведення бойових дій, на тимчасово окупованій території, між позиціями сил оборони та військ противника:

  • на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань підрозділом першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно (НГУ та ДПСУ);
  • з розвідки (НГУ);
  • з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, озброєних осіб в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником (НГУ та ДПСУ);
  • з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей противника (НГУ та ДПСУ);
  • з розмінування (НГУ та ДПСУ);
  • з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об’єкти, що охороняються, звільнення таких об’єктів (НГУ та ДПСУ);
  • з ведення повітряного бою, а також виводу повітряних суден з-під удару противника (НГУ та ДПСУ);
  • з контррозвідувального забезпечення, а також проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником (ДПСУ);
  • з ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, а також руйнування радіаційно, хімічно небезпечних об’єктів (НГУ) тощо.

 

2) Виконання завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу артилерії, у тому числі поза районами ведення бойових дій (НГУ).

 

3) Виконання завдань з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, а також чергування та інших завдань в морській та річковій акваторіях, поєднаних з зіткненням з противником (ДПСУ).

 

Документи:

  • бойовий наказ (розпорядження);
  • журнал бойових дій / бойове донесення / книга служби нарядів та подій / постова відомість (копії або витяги з них);
  • рапорт командира підрозділу про участь кожного військового (із зазначенням військового звання, ПІБ та періодів участі, район);

в окремих випадках для НГУ ще можуть бути:

  • витяг з наказу командувача Нацгвардії України, штабу оперативного угруповання, начальника територіального управління, командира в/ч про виконання розмінування;
  • акт виконаних робіт з розмінування місцевості та/або формуляр загороджень.

 

Крім цього, додаткову винагороду 100 000 грн отримують військові, які:

  1. перебувають на стаціонарному лікуванні у зв’язку з пораненням, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК;
  2. захоплені в полон або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у тому числі якщо це сталось до введення воєнного стану);
  3. загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення.

 

  • 50 000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі:

а) органу військового управління, /або/

б) штабу угруповання військ (сил)  /або/ 

в) штабу тактичної групи включно до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ  /або/ 

г) командування та штабу військової частини,

які здійснюють оперативне управління підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу. 

 

Є важливе уточнення, що такі військові мають право на виплату і в тому разі, якщо виконують завдання і поза районами ведення бойових дій.

  • 30 000 грн отримують військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України. 

 

При цьому також уточнюються умови завдань, які виконуються військовими:

1) включеними до складу діючих угруповань військ:

а) безпосередньо в районах ведення бойових дій:

  • забезпечення військ Сил оборони (НГУ та ДПСУ);
  • виявлення та закриття каналів витоку секретної інформації (НГУ);

б) поза районами ведення бойових дій:

  • посилення охорони державного кордону, ведення дій, спрямованих на введення противника в оману, антитерористичні заходи (НГУ);
  • авіаперевезення особового складу, матеріальних засобів, аеромедичної евакуації тощо (НГУ та ДПСУ);
  • з охорони та оборони: військових об’єктів (ДПСУ), важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів та інших (у тому числі протиповітряне прикриття), а також об’єктів критичної інфраструктури (І категорії) (НГУ);
  • із забезпечення безперебійного функціонування систем зв’язку (НГУ та ДПСУ);
  • з бойової служби на блокпостах в межах визначених областей (НГУ);
  • з розмінування (НГУ);
  • з несення прикордонної служби (бойового чергування) на окремих ділянках державного кордону (ДПСУ);
  • з сприяння цивільному судноплавству відповідно до міжнародних зобов’язань України  (ДПСУ);
  • із забезпечення громадської безпеки і порядку, у тому числі під час комендантської години, а також участі в забезпеченні проведення масових чи інших заходів (НГУ) тощо.

2) без обов’язкової умови включення до складу діючих угруповань військ Сил оборони держави:

  • перевезення військовополонених ворогів (НГУ);
  • з виявлення повітряних цілей та інших об’єктів противника (ДПСУ)
  • гасіння пожеж, які виникли внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника, у складі пожежних підрозділів (НГУ).

 

Документи можуть варіюватися  залежно від завдань та органу:

  1. бойовий наказ (розпорядження) або витяг;
  2. службове завдання / посвідчення про відрядження / довідка про виконання;
  3. книги / відомості / листи / журнали  (копії або витяги з них);
  4. товаро-транспортні документи, книга помивки особового складу в польових умовах; акт виконаних робіт / про пожежу; 
  5. рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових або спеціальних завдань тощо.

  • 15 00030 000 грн виплачується військовим на посадах керівного та інструкторсько-викладацького складу

у навчальних частинах (центрах, підрозділах) з урахуванням рівня кваліфікації пропорційно часу навчання персоналу в розрахунку на місяць.

  • 20 100 грн щомісячно виплачується військовим, які

визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 612 місяців (у зв’язку з пораненням) після перебування в розпорядженні відповідних командирів понад 2 місяці.

Додаткова винагорода для курсантів та строковиків НГУ та ДПСУ

Для строковиків 6 000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Для курсантів військових вишів структури Нацгвардії України або Держприкордонслужби України  2 350 грн пропорційно часу перебування на службі (навчанні) у розрахунку на місяць. При цьому обов’язковою умовою для виплати є неперебування такого курсанта перед зарахуванням на військовій службі (у тому числі строковій).

Ця виплата курсантам нараховується з дня початку навчального року по день присвоєння первинного офіцерського звання «лейтенант» або по день відрахування з навчання.

Крім цього, строковики та курсанти можуть отримувати додаткову винагороду 30 та/або 100 тисяч гривень, якщо виконують відповідні завдання.

 

Додаткова винагорода НЕ виплачується, якщо військовий:

  • за кордоном (виняток — перебування на стаціонарному лікуванні після поранення);
  • у відпустці (виняток — відпустка для лікування після поранення за рішенням ВЛК);
  • самовільно залишив частину, вчинив дезертирство, добровільно здався в полон;
  • усунутий від виконання службових обов’язків, відсторонений від посад, відсторонений від виконання службових повноважень;
  • під домашнім арештом або під вартою;
  • засуджений до арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні та відбуває покарання;
  • відсутній на службі (за місцем дислокації) без поважних причин. 

 

З повним текстом наказів МВС можете ознайомитися за посиланнями:  для НГУ та для ДПСУ

Міністерство оборони України наказом від 18.08.2023 № 490 затвердило зміни до Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України від 14.08.2008  № 402.

 Змінено склад та структуру ВЛК, місце створення комісій і вимоги до членів комісії та голови, порядок оскарження рішень та інші важливі зміни.

 

Зміни до наказу врегульовують порядок оскарження рішень ВЛК і встановлюють порядок подання та розгляду звернень.

 

Вимоги до звернення, права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов’язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюють Закон України «Про звернення громадян», Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України від 28 грудня 2016 року № 735.

 

Скарги до штатних ВЛК подаються протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця із часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

 

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Якщо скарга обґрунтована, приймається рішення про перегляд або направлення на повторний огляд. 

 

Наказ встановлює обов’язковий медичний огляд для військовослужбовців, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України для визначення придатності.

 

Таких військових на ВЛК направляють за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров’я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець після звільнення з полону або за направленням прямих начальників від командира військової частини, йому рівних та вище.

 

Наказ доповнено порядком реалізації права на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні. 

 

Відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов’язку, антропометричні дані, дані про групу крові та резус-фактор, вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відстрочка за станом здоров’я раніше надавалася до 2 місяців і продовжувалася такий же строк, відтепер відстрочка одразу може встановлюватися від 2 до 6 місяців і відповідно продовжується за медичними показами на такий же строк. 

 

Установлено обов’язковість медичного огляду ВЛК військовослужбовцям, які направляються для лікування за кордон.

Строк дії довідки ВЛК про придатність військовозобов’язаних продовжений із шести місяців до одного року. 

Обмежена придатність повинна визначатися включно із зазначенням придатності або непридатності за конкретною військовою спеціальністю. 

Удосконалена процедура направлення на ВЛК.

Зокрема, прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних і вище направляють на ВЛК для визначення придатності за рекомендацією лікаря, якщо під час обстеження або лікування у військовослужбовця виявлені захворювання, наслідки травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку ЗСУ, за потреби, направляють на ВЛК військових, які засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або  арешту.

Також установлено, що окрім результатів безпосередньо проведеного медичного огляду, для встановлення придатності штатними ВЛК враховуються також результати проведеного медичного огляду в позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Зазначається, що при встановленні обмеженої придатності  та непридатності до військової служби за військовою спеціальністю, командир перед переміщенням військовослужбовця на іншу посаду для визначення можливості  виконувати обов’язки за станом здоров’я на посаді може направити його на ВЛК з обов’язковим зазначенням у направленні мети медичного огляду ВЛК — визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю (із зазначенням посади, на яку переміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил)).

Внесено зміни також і до встановлення придатності за статтями, що передбачають індивідуальну оцінку. Відтепер у воєнний час за статтями Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби, за графами П.Ш. ВЛК приймає постанову “придатний до військової служби” без винятків, які були передбачені раніше.

 

Статті, за якими військових будуть визнавати придатними: 

  • 2-в — клінічно вилікуваний туберкульоз  органів дихання, підтверджений або не підтверджений бактеріологічно та гістологічно; туберкульоз нервової системи; туберкульоз інших органів; міліарний туберкульоз;
  • 4-в — вірусні гепатити з незначними порушеннями функцій;
  • 5-в — хвороба, зумовлена ВІЛ, клінічна стадія І-ІІІ або безсимптомний ВІЛ, з імунною компенсацією;
  • 12-в — повільно прогресуючі та непрогресуючі з незначними порушеннями функцій та рідкими загостреннями анемії; порушення згортання крові, пурпура, геморагічні стани; інші хвороби крові та кровотворних органів; деякі порушення із залученням імунного механізму;
  • 13-в — хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин, їхні наслідки з незначними порушеннями функцій;
  • 14-в — легкі короткотривалі хворобливі прояви розладів психіки та поведінки, їхні наслідки;
  • 17-в — невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади (фобійні, тривожні, обсесивно-компульсивні, адаптаційні, соматоформні та інші невротичні розлади, неврастенія, реакції на тяжкий стрес, депресивний епізод, психогенна глухота) при помірно виражених, короткотривалих проявах, з астенічним станом;
  • 21-в — повільно прогресуючі хвороби з незначними порушеннями функцій центральної нервової системи, їхні наслідки;
  • 22-в —  епізодичні та пароксизмальні розлади з незначними порушеннями функцій органів і систем (епілепсія та епілептичні синдроми, епілептичний статус, мігрень, розлади сну, у тому числі апное сну).

 

Передбачено, що встановлення обмеженої придатності до військової служби в спецспорудах не включатиме службу в підрозділах забезпечення.

 

Також були внесені доповнення до формулювань причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Зокрема, конкретизовано, що постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо такі є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення; дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди здоров’ю або самогубства (крім доведення до самогубства, встановленого судом)». 

Конкретизовано та збільшено перелік документів, на підставі яких приймають постанову про причинний зв’язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, які призвели до загибелі (смерті).

Також до переліку суб’єктів, які можуть звернутися за дублікатом свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) додано військовослужбовця, звільненого з військової служби.

23 серпня Кабмін прийняв постанову № 901, яка визначає механізм обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я, військовими частинами й  ТЦК та СП (колишніми військкоматами).

Як здійснюватиметься обмін?

Будуть використані системи електронного документообігу Міноборони, Збройних Сил, інших військових формувань та органів спеціального призначення.

Засвідчення копій

– Електронні копії паперового документа засвідчуються електронним підписом та печаткою (КЕП).

– Паперові копії електронного документа засвідчуються печаткою закладу охорони здоров’я, військової частини, ТЦК та СП і підписом уповноваженої особи.

Перелік документів, які надсилаються (обмінюються) в електронній формі 

 

Заклади охорони здоров’я, військові частини, ТЦК та СП здійснюють надсилання (обмін) таких документів (та інших при потребі):

-іменного списку військовослужбовців, які потрапили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров’я та вибули з нього (зазначається військове звання, ПІБ, дата народження, номер облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для осіб, які відмовляються від реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті) або особистого номера військовослужбовця, умовного найменування військової частини, де він проходить службу, дати госпіталізації, дати виписки, потреби в наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

-постанови військово-лікарської комісії, у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії;

-довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

-виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

-рапорта військовослужбовця про надання відпустки для лікування у зв’язку з хворобою чи після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі рішення військово-лікарської комісії або звільнення з військової служби за станом здоров’я;

-згоди військовослужбовця на збір та обробку персональних даних.

 

Як надсилаються документи? 

Частиною, у якій військовий проходить службу, до закладу охорони здоров’я, де він перебуває на лікуванні, — довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Якщо немає технічної можливості в закладі охорони здоров’я, надсилаються військовою частиною в електронній формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, а потім передаються до закладу охорони здоров’я.

Військовою частиною, де військовий проходить службу, до ТЦК та СП, зазначеного в рапорті військовослужбовця, — довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), витяг з наказу по особовому складу командира (керівника) військової частини, витяг з наказу по стройовій частині командира (керівника) військової частини, відпускний квиток. Якщо немає технічної можливості у військовій частині, — у паперовій формі до ТЦК та СП, зазначеного в рапорті військовослужбовця, а після відновлення технічної можливості повторно надсилаються в електронній формі протягом одного дня.

 

Штатною ВЛК до медичного закладу, де військовослужбовець перебуває (перебував) на лікуванні, — постанова ВЛК,  у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії. Якщо немає технічної можливості в закладі охорони здоров’я, надсилаються штатною ВЛК в електронній формі до частини, у якій військовий проходить службу, та протягом одного дня в паперовій формі до медзакладу, де людина перебуває (перебувала) на лікуванні.

 

Закладом охорони здоров’я до частини, де військовий проходить службу, та до найближчого військово-медичного закладу охорони здоров’я протягом одного дня з моменту, коли людина потрапила на стаціонарне лікування до медзакладу або вибула з нього, — іменний список військовослужбовців, які поступили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров’я та вибули з нього, інші документи за потреби. Якщо немає технічної можливості, документи надсилаються медзакладом у паперовій формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, з метою подальшого направлення ним документів в електронній формі до військової частини та військово-медичного закладу охорони здоров’я.

 

Закладом охорони здоров’я до частини, де військовослужбовець проходить військову службу, і ТЦК та СП, які зазначені в рапорті, не пізніше дня завершення лікування та виписки із закладу охорони здоров’я — постанова військово-лікарської комісії, у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії, виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, рапорт військового про надання відпустки для лікування у зв’язку з хворобою чи після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі рішення ВЛК або про звільнення зі служби за станом здоров’я для взяття на військовий облік (виключення з військового обліку), інші документи за потреби. Якщо немає технічної можливості, документи надсилаються закладом охорони здоров’я в паперовій формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, для подальшої передачі в електронній формі до військової частини і ТЦК та СП, які зазначено в рапорті військовослужбовця.

Термін розгляду документів

 

Документи військовою частиною і ТЦК та СП розглядаються протягом одного дня.

 

Вчора, 21.08.2023 року народні депутати зареєстрували проєкт закону №9637, який пропонує оновлене визначення статусів ветеранів війни, а сьогодні Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив висновок та рекомендує Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного, визначити його невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів.

Ми, спільнота експертних громадських організацій сфери ветеранських справ, висловлюємо свою професійну незгоду з логікою визначення досвіду ветеранів, запропонованою авторами проєкту закону та вбачаємо суттєві ризики для ветеранів та їхніх близьких від його прийняття в поточній редакції. Прийняття цього проєкту загрожує посилити декларативний характер державної підтримки та її недофінансованість. Це призведе до погіршення захисту прав ветеранів та збільшить соціальну напругу в суспільстві.   

Ми закликаємо:
1) відкликати законопроєкт №9637;

2) направити питання визначення статусу ветеранів війни та членів їхніх сімей на необхідне смислове опрацювання, а саме: відправити законопроект авторам на доопрацювання для проведення ретельних косультацій за участі військовослужбовців та ветеранів, а також експертів у сфері ветеранських справ щодо визначення статусу та наповнення підтримки;

3) дотримуватись регламенту для розробки справді якісної законодавчої опори для створення ветеранської політики.

 

Долучитися до підписання заяви громадським організаціям можна заповнивши форму: https://forms.gle/wVgbDiq2ZzdK74wm8 

 

Дотепер в Україні відсутня єдина державна політика стосовно ветеранів війни та членів їх сімей, а система ветеранських статусів та державної підтримки ветеранів не відповідає реаліям сучасності та потребам ветеранів та їхніх близьких. 

 

Статус – це більше, ніж літери в законі. Це позначення шляху людей, визнання їхньої звитяги у суспільстві та підстава для забезпечення необхідної та гідної підтримки, що виходить з досвіду цих людей. 

 

Визначення “ветеран” війни вплине не лише на тих, хто були чи вже стоїть на захисті країни, але й тих, хто захищатиме її у майбутніх історичних періодах.


Спільно висловлюємо наступні зауваження до поточної редакції закону та логіки визначень, яку він пропонує:

 

  1. Відмовитись від запровадження нового терміну “Захисники і Захисниці” та виробити чітке визначення досвіду, який позначає термін “ветеран(ка)”

 

Військова служба є громадянським обов’язком українців.

Саме досвід, здобутий людиною під час несення військової служби, або ж військової служби в умовах бойових дій та війни, призводить до подальших наслідків у цивільному житті, на які має бути скерована державна політика стосовно ветеранів та членів їхніх сімей.

Водночас, підхід, що пропонується законопроєктом не відповідає необхідним критеріям для дефініції даного досвіду. За ним неможливо визначити, про кого саме йде мова. Використання цих термінів є можливим в побутовому спілкуванні щодо наших захисників і захисниць, проте на законодавчому рівні нова термінологія може спричинити правову невизначеність

 

Термін “Захисники і Захисниці” має емоційне забарвлення, а його фіксація на законодавчому рівні та передбачення конкретної процедури для набуття такого статусу призведе до суб’єктивного розділення воюючих громадян на “захисників” і “незахисників”. Так, люди, які формально поки не отримали статус “Захисника і Захисниці” не вважатимуться захисниками, хоча вони можуть фактично захищати країну в цей час. 

 

Більш того, дана логіка повторює помилку минулих політик, а саме: наділення статусом не за фактом здобутого досвіду, а за часовими рамками, в яких такий досвід був здобутий. Зокрема, розділення за часом здобуття досвіду військовослужбовцями може призвести до несправедливого порівняння внеску військових, які стали на захист в інші історичні періоди: під час АТО, ООС, та повномасштабного вторгнення Росії, та вже здобули статуси УБД, учасників війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, ветеранів війни. У лавах Сил безпеки та оборони громадяни виконують свій обов’язок та не завжди вільні обирати власну подальшу долю: наразі у війську служать люди, яким під час АТО/ООС ще не було 18 років, а також ті, для кого служба під час повномасштабного вторгнення є вже не першим досвідом захисту країни. 

 

Возвеличення подвигу одних понад іншими також залишить у невизначеній ситуації тих, хто наразі оформлює статус ветерана (наразі не всі з тих, хто стали на захист України в лютому 2022 року набули статус, на який давно мають право). 

 

Створення нового статусу справді може пришвидшити розподіл пільгової підтримки, адже не буде необхідності змінювати чинне законодавство та стикатись з обмеженнями, які передбачає такий процес. Проте, це рішення принесе лише тимчасовий ефект та не сприятиме виробленню послідовної, розумної та системної політики. Воно створить ефект швидкого, та від того не менш необдуманого, рішення та перешкодить зусиллям до вироблення послідовного підходу. 

 

2) Відмовитись від категоризації досвіду ветеранів

Проєкт закону містить пропозицію про категоризацію досвіду ветеранів за ознакою тривалості служби (кількості днів/місяців, коли вони брали участь в обороні України). Ми вважаємо такий критерій недостатньо опрацьованим, адже він вносить штучний розподіл серед військовослужбовців та ветеранів за необ’єктивними показниками. Одна й та ж тривалість служби може відбуватись за різних обставин та мати різні наслідки для учасника подій.  Окрім того, такий поділ свідчить про неповагу держави до принципу підпорядкованості в Силах Оборони, адже військовослужбовці не завжди можуть обирати завдання чи час, протягом якого виконуватимуть його, а натомість підпорядковуються командуванню та втілюють поставлені ним завдання. Будь-який розподіл службового досвіду повинен відповідати специфіці військової служби і потребує визначення у консультації з Міноборони, СБУ, ДПСУ та інших силових відомств.


Розподіл ветеранів на категорії залежно від кількості днів, коли вони брали участь в обороні України сприятиме поділу ветеранської спільноти та призведе до зростання суспільної напруги. Проєкт також містить зворотню дію в часі, наприклад, для учасників АТО, які отримали інвалідність ІІ групи, пропонується належність до 2 категорії ветеранів, водночас окремий статус “особи з інвалідністю внаслідок війни” зберігається, що призведе до ускладнення вибору та оформлення статусів для ветеранів. Варто зазначити, що в деяких з категорій не передбачено, що до неї можуть входити особи, які брали участь в ООС.

3) Забезпечити захист прав ветеранів, та провести додаткове опрацювання законопроєкту на предмет ризиків для окремих категорій ветеранів

Розширення підстав для позбавлення ветеранського статусу (через вчинення будь-якого умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, який може бути вчинено вже після звільнення зі служби) може призвести до позбавлення особи статусу без причинно-наслідкового зв’язку між злочином та участю в обороні України, що значно погіршить правовий захист ветеранів та їх сприйняття у суспільстві. Статус ветерана позначає минулий досвід людини, здобутий під час несення військової служби. Події цивільного життя не мають слугувати підставою для позбавлення статусу. 

 

4) Проєкт закону не передбачає реалістичних та достатніх механізмів фінансування підтримки.
Відповідно до проєкту, вартість послуги за пакетами соціальної підтримки для кожної окремої категорії ветеранів Захисників і Захисниць України, граничний обсяг пакета, порядок надання соціальної підтримки та умови оплати визначається Кабінетом Міністрів України. Це створює ризик відсутності правової визначеності для ветеранів (пакет соціальної підтримки буде змінено КМУ залежно від обсягу коштів на відповідний рік, що може звузити державну підтримку всупереч неодноразовим рішенням КСУ щодо неконституційності подібних механізмів). До проєкту також не надано фінансово-економічне обґрунтування, а серед джерел фінансування підтримки ветеранів вказано не лише Державний бюджет, але й місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені законом. Існує ризик декларативності пільг або ж ранжування їхньої якості залежно від обсягу місцевого бюджету (і відповідно, від місця проживання ветерана). 

 

5) Новий закон не є необхідним для автоматизації видачі УБД.
Одним із аргументів авторів законопроекту щодо його прийняття є пришвидшення процесів щодо автоматизації видачі посвідчень УБД. Проте для втілення цієї мети не потрібно створювати новий закон. Вже зараз триває міжвідомчий процес із залученням фахівців Міністерства оборони, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства цифрової трансформації, а частина рішень вже перебуває на розгляді Кабміну. Натомість, на нашу думку, прийняття цього законопроекту та введення нових статусів, потребуватимуть побудови цілком нових маршрутів даних, що може призвести до значного затягування у строках реалізації рішень для ветеранів.

 

Введення Єдиного реєстру військовослужбовців може бути ефективним рішенням для подальшого розвитку процесів по (напів-)автоматичній видачі посвідчень УБД. Проте слід врахувати, що вищезазначений реєстр є більш довготривалим та масштабним проєктом, який передбачає комплекс заходів з проектування, розгортання та забезпечення захисту інформації, які наразі не опрацьовані достатньою мірою.

Заяву підтримують: 

  • ГО “Юридична сотня”
  • Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип”
  • БО”БФ Ветеран Хаб++”
  • Громадська організація “Добровольці”
  • ГО “Жіночий ветеранський рух”
  • ГО «Простір Можливостей»
  • БО БФ “Волонтерське Об’єдання “ВЕСТА”
  • Громадська Рада при Міністерстві у справах ветеранів
  • Волонтерська служба Львівського військового госпіталю
  • ГО “Асоціація учасників АТО Одещини “
  • ГО Полігон 56 Бердянськ
  • ГО “Родини полонених захисників Чорнобильської АЕС”
  • Ветеранський простір “Серцевір”
  • «Про Тиханська про кого мовчать»
  • ГО “Ветерани за медичний канабіс”
  • Благодійна організація ” Благодійний фонд”Допомога ветеранам АТО “Фенікс”
  • Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”
  • ГС Вінницький аналітично-просвітницький центр “Ветеранський простір”
  • ГО”Ветеранс ХАБ ОДЕСА”
  • Опора Титанів
  • Фонд «Після Служби»
  • ГО “Цивільна Безпека”
  • ГО “Правозахисна група ” СІЧ”
  • Миколаївський міський центр підтримки ветеранів війни
  • ГО “ЖІНКИ зі СТАЛІ”
  • ГО “Ветеранське Братерство”
  • ГО об’єднання інвалідів та ветеранів Хмельниччини
  • Асоціація учасників та інвалідів АТО
  • БОЯРСЬКА МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ, ВЕТЕРАНІВ АТО ТА ВОЛОНТЕРІВ БОЯРКА-АТО
  • Центр реадаптації та реабілітації “ЯРМІЗ”
  • ГО “Всеукраїнське об’єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України”
  • ГО «Захист – об‘єднання волонтерів»
  • ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАННЯ УЧАСНИКІВ, ВЕТЕРАНІВ АТО/ООС, ЧЛЕНІВ ЇХ РОДИН, ВОЛОНТЕРІВ ТА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ МОБІЛЬНА ВОЛОНТЕРСЬКА ГРУПА
  • ГО «Дім Ветерана»
  • ГО “Запорізька міська організація ветеранів АТО”
  • Перший жіночий ветеранський простір «РеХаб»
  • Комунальний заклад Львівської обласної ради «Будинок воїна»
  • ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “ПЕРШИЙ ЖІНОЧИЙ ВЕТЕРАНСЬКИЙ ПРОСТІР “РЕХАБ”
  • ГО “Автомайдан “Вінниччини”
  • ГО «Обʼєднані морем»
  • Громадська організація “Такмед Харків”
  • ГО “Тепло рідних сердець”
  • ГО «Інститут законодавчих ідей»
  • ГО “ХАробрість”
  • ГО “Єдність і Братерство”
  • Асоціація Підприємців Ветеранів АТО
  • ГО “Ведені серцем “
  • БО “БФ “Харків Хелп”
  • ГО “Інститут гендерних програм”
  • Штаб Підтримки Морської Піхоти
  • ГО “Незламні духом українці”
  • ГО “ЛЕБЕДИНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕНСІОНЕРІВ ТА ВЕТЕРАНІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ”
  • ГО “Тактична Медицина Північ”
  • ГО “Фундація вільних волонтерів “
  • ГО “ЦЕНТР ПОЗАСУДОВОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ СПОРІВ”
  • Міжнародний Інтеграційний Рух

9 серпня Кабмін прийняв постанову № 836, яка регулює питання виплати додаткової винагороди. Нагадуємо, постанова обов’язкова, щоб закон 9342 почав працювати. Про зміни ви можете прочитати тут .

 

Отже, тепер виплачується додаткова винагорода.

  • На період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. 
  • Вони отримають до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях або заходах з національної безпеки. 
  • Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі в бойових діях,   до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі.
  • Усім названим, хто виконує бойові завдання в складі органу військового управління, штабу угруповання військ або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, розмір додаткової винагороди може бути збільшений, але не більше ніж до 50 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання.

Довідково. Даний порядок виплат  також потребуватиме наказів профільних міністерств та державних органів, які будуть визначати порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди.

Яка додаткова винагорода для військових? 

  • Військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах оборони, щомісяця виплачується 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі;
  • 50 000 (п’ятдесят) тисяч гривень будуть виплачувати тим, хто виконує бойове завдання у складі органу військового управління та інших штабів, що ведуть воєнні дії на лінії зіткнення на відстані виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно;
  • 30 000 (тридцять) тисяч гривень буде виплачуватися тим військовослужбовцям, які виконують бойові завдання;
  • Військовослужбовцям керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується від 15 000 до 30 000 гривень з урахуванням їхнього рівня кваліфікації пропорційно часу підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.

 

Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується КМУ за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.

 

  • Військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через  612 місяців та зараховані в розпорядження командирів, після  двох місяців і до закінчення перебування в розпорядженні щомісяця виплачується 20 100 гривень;
  • Військовим строкової служби щомісяця виплачується 6 000 гривень пропорційно часу проходження служби;
  • Курсантам ВВНЗ, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісяця виплачується 2350 гривень пропорційно часу перебування на службі (навчанні).

Дана виплата здійснюється на підставі наказів командирів. Податки сплачуються як з грошового забезпечення.


Також у наказ на 100 000 гривень будуть включатися особи:

  • поранення (контузія, травма, каліцтво) яких пов’язане із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту — з участю в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони;
  • у період здійснення зазначених заходів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого;
  • перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком військово-лікарської комісії;
  • загинули (померли внаслідок  поранень та травм, пов’язаних із захистом Батьківщини): за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
  • захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (як до, так і після  введення воєнного стану).

 

Очікуються накази від профільних міністерств та державних органів для виплати додаткової винагороди.



Кабмін прийняв Постанову від 21 липня 2023 р. № 754 “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань”. У ній затверджуються порядки використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і  виплати до Дня Незалежності (раніше ця виплата була до 5 травня). 

Хто має право на виплату до Дня Незалежності та які розміри?

  • Особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концтаборів, гетто, інших місць примусового утримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи 3100 гривень;

II групи 2900 гривень;

III групи 2700 гривень;

 

  • учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концтаборів, гетто, інших місць примусового утримання, а також діти, які народилися в місцях примусового утримання їхніх батьків, 1000 гривень;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, 3100 гривень;
  • члени сімей загиблих ветеранів війни, а також один із подружжя померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, один із подружжя померлих учасників бойових дій або  війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, 650 гривень;
  • члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України, 650 гривень;
  • учасники війни та колишні в’язні концтаборів, гетто, інших місць примусового утримання, особи, яких було насильно вивезено на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога 450 гривень.

 

!!! Якщо виплати немає до 1 жовтня, потрібно звертатися до Пенсійного фонду  (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача грошової допомоги.

 

  • Як обчислюється розмір?

Мінсоцполітики пояснили, як обчислювався розмір цього року. Розмір грошової допомоги обчислювався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – 2 093 грн.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни:

I групи 2 093 грн × 150 % = 3100 грн;

II групи 2 093 грн × 140 % =  2 900 грн;

III групи 2 093 грн × 130 % = 2 700 гривень.

Для виплати учасникам бойових дій застосовано коефіцієнт 50% прожиткового мінімуму,  членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України 30 %, учасникам війни 20%.

 

  • Яким чином розподіляються бюджетні кошти та кому? 

Кошти нараховуються Пенсійним фондом  на підставі заявки на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України. 

Пенсійний фонд формує заявку на фінансування грошової допомоги та витрат на оплату послуг і подає її Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року. Кошти для щорічної виплати перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк”. 

 

  •  Як ПФУ перераховує потім кошти?

Пенсійний фонд перераховує кошти для виплати допомоги: 

  • пенсіонерам (щомісячне довічне грошове утримання) на поточні рахунки організацій, що  виплачують і доставляють пенсію та грошову допомогу або на поточні пенсійні  рахунки в банках для виплати разом з пенсією;
  • отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем  служби;
  • отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;
  • іншим отримувачам грошової допомоги за місцем  проживання на поточні рахунки в уповноважених банках.

 

Суми грошової допомоги, не виплаченої станом на 1 грудня поточного року, що надійшли до Пенсійного фонду від уповноважених банків та АТ “Укрпошта”, повертаються ПФУ на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі.

Пенсійний фонд України щокварталу до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг використаних бюджетних коштів.

 

  • Я отримаю виплату, якщо служу? 

Так, навіть, якщо ви проходите військову службу, але, наприклад, маєте особливі заслуги перед Батьківщиною, виплата буде нарахована. 

 

  • Якщо УБД я отримав цього року, виплата мені доступна?

Так, звісно, адже головна умова мати УБД, список формує Пенсійний фонд та подає  Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року Якщо статус  УБД отриманий пізніше, виплата буде у наступному році. 

 

  • Що робити, якщо на рахунки зайшла не повна сума? 

Звернутися до Пенсійного фонду (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування)). Якщо відмовили доплатити потрібну суму, звертатися до суду. 

 

Зауважимо, що 13 червня 2023 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 560/8064/22 відмовив у задоволенні касаційної скарги ПФУ та відступив від правового висновку Верховного Суду у справі № 580/2869/22 в частині розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.

 

Рішення Верховного Суду

Судова палата вказала, що висновки, викладені у вищезазначеній постанові, не ґрунтуються на правильному правозастосуванні. Судова палата дійшла висновку, що, оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини 3 статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не порядок № 540, а Закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

 

Як висновок,  цьогорічним рішенням Верховний Суд зазначив, що одноразова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік повинна виплачуватися відповідно до розмірів мінімальних пенсій за віком, навіть в умовах воєнного стану.



Порядок використання коштів для забезпечення соцзахисту ветеранів війни та інших

 

  • На що спрямовані бюджетні кошти?

 

  1. Виплату соціальної допомоги особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. 
  2. Безоплатне поховання або відшкодування витрат на поховання, а також   спорудження надгробків на могилах померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.
  3.  Виплату ОГД одному з подружжя і дітям (віком до 18 років) померлих осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.
  4. Виплату одноразової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.

 

Розпорядниками коштів є Рада Міністрів АРК та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

 

  1. Щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян із числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті України, та членам сімей загиблих  із числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
  2.  Разову грошову виплату до Дня Незалежності України.

Розпорядником є Пенсійний фонд .

 

  • Як розподіляються бюджетні кошти?
  • регіональним органам соціального захисту населення стосовно осіб, які мають особливі трудові заслуги і т.д. за механізмом використання коштів, передбаченим у державному бюджеті для надання соціальної допомоги особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • регіональним органам соціального захисту населення на виплату одноразової винагороди особам, яким присвоєно звання  Героя України на підставі заявок щодо потреби в бюджетних коштах для виплати одноразової грошової винагороди.

 

Соцзахист формує заявку та до 5 числа місяця, що настає за місяцем звернення, подає її регіональному органу соціального захисту населення для узагальнення та подання Мінсоцполітики до 10 числа того ж місяця. Бюджетні кошти спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат.

 

Потім місцеві органи соцзахисту перераховують кошти на особисті банківські рахунки осіб, яким присвоєно звання Герой України, або членів їхніх сімей.

  • Пенсійний фонд стосовно виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян із числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членам сімей таких загиблих   на підставі заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати щомісячної грошової виплати і витрат на оплату послуг.

 

ПФУ щомісяця формує заявку та подає її Мінсоцполітики до 28 числа. Кошти для щомісячної виплати перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк”. ПФУ щомісяця до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг використаних бюджетних коштів.

  • ПФУ стосовно виплати до Дня Незалежності на підставі заявки на фінансування  разової грошової виплати до Дня Незалежності України.

 

ПФУ формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг та подає її Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року. Кошти для щорічної виплати перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк”. 

 

ПФУ перераховує кошти для виплати допомоги: 

  •  пенсіонерам (щомісячне довічне грошове утримання) — на поточні рахунки організацій, що  виплачують і доставляють пенсію та грошову допомогу або на поточні пенсійні рахунки в банках для виплати разом з пенсією;
  • отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), — на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем служби;
  • отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;
  • іншим отримувачам грошової допомоги за місцем  проживання на їхні поточні рахунки в банках.

 

Суми грошової допомоги, не виплаченої станом на 1 грудня поточного року, що надійшли до Пенсійного фонду від банків та АТ “Укрпошта”, повертаються ПФУ на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі.

 

Пенсійний фонд України щокварталу до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг використаних бюджетних коштів.

 

  • Як відбувається сам процес?

Казначейство щомісяця до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг касових видатків у розрізі областей та м. Києва, кодів економічної класифікації видатків державного бюджету.

21 липня 2023 року набув чинності Закон України № 2995-IX (реєстраційний номер проєкту 8169). 

 

Закон передбачає, що співвідношення чисельності офіцерського, сержантського та старшинського складу за військовими званнями та граничні строки перебування таких осіб на посадах у ЗСУ  та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони чи іншими центральними органами влади. Раніше норма була актуальна лише для осіб офіцерського складу. Законом скасовано всі повноваження Товариства оборони України (воно відповідало, зокрема, за підготовку призовників у своїх закладах освіти).

 

Конкретизовано порядок зміни рішення призовної комісії щодо строкової військової служби (нагадаємо, що зараз на час воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться). У разі втрати (зміни) підстав щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу або призову на строкову військову службу, передбачених цим Законом, призовна комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте рішення на підставі листа начальника тимчасової адміністрації збірного пункту із зазначенням причин, з яких призовник підлягає поверненню. Усіх призовників, яких було повернуто із збірного пункту, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вдруге викликають на відповідну призовну комісію для вирішення питання про  призов їх на строкову військову службу.

 

Відстрочка для призовників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування надаватиметься до 23 років (раніше вікового обмеження не було). Розширено підставу для відстрочки від строкової служби для медпрацівників: вона надаватиметься керівникам, медичним та фармацевтичним працівникам закладів охорони здоров’я, за умови повного навантаження на займаній посаді, на весь період  роботи за фахом у закладах охорони здоров’я. Раніше така відстрочка не поширювалася на фармацевтів та діяла для медпрацівників лише в сільській місцевості.

При прийнятті на військову службу за контрактом обов`язково встановлюватиметься випробування строком від 1 до 6 місяців (не застосовуватиметься для курсантів, тих, хто раніше проходив кадрову службу або служив за контрактом не менше 6 місяців, військовослужбовців СБУ та СЗР). Якщо людина не пройшла випробування, вона звільняється з військової служби або направляється на строкову військову службу (якщо придатна за віком та з урахуванням інших обставин). Під час загальної мобілізації та дії воєнного стану така людина мобілізується. Для іноземців строк випробування складає два місяці.

 

Строк контракту для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу складатиме 5 років.

 

Підготовка у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах здійснюється не лише для осіб офіцерського складу, але й сержантського та старшинського. При відмові курсантів від подальшої служби відповідно до здобутого сержантського чи старшинського рівня, вони також відшкодовуватимуть кошти, витрачені державою на підготовку. Раніше це правило стосувалося здобувачів офіцерських посад. Курсанти, які через недисциплінованість чи небажання продовжувати навчання розривають контракт під час дії воєнного стану, в подальшому підлягають мобілізації, а в мирний час призову на строкову військову службу.

 

Під час дії воєнного стану військовослужбовці, визнані ВЛК тимчасово непридатними з переоглядом через 612 місяців звільняються з військової служби в запас. Це стосується як мобілізованих військових, так і контрактників. Рапорт про таке звільнення додамо на сайт Юридичної сотні.

 

Під час дії особливого періоду (без оголошення воєнного стану) мобілізовані військові не матимуть можливості звільнитися через службову невідповідність. А військовослужбовці за контрактом у мирний час, а також під час дії особливого періоду (без воєнного стану) матимуть змогу звільнитися за угодою сторін, якщо  військовослужбовець набуває права на пенсію за вислугу років. 

 

Закон також скасовує шестимісячні контракти, замінюючи їх річними (для тих, хто мав право на укладення шестимісячних контрактів). Ті піврічні контракти, які були укладені до набрання чинності законом, тривають, але не можуть бути переукладені.

Ознайомитися  із повним текстом Закону можна тут.

На засіданні 7 липня Уряд затвердив порядок встановлення факту участі в обороні України для деяких осіб без статусу військових. Станом на сьогодні з повним текстом документа вже можна ознайомитися на урядовому порталі. 

 

Встановлення факту дає змогу оформити відповідний ветеранский статус і пільги, передбачені законодавством. Для цього необхідно буде звернутися до органів соцзахисту з довідкою про факт безпосередньої участі в захисті України, а також з документами про інвалідність для осіб з інвалідністю внаслідок війни або свідоцтвом про смерть для членів сімей загиблих.

 

За новим порядком факт участі в обороні України можуть підтвердити: 

1.Особи з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для оборони України, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.


Довідково:
самооборона — це застосування вогнепальної зброї цивільними під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України в період дії воєнного стану для захисту від нападу або загрози нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються та/або обороняються ними, іншими особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України в період дії воєнного стану, якщо в інший спосіб і за допомогою інших засобів захистити їх у такій ситуації неможливо (постанова Уряду від 15 квітня 2022 р. № 448).

 

2.Члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією.

 

До членів сімей загиблих, відповідно до цього порядку, належать:

  • утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку із цим виплачується пенсія;
  •  батьки; 
  • один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; 
  • діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; 
  • діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; 
  • діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. 

Додамо, що в  останньому випадку постанова не містить уточнень щодо повноліття чи наявності своїх сімей у дітей, які втратили обох батьків.

 

То як засвідчити факт участі? 

Особа з інвалідністю для того, аби підтвердити факт безпосередньої участі в обороні, окрім заяви за визначеним зразком (додаток до постанови), подає також:

– копію паспорта (для іноземців та осіб без громадянства можуть бути інші документи); 

– копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності; 

– висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;

– довідку про безпосередню участь у заходах оборони в період воєнного стану, видану командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних сил, Держприкордонслужби чи іншого силового формування, у взаємодії з якими особа брала участь у заходах у період воєнного стану. 

Якщо такої довідки немає, тоді надаються  свідчення (заява) командира підрозділу, у зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь в обороні. 

 

Зверніть увагу! До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу).

Можуть подаватися також інші документи.

Якщо якийсь з документів, наведених у постанові, відсутній, необхідно надати рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в заходах оборони в період воєнного стану.

 

Як встановити факт участі родичам та близьким загиблого? 

 

Для встановлення факту безпосередньої участі в обороні особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, кожен повнолітній член сім’ї подає особисто чи надсилає поштою в Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі за формою згідно з додатком. Рішення про встановлення факту приймається міжвідомчою комісією, яку утворює Мінветеранів. 

Неповнолітні діти за письмовою згодою іншого з їхніх батьків, опікуна, піклувальника або законного представника можуть самостійно подати заяву.

До заяви треба додати документи: 

  • паспорт або тимчасове посвідчення громадянина (для іноземців чи осіб без громадянства документ, що підтверджує законне перебування в Україні, для законних представників копії документа, що посвідчує особу заявника, а також документа, який надає повноваження  представляти особу);
  • копія свідоцтва про смерть;
  • копія свідоцтва про народження загиблого (померлого) — для батьків;
  • копія свідоцтва про шлюб — для дружини (чоловіка);
  • копія свідоцтва про народження дитини — для дитини;
  • висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації;

довідка про безпосередню участь в обороні, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних сил, Держприкордонслужби чи іншого силового формування, у взаємодії з якими особа брала участь у заходах у період воєнного стану; якщо такої довідки немає свідчення командира підрозділу, у зоні відповідальності якого перебувала, або свідчення не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах оборони.(до уваги беруться свідчення осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром військової частини та печаткою військової частини);

  • інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі в заходах оборони в період воєнного стану;

якщо немає судово-медичної експертизи, довідки про безпосередню участь та свідчень, то: 

  • рішення суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.

Якщо деякі документи містяться в інформаційно-комунікаційних системах, вони не подаються, а в заяві зазначаються відповідні відомості.

 

Які повноваження має Міжвідомча комісія? 

Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає за потреби необхідні запити, уточнює інформацію, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів.

І в МІСЯЧНИЙ строк із дня надходження документів приймає рішення.

Міжвідомча комісія протягом 3 робочих днів після прийняття рішення подає його Мінветеранів.

Мінветеранів не пізніше ніж через 7 робочих днів після надходження рішення видає довідку про безпосередню участь в обороні України. Така довідка є підставою для оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

До складу комісії увійдуть представники Міноборони, МВС, МОЗ, Національної поліції, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, СБУ та Служби зовнішньої розвідки (за згодою). Також туди можуть бути включені представники інших органів влади та громадських організацій. Положення про комісію затверджуватиме Мінветеранів.

 

Підстави відмови:

  • відсутні потрібні документи;
  • недостовірна інформація;
  • наявний обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період безпосередньої участі в заходах оборони;
  •  перебування у складі збройних формувань або окупаційної адміністрації рф, інших незаконних збройних формувань.

Міжвідомча комісія може скасувати раніше прийняте рішення, якщо є вищенаведені підстави. У випадку скасування, комісія протягом 3 робочих днів повідомляє про це МСЕК, Мінсоцполітики та особі.

У разі відмови відповідне питання може бути повторно винесене на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням її голови на підставі повторного звернення та/або після надходження уточненої інформації про особу.

Рішення може бути оскаржене в судовому порядку. 



28 червня 2023 року Верховна Рада підтримала законопроєкт 9342 від 29.05.2023 в другому читанні. 30 червня 2023 року законопроєкт підписав Президент. Закон пропонує багато змін щодо військової служби, а також правових та соціальних гарантій для військових. Розглянемо ключові пропозиції.

Відпустки

За висновком ВЛК військовим надаватиметься відпустка  для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). Причому у відпустці (незалежно від того, яке ушкодження здоров’я призвело до неї) зберігатиметься грошове та матеріальне забезпечення. Раніше час відпустки враховувався для виплат, зокрема додаткової винагороди, лише за тяжкого поранення. 

 

Загальний час безперервного перебування в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або  відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд. Винятком є випадки, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Час на дорогу (не більше двох діб в один кінець по Україні) до тривалості відпустки не враховується.

Після закінчення цього максимального строку лікування військового має оглянути ВЛК, щоб визначити подальшу придатність до служби. Використати відпустку для лікування можливо лише під час служби. Якщо видано наказ про звільнення з військової служби, вона не надається.

Максимальна тривалість щорічної основної відпустки для військових у період воєнного стану збільшується до 30 календарних днів. Надається вона також без урахування часу на дорогу (не більше двох діб в один кінець). Щорічна відпустка в період дії воєнного стану надається частинами, не більше 15 днів за один раз, за умови, що відсутні не більше 30% загальної чисельності військових певної категорії підрозділу.

 

Зверніть увагу! Аналогічна тривалість та порядок використання відпусток у воєнний стан відтепер передбачені для строковиків. Тільки використати відпустку можна, якщо одночасно відсутні не більше 30% строковиків відповідного підрозділу.

Курсантам у воєнний стан надаються канікулярні відпустки: зимова тривалістю не більше 10 календарних днів та літня не більше 20 календарних днів, з додатковим часом на доїзд для кожної. 

 

В особливий період (який, зазначимо, триває з 2014 року дотепер) військовослужбовці, які за висновком ВЛК  мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до ТЦК та СП для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби. 

 

Порядок такого направлення має встановити Міноборони. Право подати документи для відпустки чи звільнення зі служби особисто у військових також залишається.

Виплати

Закон передбачає, що під час дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода:

 

  • військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також виконують бойові завдання, щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Урядом;
  • військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, що здалися добровільно), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками, щомісячно виплачується додаткова винагорода 100000 гривень;
  • при загибелі військового внаслідок отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, нараховується додаткова винагорода 100000 гривень за місяць, у якому він загинув;
  • військовим, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 612 місяців та зараховані в розпорядження (виведені поза штат), протягом 2 місяців з дня зарахування в розпорядження (без урахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення за останньою займаною посадою в повному обсязі; після перебування в розпорядженні понад 2 місяці й до закінчення такого перебування буде виплачуватися щомісячно оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода 20100 гривень;
  • строковики будуть отримувати щомісячно додаткову винагороду у розмірі 6000 гривень, за порядком Уряду;
  • курсанти 2350 гривень на місяць, за порядком Уряду ; 
  • інструктори від 15000 до 30000 гривень з урахуванням  рівня підготовки (кваліфікації) на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Урядом.

 

Зверніть увагу! У частині виплати додаткової винагороди положення закону будуть застосовуватися з першого числа місяця, у якому він буде опублікований.

Підготовка та проходження військової служби

Не допускаються до участі у веденні бойових дій військовослужбовці з числа мобілізованих, які не пройшли курс базової військової підготовки (або не мають бойового досвіду). 

Мінімальний термін проходження базової військової підготовки не менше одного місяця.

 

Строковики, строк служби яких  закінчився під час воєнного стану та які під час дії воєнного стану вислужили не менше 6 місяців, за їхнім власним бажанням можуть бути переведені на військову службу за мобілізацією. Це дасть їм змогу отримувати грошове забезпечення. Також такі військові можуть укласти контракт, строк якого може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію (така ж можливість є для цивільних та мобілізованих, які вирішили укласти контракт). Стандартні строки контрактів, передбачені в статті 23 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу” теж залишаються.

Відстрочка

Підстава для відстрочки була змінена, тепер право на відстрочку мають: 

  • особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю (І, ІІ,ІІІ групи) або батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю (І, ІІ групи)

 

Зауважимо, обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України. Крім того, згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні донька, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги.

 

Отже, для того, щоб претендувати на утримання, необхідно: 

  • довести родинний зв’язок;
  • бути непрацездатними;
  • потребувати матеріальної допомоги. 

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає за відсутності хоча б однієї з вказаних умов.

 

Але, якщо син\дочка непрацездатні або відсутні чи померли, то військовозобов’язаний повинен лише надати документи, які підтверджують, що він МАЄ  дружину (чоловіка), батьків або батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю 1 або 2 групи без доказів їхнього утримання. На практиці реалізація цієї норми може бути ускладнена

 

Окрім того, дана зміна не корелюється з підставою для звільнення, що може призвести до процедурних ускладнень та непрацюючої норми. Адже навіть у випадку мобілізації потім можна звільнитися згідно зі статтею 26 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”. 

Щодо загиблих ветеранів, які не були оформлені як військовослужбовці

Закон передбачає, що підтвердження факту участі у виконанні завдань територіальної оборони та/або участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв’язку з військовою агресією росії, та визнання належності до військових частин Сил ТрО ЗСУ або визнання членами добровольчих формувань територіальних громад осіб, які загинули (померли) під час виконання таких завдань, відомості про яких не були внесені в облікові документи (іменні списки) незалежно від причин такого невнесення або при втраті чи пошкодженні облікових документів (іменних списків), здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України за погодженням з Головнокомандувачем Збройних Сил України.

YS Пільги на ж комунальні послуги

Статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлені пільги на оплату:

  • газу;
  • електроенергії;
  • опалення;
  • квартирної плати;
  • інших комунальних послуг.

 

Право на знижку оплати мають:

  • учасники бойових дій 75 відсотків;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни 100 відсотків;
  • члени сімей загиблих 50 відсотків.

 

При цьому пільги надаються незалежно від форми власності та виду житла, наприклад, тим, хто живе в гуртожитках.

Пільга надається на 21 квадратний метр площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає в житловому приміщенні, та додаткові 10,5 кв.м на сім’ю. Загальна площа, на яку розповсюджується знижка, складатиме 31,5 квадратний метр. 

 Якщо сім’я складається лише з непрацездатних осіб (пенсіонерів за віком або осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, а також осіб, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника), пільга на опалення подвоюється і надається на 42 кв.м площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає в житловому приміщенні, та додаткові 21 кв.м на членів сім’ї.  Тобто загальна площа, на яку розповсюджується знижка, складає 63 квадратних метри. 

 

До членів сім’ї такого пільговика належать: 

  • дружина/чоловік, їхні неповнолітні діти; 
  • неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; 
  • особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває в шлюбі; 
  • непрацездатні батьки; 
  • особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

 

Також слід зауважити, що за рішеннями органів місцевого самоврядування можуть надаватися додаткові знижки на житлово-комунальні послуги різним категоріям осіб. Для того, щоб дізнатися про це, необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем вашого проживання.

Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 особи, які мають право на пільги, повинні бути включені до цього Реєстру.

Для отримання пільг на ЖКП необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України з наступними документами:

  • заява про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;
  •  заява про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (таку заяву можна подати особисто, вона надається в Пенсійному фонді України, або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України);
  • оригінал та копія ветеранського посвідчення;
  • оригінал та копія паспорта;
  • документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  •  оригінал та копія ідентифікаційного номера; 
  • оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика; 
  • квитанції про сплату рахунків за комунальні послуги (усі, що є); 
  • інформація про характеристику житла та послуг, на оплату яких пільговик має право і якими користується; 
  • документи, що підтверджують родинний зв’язок; 
  • будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання (за потреби); 
  • номер рахунка (за стандартом IBAN) та назва банку, у якому відкрито рахунок.

 

Якщо декілька членів сім’ї, які проживають разом, мають право на пільги на комунальні платежі, пільги надаються тільки одному із членів сім’ї. 

Споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром.

 

Якщо ви маєте відповідний статус і проживаєте в будинку без центрального опалення, то маєте право на знижки (у таких же відсотках, як і на житлово-комунальні послуги) на придбання таких видів палива:

  • скраплений газ; 
  • дрова; 
  • вугілля; 
  • вугільні брикети; 
  • паливо пічне побутове; 
  • гас освітлювальний; 
  • торф паливний кусковий; 
  • торф’яні брикети.

Пільги на придбання твердого палива та скрапленого газу не надаються, якщо: 

  • заявник не перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; 
  • для опалення будинку використовується природний газ або електрична енергія. Пільгове паливо можна отримати в натуральному вигляді або компенсацію готівкою витрат на придбання палива.

На одне домогосподарство видається 1 тонна твердого палива 1 балон скрапленого газу на рік.

Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого та рідкого палива.

Розповсюджуються ці пільги на всіх членів сім’ї, які проживають разом з особою, яка має право на пільги.

 

Один раз на рік особа може звернутися до органів соціального захисту населення або органу місцевого самоврядування за місцем своєї реєстрації для отримання пільги на паливо з наступними документами:

  • заява; 
  • копія і оригінал паспорта заявника; 
  • документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 
  • копія і оригінал ідентифікаційного номера заявника; 
  • копія ветеранського посвідчення; 
  • довідки від підприємств, надавачів послуг, про те, що житлове приміщення не забезпечене електро-, тепло- або газопостачанням; 
  • довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб; 
  • довідка про пічне опалення та/або кухонне вогнище на твердому паливі в житловому приміщенні; 
  • документи, що посвідчують родинний зв’язок.

 

Якщо у вас немає можливості оформити відповідні пільги самостійно, це можуть зробити члени сім’ї за допомогою довіреності. Для оформлення пільг нотаріально посвідчувати довіреність не вимагається, тому такі довіреності можуть посвідчувати своїм підписом командири військових частин за місцем служби, а також керівник лікувального закладу, якщо перебуваєте на лікуванні в госпіталі.

Виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг пільговикам тепер здійснюється в грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів Пенсійним фондом України. Раніше існували дві форми грошової виплати: готівкова та безготівкова (кошти надходили на обліковий запис в АТ ,,Ощадбанк”, звідки спрямовувалися надавачам житлово-комунальних послуг). 

  • Тим пільговикам, які до грудня 2022 року вже отримували відповідні пільги в готівковій формі, а також тим, які звернулися за наданням виплати, починаючи з грудня 2022 року, Пенсійний фонд України перерахує кошти на їхні рахунки, відкриті в уповноважених банках або для виплати через відділення АТ «Укрпошта». Це залежить від способу виплати, обраного одержувачем пільги.
  • Пенсіонерам, які до грудня 2022 року отримували пільги в грошовій безготівковій формі, кошти перерахуються на їхні пенсійні рахунки в уповноважених банках або через відділення АТ «Укрпошта», де людина одержує пенсію. 
  • Пільговикам, які до грудня 2022 року отримували пільги в грошовій безготівковій формі та не є пенсіонерами (тобто в Пенсійного фонду України відсутні виплатні реквізити банківського рахунку або адреса доставки коштів) кошти на виплату пільг перераховуються на їхні поточні рахунки, відкриті Пенсійним фондом України в АТ «Ощадбанк». 

 

Про відкриття такого рахунка в банку органи Пенсійного фонду України інформують пільговика. Додатково можна звернутися на гарячу лінію відповідного територіального управління ПФУ. 

Якщо ж пільговик бажає отримувати кошти на рахунок, відкритий в іншому банку, або через відділення АТ «Укрпошта», він має звернутися з відповідною заявою до органу Пенсійного фонду України в обраний спосіб:

Наразі грошове забезпечення військовослужбовців стає предметом суспільних дискусій, особливо з огляду на тривалу загальну мобілізацію і збільшення кількості тих, хто змушений одночасно захищати незалежність держави та дбати про добробут своїх родин. Тому варто детальніше розібратися з проблемами, які мають військовослужбовці з виплатами за свою службу в умовах воєнного стану.

Додаткова винагорода під час дії воєнного стану

 

Якщо у 2022 році однією з проблем, які заважали ефективному захисту прав військовослужбовців, була відсутність інформації (винагорода могла бути обмежена чи знята на підставі телеграм, яких не було в публічному доступі), то наразі порядок виплати винагороди чітко закріплений наказом МОУ від 07.06.2018 № 260 зі змінами (у відповідності до постанови КМУ № 168). Винагорода 100 000 гривень виплачується військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення їх. Винагорода  30 000 грн зараз виплачується тим, хто виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). До них належать, наприклад, військові, які здійснюють протиповітряне прикриття та наземну оборону критичних об’єктів, забезпечення Сил оборони згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями. Також наказ визначає вичерпний перелік випадків, коли винагорода не виплачується. Проте питання грошового забезпечення все ще має невирішені проблеми, які, зокрема, впливають на реабілітацію військових.

 

Перш за все йдеться про проблему захисників, які за станом здоров’я були визнані непридатними до військової служби з подальшим переоглядом (що може бути, наприклад, через 6 або 12 місяців). На сьогодні це ще не є підставою для звільнення, тож такі військовослужбовці наразі не втрачають свій статус та проходять лікування.

 

Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV військовослужбовці, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, за висновком ВЛК отримують щомісячну винагороду в розмірі 100 тисяч  гривень.

 

Керуючись пунктом 11 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяці, крім випадків, установлених законом.

 

Водночас, згідно з підпунктом 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, перебування військовослужбовців на тривалому лікуванні є підставою для зарахування в розпорядження для вирішення питання щодо їхньої подальшої служби (так зване виведення поза штат).

 

Відповідно до пункту 1 розділу XXVIII наказу МОУ № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж 2 місяці. При цьому час перебування військовослужбовця на лікуванні (не більше ніж 2 місяці), виключається із загального періоду перебування в розпорядженні. Тобто загальний строк збереження грошового забезпечення військового на лікуванні може складати 4 місяці, а далі потрібен висновок ВЛК та індивідуальне рішення про продовження виплат. Після спливу 2 місяців, якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшої служби військовослужбовця, рішення про продовження нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю в розпорядженні має прийняти Міністр оборони України, що ускладнює продовження отримання виплат.

 

Отож, існує колізія між зазначеними НПА і на практиці виникає проблема з виплатою додаткової винагороди  100 тисяч гривень для тих військовослужбовців, які лікуються понад 2 місяці, та виплатою в цілому грошового забезпечення після перебування в розпорядженні понад 2 місяці.

 

Тому необхідно узгодити ці нормативні акти. Крім цього, важливо належним чином унормувати питання зарахування в розпорядження військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та/або визнані непридатними, з подальшим переоглядом і збереженням за ними виплат, зокрема, переглянути в цілому доцільність зарахування в розпорядження таких військовослужбовців з урахуванням права на гідне грошове забезпечення.

 

Принагідно зауважимо, що наразі на підпис  Президента очікує Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та проходження військової служби”, що надає право на звільнення за станом здоров’я тим військовослужбовцям, які непридатні до військової служби з переоглядом через 612 місяців.

Інша проблема: ні постанова КМУ № 168, ні відомчі накази, які її конкретизують, не згадують підставою для продовження виплати додаткової винагороди перебування військового на лікуванні у зв’язку із захворюванням, а не пораненням чи травмою. У випадку, якщо загострення чи поява такого захворювання пов’язані із захистом Батьківщини, існує нерівність у підходах щодо виплати додаткової винагороди. Наразі судова практика з цього питання лише починає формуватися.

Накази про районування

 

Отримати додаткову винагороду до 100 тисяч гривень мають право військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях. При цьому райони ведення воєнних дій визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача ЗСУ (пункт 5 Розділу XXXIV наказу МОУ № 260). Однак, за повідомленнями військовослужбовців, окремі райони, де ведуться бойові дії, не включені до відповідних наказів, тому військові позбавлені можливості отримати додаткову винагороду за участь у бойових діях.

 

Зважаючи на те, що документи про визначення районів бойових дій не є в публічному доступі, а також на те, що такі райони можуть достатньо швидко змінюватися, існує необхідність систематичного перегляду їх.

Схожа проблема виникає, коли до участі в бойових діях залучаються, наприклад, військовослужбовці зі складу Державної прикордонної служби України. Наразі не можна однозначно стверджувати, що належність до районів у різних силових відомствах визначається однаково, а з огляду на існування окремого підзаконного регулювання для ДПСУ щодо виплати додаткової винагороди, іноді виникає проблема різних розмірів виплат для людей, які виконують ідентичні завдання, проте в різних силових відомствах.

 

З огляду на це, варто на підзаконному рівні встановити правила нарахування додаткової винагороди для військовослужбовців усіх відомств, які беруть участь у бойових діях.

Виплата строковикам

В умовах воєнного стану військовослужбовці строкової служби продовжують проходити службу понад установлені законом строки та можуть звільнитися лише за станом здоров’я чи певними сімейними обставинами.

 

З 24 лютого 2022 року для строковиків також була встановлена додаткова винагорода за проходження військової служби згідно з постановою КМУ № 168. Однак після змін до підходу щодо виплати додаткової винагороди на початку цього року, оплата строковикам, які не беруть участь у бойових діях, зводиться наразі до посадового окладу (пункт 5 розділу І наказу МОУ № 260), що складає від 350 до 700 грн, залежно від тарифного розряду (Додаток 12 до постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704).

 

Зважаючи на те, що наразі по завершенню року строкової служби більшість строковиків не мають підстав звільнитися, є нагальна потреба змінити механізм обчислення посадового окладу строковиків. Іншим можливим виходом є зміни до відомчих наказів щодо додаткової винагороди, де за строковиками зберегли б право не лише на виплати до 100 000 грн, але й на додаткову винагороду до 30 000 грн, якщо строковик нарівні з іншими військовослужбовцями виконував обов’язки військової служби відповідно до бойових розпоряджень чи інших згаданих документів.

Грошове забезпечення ДФТГ

На практиці члени ДФТГ, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, не отримують грошового забезпечення. Це може бути пов’язане з тим, що відповідний порядок відсутній, адже ні постанова КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року, ні наказ МОУ № 260 від 07 червня 2018 року, які регулюють порядок отримання грошового забезпечення військовослужбовців, не згадують про членів ДФТГ. Відповідно до Кодексу законів про працю, за цими особами зберігається виплата заробітної плати на той час, поки вони виконують свій обов’язок, однак за більш активного залучення ДФТГ до відсічі агресії, держава має комплексно розв’язати цю проблему, оскільки ДФТГ є частиною системи національного спротиву.

Усі ці (та інші потенційні проблеми) потребують ефективного вирішення. Адже грошове забезпечення — один із пріоритетних обов`язків держави перед тими, хто наразі обстоює її незалежність.

338080669 723806422768571 3531688158313616252 N

Понад півроку у Верховній Раді законопроєкт № 8061 очікує на розгляд. Його мета надати право звільнення з військової служби та  відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону.

 

Прийняти його рекомендував головний комітет, проєкт отримав позитивні висновки та був підтриманий Міністерством оборони України. Проєкт є нагальною потребою для звільнених з полону військовослужбовців та військовослужбовиць. Проте народні депутати з листопада відкладають його розгляд у сесійній залі. 

 

За цей час відбулося близько 20 обмінів. І суспільство вкотре побачило, у якому фізичному та психологічному стані  українські  захисники та захисниці повертаються з полону. Чи готові вони знову взяти до рук зброю? Це питання особистого вибору, проте закон такого вибору не дає (навіть якщо людина є обмежено придатною до військової служби).

 

Чому важливо прийняти 8061?

