Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Міжнародні та національні санкції (№ 5191 від 02.03.2021)

Міжнародні та національні санкції

 

Повна назва проєкту: “Про засади санкційної політики України”.

Номер і дата реєстрації: 5191 від 02.03.2021.

Ініціатори: Ясько Єлизавета Олексіївна, Кицак Богдан Вікторович, Швець Сергій Федорович, Бондар Ганна Вячеславівна, Костюх Анатолій Вячеславович та інші.

Фракції: Слуга народу, Голос, група “Довіра”.

 

Мета проєкту: реформувати санкційну політику України, розмежувавши міжнародні та національні санкції, деталізувавши процедури їхнього застосування, скасування або зміни, а також передбачивши створення Єдиного реєстру для доступу до інформації про всіх суб’єктів, щодо яких вони будуть застосовані.

 

Основний зміст

Проєкт пропонує прийняти новий закон “Про засади санкційної політики України”, який повинен замінити чинний ЗУ “Про санкції”. Проєкт закону має на меті:

  • визначити понятійний апарат;
  • розмежувати національні та міжнародні санкції, а також деталізувати процедури застосування, скасування або їхньої зміни, зокрема, у разі визнання їх невідкладними;
  • установити суб’єктів, що реалізуватимуть санкційну політику:
  • Президент України, уряд, парламент мають право вносити пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій (відповідно до чинного Закону таке право належить також СБУ, НБУ);
  • Бюро з питань санкційної політики РНБО України координує діяльність, надає висновки щодо пропозицій вищевказаних суб’єктів, здійснює постійний моніторинг та оцінку наслідків застосування, зміни чи скасування санкцій, веде Єдиний реєстр санкцій тощо (при Бюро діє Консультативна рада, яка здійснює науково-аналітичний супровід);
  • РНБО України приймає рішення щодо застосування, зміни або скасування національних санкцій;
  • КМУ відповідальний за реалізацію міжнародних санкцій; 
  • регламентувати порядок запровадження національних санкцій парламентом;
  • створити Єдиний реєстр санкцій для доступу до інформації про всіх суб’єктів, щодо яких запроваджені національні чи міжнародні санкції;
  • надати можливість особі, яка вважає себе такою, що була помилково внесена до реєстру, подати клопотання про вилучення такої інформації, а в разі відмови в його задоволенні звернутися до суду;
  • установити, що Бюро є відповідальним за здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства про санкції, а також передбачити відповідальність за порушення цих норм (ідеться про штраф, а у разі несплати кримінальну чи адміністративну відповідальність).

На відміну від чинного Закону, проєкт скорочує перелік санкцій, хоча й залишає його відкритим. Проте протягом 1 року з дати першого засідання Бюро воно повинне розробити та подати на розгляд РНБО документ, у якому деталізуватимуться види обмежень та заборон.

 

Переваги: деталізація процедури  застосування, скасування та внесення змін до міжнародних та національних санкцій, а також створення спеціального робочого органу РНБО України, який займатиметься питаннями санкційної політики України, зокрема здійснюватиме постійний моніторинг та оцінку економічних, політичних та правових наслідків застосування, зміни чи скасування санкцій.

 

Недоліки: 

  • потребують конкретизації підстави для застосування санкцій (у ст. 3 чинного Закону вони виписані комплексніше);
  • не надано фінансово-економічного обґрунтування, хоча реалізація проєкту може потребувати як додаткових видатків держбюджету на функціонування Бюро, так і збільшити дохідну частину через накладання штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

 

Техніко-юридичні зауваження: 

  • у проєкті вказано, що в разі його прийняття, він набирає чинності з дня його опублікування, проте Закон не зможе в належний спосіб функціонувати, якщо не буде затверджено порядку діяльності Бюро з питань санкційної політики (РНБО має розробити цей порядок протягом 1 місяця після набрання чинності Законом), а також інші нормативно-правові акти, на узгодження яких уряду надано 3 місяці (зокрема, порядок ведення Єдиного реєстру санкцій); 
  • використання оціночних понять (у ч. 2 ст. 26 проєкту вказано, що особа, до якої надійшов запит від Бюро в цілях моніторингу, має відповісти протягом розумного терміну).

 

Громадська думка: 

Олексій Макєєв, спецпредставник із санкційної політики, ще до реєстрації цього проєкту зауважував, що для підвищення ефективності санкцій необхідно реформувати законодавство в цій сфері, а саме: розробити чіткі алгоритми  запровадження санкцій, приєднання до обов’язкових до виконання санкцій Ради Безпеки ООН, імплементації в національне законодавство санкцій Європейського Союзу; розробити систему моніторингу ефективності застосування санкцій; створити відкритий реєстр санкцій тощо.

 

Довідково

Також у парламенті зареєстровано законопроєкти:

  • 5193 від 02.03.2021, який пропонує встановити кримінальну відповідальність за порушення обмежень і заборон, установлених щодо підсанкційних суб’єктів, якщо такі діяння загрожують незалежності України, суверенітету й територіальній цілісності держави, національній безпеці, або мають на меті зміну конституційного ладу насильницьким шляхом чи незаконне захоплення державної влади, а також за інші порушення вимог законодавства про санкції;
  • 5192 від 02.03.2021, що відносить досудове розслідування цих справ до підслідності слідчих органів безпеки.

 

Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтриманий.