Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Підсумки роботи Верховної Ради у сфері соціально-правового захисту ветеранів і військових у 2021 році

В Україні вже восьмий рік триває війна, тому підтримка військових та ветеранів має бути у фокусі державної політики. Кожного року Верховна Рада України приймає закони, покликані розв’язувати проблеми ветеранської спільноти, але частіше за все це точкові питання, які не сприяють поліпшенню ситуації.

У цьому звіті проаналізовано роботу Верховної Ради України ІХ скликання за 2021 рік. Узято до уваги нормативно-правові акти, які були прийняті та стосуються військовослужбовців, і впливають на соціально-правовий статус ветеранів війни (розділ 1), а також визначено пріоритетні напрями діяльності парламенту на майбутнє (розділ 2).

Матеріал буде корисним насамперед для народних депутатів України, представників Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України, громадських об’єднань, діячів та експертів, які залучені до надання послуг ветеранам та членам їхніх сімей, а також до реформування системи державної підтримки ветеранів в Україні.

Законодавство у військовій сфері потребує вдосконалення, адже впливає на велику кількість людей і стан обороноздатності держави загалом. Наприклад, відповідно до інформації, наданої інформаційним агентством Міністерства оборони України, станом на лютий 2021 року в ЗСУ числиться 246 445 осіб:

– військовослужбовців —195 626 осіб, зокрема:

військових, які беруть участь в ООС — 40 114;
військових, які служать за кордоном — 359;
військовослужбовців строкової служби — 20 647;

– працівників на посадах військовослужбовців — 3 973 ;

– держслужбовців та працівників (без зазначених вище) — 46 846.

Варто також звернути увагу, що протягом останніх років чисельність жінок в армії також
постійно зростає. У 2008 році на службі в Збройних силах України було 1 800 жінок. У порівнянні з 2014 роком, коли кількість військовослужбовців-жінок дещо перевищувала 14 000, у 2020 році їхня кількість збільшилася більше ніж у 2 рази. Наразі в Збройних силах України проходить службу 31 757 жінок, що складає 15,6% від загальної кількості військовослужбовців. Значна кількість жінок свідчить про потребу у зрівнянні їхнього статусу з чоловіками, які проходять службу, адже законодавство містить багато дискримінаційних норм не лише щодо жінок, а й щодо чоловіків.

Це ж саме стосується і кількості ветеранів, яка збільшується у зв’язку з продовженням війни. Станом на лютий 2021 року до Реєстру учасників АТО/ООС внесена інформація про 405 711 осіб (серед них жінок —19 402), зокрема у 2020 році — про 27 293 учасників бойових дій, у 2021 році — 303 учасників бойових дій. Соціальний захист сприяє реінтеграції ветеранів до мирного життя, що є обов’язком держави, тому це питання також потребує належного правового регулювання.

У порівнянні з 2020 роком, коли у вказаній сфері було прийнято 10 законів, 2021 рік практично нічим не відрізняється, адже парламент підтримав у цілому 11 законопроєктів.

За 2021 рік у парламенті було зареєстровано 14 законопроєктів, які мають важливе значення у сфері соціального захисту ветеранів, оскільки спрямовані на вирішення певних проблем. З них було прийнято лише 5, зокрема варто звернути увагу на ЗУ №1622- IX (р. №4636-1), який покликаний урегулювати питання вшанування та збереження пам’яті загиблих військовослужбовців, ветеранів шляхом визначення процедури військового поховального ритуалу, а також Закон за реєстраційним №5630 про спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, №5694 про запровадження Е-посвідчення ветерана.

Такі важливі проєкти як-от проєкт №2689 про механізм безпосереднього покарання тих, хто скоює міжнародні злочини, через Міжнародний кримінальний суд та проєкт №3908-1, що розширює перелік правопорушень, за які військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних засадах, а не за дисциплінарними статутами, вчиненням домашнього насильства, насильства за ознакою статі, були зареєстровані у 2019-2020 роках і прийняті у 2021 році.

Водночас серед прийнятих актів не всі мають на меті розв’язати поточну проблему системно. Наприклад, Закон про призов резервістів (за р. №3553), який замість удосконалення умов проходження служби пропонує фактично створити новий вид служби, що перешкоджатиме повноцінній реінтеграції ветеранів. Проєкт за р. №5121 про зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення теж є точковим та не реформує системи відповідальності та заохочень. Також в кінці цього року було прийнято проєкт №4626, що регулює питання несення служби капеланами, яке, з одного боку, довгий час було поза правовим полем, проте з іншого боку, закон містить багато недоліків, про що йтиметься нижче.

У звіті про роботу ВРУ за 2020 рік ГО «Юридична сотня» пропонувала підтримати законопроєкти №3407 та 3408 29.04.2020, що мають на меті забезпечити ефективну систему державної соціальної підтримки як безпосередніх учасників бойових дій, так і цивільних осіб, які сприяли проведенню заходів з безпеки і оборони Батьківщини та постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Станом на кінець 2021 року ці проєкти не були розглянуті навіть у першому читанні.

Також ГО «Юридична сотня» пропонувала підтримати проєкт №2343 від 29.10.2019, покликаний покращити соціальний захист військовослужбовців. 14.01.2020 року проєкт було прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, проте з того часу він так і не розглядався парламентом, хоча порівняльна таблиця до другого читання була надана ще в серпні 2020 року.

Позитивні зміни можна простежити щодо встановлення рівних прав чоловіків і жінок, які проходять військову службу. У попередньому звіті ГО «Юридична сотня» вказувала, що бере участь у розробленні законопроєктів, які покликані удосконалити законодавство в контексті гендерних аспектів. Так, на сьогодні зареєстровано два проєкти №5713 та 5714. Проєкт №5713 має на меті врегулювати питання, що стосуються надання відпусток для догляду за дитиною, у зв’язку з народженням дитини; виплати компенсацій за невикористані відпустки для осіб, які мають дітей; забезпечення санаторно-курортним лікуванням, речовим та іншим забезпеченням; рівного доступу до офіцерських посад; обов’язковості проведення службових розслідувань у разі виявлення ознак дискримінації за переконаннями та підставами, що визначені статтею 24 Конституції України. Проєкт №5714 пропонує урівняти чоловіків і жінок військовослужбовців у сфері притягнення до відповідальності за військові правопорушення та злочини шляхом зняття обмежень на накладання на жінок таких видів стягнення і покарання як утримання на гауптвахті та три- мання в дисциплінарному батальйоні. Однак ці проєкти так і не були прийняті.

На наступний рік ГО «Юридична сотня» рекомендує парламенту підтримати проєкти, спрямовані на вирішення питань, що пов’язані з удосконаленням соціально-правового захисту військових, зокрема встановлення рівності у правах та обов’язках чоловіків і жінок, гарантування нульової толерантності та нетерпимості до сексуальних домагань (ідеться про проєкти №5713, 5714 та 5485). На підтримку також заслуговують проєкти, покликані вшанувати пам’ять загиблих ветеранів, наприклад щодо створення Національного військового меморіального кладовища (№4225), та ті проєкти, які сприяють реінтеграції ветеранів до мирного життя, зокрема через спорт (№5526). Насамкінець Парламент повинен звернути увагу на проєкт №2343, який перебуває на розгляді у ВР ще з 2019 року.