Діючі закони не дають права військовослужбовцям та військовослужбовицям, які були у полоні, звільнитися зі служби. Після повернення вони проходять обстеження, коротку реабілітацію та повертаються в частину, у якій служили раніше.

 

Часто повернення у військо стає причиною погіршення психологічного чи  фізичного здоров’я військових. За таких умов здатність ефективно вести бойові дії  знижується, що може нести ризики для побратимів. Як показує практика, якісної психологічної реабілітації об’єктивно потребують усі звільнені з полону, проте достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів та довготривалого фінансування для цього держава не має. 

 

Війна триває, кількість полонених та повернених з полону збільшується,  отже, потреба в реабілітації зростатиме. На початку грудня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що додому з полону повернули понад 1,3 тис. українців та українок. Їхній стан здоров’я оцінюється як незадовільний. Жінки, для прикладу, через недоїдання, холод, поганий сон та інші неналежні умови утримання мають гінекологічні та гормональні проблеми, які потребують довготривалого лікування. І попри інформацію про ретельне обстеження та реабілітацію повернених з полону, значна частина з них потребує довготривалих програм відновлення та повинна  мати право на звільнення з військової служби.  Про те, що репатрійовані особи не залучаються до військової служби, говорить і стаття  117 Женевської конвенції. Сьогодні ж зі служби можуть звільнитись лише ті, які визнані  непридатними. Але цей процес складний і довготривалий.

 

Крім того, законодавство України наразі не враховує морально-психологічний стан звільнених з полону, який впливає на можливість виконувати службові обов’язки.

 

На підтримку проєкту вже зареєстрована та збирає підписи петиція.

Виходячи з вищевикладеного, просимо невідкладно:

  • Розглянути та винести на голосування законопроєкт № 8061;
  • Підтримати проєкт та дозволити поверненим з полону звільнитися з військової служби за власним бажанням.

 

Підписати заяву можна за посиланням.

Підписанти заяви:

    1. ГО Юридична сотня
    2. Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ (об’єднує 26 провідних українських організацій громадянського суспільства*)
    3. ГО Добровольці
    4. ГО “Жіночий ветеранський рух”
    5. Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”
    6. ГО “Рух ЧЕСНО”
    7. ГО “Життя після війни”
    8. ГО “ПОЛІГОН 56”
    9. ГО “Вояцький Визвіл”
    10. ГО “Сімʼї на захист воїнів 34 батальйону 57 бригади”
    11. ГО “Вірні завжди”
    12. ГО “ЖІНКИ зі СТАЛІ”
    13. ГО “Київська спілка ветеранів АТО Подільського району”
    14. ГО “Військові медики України”
    15. ГО  “Спілка матерів та дружин морських піхотинців”
    16. ГО  “Медичні лідери”
    17. ГО Ветеранс хаб”
    18. Незалежна антикорупційна комісія – НАКО
    19. Благодійна організація «Благодійний фонд «Кітики»
    20. Волинський обласний благодійний фонд «Співдружність -Волинь»
    21. Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ангар.Україна» 
    22. ГО “Центр інформації про права людини” (ZMINA)
    23. Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип”
    24. ГО “Перший жіночий ветеранський простір “РеХаб”
    25. Комунальний заклад Львівської обласної ради “Будинок воїна”
    26. ГО “МИ-СИЛА”
    27. ГО “Заходи”
    28. БФ “Дужа Україна” 
    29. ГО “Простір можливостей”
    30. БФ “Обійми Героя “
    31. БО “Ветеран Хаб”
    32. ГО “Волинський Інститут Права”
    33. ГО “Інститут реформ та інновацій”
    34. ГО “Асоціація родин захисників  “Азовсталі”
    35. Проєкт “Без Кордонів”
    36. ГО “Єдина родина Кропивниччини”
    37. Українська Гельсінська спілка з прав людини
    38. ГО “Смарт медіа” 
    39. Адвокатське бюро “Петрашенко”
    40. ГО “Координата”
    41. ГО “Про тих,про кого мовчать”
    42. БО “БФ “Збережи світ”
    43. Громадська організація “Комітет військових ветеранів Чорнобиля”
    44. ГО “501 батальйон”
    45. ГО “Штаб підтримки Морської піхоти України”
    46. БО “БФ “СЕРЦЕ В ДІЇ”
    47. ГО “Фундація вільних волонтерів”
    48. Громадська організація “Дієва громада Києва”

    **ГО-учасниці громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”:

    1. БФ “Українська Фундація громадського здоров’я”
    2. ГО “Центр демократії та верховенства права”
    3. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”
    4. ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій”
    5. Львівська міська громадська наукова організація “Центр досліджень визвольного руху”
    6. ГО “Центр політико-правових реформ”
    7. МО “Пласт-національна скаутська організація України”
    8. БО “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”
    9. ГО “Легкий бізнес”
    10. ГО “Разом проти корупції”
    11. ГО “Український незалежний центр політичних досліджень”
    12. ГО “Інститут розвитку регіональної преси”
    13. ГО “Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва”
    14. ГО “Детектор медіа”
    15. ГС “Центр розвитку інновацій”
    16. ГО “Центр “Нова Європа”
    17. ВГО “Комітет виборців України”
    18. ГО “Центр політичних студій та аналітики “ЕЙДОС”
    19. ГО “Інститут громадянського суспільства”
    20. БО “ВОСТОК-СОС”
    21. Національна спілка кінематографістів
    22. Львівський регуляторний хаб
    23. Батьки за вакцинацію
    24. ГО “Боротьба за права”
    25. Асоціація громадських радників України

На гарячу лінію ГО «Юридична сотня» регулярно звертаються військовозобов`язані з питаннями про перетин кордону. Адвокатка Наталія Фещик зробила аналіз останньої судової практики щодо спорів, пов`язаних із перетинам кордону у воєнний стан.

Більш детально про процедуру можна дізнатися із інфографіки, розміщеної нижче.

Військова частина

1. Після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв’язку із загибеллю або смертю внаслідок поранення надсилає до ТЦК та СП (військкомату) документи:

  • витяг з наказу;
  • витяг з послужного списку особової справи про склад сім’ї загиблого; 
  • грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі додаткової винагороди.

Якщо немає інформації про місце проживання родини, то документи надсилаються до ТЦК та СП за місцем прийняття на службу. Якщо ТЦК та СП на тимчасово окупованій території, то до підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ ЗСУ.

2.  У разі повернення військовослужбовця, включеного до іменного списку безповоротних втрат особового складу, або з’ясування, що він знаходиться на лікуванні (у полоні), про це в той же день оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині і доповідається керівнику служби персоналу вищого штабу, а також негайно сповіщається Кадровий центр ЗСУ, районний військкомат, якому було відправлено сповіщення про загибель (смерть), та Департамент соціального забезпечення МОУ.

3. За запитом ТЦК та СП, до якого звернулися члени сім’ї загиблого, що помер унаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини в період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)) в/ч надає зазначені вище документи.

Підрозділ персоналу Командування Сухопутних військ ЗСУ забезпечує доведення документів, необхідних для призначення та виплати ОГД, до районного ТЦК та СП  за відповідним запитом. 

Кадровий центр ЗСУ 

  • Інформує не пізніше, ніж  у 5-денний строк від дня отримання запиту Департаменту соцзабезпечення про загиблих військовослужбовців,  які віднесені до бойових безповоротних втрат;
  • у разі встановлення розбіжностей між запитом Департаменту та інформацією щодо загиблих військовослужбовців, повідомляє про це Департамент та в 15-денний строк вживає заходів щодо витребування від військової частини достовірної інформації.

Районний (міський) ТЦК та СП 

  1.  Є органом, що може приймати документи від осіб, які мають право на ОГД, оформлювати документи для її призначення. Доповідь про встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, подається в обласний ТЦК та СП.
  2. Не пізніше  5-ти робочих днів після отримання  інформації повідомляє про осіб, які мають право на ОГД та проживають поза територією відповідальності районного ТЦК та СП, ті обласні центри комплектування, на території яких вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім’ї. 
  3. Якщо після надісланої доповіді про встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, отримано документи щодо інших, які можуть бути віднесені до цієї категорії, то військкомат не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це телефоном та письмово за підпорядкованістю обласний ТЦК та СП, щоб інформувати Департамент соцзабезпечення. 
  4. Представляє інтереси Міністерства оборони України в судових справах щодо ОГД,  звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім’ї загиблого, інтересів яких вони стосуються.
  5. Веде облік осіб, які можуть звернутися стосовно ОГД.

Обласний ТЦК та СП

  1. Може подавати висновок на призначення ОГД. Якщо інформація не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин.
  2. Проводить перевірку інформації з Департаменту соцзабезпечення попереднього опрацювання документів для призначення ОГД та не пізніше 3 робочих днів після реєстрації письмово повідомляє про результат.
  3. Представляє інтереси Міністерства оборони України в судових справах щодо ОГД,  звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім’ї загиблого, інтересів яких вони стосуються.
  4. Веде облік осіб, які можуть звернутися стосовно ОГД.

Фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ ЗСУ контролює дотримання обласними військкоматами встановлених строків виплати ОГД.

Який механізм опрацювання поданих документів? 

Після того, як особи, які мають право на ОГД, подали документи та заяву, районний ТЦК та СП завіряє копії документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження надсилає їх обласному ТЦК та СП за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця, вони розшукуються за допомогою  запитів. 

Обласний ТЦК та СП перевіряє документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи. Перевіряє документи, що підтверджують родинні зв’язки загиблого з заявниками. 

Результати опрацювання документів зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Департамент соцзабезпечення надсилає запит до Кадрового центру ЗСУ щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану. 

У разі, якщо кадровий центр надає інформацію щодо відсутності загиблого у списках бойових безповоротних втрат, департамент не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний ТЦК та СП, який надіслав документи, щоб той проінформував в\ч. 

Через 30 днів після отримання листа з ТЦК та СП щодо проведеного інформування Департамент соцзабезпечення повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого у списках бойових безповоротних втрат за результатами отриманого листа Кадрового центру ЗСУ подає документи на розгляд Комісії Міноборони. 

Після отримання підтвердження Кадрового центру ЗСУ щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат Департамент соцзабезпечення доводить до обласних військкоматів результати опрацювання документів та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

У подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату МОУ та Генштабу ЗСУ відповідно до їхніх повноважень і подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Що відбувається після прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів? 

Департамент соцзабезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ ЗСУ для інформування обласних військкоматів і готує проєкти розподілів.

Районні військкомати, які оформляли документи для призначення ОГД, повідомляють заявників.

Командування Сухопутних військ ЗСУ не пізніше 5 робочих днів із дня відкриття асигнувань готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

ОГД виплачується обласним (Київським міським) ТЦК та СП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів із дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у заяві.

 

Про зміни у механізмі виплат можна дізнатися із посту на Facebook за посиланням

Згідно з Наказом Міноборони “Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”  № 44 від 25 січня 2023 р., що застосовується з 01 лютого 2023 р виплата додаткової винагороди буде здійснюватися таким чином:

1. 100 000 тисяч гривень виплачуватиметься тим воїнам, включаючи військовослужбовців строкової служби,  які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах охорони (перебуваючи в районах ведення їх) та виконують бойові завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі): 

 

2. 50 000 (п’ятдесят) тисяч гривень будуть виплачувати тим, хто виконує бойове завдання у складі органу військового управління та інших штабів, що ведуть воєнні дії на лінії зіткнення на відстані виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно. Винагорода розраховується раз на місяць пропорційно участі в цих діях. 

 

3. 30 000 (тридцять) тисяч гривень буде виплачуватися тим військовослужбовцям, які виконують бойові завдання згідно з бойовими наказами чи розпорядженнями. Винагорода розраховується раз на місяць пропорційно участі у діях:

 

Райони ведення воєнних дій та склад сил оборони визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

 

Документи, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового завдання або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у період здійснення цих дій або заходів:

 

Про підтвердження безпосередньої участі в бойових діях відряджених до військових частин, командири частини, до якої відряджені військові,  повідомляють органи управління або в частини за місцем штатної служби військовослужбовців.

 

Перелік органів військового управління, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців затверджується Головнокомандувачем ЗСУ або начальником Генштабу ЗСУ.

Підставою для виплат є наказ: 

Наказ видається до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

 

Винагорода до 100 000 також виплачується

 

Керівники ВЛК  під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров’я одночасно надають медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди.

 

До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які:

 

Сили безпеки і оборони надали роз’яснення стосовно змін розміру додаткової винагороди. У своєму повідомленні наголосили: виплати напряму залежатимуть від районів перебування військових, складності та специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують.

 

Цитуємо:“Анонсовані зміни торкнуться винятково військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій у різних регіонах України, строковиків і курсантів ВВНЗ, офіцерів управлінь і штабів, а також деяких інших категорій”.

 

У повідомленні зазначено, що з 01.02.2023 буде збільшене основне грошове забезпечення. 

30 грудня 2022 року Уряд затвердив новий порядок ведення обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів і скасував порядок від 2016 року.

 

У засобах масової інформації піднялась хвиля обурення новими обов’язками військовозобов’язаних та посиленням контролю в цьому процесі. 

 

Варто розібратися: ці обмеження є дійсно новелою чи  вже були встановлені раніше. 

 

Найбільше невдоволення викликав обов’язок військовозобов’язаних та резервістів ставати на консульський облік у разі виїзду за кордон та повноваження закордонних дипломатичних установ сприяти їхньому поверненню в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період). Варто звернути увагу, що це вже було встановлено порядком від 2016 року, а саме в пункті 57 та абзаці 2  пункту 1 додатку 1 до постанови, де визначені обов’язки призовників і військовозобов’язаних. Отже, це не новела, а переписані положення зі старого порядку.

 

Обов’язок військовозобов’язаного, резервіста та призовника особисто протягом семи днів з дня прибуття до нового місця проживання прийти до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік не є новиною, адже він вже давно визначений на рівні Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, а саме в частині 3 статті 37.

 

Призовники, військовозобов’язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час. Зазначимо, що таке ж зобов’язання було і в попередній редакції постанови.

 

У ЗМІ також згадується про побудинковий обхід для уточнення даних. Проте подвірний обхід і раніше був у повноваженнях виконавчих органів сільських, селищних та міських рад у силу пунктів 24 та 31 старого порядку.

 

Чи міг військовозобов’язаний до початку 2023 року влаштуватися на роботу чи вступити до закладу освіти без пред’явлення військового квитка? Ні, адже в пункті 37 порядку від 2016 року було вказано, що під час прийняття на роботу (навчання) державні органи, підприємства, установи та організації повинні перевірити наявність військово-облікових документів (у військовозобов’язаних — військових квитків або тимчасових посвідчень, а в призовників — посвідчень про приписку до призовних дільниць). Призовник і військовозобов’язаний міг влаштуватися на роботу чи вступити до закладу освіти лише після взяття його на військовий облік у районних (міських) ТЦК та СП (військкоматах). Отже, це не “закручування гайок”, а вже давно встановлені зобов’язання.

 

До того ж, як визначено в деяких джерелах, нова постанова покладає на керівників підприємств обов’язок повідомляти працівників про призов. Так, порядок від 2022 року встановлює, що керівники підприємств повинні сповіщати призовників, військовозобов’язаних та резервістів про виклик до  районних (міських) ТЦК та СП і забезпечувати їхнє своєчасне прибуття. Проте керівники підприємств мали таке зобов’язання ще з 2016 року.

 

Серед реальних змін, що визначені новим порядком, можна виділити такі:

 

Отже, більшість положень, які наразі обговорються ЗМІ, не є новелами порядку від 2022 року. Вони були встановлені раніше. А військовозобов’язані мають виконувати обов’язки щодо уточнення облікових даних, лікарських оглядів та мобілізації, як це визначено нормативно-правовими актами.

 

13 грудня 2022 року Верховна Рада України в цілому підтримала законопроєкт № 8271 від 8 грудня 2022 року. Підвищення відповідального ставлення до військової служби, та ще й в умовах воєнного стану (а саме таку мету декларує законопроєкт), викликає лише схвалення. Однак зміни, запропоновані для досягнення цієї мети, відверто репресивні та несправедливі. На глибоке переконання військової та правозахисної спільноти, цей законопроєкт погіршує право військових на судовий захист та обмежує суддів у врахуванні всіх обставин під час винесення обвинувального вироку у справах щодо військових злочинів, що є порушенням принципу верховенства права, а також рівності перед законом та судом та  дискримінує військових за професійним статусом. 

 

Закликаємо Президента накласти вето та повернути для повторного розгляду до Верховної Ради України законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці” № 8271 від 8 грудня 2022 року із наступними пропозиціями:

 

1) виключити з тексту законопроєкту пропозиції змін до статтей 69 та 75 Кримінального Кодексу України:

цими пропозиціями проєкт забороняє судам застосовувати більш м’яке покарання, ніж визначено санкцією статті, та звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку військових злочинів (невиконання наказу, погрози або насильства щодо начальника та деяких інших). Суд більше не зможе зважати ні на вік, наявні захворювання чи поранення, або обставини, що змусили військового вчинити те чи інше діяння. Причому особи, які вчинили вбивство чи інший тяжкий злочин, мають право на врахування пом’якшуючих обставин під час призначення покарання. У військовослужбовців це право пропонують забрати, що порушує принцип справедливості та навіть розумності. 

 

Безперечно, люди, що вчиняють військові злочини, наражають свій підрозділ на небезпеку і мають нести передбачену законом кримінальну відповідальність. Однак необхідність покарання не може виправдати загальне позбавлення права на справедливий суд для всіх громадян та врахування судом всіх індивідуальних обставин справи. Пропоновані законопроєктом норми також порушують положення статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. 

 

Запровадження таких винятків в Загальній частині Кримінального кодексу України, яка застосовується до всіх кримінальних правопорушень з Особливої частини, має бути ретельно продумана і обґрунтована. Адже в іншому випадку стає незрозумілим, чому одні особи, які вчинили певні кримінальні правопорушення, можуть розраховувати на застосування до них сприятливих для них  норм і інститутів кримінального права, а інші особи, які вчинили інші, але співставні за своєю тяжкістю кримінальні правопорушення, на таку можливість розраховувати не можуть.

 

2) вдосконалити процедуру огляду військовозобов’язаних та резервістів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції представниками Військової служби правопорядку (ВСП) та інших уповноважених осіб:

Погоджуючись із доцільністю такого огляду і його легітимною метою, зауважуємо, що чіткі правила такого огляду та вимоги щодо професійної кваліфікації представників ВСП, методів якими буде проводитись огляд та встановити факт сп’яніння, відсутні в проєкті. Проєкт також не містить винятків щодо неможливості огляду на предмет перебування під впливом медпрепаратів осіб, які перебувають на лікуванні або повернулися з госпіталю і вживають спеціальні ліки за призначенням. Таке виключення необхідне, враховуючи велику кількість серед чинних військовослужбовців обмежено придатних осіб, а також військових, які повертаються до військових частин (для подальшого проходження військово-лікарської комісії, переведення або звільнення) після військового шпиталю та мають вживати ліки, щоб не допустити погіршення стану здоров`я. Відсутність будь-яких запобіжників у законі щодо огляду таких людей створює ризик вжиття заходів дисциплінарної відповідальності до осіб, які зазнали ушкоджень здоров’я внаслідок самовідданого захисту цілісності та незалежності України. Недостатня урегульованість процедури огляду в законодавстві і застосування відповідних санкцій може призвести також до зловживань та порушень прав особи, яка піддається огляду. 

 

3) усунути суперечності у регулюванні адміністративно-правової відповідальності осіб, які вчинили військові адміністративні правопорушення:

У чинній редакції проєкт розбалансовує норми Кодексу України про адміністративні правопорушення України (КУпАП), що може призвести до неможливості притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності в умовах воєнного стану. Наприклад, проєкт пропонує виключити період воєнного стану, із норми 17210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) (відмова від виконання законних вимог командира), 17213 (зловживання  владою з боку службової особи) та деяких інших норм. 

Технічно це суперечить меті проєкту, адже спеціальних норм, які підлягали б застосуванню у воєнний стан не запропоновано, а виключення періоду воєнного стану із чинних частин статей КУпАП, які містять кваліфікуючу ознаку “вчинення в умовах особливого періоду”, не дозволяє застосовувати такі норми до закінчення воєнного стану. Зауважимо, наявність воєнного стану не скасовує особливого періоду, який в Україні розпочався з 2014 року.

 

А відсутність законної відповідальності за вчинене порушення матиме негативний вплив на морально-психологічний стан підрозділу, у якому таке порушення було вчинено.

 

Крім того, посилення відповідальності в деяких санкціях створює значний дисбаланс між тяжкістю вчиненого порушення та санкціями, які за нього передбачені.

 

За невиконання наказу командира встановлена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Статтею 172–10 КУпАП передбачено, що військовослужбовець повинен нести відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника). Відповідальність за таке порушення, вчинене в умовах особливого періоду, у редакції проєкту передбачає від 8500 до 17000 грн штрафу або відповідальність у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб. В той час як невиконання наказу, вчинене військовим навіть з необережності (за відсутності ознак непокори) проєкт пропонує карати позбавленням волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі (причому суд матиме можливість лише призначити реальне покарання без можливості вийти за нижню межу цієї санкції з урахуванням запропонованих змін до Загальної частини Кримінального кодексу України).

 

Тобто необхідно збалансувати відповідальність за тяжкість вчиненого порушення (адміністративну та кримінальну) у статтях 172-10 КУпАП та ст. 403 Кримінального кодексу України.

 

Виключення зі статті 172-10 КУпАП періоду воєнного стану може призвести до криміналізації покарання, коли військовослужбовця притягуватимуть до кримінальної відповідальності за відмову від виконання законного наказу командира, який не впливає на службові (бойові) завдання (наприклад, щодо зовнішнього вигляду військовослужбовця).

 

Тому необхідно доповнити статтю 172-10 КУпАП окремою частиною, яка передбачатиме відповідальність військового за діяння, вчинене в умовах воєнного стану в рамках адміністративної, проте не кримінальної відповідальності для забезпечення принципу співмірності покарання

 

Також необхідно передбачити можливість адміністративно-правового покарання за вчинення самовільного залишення частини (стаття 172-11 КУпАП), зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем (стаття 172-13 КУпАП). Виключення з цих статей періоду воєнного стану призведе або до відсутності застосування судом адміністративно-правових санкцій, або ж до криміналізації діянь, які містять лише суспільну шкідливість, проте не небезпеку (наприклад, у випадку кількагодинної відсутності військового у частині через запізнення з госпіталю або відпустки за сімейними обставинами).

 

До того ж проєкт пропонує посилити кримінальну відповідальність за невиконання наказу в умовах воєнного стану чи бойової обстановки (ст. 403 Кримінального кодексу України). Невиконання наказу має тонку межу із неповним/несвоєчасним виконанням наказу, про що військовий має з огляду на об’єктивні обставини своєчасно поінформувати командира, користуючись правом, яке надано йому відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Військовослужбовці користуються відповідним правом, якщо їм віддано злочинний наказ чи наказ, який неможливо реалізувати з огляду на об’єктивні причини, зокрема через відсутність належного озброєння або засобів індивідуального захисту, що робить виконання наказу неможливим. 

 

Наприклад, у ситуації, коли після двох неуспішних атак з одними автоматами та втрати половини особового складу військовослужбовці відмовились виконувати наказ про штурм. Законопроєкт створює ризик посилення спроб притягнення до відповідальності військових, які реалізують своє право, встановлене Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (п. 37).

 

Головний ризик цього законопроєкту – запропоновані зміни матимуть негативний вплив на мотивацію військовослужбовців, що в умовах проведення загальної мобілізації не сприятимуть добровільному вступу людини на військову службу в кризовий для держави час.

 

Проєкт посилює відповідальність за невиконання наказу та деякі інші військові правопорушення, проте для системного вирішення проблеми варто впливати на її причини, а не лише посилювати відповідальність, зокрема потрібно підвищувати зацікавленість і мотивацію до служби через її покращення: належне визначення порядку надання медичної допомоги, відпусток тощо. 

 

Якщо бажаєте надіслати власне звернення – можете скористатися цим зразком

Відкрите звернення правозахисних організацій до Президента України

 

13 грудня 2022 року Верховна Рада України одразу в цілому підтримала Проєкт Закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці” (№ 8271) від 8 грудня 2022 року. Законопроєкт  був прийнятий на п’ятий день після реєстрації без суспільного обговорення чи принаймні спроби публічної комунікації, що виключило  можливість його доопрацювання з урахуванням позиції громадянського суспільства. Провести якісну інформаційну кампанію чи суспільне обговорення у такий стислий строк теж неможливо.

 

Впродовж 13 грудня цей законопроєкт було включено до порядку денного, прийнято в цілому і підписано Головою Верховної Ради України, а також направлено на підпис Президенту. Це блискавичний часовий показник підтримки законопроєкту, який виключає можливість суспільства висловити думку про запропоновану ініціативу. В той же час, законопроєкт №8081, який покликаний врегулювати важливе питання доступу військовослужбовців до відпусток під час дії воєнного стану проходив процедуру прийняття понад три місяці, а з 6 грудня перебуває на підписі в Президента, тобто так і не набув чинності.

 

Для порівняння, законопроєкт №8061 від 20.09.2022, який стосується можливості звільнення з військової служби звільнених з полону українських Захисників з листопада очікує на розгляд на пленарному засіданні (відповідно до висновку профільного Комітету Верховної Ради України), а законопроєкт №7180 від 19.03.2022, який покликаний був надати громадянам можливість, за їхнім бажанням, продовжити військову службу до 65 років (понад нинішній граничний вік) взагалі очікує на підпис Президента з квітня.

 

Законопроєкт №8271, у разі набуття ним чинності, матиме ефект, протилежний очікуваному: замість запобіганню вчиненню військових злочинів  та адміністративних правопорушень, він стане причиною порушення права на справедливий суд і дискримінації самих військовослужбовців.

 

Тому закликаємо Президента ветувати цей законопроєкт!

 

Чому це потрібно зробити?

 

По-перше, на глибоке переконання військової та правозахисної спільноти, цей законопроєкт погіршує право військових на судовий захист та обмежує суддів у врахуванні всіх обставин під час винесення обвинувального вироку у справах щодо військових злочинів, що є порушенням принципу верховенства права, а також рівності перед законом та судом і  дискримінацією військових за професійним статусом. 

 

Він забороняє застосування більш м’якого покарання, ніж визначено санкцією статті, або звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку вчинення військових злочинів (наприклад, невиконання наказу, погроза або насильство щодо начальника та деяких інших). Причому особи, які вчинили вбивство чи інший тяжкий злочин, мають право на врахування пом’якшуючих обставин під час призначення покарання. У військовослужбовців це право пропонують забрати, що порушує принцип справедливості та навіть розумності. До того ж, такі обмеження прав людини для військових під час воєнного стану не сприяють добровільному вступу людини на військову службу в кризовий для держави час.

 

Ми переконані, що суд повинен мати можливість у повному обсязі оцінювати докази й обставини кожної конкретної справи.  Засоби масової інформації неодноразово висвітлювали історії військовослужбовців, які після самостійного виходу з оточення, прибуття до військової частини після лікування на кілька годин пізніше через відсутність сполучення, мобільного зв’язку тощо дізнавалися, що проти них відкрито кримінальне провадження, зокрема за самовільне залишення військової частини та інші суміжні злочини. Задля справедливості для таких осіб необхідно ветувати цей законопроєкт.

 

По-друге, законопроєкт № 8271 передбачає право огляду військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції представниками Військової служби правопорядку (ВСП). Погоджуючись із доцільністю такого огляду і його легітимною метою, зауважуємо, що чіткі правила такого огляду та вимоги щодо професійної кваліфікації представників ВСП, яка дозволить встановити факт сп’яніння, відсутні в проєкті. 

 

Проєкт також не передбачає можливості присутності командира під час огляду, що матиме негативний вплив на об’єктивність процедури огляду та можливість військового захистити себе. 

 

Особливої уваги потребує можливість представника Військової служби правопорядку визначати перебування військовослужбовців під дією лікарських препаратів, які впливають на увагу чи швидкість реакції. Такі препарати військовослужбовець може вживати під час лікування в медичній частині або після повернення з військового шпиталю, не виконуючи обов’язків за посадою. Проте відсутність будь-яких запобіжників у законі щодо огляду військових створює ризик вжиття заходів дисциплінарної відповідальності до осіб, які зазнали ушкоджень здоров’я внаслідок самовідданого захисту цілісності та незалежності України.

 

По-третє, для системного вирішення проблем, що виникають під час несення військової служби в умовах воєнного стану, варто впливати на причини правопорушень, а не лише посилювати відповідальність за їхнє вчинення. Зокрема потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення. 

 

На наше переконання, збільшення розміру штрафу без належного регламентування позбавлення додаткової винагороди (яка наразі може не виплачуватися військовому відповідно до рішень чи телеграм Міністерства оборони України) не призведе до більш відповідального ставлення військового до служби, а навпаки, погіршить його психологічний стан та мотивацію.

 

А випадки, коли до кримінальної відповідальності притягують осіб, що були змушені, наприклад, самовільно залишити частину (внаслідок відсутності медичної допомоги, що призвело до непоправних втрат здоров`я або через хворобу у відпустці, рапорти про яку було проігноровано командиром) матимуть негативний вплив на морально-психологічний стан не лише конкретних осіб, але й цілих підрозділів.

 

З огляду на викладене, для захисту прав військовослужбовців, зокрема права на незалежний та об’єктивний судовий розгляд, просимо Президента України ветувати законопроєкт № 8271 від 8 грудня 2022 року.

 

Він має бути доопрацьований в частині скасування положень, що обмежують право суду враховувати усю сукупність доказів і призначати відповідне покарання, а також повинен містити деталізовану процедуру огляду військовослужбовців, з урахуванням захисту прав тих осіб, які проходять лікування. Також потрібно встановити запобіжники, які унеможливлювали б використання процедури огляду для особистого позастатутного впливу на військових.

 

Звернення підтримують:

  1. ГО “Юридична сотня”;
  2. Рух ЧЕСНО;
  3. Комітет з військового права Національної асоціації адвокатів України;
  4. Громадська спілка “Реанімаційний пакет реформ”;
  5. ГО “Жіночий ветеранський рух”;
  6. АО “Юридична компанія “ЛК”;
  7. АО “Партнери”;
  8. ГО “ФУНДАЦІЯ Л.І.І.Д.”;
  9. ГО “HeroU”;
  10. Центр прав людини ZMINA.
  11. Черкаський правозахисний центр
  12. ГО “Простір можливостей”
  13. Юридична компанія “МІЛЛЕР”
  14. Медійна ініціатива за права людини
  15. БО БФ Центр реадаптації та реабілітації “ЯРМІЗ”
  16. Українська Гельсінська спілка з прав людини
  17. Чугуївська правозахисна група
  18. НАКО (Незалежна антикорупційна комісія)

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

До уваги Адвокатських об’єднань! 

Громадська організація “Юридична сотня” оголошує результати конкурсу на проєкт надання правової допомоги. Проєкт запускається завдяки фінансуванню, яке здійснюється за рахунок коштів, що надані Міжнародним фондом «Відродження» у рамках угоди NoSG54655 від 01 червня 2022 року.  

 

Конкурса комісія визначила наступні адвокатські об’єднання на подальшу співпрацю:

Адвокатське об’єднання “Яремчук, Сафонінкова і Партнери” ;

Адвокатське об’єднання “Астарта” ;

Адвокатське об’єднання “Дексіс Партнерс” ;

Адвокатське об’єднання “Донець і Партнери” ;

Адвокатське об’єднання “Верхуша, Кшижевська та

Партнери” .

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/YS_ogoloshennya-rezultativ-konkursu.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Громадська організація “Юридична сотня” оголошує конкурс для адвокатських об’єднань на проєкт надання правової допомоги. Проєкт запускається завдяки фінансуванню, яке здійснюється за рахунок коштів, що надані Міжнародним фондом «Відродження» у рамках угоди NoSG54655 від 01 червня 2022 року.

Міжнародний фонд  «Відродження» — одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в країні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проєктів на суму понад 200 мільйонів доларів США. До реалізації долучилися понад 60 тисяч активістів та організацій  України. 

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/YS_konkurs-dlya-AO.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Юридична сотня – це громадська організація, яка надає соціальну та правову допомогу учасникам російсько-української війни та їхнім родинам, а також членам сімей загиблих, полонених і зниклих безвісті військовослужбовців.

Максимальна кількість адвокатських об’єднань, яка може бути відібрана, — 5. Для реалізації проєкту в ГО “Юридична сотня” створюється комісія, яка буде розглядати звернення від клієнтів і приймати рішення по кожному зверненню щодо подальшого направлення на адвокатське об’єднання.

Адвокатські об’єднання будуть працювати по регіональному принципу в західних, східних, центральних, північних областях. Вимоги для адвокатських об’єднань, які хочуть податися на конкурс:

При можливості просимо надавати посилання на соціальні мережі адвокатів та самого адвокатського об’єднання. Також перевагою буде наявний досвід роботи адвокатів з військовими та ветеранами, про що також, за наявності, треба вказати в листі. Тому що надання правової допомоги буде для таких категорій як військовослужбовці та члени сімей загиблих, полонених і зниклих безвісті військовослужбовців.

Надсилати вищезазначений перелік документів треба на електронну адресу — yursotnyadoc@gmail.com до 13 серпня включно.

У темі вказувати “Конкурс АО”. Крім документів, просимо надати пропозицію щодо оплати за годину. Конкурсна комісія протягом 3 днів після дедлайну ознайомиться з конкурсантами та оголосить результати на сайті ГО “Юридична сотня” і відправить повідомлення на електронні адреси.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

31 січня 2021

26 січня 2022 року Верховна Рада України в другому читанні підтримала проєкт Закону про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/YS_zakon—-6104.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

 

[/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Цей закон визначає основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей. Закон спрямований на захист як військовополонених (у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які проходили військову службу), так і цивільних осіб, захоплених у заручники у зв’язку зі здійсненням діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо обстоювання державного суверенітету України, або позбавлених особистої свободи для подальшого примушування органів влади, інших фізичних чи юридичних осіб вчинити певні діяння в обмін на звільнення утримуваної особи.

Прийняття рішень із питань установлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України здійснюватиметься спеціальною комісією, яка на постійних засадах функціонуватиме при МінТОТ. Окрім представників органів влади, до складу комісії будуть входити також представники громадських об’єднань, які займаються захистом прав полонених (не більше 5 представників). Положення про комісію має затвердити КМУ.

Інформація про рішення, прийняті комісією, буде внесена до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Розпорядником цього реєстру визначено МінТОТ. Порядок створення та наповнення реєстру буде визначати КМУ.

Для звернення до комісії необхідно подати заяву (за зразком, який буде розроблений МінТОТ) та документи:
для військовополонених (комбатантів):

для цивільних осіб:

Заява та документи можуть подаватися до Комісії особою, яка була позбавлена особистої свободи, або її законним представником чи членом сім’ї. Відповідно до Закону, комісія не може відмовити вприйнятті або розгляді поданих документів.

Рішення комісії про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або про визнання особи членом сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи, може бути скасоване:

Соціальні гарантії особам, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, членам сімей таких осіб.

Щорічна державна грошова допомога. Надається особі, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам її сім’ї під час перебування такої особи в місцях несвободи.

Одноразова грошова допомога (ОГД). Надається особі після її звільнення.

ОГД у випадку смерті особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи. Виплачується у випадку смерті особи під час утримання в місцях несвободи або впродовж одного року після звільнення внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних із перебуванням у місцях несвободи, ОГД виплачується членам сім’ї та утриманцям особи. Якщо члени сім’ї мають право на іншу ОГД (відповідно до іншого закону), така допомога виплачується один раз (відповідно до підстави, яку обрав отримувач ОГД).

Порядок призначення, виплати та власне розміри кожного виду допомоги будуть установлені КМУ. З місцевих бюджетів таким особам може виплачуватися додаткова грошова допомога (за рішенням органів місцевого самоврядування).

Для особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після її звільнення процедура встановлення особи не має тривати більше ніж 10 робочих днів. Звільнені особи можуть отримати паспорт громадянина України (а також закордонний паспорт) у скорочені строки та без сплати адміністративного збору й державного мита. Пільга зі сплати застосовується до осіб, які оформлюють паспортні документи впродовж одного року після звільнення з місць несвободи.

Для звільнених осіб передбачений комплекс реінтеграційних державних послуг: соціальна та професійна адаптація, медична, реабілітаційна, психологічна допомога, соціальний супровід та послуги, відновлювальні заходи, пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням, забезпечення технічними засобами реабілітації тощо. Окрім того, після звільнення такі особи мають першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, якщо не мають у власності житла на підконтрольній території України, а їхній дохід недостатній для придбання або оренди житла (у випадку, якщо такі особи не є звільненими військовослужбовцями, право на забезпечення житлом (поліпшення житлових умов) яких передбачено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

Особи, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Крім того, таким особам здійснюється компенсація витрат на правову допомогу в порядку та розмірах, які будуть передбачені КМУ.

Трудові гарантії

За особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) упродовж усього періоду позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців із дня звільнення в разі проходження такою особою заходів із медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування чи інших реабілітаційних заходів. Особа має право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, отримання освіти за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Фактичний строк позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України зараховується до страхового стажу (ці гарантії не поширюються на військовослужбовців, оскільки соціальні гарантії для полонених (інтернованих або зниклих безвісти) військовослужбовців уже передбачені ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

Освітні гарантії

Для осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, їхніх дітей, а також для дітей загиблих (померлих) осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, передбачено державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в державних та комунальних закладах освіти (для дітей така підтримка надається до досягнення 23 років або закінчення закладів освіти).
Довідково. Державна цільова підтримка надається відповідно до постанови КМУ від 23 листопада 2016 р. № 975 “Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти”.

Кредитні пільги

Особи, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на час позбавлення особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення звільняються від обов’язку виконання зобов’язань, а також від нарахування та сплати неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов’язань. Після звільнення такі особи мають право на проведення реструктуризації їхньої заборгованості. Другий із подружжя особи, яка позбавлена особистої свободи, також має право на реструктуризацію заборгованості перед банком чи іншою фінансовою установою.

Закон набуває чинності через 6 місяців з дати підписання Президентом, крім окремих положень, які набирають чинності на наступний день після підписання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

У період з 25 до 28 січня на пленарних засіданнях ВРУ заплановано розгляд таких законопроєктів.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/3333.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

14 січня 2022

Передання в оренду військового майна (№ 6453 від 20.12.2021)

Законопроєкт пропонує виключити із числа можливих орендарів фізичних і юридичних осіб, які мають тісні особисті чи економічні зв’язки з державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором, що є позитивним кроком, проте не передбачає механізму перевірки вже існуючих орендарів на наявність подібних зв’язків.
Також передбачено виключення положення про передання військового майна в оренду шляхом проведення конкурсу, а також проведення оцінки вартості майна, що підлягає переданню в оренду, комісіями, сформованими з представників Міністерства оборони України та Фонду державного майна України, погодження оцінки вартості такого майна з МОУ, що несе корупційні ризики.
Посилання на розширений висновок.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/vru-15-18-cherv-gorizontalne.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Розширення переліку постраждалих учасників Революції Гідності та членів їхніх сімей, які мають право на державну допомогу (№ 6467 від 24.12.2021)

Пропонується в статті 2 Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» визначити часовий проміжок масових акцій громадського протесту з 21 листопада 2013 по 3 травня 2014 року.
Такі зміни сприятимуть захисту прав та інтересів осіб, постраждалих внаслідок злочинного застосування сили до учасників масових акцій громадського протесту, які відбувалися не лише в Києві, але й в інших містах, зокрема Харкові, Одесі, Одеській області, Запоріжжі тощо. Таким чином, цей законопроєкт розширить перелік осіб, які мають право на державну допомогу.
Рекомендація Юридичної сотні: прийняти законопроєкт.
Посилання на розширений висновок.

Узяття жінок на військовий облік за власним бажанням (№6482 від 28.12.2021)

Відповідно до проєкту, жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковою спеціальністю (що визначається Міністерством оборони України), та придатні до військової служби за станом здоров’я, можуть стати на військовий облік за власним бажанням (добровільно).
Жінки, які мають спеціальність/професію, споріднену з медичною діяльністю, обов’язково підлягають взяттю на військовий облік. Однак проєкт не передбачає для таких жінок винятків щодо стану здоров’я, а це потенційно може призвести до взяття на військовий облік усіх жінок, які працюють у медичній сфері, незалежно від їхньої придатності до військової служби за станом здоров’я, що є порушенням прав людини.
До цього проєкту надано також два альтернативні законопроєкти. Проєкт №6482-1 пропонує запровадити добровільний військовий облік для жінок, придатних до військової служби за станом здоров’я та віком, незалежно від їхніх професій/спеціальностей. При цьому жінки, що мають медичну спеціальність та/або професію, також беруться на військовий облік обов’язково. Винятків щодо стану здоров’я та віку у випадку взяття на облік працівниць сфери медицини альтернативний законопроєкт також не передбачає.
Проєкт №6482-2 пропонує знову наділити КМУ, а не МОУ повноваженнями щодо визначення фаху, спорідненого з відповідними військово-обліковими спеціальностями. Нагадаємо, лише у квітні 2021 року набув чинності Закон 1357-IX, який передав ці повноваження від КМУ до МОУ.
Жінки, фах яких буде відсутній у визначеному КМУ переліку, можуть стати на військовий облік добровільно: за офіцерськими званнями — до 50 років, в інших випадках — до 45.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати основний законопроєкт, альтернативні відхилити.
Посилання на розширений висновок.

Додаткові повноваження для Сил спецоперацій щодо контррозвідувальної діяльності (№6486 від 29.12.2021)

Змінами до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» Сили спеціальних операцій Збройних сил України набувають повноважень на здійснення розвідувальних заходів — в інтересах спеціальної розвідки.
Зокрема, проєкт додає ССО до переліку органів та суб’єктів розвідувального співтовариства, який визначений у Законі України “Про розвідку”. Також проєкт передбачає повноваження для ССО на проведення розвідувальних заходів в інтересах підготовки та ведення (підтримки) спеціальних операцій, бойових і спеціальних дій та руху опору. Проєкт надає додаткове повноваження ССО на ведення контррозвідувальних справ.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.
Розширений висновок

Повноваження Уряду щодо увічнення пам’яті захисників Батьківщини (№6483 від 29.12.2021)

Проєкт направлений на створення законодавчих передумов для розроблення єдиного для всіх населених пунктів України порядку розміщення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дощок на території населених пунктів із метою увічнення пам’яті захисників України та учасників бойових дій в АТО\ООС.
Проєкт пропонує внесення змін до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо наповнення положеннями, які передбачають повноваження Уряду на затвердження Порядку встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території населених пунктів із метою увічнення пам’яті захисників України.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.
Розширений висновок.

