Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Кримінальна відповідальність за колабораціонізм (5143, 5144 від 24.02.2021)

Повна назва проєкту: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)”.

Номер і дата реєстрації: 5144 від 24.02.2021.

Ініціатори: Чернєв Єгор Володимирович, Кравчук Євгенія Михайлівна, Потураєв Микита Русланович, Остапенко Анатолій Дмитрович, Ясько Єлизавета Олексіївна та інші.

Фракція: Слуга народу.

Мета проєкту: криміналізувати колабораційну діяльність, доповнивши Кримінальний кодекс України статтею 111-1, яка передбачатиме відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями. У такий спосіб буде обмежений доступ осіб, які вчинили правопорушення за цією статтею, до зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування.

Основний зміст:

  1. Відповідно до запропонованої статті 111-1 КК України, колабораціонізм може проявлятися у таких формах: 
  • публічне заперечення здійснення збройної агресії, установлення та утвердження тимчасової окупації;
  • публічні заклики до підтримання рішення, дії держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації, до співпраці з ними, до невизнання поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями України, до проведення незаконних виборів, референдумів на тимчасово окупованій території;
  • добровільне зайняття посади в незаконних органах влади (або обрання до них), судових, правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території;
  • участь в організації та проведенні незаконних виборів,  референдумів на тимчасово окупованій території;
  • добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях;
  • передання матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням;
  • здійснення пропаганди в навчальних закладах;
  • провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади;
  • організація, проведення заходів політичного характеру, зокрема з’їздів, зборів, мітингів, походів, демонстрацій, конференцій, круглих столів тощо, а також активна участь у них;
  • створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення певної інформації в співпраці з державою-агресором, його окупаційною адміністрацією.
  1. Санкції, відповідно до запропонованої статті, у залежності від її частини передбачають виправні роботи (2 роки), арешт (до 6 місяців), штраф (до 10 000 НМДГ, що становить 170 000 грн), позбавлення волі (від 3 до 15 років або довічне позбавлення волі), позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (від 10 до 15 років), конфіскація майна. 
  2. Проєкт установлює, що підставою для ліквідації юридичної особи в судовому порядку та вчинення щодо неї інших заходів кримінально-правового характеру (штраф, конфіскація майна) є скоєння її уповноваженою особою злочину, передбаченого ст. 111-1, 258-258-5 КК України. 
  3. Такі справи належать до компетенції слідчих органів безпеки, до того ж, щодо них може застосовуватися спеціальне досудове розслідування, яке проводиться без участі підозрюваного, у зв’язку з тим, що він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Довідкова інформація

Для забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність, ці ж автори зареєстрували в парламенті проєкт закону № 5143.

Законопроєкт установлює низку обмежень для осіб, які мають непогашену або незняту судимість за здійснення колабораційної діяльності, як-от:

  • заборону долучатися до виборчого процесу всіх рівнів як члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені представники кандидата на пост Президента України, довірені особи кандидата на пост Президента України, представники партії в Центральній виборчій комісії, кандидати на пост місцевого депутата та місцевого голови;
  • відсутність права вступу на військову службу; 
  • ненадання допуску до державної таємниці.

Окрім того, засудження уповноважених осіб політичних партій, громадських об’єднань, громадських формувань з охорони громадського порядку й державного кордону, релігійних та благодійних організацій, профспілок за вказане кримінальне правопорушення є підставою для заборони або припинення їхньої діяльності в судовому порядку.

У парламенті 8 скликання було зареєстровано низку законопроєктів, які також мали на меті криміналізувати подібні діяння, зокрема № 6170 (який був відкликаний), щодо якого комітет із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності висловився, що вводити кримінальну відповідальність за всі форми колабораціонізму не доцільно, адже вже є ст. ст. 111, 258-5 Кримінального кодексу України.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які, відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору, мають право діяти від імені юридичної особи.

Недоліки:

  • у пояснювальній записці вказано, що реалізація положень проєкту не потребуватиме збільшення витрат із Державного бюджету України, проте утримання засуджених відповідно до запропонованої статті в установах виконання покарань може призвести до збільшення видатків державного бюджету. До того ж застосування деяких видів санкцій, які пропонують установити автори проєкту, навпаки, можуть збільшити дохідну частину держави. Тому фінансово-економічне обґрунтування до проєкту необхідне;
  • проєкт установлює, що заклики, заперечення вважаються публічними, навіть якщо вони розміщені в мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації, що може слугувати додатковим ризиком порушення прав людини, оскільки особу можуть притягнути до кримінальної відповідальності за розміщення певного критичного допису в соцмережах;
  • потребують конкретизації аспекти, які будуть в основі публічних закликів і  за які передбачається відповідальність, зокрема щодо  співпраці з державою-агресором тощо.

Техніко-юридичні зауваження:

відповідальність за публічні заклики до проведення незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території віднесена до ч. 5 запропонованої статті, водночас ч. 1 цієї статті встановлює відповідальність за публічні заклики до дій, що змістовно наближені до вже вказаних. Доцільніше було б передбачити відповідальність за публічні заклики до проведення незаконних виборів, референдумів також до ч. 1, інакше може скластися ситуація, що особи отримають різні покарання за діяння, зміст яких наближений. 

Громадська думка

Є позиція, що вводити кримінальну відповідальність за всі форми колабораціонізму не доцільно, адже КК України містить достатньо статей для притягнення до відповідальності за такі дії, зокрема йдеться про ст. 111 (державна зрада), 258-5 (фінансування тероризму) КК України.

Нацкорпус за те, аби криміналізувати колабораціонізм окремою статтею КК України.

Олександр Бабіков, колишній заступник директора ДБР, висловлює низку зауважень до проєкту та вважає, що він не зможе повною мірою захисти національні інтереси й знайти підтримку в міжнародних партнерів.  

Як повідомляє Укрінформ, на думку юриста Геннадія Дубова, формулювання в документах прописані розмито, у результаті чого з’являється ймовірність, згідно з якою діяльність багатьох жителів захоплених наразі територій можуть розцінити як колабораціонізм. Політолог, експерт аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник доповнив колегу. Зокрема, він звернув увагу на те, що обидва законопроєкти частково дублюють положення ст.111 КК України «Державна зрада».

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.