Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Запобіжні заходи в контексті злочинів проти основ національної та громадської безпеки (№ 5505 від 18.05.2021)

Повна назва проєкту: “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки)”
Номер і дата реєстрації: № 5505 від 18.05.2021.
Ініціатор: Савчук Оксана Василівна (не входить до складу будь-якої фракції).
Мета проєкту: визначення запобіжних заходів в контексті злочинів проти основ національної та громадської безпеки, що повинно запобігти переховуванню підозрюваних, зокрема на території держави-агресора.
Основний зміст: встановити, що особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, застава не застосовуються до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочинах, як-от:

  • вчинення дій, що спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (стаття 109);
  • посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110);
  • фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (стаття 110-2);
  • державна зрада (стаття 111);
  • посягання на життя державного чи громадського діяча (стаття 112);
  • диверсія (стаття 113);
  • шпигунство (стаття 114);
  • перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (стаття 114-1);
  • терористичний акт (стаття 258), створення терористичної групи чи терористичної організації (стаття 258-3),
  • сприяння вчиненню терористичного акту (стаття 258-4), фінансування тероризму (стаття 258-5);
  • створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (стаття 260).

Запропоновано у таких випадках до особи застосовувати лише тримання під вартою.

Недолік

У ч. 5 ст. 176 КПК України було встановлено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України. Проте це положення визнано таким, що не відповідає Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р/2019 від 25.06.2019.
КСУ вважає, що тримання під вартою за вмотивованим рішенням слідчого судді, суду мінімізує ризик допущення свавілля, чого неможливо досягти, враховуючи виключно тяжкість злочину та не оцінюючи конкретних обставин справи, реальних причин, що обумовлюють необхідність у триманні особи під вартою, неможливість застосування інших, більш м’яких, запобіжних заходів.
Таке положення такого суперечить практиці ЄСПЛ, де у справі “Корнійчук проти України” від 30 січня 2018 року наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов’язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.

Рекомендація Юридичної сотні: відхилити.