Обмеження заробітних плат у державному секторі до завершення бойових дій (№6497 від 04.01.2022)

Проєкт пропонує до завершення бойових дій на сході України та повернення під контроль держави всіх територій, що входять до складу України, обмежити максимальний рівень місячної заробітної плати працівників\керівників та деяких категорій держслужбовців установ і організацій, які отримують заробітну плату за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів 10 розмірами мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року (близько 65 тис. грн). Пропонується скасування обмеження рівня заробітної плати, з якої стягується єдиний соціальний внесок. Додатково проєктом передбачається звільнення службовця в разі встановлення факту наявності рахунків у банківських та інших установах за межами України.
Прийняття проєкту сприятиме посиленню відповідальності, у тому числі політичної, державних службовців та інших осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зменшення заробітних плат може стати резервом економії державних коштів, проте суттєве обмеження розміру заробітних плат для керівників суб’єктів господарської діяльності державного та комунального сектору може призвести до зменшення кількості професійних управлінців та зниження ефективності роботи установ. Подібні обмеження можуть призвести до відтоку професійних кадрів із державної сфери до приватної.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.
Розширений висновок

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

29 грудня 2021

Презентуємо аналітичний звіт з підсумками роботи Верховної Ради ІХ скликання у сфері соціально-правового захисту ветеранів і військовослужбовців у 2021 році.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_VRU_shho-zrobila-2021.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Завантажити звіт

Більшість законів для ветеранів та військових, які прийняла Верховна Рада України у 2021 році вирішують лише точкові питання. Законопроєкти, що мають на меті забезпечити ефективну систему державної соцпідтримки так і не були розглянуті.

У порівнянні з 2020 роком, коли у вказаній сфері було прийнято 10 законів, 2021 рік практично нічим не відрізняється, адже парламент підтримав у цілому 11 законопроєктів.

До позитивних змін відносимо прийняття Законів України, які урегулювали питання вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців та визначили процедури військового поховального ритуалу (№ 1622-IX), спростили набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України (№ 5630), а також запровадили Е-посвідчення ветерана (№ 5694).

Також позитивом є прийняття законопроєкту, який дозволяє притягнення до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів у рамках норм Кримінального кодексу України (№2689) та проєкт, щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства, який розширив перелік правопорушень за які військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних засадах, а не за дисциплінарними статутами (№ 3908-1).

На нашу думку, до актів, які не розв’язують поточні проблеми ветеранів належать:
– Закон про призов резервістів без оголошення мобілізації (за р. № 3553), який замість удосконалення умов проходження служби пропонує фактично створити новий вид служби, що перешкоджатиме повноцінній реінтеграції ветеранів.
– Проєкт про зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення теж є точковим та не реформує системи відповідальності та заохочень (за р. № 5121).
– Також в кінці цього року було прийнято проєкт, що регулює питання несення служби капеланами, яке, з одного боку, довгий час було поза правовим полем, проте з іншого боку, закон містить багато недоліків (№ 4626) про які йдеться у звіті.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

28 грудня 2021

Графік роботи нашої гарячої лінії 0800308100 під час свят:
🔸 28-30 грудня – робочі дні;
🔸 31 грудня – 3 січня – вихідні;
🔸 4-6 січня – робочі дні;
🔸 7-9 січня – вихідні.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/133093206_3550799828349411_774846256492628054_n.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

27 грудня 2021

Новини тижня у сфері ветеранських справ

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/novini-27-sayt.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Військовий облік жінок

Із 17 грудня набув чинності наказ Міноборони №313, що значно розширює перелік спеціальностей та/або професій, відповідно до яких жінки мають стати на військовий облік. Відтепер на військовому обліку будуть зобов’язані перебувати, зокрема, журналісти, юристи та адвокати, бухгалтери, фінансисти, представники музейної справи тощо. Взяття на військовий облік здійснюватиметься впродовж 2022 року.
Підстава: наказ МОУ від 11.10.2021 №313 
Відповіді на актуальні запитання щодо військового обліку жінок можна знайти за посиланням

Зміни у сфері соцзахисту осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії РФ проти України

Відповідно до нових правил, рішення про визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінреінтеграції. Включення особи до списків СБУ при цьому не потрібне.
Отримати ОГД у розмірі 100 тис. грн (як і раніше) можуть особи, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв’язку з громадською, політичною або професійною діяльністю вказаних осіб, якщо такі особи не отримували ОГД для звільнених осіб раніше відповідно до окремих постанов КМУ (наприклад, постанови КМУ від 31 січня 2018 р. № 38, від 5 грудня 2018 р. № 1066).
Джерело: Постанова КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1370

Зміни щодо інформації в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни

До інформації, що вноситься до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, додається унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, відомості про отримання грошової компенсації за житло та власне житло, яке було придбане за рахунок такої компенсації, а також інформація про позбавлення статусу ветерана (за наявності підстав), дані про захворювання на основі даних, отриманих із централізованого банку даних із проблем інвалідності та/або Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, індивідуальну програму реабілітації, стан зайнятості, інформація про транспортні засоби у власності особи, наявні державні нагороди, громадську та соціальну діяльність тощо.
Відомості, що містяться в Реєстрі, можуть надаватись особі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Джерело: постанова КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1365

Громадське обговорення Стратегії розвитку підприємницьких ініціатив ветеранів війни

Мінветеранів оприлюднило Стратегію розвитку підприємницьких ініціатив ветеранів війни для громадського обговорення. Зокрема, документ передбачає розроблення законодавчого визначення підприємницьких ініціатив ветеранів, утворення центрів кар’єрного зростання та менторської підтримки на базі закладів освіти, створення онлайн-платформи підтримки ветеранських підприємницьких ініціатив, проведення щорічних масових заходів за участі ветеранів-підприємців тощо.
З повним текстом стратегії можна ознайомитися за посиланням
Зауваження і пропозиції до проєкту стратегії приймаються до 10 січня 2022 року в письмовому та/або електронному варіанті на адресу Міністерства у справах ветеранів України: провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001, е-mail: vet.development@mva.gov.ua Відповідальна особа Міністерства у справах ветеранів України – Альона Скорзова (Державний експерт з питань ветеранського розвитку).

Консультації з громадськістю у 2022 році

Мінветеранів також опублікувало орієнтовний план проведення консультацій із громадськістю на 2022 рік. План передбачає як публічне громадське обговорення, так і проведення електронних консультацій. Ознайомитись із документом можна за посиланням

Спрощене набуття громадянства України для осіб, які захищали Україну. Закон підписано

Закон пропонує замість зобов’язання припинити іноземне громадянство запровадити можливість подання декларації про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України окремими категоріями іноземців, а саме: особами, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, їхніми дружинами (чоловіками); громадянами держави-агресора/держави-окупанта, які зазнали переслідувань; особами, які мають визначні заслуги перед Україною; особами, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес.
Передбачено, що для набуття громадянства України потрібно подати два документи: заяву на отримання громадянства та декларацію про відмову від наявного громадянства іноземної держави. Для осіб, які брали участь в АТО/ООС, вимога про проживання на території України протягом п’яти років відсутня.
Також уносяться зміни до положень про поновлення громадянства України, що враховують пропоновані зміни про скасування зобов’язання припинити наявне громадянство для певних категорій осіб.

Курс профорієнтації ветеранів і ветеранок АТО/ООС

Онлайн-курс тривалістю 1 місяць, спрямований на допомогу ветеранам у сфері працевлаштування, трансформації військового досвіду для пошуку роботи. Результат курсу передбачає створення резюме. З програмою та спікерами курсу можна ознайомитися за посиланням. Старт навчання – 10 січня 2022 року.
Для безкоштовної участі потрібно заповнити анкету та пройти відбір.
Проєкт утілюється Програмою реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

23 грудня 2021 

У статті 43 Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Також держава створює умови для повного здійснення громадянами такого права, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/trud-1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” установлює додаткові гарантії для ветеранів у трудовій сфері. Так, вони мають право на:

Проте є пільги, що передбачені для осіб без визначеного пільгового статусу, зокрема для військовослужбовців. Наприклад, відповідно до статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, навіть у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як із всіма пільгами, трудові гарантії не є абсолютними або виникають певні проблеми на рівні реалізації їх. Наприклад, відшкодування збереженої заробітної плати мобілізованим військовим здійснювалося лише у 2014-2015 роках, потім цей тягар держава переклала на роботодавців. Соціальна гарантія активно використовується працевлаштованими військовослужбовцями з огляду на наявність особливого періоду. Верховний Суд неодноразово вказував на незаконність звільнення особи у зв’язку зі вступом на військову службу під час особливого періоду. Такий висновок востаннє було зроблено в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 4801449/18 (провадження № 61-6487св20).

Станом на жовтень 2021 року в парламенті зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті вирішити цю проблему. Наприклад, проєкт закону № 3031а (від 27.08.2021) пропонує відновити виплату компенсації з Держбюджету роботодавцям за збережений середній заробіток за працівниками, призваними на службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Законопроєкт № 6170 (від 12.10.2021) також пропонує відновлення компенсації роботодавцям, але лише за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, тобто виключаючи контрактників.

Це ж стосується й переважного залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Крім ветеранів, така гарантія поширюється також на працівників, які мають на утриманні двох і більше осіб, працівників із тривалим безперервним стажем роботи, працівників, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва. Гарантія підлягає застосуванню тільки у випадку, якщо працівники мають однакову кваліфікацію.

Насамперед пільги щодо працевлаштування покликані запобігти зниженню рівня добробуту ветерана після звільнення з військової служби. Можливість поновити свою зайнятість у випадку, якщо до початку військової служби особа мала місце роботи, запобігає збільшенню рівня безробіття. Однак у цілому пільги у сфері збереження робочого місця можуть виявитися неефективними, якщо після військової служби ветерани бажають змінити фах чи кваліфікацію або започаткувати власну справу.

Так, особи, звільнені з військової служби після участі в проведенні АТО/ООС, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Крім того, в осіб, які стоять на обліку в центрі зайнятості та мають право на виплату допомоги по безробіттю, є можливість пройти навчання та отримати таку допомогу одноразово з метою подальшого започаткування власної справи.

Ветерани також мають право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці. На підставі ваучера здійснюються перепідготовка за робітничою професією, підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю тощо.

Основною перешкодою на шляху до створення власного бізнесу, на думку опитаних ветеранів (89%) у рамках дослідження “Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей”, є брак стартового капіталу. Опитані підкреслили необхідність допомоги у визначенні потреб ринку, а саме 86% погодились із твердженням “було б добре отримати допомогу у визначенні актуальних напрямів відкриття бізнесу в моєму населеному пункті”. Згідно з постановою КМУ від 01 березня 2021 року №164, для виплати допомоги безробітним у 2021 році залишки коштів на бюджетних рахунках у розмірі 700000 тис. гривень спрямовуються Міністерству економіки України для виплати допомоги по безробіттю Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Проте відповідно до проєкту бюджету Фонду на 2021 рік ця сума є остаточною, а дефіцит бюджету Фонду складає понад 2,7 млрд. грн.

Сучасною проблемою професійної реінтеграції ветерана є відсутність системи переходу (транзиту) від військової служби до цивільної зайнятості, яка мала б розпочинатися ще до завершення військової служби та включати комплекс освітніх, інформаційних, психологічних заходів. Як підкреслює Мінветеранів, “за рік до закінчення служби при переході до цивільного життя потрібен супровід ветерана/військовослужбовця, виявлення його пріоритетів розвитку, навчання та майбутньої роботи, щоб протягом року після демобілізації надати йому всі необхідні можливості”. Так, у США діє Veteran Employment Opportunity Act (з 2011 року), а система транзиту передбачає комплексну підготовку до розвитку цивільної кар’єри: курс підготовки до звільнення в запас складається з трьох частин: професійна адаптація (3 дні), соціальна підтримка (1 день), управління особистими фінансами (1 день). Також військовослужбовцям надається перелік корисних контактів державних та недержавних установ, які надають консультації та інші форми підтримки.

Проте, як повідомляє інформаційне агентство МОУ, наразі Мінветеранів розробляє систему переходу з військової кар’єри до цивільного життя, яка передбачає створення на державному рівні механізму завчасної професійної адаптації військових до роботи в цивільних установах і організаціях.

За словами Міністерки у справах ветеранів, у цьому питанні Мінветеранів працює спільно з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та всіма силовими відомствами. Для цього має бути закладене відповідне фінансово-економічне обґрунтування, розроблений механізм. Юлія Лапутіна зауважує, що у своїй роботі вони спираються на досвід провідних країн світу, де цей процес відбувається цивілізовано й системно.

Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

22 грудня 2021

Ми оновили публікацію 23 грудня 2021 р. о 19:00 згідно з інформацією, яку озвучили на брифінгу Міноборони України.

ЗМІ поширюють інформацію про значне розширення спеціальностей, за якими на військовий облік військовозобов’язаних беруться жінки.

Юридичні аспекти. Перелік спеціальностей, відповідно до яких жінки беруться на облік військовозобов’язаних, затверджувався постановою КМУ. Наразі (станом на 22.12.2021) відповідно до інформації на сайті ВРУ, постанова КМУ від 14 жовтня 1994 року №711 “Про затвердження переліку спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік” є чинною та передбачає такий перелік спеціальностей, які є спорідненими з військово-обліковими спеціальностями та відповідно до яких жінки беруться на військовий облік.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/rozshirennya-viyskovozobovyazani-zhinki_2.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Наведений перелік був вичерпним. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку” (законопроєкт 3553), відповідальність за ведення такого переліку перекладалася з КМУ на Міноборони. Про будь-які інші зміни не йшлося.

Наразі видання, що спеціалізуються на кадрових питаннях, поширюють інформацію про набуття чинності наказом Міноборони від 11.10.2021 р. № 313 “Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних”. Станом на 23.12.2021 цей наказ вже опубліковано на сайті Міноборони.

Відповідно до наказу, перелік спеціальностей та професій, за якими жінки беруться на військовий облік, дуже розширюється. Так, до таких спеціальностей будуть належати, зокрема, право, фінанси, хімія, метрологія, фізика, астрономія, готельно-ресторанна справа, залізничний транспорт тощо. Серед професій додалися, наприклад, менеджери у виробництві води, робітники, що працюють під водою, менеджери (управителі) на пошті та зв’язку, службовці, що займаються сортуванням та доставкою пошти, фотографи, інспектори з пожежної безпеки тощо.

Зверніть увагу! Розширення переліку спеціальностей не означає, що жінок призиватимуть на строкову військову службу, адже відповідно до чинної ст. 15 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу” на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, і старші особи, які не досягли 27-річного віку та не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Призов інших військовозобов’язаних здійснюється за мобілізацією або у випадку призову осіб офіцерського складу.

Не підлягатимуть взяттю на облік військовозобов’язаних жінки, які хоч і мають відповідну спеціальність та (або) професію, проте непридатні до виконання обов’язків за станом здоров’я або досягли граничного віку перебування в запасі — 60 років на час дії особливого періоду.

Правові колізії і практичне значення. Незважаючи на розширення переліку, порядок ведення обліку військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 7 грудня 2016 р. № 921, змін не зазнав. Відповідно до цієї постанови, взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають “жінки, які мають фах, споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за умови їх придатності до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом”. Тобто цей НПА також потребує змін для уникнення колізій, оскільки тут все ще передбачено затвердження переліку саме КМУ, а не МОУ, що може створити проблеми в правозастосуванні у випадку відсутності необхідних змін.

Відповідно до цієї ж постанови, при прийомі на роботу у військовозобов’язаних перевіряються військово-облікові документи. Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах.
Тобто роботодавці повинні будуть моніторити, хто з працівниць зобов’язаний перебувати на військовому обліку та проконтролювати, щоб такі працівниці стали на військовий облік. Окрім того, інформація про перебування особи на обліку перевірятиметься також при прийомі на роботу.

Відповідальність. За порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 КУпАП) установлений штраф розміром 510-850 гривень (від 30 до 50 розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) і 850-1700 гривень (від 50 до 100 розмірів НМДГ) при повторному (протягом року) порушенні або якщо порушення вчинене під час дії особливого періоду. На роботодавців додаткові заходи відповідальності при виявленні порушень можуть покладати ТЦК та СП, а також Держпраці.

У випадку, якщо військовозобов’язаний ухиляється від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ст. 337 Кримінального кодексу України може бути притягнутий до відповідальності у виді штрафу від 300 до 500 НМДГ (від 5100 до 8500 грн) або виправних робіт строком до 1 року.

Обов’язки військовозобов’язаних. Окрім можливості призову за мобілізацією, за загальним правилом військовозобов’язані мають виконувати також інші обов’язки, передбачені законодавством, наприклад, з’являтися за викликом до ТЦК та СП, проходити військові збори. Обов’язок проходження зборів, відповідно до оприлюдненої на брифінгу Міноборони інформації, буде поширюватись і на жінок, за відсутності підстав для надання відстрочки.

Відповідно до ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Для повного розуміння наслідків розширення переліку професій та спеціальностей для жінок, які зобов’язані будуть перебувати на військовому обліку для осіб, які підлягатимуть постановці на військовий облік та роботодавців необхідно здійснювати моніторинг подальших роз’яснень Міноборони та ГШ ЗСУ.

Відповіді на актуальні запитання

Чи може військовозобов’язаний виїжджати за кордон?
Обмеження щодо виїзду за кордон застосовуються відповідно до ЗУ “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” лише щодо громадян, обізнаних з державною таємницею, або осіб, до яких у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід з умовою заборони виїзду за кордон — до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень. У випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення — до відбуття покарання або звільнення від покарання.

Коли громадянин ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, установленому законом, — до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Якщо особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції — до припинення нагляду. За вказаних обставин особа обмежується в праві виїзду за кордон незалежно від наявності в неї статусу військовозобов’язаного.

До 2013 року, як пишуть профільні видання, існувала норма, що забороняє виїзд за кордон військовозобов’язаним чоловікам і жінкам, які не надали відповідний дозвіл із військових комісаріатів. Наразі така норма скасована.

Водночас, відповідно до ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів із місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника).

Чи потрібно ставати на військовий облік жінці, яка має дітей?

Так, оскільки наявність дітей не є перешкодою для взяття на облік. Водночас відповідно до ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, такі військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років, а також громадяни (незалежно від статі), зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або які самостійно виховують дитину віком до 18 років, або на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, що має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв установлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, можуть бути призвані на військову службу в разі їхньої згоди й тільки за місцем проживання.

Не підлягають призову (за відсутності добровільної згоди) також здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої і фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Чи потрібно ставати на облік особі, яка не працює за здобутою освітньою спеціальністю, що є в переліку (або є безробітною чи самозайнятою особою)?
Так, оскільки наказ Міноборони передбачає перелік і спеціальностей, і професій, за наявності яких особи мають стати на військовий облік. Для виникнення обов’язку стати на військовий облік достатньо чогось одного.

Якою буде процедура взяття на облік? Чи можна стати на облік за фактичним місцем проживання?

Відповідно до брифінгу представників Міноборони (дивіться відео тут або тут) жінки, які мають професію або спеціальність, згадану в наказі МОУ, мають звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації із заявою про взяття на облік військовозобов’язаних. До заяви прикладаються копії: паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтв про одруження та народження дітей (за наявності), довідки з місця роботи щодо займаної посади (за наявності) та документів про освіту. До заяви також додається фото розміром 3х4 см. Відвідування ТЦК та СП можливе з дотриманням усіх карантинних обмежень.

Після взяття на облік військовозобов’язані повинні в 7-денний строк подавати інформацію про зміни місця проживання, роботи, складу сім’ї тощо. Такі обов’язки визначені законодавством та не залежать від статі військовозобов’язаних.

Чи можна буде стати на облік онлайн?

Однією з вимог для взяття на облік є проходження ВЛК, що зробити онлайн неможливо, тому така форма взяття військовозобов’язаних на облік застосовуватися не буде.

Куди можна звернутись у випадку виникнення проблем із взяттям на військовий облік?

На своєму брифінгу МОУ оприлюднило такі контактні телефони: 093-823-07-70, 066-823-07-70, 068-823-07-70 (Whatsapp, Telegram, Viber).

Додаткова інформація з брифінгу МОУ. ФОПи не ведуть облік військовозобов’язаних, якщо мають осіб, які співпрацюють з ними на договірних засадах.
До кінця 2022 року ніякі санкції за порушення обліку військовозобов’язаних застосовуватися не будуть (як для військовозобов’язаних, так і для роботодавців), а всі, хто підлягає взяттю на облік, до кінця 2022 року мають час для виконання такого обов’язку. Строк може бути продовжений, але наразі питання про це є передчасним.
Відмова від проходження ВЛК буде підставою для застосування штрафних санкцій.
Для українок, які живуть за кордоном, узяття на облік буде здійснюватись у консульських установах.
Наразі на військовому обліку перебуває більше 10 тис. жінок, кількість жінок, які будуть узяті на облік, невідома.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

Відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сім’ї загиблого та деяким іншим категоріям осіб виплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень. Виплату разової грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики України через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення. Органами соціального захисту населення спільно з установами, де ветерани перебувають на обліку, формуються списки за відповідними категоріями, на основі яких здійснюється виплата. Виплату можна отримати до 30 вересня щороку.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Як уже було вказано, розмір виплат установлюється щороку урядом. 08 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 325, якою затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, тобто щорічну разову виплату до 5 травня.

Цьогоріч установлені такі розміри:

особам з інвалідністю: I групи — 4 421 грн; II групи — 3 906 грн; III групи — 3 391 грн

УБД, постраждалим учасникам Революції Гідності — 1 491 грн;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 4 421 грн;

членам сімей загиблих — 966 грн;

учасникам війни — 612 грн.

Такі розміри допомоги не задовольняють ветеранську спільноту, хоча саме ці суми закладено в Законі України “Про державний бюджет України на 2021 рік”. У законопроєкті “Про Державний бюджет України на 2022 рік” планується виділити 1 млрд 382 млн на виплату до 5 травня, що є рівнозначним тому, що було закладено у 2021 році.

Справа в тому, що виплата до 5 травня здійснюється ще з 1999 року і її розмір на початку був еквівалентним до мінімального розміру пенсії. Проте щороку такий розмір поступово зменшувався, адже держава не була спроможна забезпечувати всіх відповідною гарантією.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що “законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їхню дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, унесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони”.

Суспільне невдоволення цього року пов’язане з новим рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, який уже не вперше робить висновок про неконституційність такого механізму та підтверджує право ветеранів на отримання грошової допомоги в розмірі, який залежить від розміру мінімальної пенсії, установленої на відповідний рік. У такий спосіб виплата до 5 травня зараз має складати не 1,5 тисячі, а близько 9 000 для учасників бойових дій та 12 000 – 17 000 для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також нещодавно Верховний Суд продемонстрував свою позицію щодо поставленої проблеми через рішення в зразкові справі від 29.09.2020 №440/2722/20. Розглядаючи справу, Верховний Суд зробив висновок, що закони, інші акти, які визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення КСУ рішення про їхню неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Так, якщо ветерани вважають, що їхнє право порушено, вони мають можливість звернутися до суду з позовом на основі вказаних вище рішень Верховного Суду та Конституційного Суду України й вимагати виплату допомоги до 5 травня у відповідних розмірах. Як показує практика, уже на цей час позовні вимоги ветеранів щодо виплати до 5 травня в кратному розмірі до мінімальної пенсії є задоволеними в перших інстанціях.

Проте варто розуміти, що виплата до 5 травня може потребувати видатків з Держбюджету, які могли б використовуватися з більшою користю. Для того, аби забезпечити виплату цієї допомоги в тих розмірах, які передбачив КМУ, у Державному бюджеті України за програмою 2501150 “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” передбачено 1 397 848 тисяч гривень. За даними Асоціації міст України, на виплату допомоги, що кратна розмірам мінімальної пенсії (відповідно до рішень Верховного Суду та КСУ) потрібно понад 26 млрд грн.

Виплата до 5 травня не вирішує важливих проблем, з якими стикаються ветерани після повернення з війни, хоча самі ветерани добре поінформовані про своє таке право й вважають навпаки. Така гарантія може забезпечити лише тимчасову матеріальну вигоду для ветеранів, яка аж ніяк не сприяє їхній реінтеграції. Розміри виплати до 5 травня, що відштовхуються від мінімальної пенсії, є вищими за розміри тих видатків, які забезпечують фінансування гарантій, що покликані й спроможні сприяти реінтеграції ветеранів. Наприклад, ця сума більш ніж удвічі перевищує всі видатки, спрямовані на централізовану закупівлю ліків і медичних препаратів у 2021 році, відповідно до видатків Державного бюджету України

Це фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Читати звіт

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

Фрагмент нашого свіжого аналітичного звіту. 

Конституція України в статті 49 установлює право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. До того ж Конституція гарантує, що держава повинна створювати умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а в державних і комунальних закладах охорони здоров’я така допомога надається безоплатно.

Для ветеранів війни як осіб, які виконували свій обов’язок перед державою, ризикуючи власним здоров’ям та життям, медичне забезпечення є однією з найактуальніших гарантій, адже вона найбільше забезпечує реінтеграцію. Закон України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” та деякі інші законодавчі акти для цих категорій осіб виділяють низку гарантій у сфері охорони здоров’я, які мають на меті забезпечити належний рівень медичної допомоги та реабілітації ветеранів.

 

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_medichne_zabezpechennya_1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Так, відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, постраждалі учасники Революції Гідності мають право на:

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на:

На перший погляд перелік послуг для ветеранів війни є доволі широким, проте практично жодна із цих пільг не забезпечується повністю і далеко не всі гарантії у сфері медичного забезпечення ветеранів мають затверджені порядки їхньої реалізації. Ветерани часто навіть не мають достатньої інформації про послуги, які їм гарантовані державою у сфері охорони здоров’я.

Наприклад, відсутній порядок позачергового обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергової госпіталізації. Щодо права на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, то постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1994 № 532 затверджено перелік категорій населення, які проходять обов’язкові медичні огляди. До таких осіб відносяться ветерани війни та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, проте періодичність проходження такого обстеження та особливі умови для таких осіб не передбачені.

Також варто звернути увагу, що не всі передбачені пільги є абсолютними. Наприклад, забезпечення ліками регулюється постановою КМУ № 1303 від 17.08.1998 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”. Проте є деякі обмеження по препаратах, адже аптеки можуть закуповувати й відповідно безплатно видавати ліки та лікарські засоби, які містяться в переліку, установленому постановою КМУ № 333 від 25.03.2009 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення”.

На пільговій основі НЕ видаються лікарські засоби, які включені до:
▪ переліку міжнародних непатентованих назв;
▪ Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

Відпускаються безплатно лише ті лікарські засоби, що зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. До того ж безоплатний відпуск лікарських засобів проводиться лише в разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Перелік таких хвороб є вичерпним (35 одиниць) та міститься в уже вказаній постанові КМУ № 1303.

Такий перелік хвороб не покриває всі потреби ветеранів, а саме найпоширеніші розлади, набуті під час участі в бойових діях, наприклад, посттравматичний стресовий розлад, постконтузійний синдром та акубаротравми внаслідок мінно-вибухової дії

У зв’язку із цим Мінветеранів підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303” щодо внесення посттравматичного стресового розладу, постконтузійного синдрому та акубаротравм унаслідок мінно-вибухової дії до переліку захворювань, які дають право на безоплатне забезпечення медикаментами в разі амбулаторного лікування.

Крім того, що перелік ліків, які надаються за державний кошт, є обмежений, у багатьох аптеках навіть не знають про такий порядок і на основі цього ветерани отримують відмови. Таке право також важко реалізувати через ненадійність договірних відносин із державою та брак коштів у бюджеті. Аптеки, зокрема приватні, неохоче укладають договори про надання ліків і лікарських засобів на безоплатній основі, тому отримати ліки можна лише приблизно в 1000 аптечних закладах України (здебільшого державної або комунальної форми власності), з якими укладено договори.

Прогалини законодавства щодо медичного забезпечення ветеранів довгий час також можна було простежити й у сфері надання медичної допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни в госпіталях. З початку війни існувала проблема, яка потребувала термінового вирішення і це питання було врегульовано лише на початку 2021 року. Так, особи з інвалідністю внаслідок війни I і II групи, маючи статус ветерана військової служби, могли отримати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я силових структур, а особи з інвалідністю внаслідок війни III групи були позбавлені такої можливості. 20 грудня 2019 року було прийнято та 1 січня 2021 року введено в дію Закон, що встановлює право осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, незалежно від групи інвалідності на одержання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я МОУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку України, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Також вагому роль у медичному забезпеченні ветеранів відіграла медична реформа, яка стартувала 1 січня 2018 року (первинна ланка), з 1 квітня 2020 року (вторинна ланка). Згідно з інформацією, викладеною на сайті НСЗУ, 25 госпіталів ветеранів війни мають укладений договір з НСЗУ на загальну суму 722,7 млн грн. НСЗУ виплатила цим закладам понад 602 млн грн.

У 2017 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка визначала особливості фінансування ветеранських госпіталів. Тоді майже втричі, у порівнянні зі звичайними лікувальними закладами, були збільшені видатки на харчування та медикаменти на добу для пацієнтів.

16 червня 2020 року парламентом було прийнято Постанову № 706 “Про недопущення зупинення функціонування госпіталів ветеранів війни під час запровадження другого етапу медичної реформи”. Відповідно до цієї постанови КМУ мав відтермінувати перехід госпіталів ветеранів війни на нову систему фінансування через НСЗУ строком на один рік та зберегти фінансування госпіталів ветеранів війни шляхом направлення субвенції з державного бюджету через МОЗ України. Проте під постанову не було видано жодного акту КМУ і вона була проігнорована, адже у 2020 році НСЗУ уклала 25 договорів з госпіталями ветеранів війни, як вже було згадано вище.

У пояснювальній записці до проєкту р. № 5384 від 15.04.2021 вказано, що НСЗУ по укладеним із госпіталями договорам не виплатила 122 млн грн і це не є кінцевим показником недофінансування, оскільки договори укладені ще не з усіма госпіталями, а також програма медичних гарантій не враховує специфіки роботи таких закладів, які зобов’язані надавати медичну допомогу, забезпечувати лікування та реабілітацію осіб, яким на підставі спеціальних законів держава зобов’язалася безкоштовно забезпечити відповідні гарантії. Отже, НСЗУ фінансує лише пакети медичних послуг, які в реальності не покривають витрати на медичну допомогу ветеранам.

У зв’язку з цим у ВР було зареєстровано проєкт постанови про запровадження заходів щодо забезпечення належного функціонування госпіталів ветеранів війни та вдосконалення надання медичних послуг ветеранам війни (р. № 5384 від 15.04.2021). Ініціатори проєкту пропонують КМУ подати на розгляд пропозиції щодо внесення змін до Держбюджету на 2021 рік щодо запровадження окремої бюджетної програми фінансування госпіталів ветеранів війни з метою розвитку їхньої матеріально-технічної бази для забезпечення відповідності вимогам до надання гарантованих медичних послуг відповідно до Програми медичних гарантій. Запропоновано також утворити міжвідомчу робочу групу для створення “Єдиного пакету медичних послуг для ветеранів війни” та недопущення закриття профільних закладів.

У цей пакет медичних послуг проєкт рекомендує включити наступні пакети:
1. Амбулаторно-поліклінічна допомога.
2. Хірургічні операції в стаціонарних умовах.
3. Стаціонарна допомога без проведення хірургічних операцій.
4. Стоматологічна допомога.
5. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням опорно-рухового апарату.
6. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням нервової системи.
7. Стаціонарна паліативна медична допомога.
8. Психологічна допомога.
9. Фізіотерапевтична допомога.

Міністерство у справах ветеранів разом із Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я вже розробляють “ветеранський пакет” медичних послуг, за яким могли б працювати медичні заклади. Про роботу над ветеранським пакетом медичних послуг було заявлено ще в середині 2020 року, проте наразі видимих результатів немає.

Отже, медичне забезпечення є однією з основних тем, які турбують ветеранську спільноту, оскільки саме воно, у порівнянні з деякими іншими пільгами, спроможне вирішити проблеми ветеранів та забезпечити реінтеграцію до мирного та повноцінного життя. Для досягнення поставлених цілей варто працювати над удосконаленням системи, яка насправді зараз не до кінця відповідає тим потребам, які виникають після повернення із зони проведення бойових дій. У зв’язку із цим наразі існує нагальна потреба у створення пакету медичних послуг для ветеранів та встановленню надійних механізмів контролю за своєчасністю фінансування медичних закладів, які надають допомогу ветеранам.

✅ Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

Конституція України в статті 47 регламентує, що кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою безплатно або за доступну для них плату відповідно до закону та підзаконних актів, які регулюють порядок отримання відповідних гарантій.

Забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та ветеранів завжди залишається чи не найактуальнішою темою в контексті соціального захисту. Про це свідчить статистика, наприклад, у 2020 році на квартирній черзі при військових частинах перебувало щонайменше 47 000 військовослужбовців, що є найвищим показником у світі. Визначити кількість ветеранів, які перебувають на квартирному обліку при місцевому самоврядуванню, важче, оскільки такі реєстри ведуться органами місцевого самоврядування.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_zabezpechennya_zhitlom__1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Така значна кількість незабезпечених житлом військовослужбовців та ветеранів свідчить про проблеми, які існують протягом тривалого часу й не вирішуються в належний спосіб. Серед основних перешкод можна виділити такі: застарілість законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, системи загалом, недостатня регламентація деяких порядків, відсутність належного фінансування, забюрократизованість системи та корупційні фактори.

Які саме пільги мають ветерани у сфері житлового забезпечення?
Першочергове для УБД та позачергове для осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих забезпечення жилою площею.
Забезпечення жилою площею протягом 2 років із дня взяття на квартирний облік (для УБД, які дістали поранення, контузію або каліцтво).

Грошова компенсація за неотримане житлове приміщення (у разі наявності необхідних для цього підстав згідно з постановами КМУ від 18 квітня 2018 року № 280, від 19 жовтня 2016 року № 719, від 20 лютого 2019 року № 206).

Можливість скористатися державними програмами «Доступне житло», «Власний дім», пільговим кредитуванням, позикою на будівництво тощо.

Для того, щоб скористатися відповідними пільгами, за загальним правилом особа повинна перебувати на квартирному обліку, який є відомчим і ведеться при військовій частині, та загальним, що контролюється органами місцевого самоврядування.

Наочним прикладом, який яскраво демонструє застарілість законодавства та системи, є порядок взяття на житловий облік для отримання квартири, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради 11 грудня 1984 року № 470 “Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”. Звичайно, до постанови періодично вносяться зміни, проте відповідна процедура потребує глобального реформування, а не точкових правок.

Недосконалість системи також можна простежити в положеннях, які начебто є очевидними, проте на практиці їхня реалізація ускладнюється.

Наприклад, як вже було вказано, для учасників бойових дій, які отримали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні службових обов’язків і перебувають на квартирному обліку, забезпечення житлом гарантується впродовж 2 років із дня взяття на квартирний облік. Особи з інвалідністю І групи із числа учасників бойових дій на території інших країн мають бути забезпечені житлом протягом 1 року.

Але таке право не є абсолютним. Якщо звернутися до судової практики, то можна простежити тенденцію відмов, адже такі права повинні реалізовуватися з урахуванням аналогічних прав інших пільгових категорій, які могли перебувати на обліку довше.

Зокрема, у справі № 344/8248/17-ц від 03.04.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що позивач, який є особою з інвалідністю внаслідок війни, має право на позачергове отримання житла лише за умови надходження його черги з урахуванням часу взяття на облік та пільговиків, що стоять у черзі перед ним, адже в нього немає переважного права на отримання житла, відмінного від цих осіб.

Недостатня регламентованість програм на рівні підзаконних нормативно-правових актів яскраво ілюструється через підзаконку, яка регулює надання позики на будівництво. Право на позику на будівництво виникло ще у 2005 році після набрання чинності законом, який уносив зміни до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, проте воно ніяк не реалізувалось, оскільки відповідно до закону такі позики повинні надаватися в порядку, який визначається КМУ, а цей порядок довгий час не був затверджений, унаслідок чого до Верховного Суду надходило дуже багато позовних заяв щодо визнання бездіяльності уряду.

Такий порядок був затверджений постановою КМУ від 8 травня 2019 року № 449. Відповідно до постанови, позика надається в національній валюті та погашається протягом 10 років, починаючи з 5-го року після закінчення будівництва, або згідно з договором. Позику можна отримати в банках на умовах, визначених договором, тобто розмір та відсотки за користування встановлюються банками.

Отже, порядок затверджений, але він не є детальним і надає дискрецію банкам. До того ж немає переліку банків, які надають відповідні позики, що може перешкоджати й надалі в забезпеченні ветеранів такою гарантією.

Багато ветеранів скептично ставляться до отримання житла від держави, навіть перебуваючи на квартирній черзі, оскільки очікування триває десятки років. Проблеми забезпечення житлом військовослужбовців та ветеранів здебільшого пов’язані з непрозорою та бюрократизованою системою, де представники МОУ та органів місцевого самоврядування мають великий вплив, що створює сприятливі умови для корупції та несправедливого розподілу житла між пільговиками.

Ведення справ та квартирний облік в електронному режимі може забезпечити більшу прозорість системи та запобігти корупційним проявам, несанкціонованому втручанню в розподіл квартир.
Окрім електронізації обліку та справ, потрібно змінювати всю систему.
Питання забезпечення військовослужбовців та ветеранів житлом для постійного проживання рекомендовано вирішити за рахунок пільгового іпотечного кредитування.

Сьогодні вже існує Порядок надання пільгового кредиту для ветеранів, затверджений постановою КМУ від 27 листопада 2019 року № 980. Такий кредит можуть отримати внутрішньо переміщені особи, учасники проведення АТО та/або ООС, які потребують поліпшення житлових умов і підтвердили свою платоспроможність. Кредит надається лише один раз і за умови, що особою не було використано інші державні програми для поліпшення житлових умов.

Пільговий кредит з відсотковою ставкою 3% річних надається позичальнику на строк до 20 років, але не більше, ніж до часу досягнення ним пенсійного віку. Розмір обчислюється, виходячи з нормативної площі житла, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується позичальником власним коштом.

Згідно з ч. 15 ст. 14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відсотки за користування кредитом не нараховуються:
– військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їхнього призову;
– військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в ООС, перебували або перебувають безпосередньо в районах та в період здійснення ООС.

Такий порядок затвердили в кінці 2019 року й можливість скористатися ним мало обмежене коло осіб, адже інформування як такого не було взагалі. У 2020 році на програму виділялись певні кошти, але, звичайно, вони не покривали всього запиту. На 2021 рік коштів на пільгове кредитування не закладено взагалі.

Щодо фінансування, то на 2022 рік проєкт державного бюджету (законопроєкт № 6000 від 15.09.2021, на момент підготовки цього звіту готується на 2 читання) містить наступні бюджетні програми, спрямовані на виконання гарантій для ветеранів у сфері житлового забезпечення:
– фінансування програми компенсації за житло особам з інвалідністю І–ІІ групи та сім’ям загиблих становить 1 млрд 733 млн грн, що в 5,6 разів більше за обсяг фінансування, закладений у 2021 році, — 305 млн;
– фінансування програми компенсації за житло для учасників АТО/ООС, які є особами з інвалідністю ІІІ групи або внутрішньо переміщеними особами, становить 3 млрд 263 млн грн, що в 13 разів більше за обсяг фінансування, закладений у 2021 році, — 248 млн;
– компенсація за житло для учасників бойових дій на території інших держав (у тому числі в Афганістані) — 50 млн. Аналогічний обсяг фінансування й у 2021 році.

Очевидно, що коштів виділяється недостатньо, хоча в порівнянні з попередніми роками сума видатків збільшується, темп забезпечення ветеранів АТО/ООС власним житлом не сприяє зменшенню квартирної черги та не може стримати ріст кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку.

✅Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

У період з 14 до 17 грудня на засіданнях ВРУ розглянуті такі законопроєкти

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/news-hor.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (№ 5630 від 07.06.2021)

Законопроєктом № 5630 пропонується замість зобов’язання припинити іноземне громадянство запровадити можливість подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України окремими категоріями іноземців, а саме: особами, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ; громадянами держави-агресора/держави-окупанта, які зазнали переслідувань; особами, які мають визначні заслуги перед Україною; особами, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес.
Передбачено, що для набуття громадянства України потрібно подати два документи: заяву на отримання громадянства та декларацію про відмову від наявного громадянства іноземної держави. Для осіб, які брали участь в АТО/ООС, вимога про проживання на території України протягом п’яти років відсутня.
Також уносяться зміни до положень про поновлення громадянства України, що враховують пропоновані зміни про скасування зобов’язання припинити наявне громадянство для певних категорій осіб.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням 

До другого читання в проєкт додано поправку, яка передбачає право на спрощений порядок отримання громадянства також дружині або чоловіку військовослужбовця.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.
20.12 2021 Закон було підписано Президентом.

Допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України (№ 6359 від 29.11.2021)

Проєкт 6359 передбачає схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі в багатонаціональних навчаннях.
Прийняття закону забезпечить виконання завдань у сфері безпеки і оборони в загальному контексті реалізації пріоритетного зовнішньополітичного курсу держави, підвищить ефективність реалізації національних програм розвитку власних збройних сил, а також надасть можливість збільшити фінансові надходження до національної економіки за рахунок надання відповідних товарів (робіт, послуг) для підрозділів інших держав.
Посилання на розширений висновок
Рекомендація Юридичної сотні: прийняти законопроєкт.
14 грудня 2021 року закон прийнято, очікує на підпис Президента.

Удосконалення реєстру ветеранів та запровадження Е-посвідчення ветерана (№5694 від 23.06.2021)

Законопроєкт №5694 передбачає закріплення на законодавчому рівні можливості використання ветеранами посвідчень в електронній формі (Е-посвідчення ветерана). За змістом законопроєкту, Е-посвідчення ветерана може подаватися та застосовуватися в разі, коли законодавством передбачено подання та застосування копії посвідчення. Додатково проєкт надає право налагодження автоматизованого інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Позитивними сторонами проєкту є надання ветеранам можливості використання Е-посвідчень ветерана незалежно від наявності паперового посвідчення або його копії, що дозволить мінімізувати ризик втрати або пошкодження посвідчень. Законопроєктом уносяться правові підстави для автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та деякими інформаційними, довідковими системами, що може прискорити та полегшити взаємодію органів державної влади у ветеранській сфері.

Можливими ризиками запровадження змін є необхідність особливої уваги до системи захисту персональних даних ветеранів, адже така інформація є особливо важливою для національної безпеки держави. Додатково потрібно проводити роз’яснення щодо дії Е-посвідчень працівникам органів та установ, що надають пільги ветеранам, задля уникнення конфліктних ситуацій.
Детальніше ознайомитися з пропозиціями проєкту можна в розширеному висновку за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.
14 грудня 2021 року закон прийнято, готується на підпис Президентові.

Соціальний захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (№6104 від 27.09.2021)

Для звільнених з полону осіб передбачено комплекс послуг: соціальна та професійна адаптація, медична, реабілітаційна, психологічна допомога, соціальний супровід та послуги, відновлювальні заходи, пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням тощо. Окрім того, після звільнення такі особи мають першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.
Особі, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи (або членам її сім’ї) щорічно виплачується грошова допомога (до моменту звільнення такої особи). Після звільнення виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). У випадку смерті особи під час утримання в місцях несвободи або впродовж одного року після звільнення внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних із перебуванням у місцях несвободи, ОГД виплачується членам сім’ї та утриманцям. Порядок призначення, виплати й розміру допомоги (щорічної та одноразової) буде визначатися Кабінетом Міністрів України.
Рекомендація Юридичної сотні: проєкт може бути підтриманий.
Розширений висновок
16 грудня 2021 року законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, наразі готується до другого читання.

Узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами (№6302 від 09.11.2021)

Проєкт №6302 має на меті техніко-юридичне узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами, покликане забезпечити ефективне виконання завдань, покладених на національний спротив.

Зокрема, уточнюється перелік повноважень КМУ та військового командування щодо виконання правового режиму воєнного стану, повноваження органів військового управління ЗСУ. Законопроєкт містить норми, які розширюють перелік інформації, що може бути віднесена до державної таємниці, та виключає закупівлі з переліку інформації, доступ до якої не може бути обмежений. Проєктом уточнено розмір виплати винагороди на період служби за призовом (у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року).

Загалом законопроєкт здійснює техніко-юридичне узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами, проте має і недоліки: потенційне суттєве посилення ролі рішень головнокомандувача та КМУ, засекречення значної кількості інформації, що може ускладнити громадський контроль, тощо.
Докладніше в розширеному висновку за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.
16 грудня 2021 року законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, наразі готується до другого читання.

Удосконалення системи військової освіти та науки (№5641 від 09.06.2021)

Законопроєкт №5641 передбачає вдосконалення освітнього процесу та наукової і науково-технічної діяльності в закладах військової освіти та науки.

Законопроєкт пропонує виокремлення визначень “вищий військовий навчальний заклад” та “заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання” у Законі України “Про вищу освіту”, додавання визначення “професійна військова освіта” у Закон України “Про освіту” та узгодження норм законів у сфері освіти зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.

Додатково, за текстом проєкту, значно розширюється перелік повноважень державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання), такими обов’язками як призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання), формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти тощо.

Загалом законопроєкт узгоджує норми Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність” зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.
17 грудня 2021 року закон прийнято, готується на підпис Президентові.

Зміни щодо проведення призову на строкову військову службу

КМУ прийняв постанову, яка вносить зміни до положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом.
Постанова уточнює порядок оформлення облікових документів для осіб з інвалідністю, які мають тяжкі захворювання та позбавлені можливості вільного пересування, а також деякі питання взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з органами державної влади, організаціями, установами, підприємствами в питаннях обліково-призовної роботи.
Постанова узгоджує термінологію положення, а саме «військові комісаріати» замінює на «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», а «військові комісари» на «керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».
Джерело: постанова КМУ від 15 грудня 2021 р. № 1333

Політика оборонного відомства у сфері військової освіти

Як повідомляє МОУ, тимчасово виконуючий обов’язки Міністра оборони України Іван Руснак затвердив політику Міністерства оборони України у сфері військової освіти. Документ передбачає положення, що спрямовані на розвиток системи військової освіти в контексті реалізації стратегічного курсу України до НАТО.
Указана політика повинна забезпечити набуття військовими фахівцями нових компетентностей, оперативної сумісності на основі принципів і стандартів НАТО, оскільки передбачає багаторівневу систему військової освіти, новою складовою якої має стати професійна військова освіта (L-курси). Крім того, у документі визначено основні завдання, пріоритетні напрями та очікувані результати.
Детальніше за посиланням 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

20 грудня 2021

Презентуємо наш новий аналітичний звіт “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”. Читайте аналітичний звіт. 

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/zvit-2021-rik.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

У ньому ми наводимо короткий огляд найбільш затребуваних пільг протягом кількох останніх років.
🔸 Забезпечення житлом
🔸 Медичне забезпечення
🔸 Виплата до 5 травня
🔸 Гарантії в трудовій сфері
🔸 Освітні пільги
🔸 Забезпечення земельними ділянками
 
Основне джерело даних – ваші звернення на гарячу лінію Юридичної сотні, на електронну адресу, у соцмережах та через партнерські контакти.
 
Основні тези:
🗣️ ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інші нормативно-правові акти передбачають для ветеранів широкий спектр пільг у різних сферах суспільного життя, проте жодна з них не має належного механізму, що перешкоджає реалізації таких прав. Уся система соціального захисту ветеранів потребує комплексного реформування, особливо ті гарантії, які найповнішою мірою покликані забезпечувати їхню реінтеграцію в цивільне життя.
Ідеться про забезпечення житлом, яке є мінімумом для повноцінного існування, надання належної і необхідної медичної допомоги, що є чи не найважливішою гарантією після повернення з війни, а також освітні і трудові гарантії, які допомагають зберігати достатній фінансовий добробут ветеранів.
 
🗣️ Прикро, що самі ветерани не завжди розуміють важливість процесу реінтеграції та за допомогою яких механізмів вона може забезпечуватися. Більшість із них підтримують виплату до 5 травня та максимально проінформовані про неї, хоча така допомога не вирішує важливих проблем, з якими стикаються ветерани після повернення з війни, лише надає тимчасову фінансову вигоду. Розмір виплати до 5 травня, який ветерани хочуть отримувати (відштовхуючись від мінімальної пенсії), є вищим більш ніж удвічі за видатки, спрямовані на централізовану закупівлю ліків і медичних препаратів у 2021 році.
 
🗣️ Державі необхідно сконцентруватися на вдосконаленні дійсно важливих гарантій, наприклад, у медичній сфері, зокрема:
▪ доповнити перелік хвороб, за якими ветерани можуть отримувати безплатно ліки, передбачені в постанові КМУ № 1303 від 17.08.1998 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”, хворобами, що покривають основні потреби ветеранів після війни, а саме посттравматичним стресовим розладом, постконтузійним синдромом та акубаротравмами внаслідок мінно-вибухової дії;
провести інформаційну кампанію з метою залучення якомога більше аптек до укладання договорів та забезпечення безплатними ліками, а також безперешкодного забезпечення ліками ветеранів у аптеках, які вже надають такі послуги;
▪ збільшення фінансування медицини, зокрема військових та ветеранських госпіталів, для забезпечення належної матеріально-технічної бази, що сприятиме пришвидшенню укладання договорів з НСЗУ та повноцінному запуску медичної реформи, яка триває вже кілька років;
▪ розроблення єдиного пакету медичних послуг для ветеранів війни та недопущення закриття профільних закладів.
 
🗣️ У контексті житлового забезпечення варто звернути увагу на корупційні ризики, які постійно призупиняють процес надання квартир ветеранам. Одним із шляхів подолання кумівства та бюрократизації є запровадження електронної системи ведення справ та квартирного обліку. Також варто відходити від механізму безплатного отримання помешкання, адже це створює надзвичайно велике навантаження на Держбюджет. Рекомендовано вирішити це питання за рахунок пільгового іпотечного кредитування. На сьогодні в Україні такий порядок існує з 2019 року, проте кошти на нього або не виділяються, або виділяються в розмірах, що не в змозі покрити запит.
 
🗣️ Що стосується трудової реінтеграції ветеранів, то її варто розпочинати ще до звільнення з військової служби. Така допомога військовослужбовцям повинна включати комплекс освітніх, інформаційних, психологічних заходів, що підвищить їхні шанси відразу після звільнення знайти роботу та підтримувати належний фінансовий добробут. Для усунення перешкод у контексті реалізації гарантій, що передбачені ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, варто на законодавчому рівні відновити компенсацію роботодавцям за збережену заробітну плату працівників, які пішли на військову службу. Це підвищуватиме обороноздатність держави, адже збільшиться число охочих вступати в лави збройних сил, які будуть впевнені, що після повернення до цивільного життя вони будуть працевлаштовані.
 
🗣️ Відпустка для навчання під час дії особливого періоду для військовослужбовців, з одного боку, є дієвим механізмом у контексті швидкої реінтеграції після звільнення та, з іншого боку, гарантує військовослужбовцям реалізацію конституційного права на освіту. Також запропоновано замінити пільги в системі вступу до ЗВО на можливість отримати компенсацію вартості навчання — для учасників бойових дій та їхніх дітей — 75% компенсації вартості навчання за договором; для осіб з інвалідністю внаслідок війни — 100 %.
Як демонструють різні дослідження та звернення на гарячу лінію ГО “ВПО “Юридична сотня”, проблема також криється в необізнаності ветеранів щодо своїх прав та можливостей. Вони не знають куди звертатися, з якими документами, а інколи навіть не знають про існування деяких гарантій.
 
🗣️ Окрім системного інформування ветеранів про їхні пільги та механізми реалізації їх, а також надавачів цих послуг, сама система загалом потребує глобального реформування для забезпечення ефективності соціального захисту, основною метою якого є реінтеграція після повернення з війни.
 
🗣️ Зміни повинні вноситися з урахуванням думки самих ветеранів, які на власному досвіді знають, де існують проблемні моменти, та із залученням громадського сектору як посередника між ветеранами та державою.
 
🗣️ Належне соціальне забезпечення ветеранів демонструє подяку для них за внесок, який вони зробили в захист нашої держави, тому потрібно докласти максимум зусиль, аби після повернення з війни вони почували себе комфортно.
 
Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

19 грудня 2021

Обставини справи. Позивачка (звільнена в запас військовослужбовиця) вимагала від військової частини перерахунку одноразової грошової допомоги (ОГД) при звільненні, яка виплачується у випадку наявності в особи вислуги більш як 10 років, оскільки до розміру такої допомоги не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду. Відповідач (В/Ч) зазначав про відсутність законних підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди у склад грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, проте апеляційний суд скасував це рішення, відмовивши в задоволенні позову. У касаційній інстанції справу було передано на розгляд Великої Палати ВС.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/rozm___.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Питання, яке досліджувалось ВС: чи входить щомісячна додаткова грошова винагорода до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби?

Обгрунтування ВС. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови КМУ № 889 від 22 вересня 2010 р, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а не наказів Міноборони.
Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Зверніть увагу! Цим рішенням ВС відступив від висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.
Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та визнав чинним рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позовні вимоги військовослужбовиці.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

18 грудня 2021

Право на недискримінацію за ознакою інвалідності є одним з основних прав людини.

В Україні станом на 01.07.2021 на обліку перебуває 104 037 осіб з інвалідністю внаслідок війни. З проблемою дискримінації за ознакою інвалідності ветерани стикаються в повсякденному житті, під час працевлаштування.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/prava-lyudini-fridom.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Основними документами, які закріплюють права осіб з інвалідністю є:

Статтею 161 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за дискримінацію. Зазначається, що за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. Крім того, інспекціями по контролю за додержанням норм, правил та законодавства України також можуть накладатися штрафи за виявленні порушення.

Як ми бачимо, міжнародне та українське законодавство закріплює механізми недопущення дискримінації за ознакою інвалідності та визначає відповідальність за його порушення. І якщо Ви замислюєтеся як користуватися власними правами чи хочете допомогти іншим ми рекомендуємо пройти безкоштовний курс на Prometheus. Він допоможе слухачам та слухачкам з інвалідністю та без спробувати себе в ролі правозахисників та отримати навички з різних методів захисту прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні.

Пройти курс “Захист прав людей з інвалідністю” можна за посиланням.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

11 грудня 2021

У Раді зареєстрована значна кількість законопроєктів, які здатні покращити соціально-правовий захист наших військових. Втім, нардепи не поспішають їх приймати:

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/11_5.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Якщо ви бажаєте отримувати нашу регулярну поштову розсилку про порядок денний у Верховній Раді, підписуйтеся тут.

Нагадаємо, що ми писали раніше про те, що у Раді зареєстрована значна кількість законопроєктів, які здатні покращити соціально-правовий захист наших військових. Втім, нардепи не поспішають їх приймати:

15 законопроєктів, які покращують захист військовослужбовців та ветеранів, очікують на прийняття в Раді, – “Юридична сотня”
Серед них пропозиції щодо покращення соціального захисту військовослужбовців, спрощення набуття громадянства для іноземців, які захищали Україну, створення Національного військового меморіального кладовища, покращення соціального захисту полонених та членів їхніх сімей та інші законопроєкти.

Наступний крок у реформуванні армії

У своїй свіжій колонці Вікторія Івасик рекомендує народним депутатам підтримати законопроєкти для покращення соцзахисту військовослужбовців та реформування армії.

Які законопроєкти є у порядку денному Верховної Ради України на 14-17 грудня?

Спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (№ 5630 від 07.06.2021)

Законопроєктом № 5630 пропонується замість зобов’язання припинити іноземне громадянство запровадити можливість подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України окремими категоріями іноземців, а саме: особами, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ; громадянами держави-агресора/держави-окупанта, які зазнали переслідувань; особами, які мають визначні заслуги перед Україною; особами, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес.
Передбачено, що для набуття громадянства України потрібно подати два документи: заяву на отримання громадянства та декларацію про відмову від наявного громадянства іноземної держави. Для осіб, які брали участь в АТО/ООС, вимога про проживання на території України протягом п’яти років відсутня.
Також уносяться зміни до положень про поновлення громадянства України, що враховують пропоновані зміни про скасування зобов’язання припинити наявне громадянство для певних категорій осіб.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням

До другого читання в проєкт додано поправку, яка передбачає право на спрощений порядок отримання громадянства також дружині або чоловіку військовослужбовця.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України (№ 6359 від 29.11.2021)

Проєкт 6359 передбачає схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі в багатонаціональних навчаннях.

Прийняття закону забезпечить виконання завдань у сфері безпеки і оборони в загальному контексті реалізації пріоритетного зовнішньополітичного курсу держави, підвищить ефективність реалізації національних програм розвитку власних збройних сил, а також надасть можливість збільшити фінансові надходження до національної економіки за рахунок надання відповідних товарів (робіт, послуг) для підрозділів інших держав.
Посилання на розширений висновок
Рекомендація Юридичної сотні: прийняти законопроєкт.

Соціальний захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (№6104 від 27.09.2021)
Для звільнених з полону осіб передбачено комплекс послуг: соціальна та професійна адаптація, медична, реабілітаційна, психологічна допомога, соціальний супровід та послуги, відновлювальні заходи, пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням тощо. Окрім того, після звільнення такі особи мають першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.
Особі, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи (або членам її сім’ї) щорічно виплачується грошова допомога (до моменту звільнення такої особи). Після звільнення виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). У випадку смерті особи під час утримання в місцях несвободи або впродовж одного року після звільнення внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних із перебуванням у місцях несвободи, ОГД виплачується членам сім’ї та утриманцям. Порядок призначення, виплати й розміру допомоги (щорічної та одноразової) буде визначатися Кабінетом Міністрів України.
Рекомендація Юридичної сотні: проєкт може бути підтриманий.
Розширений висновок
У порядку денному запланований також розгляд альтернативного законопроєкту №6104-1, розширений висновок на нього можна знайти за посиланням.

Удосконалення реєстру ветеранів та запровадження Е-посвідчення ветерана (№5694 від 23.06.2021)

Законопроєкт №5694 передбачає закріплення на законодавчому рівні можливості використання ветеранами посвідчень в електронній формі (Е-посвідчення ветерана). За змістом законопроєкту, Е-посвідчення ветерана може подаватися та застосовуватися в разі, коли законодавством передбачено подання та застосування копії посвідчення. Додатково проєкт надає право налагодження автоматизованого інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Позитивними сторонами проєкту є надання ветеранам можливості використання Е-посвідчень ветерана незалежно від наявності паперового посвідчення або його копії, що дозволить мінімізувати ризик втрати або пошкодження посвідчень. Законопроєктом уносяться правові підстави для автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та деякими інформаційними, довідковими системами, що може прискорити та полегшити взаємодію органів державної влади у ветеранській сфері.
Можливими ризиками запровадження змін є необхідність особливої уваги до системи захисту персональних даних ветеранів, адже така інформація є особливо важливою для національної безпеки держави. Додатково потрібно проводити роз’яснення щодо дії Е-посвідчень працівникам органів та установ, що надають пільги ветеранам, задля уникнення конфліктних ситуацій.
Детальніше ознайомитися з пропозиціями проєкту можна в розширеному висновку за посиланням.
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.

Удосконалення системи військової освіти та науки (№5641 від 09.06.2021)

Законопроєкт №5641 передбачає вдосконалення освітнього процесу та наукової і науково-технічної діяльності в закладах військової освіти та науки.
Законопроєкт пропонує виокремлення визначень “вищий військовий навчальний заклад” та “заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання” у Законі України “Про вищу освіту”, додавання визначення “професійна військова освіта” у Закон України “Про освіту” та узгодження норм законів у сфері освіти зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Додатково, за текстом проєкту, значно розширюється перелік повноважень державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання), такими обов’язками як призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання), формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти тощо.
Загалом законопроєкт узгоджує норми Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність” зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням.
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.

Нове повноваження Мінветеранів — забезпечувати розвиток спорту ветеранів (№5526 від 20.05.2021)

Проєкт уносить зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», які стосуються надання повноважень Мінвететранів щодо:

Розширений висновок
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

10 грудня 2021

ГО “Юридична сотня” шукає асистента (-ку) керівниці комунікаційного напряму, ​​який (яка) відповідатиме за створення контенту, моніторинг інформаційного поля та надаватиме інформаційний супровід проєктів організації.

Запрошуємо до нас в команду, якщо ви:

Юридична Сотня — всеукраїнська правозахисна громадська організація, яка надає соціально-правовий захист учасникам російсько-української війни, членам їхніх сімей, а також членам сімей загиблих. В організації працює аналітичний центр, наші юристи є авторами змін до чинного законодавства. Місією Юридичної сотні є захист права людини в контексті військової служби та створення правових механізмів реінтеграції ветеранів.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/vacancy.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Основні обов’язки:

На період COVID-19 можлива робота віддалено.

Вимоги:

Буде перевагою:

Резюме з прикладами робіт, супровідний лист, посилання на ваші соцмережі, очікувану зарплату прохання надсилати до 17 січня 2022 року електронною поштою legal100.pr@gmail.com з темою листа «Асистент(-ка) керівниці комунікаційного напряму ГО “Юридична сотня”». У супровідному листі просимо вказати, як ваші знання та досвід стануть в пригоді нашій організації.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

9 грудня 2021

Протягом багатьох років ми спостерігаємо, що у ветеранській спільноті є бажання навчитися способам захисту порушених прав та, загалом, дізнатися більше про права людини.

В різних областях України ветерани об’єднуються та уже допомагають місцевим громадам боротися за свої права. Тому ми хочемо присвятити серію публікацій темі захисту прав людини. Сподіваємося, що цим зможемо підсилити можливості ветеранської спільноти та надихнути долучитися до правозахисної діяльності в Україні.

Серед тем, які ми розглянемо буде: право на недискримінацію, за ознакою інвалідності зокрема; право на захист персональних даних; право на інформацію; право на свободу праці; свобода думки і слова та ін.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/zahist-prav.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Захист прав та свобод асоціюється насамперед з юридичною та адвокатською практиками, а отже – зі спеціальним фаховим навчанням. Проте, права та свободи – це те, що стосується кожної та кожного, не лише фахового кола юристів.

Права людини — є основоположними та визначальними свободами для життя та діяльності людини. Права людини гарантуються міжнародними та національними законодавчими актами і дають можливість людям реалізовувати свої потреби. Сила прав людини полягає саме в тому, що до усіх має бути однакове ставлення щодо людської гідності.

В основі концепції прав людини лежать дві основні цінності. Перша – це людська гідність, а друга – рівність. Права людини можна розуміти як щось, що ви­значає базові норми, необхідні для того, щоб жити з почуттям гідності, і їх універсаль­ність випливає з того, що, принаймні, у цьому всі люди рівні. Права людини – це про кожного й кожну, про людську гідність, право бути собою, такою й таким, як ти є, можливість зберігати свої індивідуальність і особливість, бути захищеним державою. Окрім того, це про ставлення до інших, повагу до прав інших людей, активну життєву позицію й підтримку.

Права людей, які обізнані у темі складніше порушити, адже порушення стають помітними. Рівень запитів на виконання прав до держави щодо її безпосередніх зобов’язань зростає, зростає й рівень вимог до себе. Ми розповімо про основні права людини, значення прав людини для ветеранів, детально познайомимо Вас зі способами їх захисту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

8 грудня 2021

Друзі, дякуємо за такий інтерес до Пам’ятки! Менше, ніж за добу у нас замовили весь наклад 😊 У січні ми будемо знову її друкувати! Якщо ви бажаєте отримати примірник, запишіться тут у список очікування: https://forms.gle/qtimYd1yZUSVq2PM7

Пам’ятка безкоштовна. Ви оплачуєте лише послуги пошти.

Пам’ятка учасникам російсько-української війни доступна також в електронному вигляді у нас на сайті. 

Як вона виглядає у друкованому вигляді можна подивитися у цьому відео.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/216779912_4102590803170308_8149002672586487621_n.jpg” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

8 грудня 2021

2 грудня Рада прийняла Держбюджет України на 2022 рік. Зараз він очікує на підпис Президента. Розповідаємо, що у ньому передбачено для військовослужбовців та ветеранів.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/derzhb2022.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

До другого читання було збільшено бюджетну