Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Статус військовослужбовця для капеланів (№ 4626 від 22.01.2021)

Коротка назва для висновку: “Статус військовослужбовця для капеланів”.

Повна назва проєкту: “Проєкт Закону про Службу військового капеланства”.

Номер і дата реєстрації: 4626 від 22.01.2021.

Ініціатори:  Костенко Роман Васильович, Геращенко Ірина Володимирівна, Фріз Ірина Василівна, Тістик Ростислав Ярославович, Мисягін Юрій Михайлович та ін. 

Фракції: “Голос”,  “Європейська Солідарність”, ”Слуга народу”.

Мета проєкту: створення Служби військового капеланства та законодавче закріплення статусу військових капеланів як військовослужбовців.

Основний зміст: проєкт пропонує створити службу військового капеланства в Збройних силах України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях, у такий спосіб прирівнявши військових капеланів до військовослужбовців. Проєкт також установлює вимоги до військового капелана: громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації, наявність вищої богословської освіти. Також проєкт установлює перелік обов’язків військового капелана: організація та проведення молитов, богослужінь; популяризація здорового способу життя; виховання у військовослужбовців толерантного ставлення до людей та інше. Військовим капеланом, у редакції проєкту до 2 читання, може бути лише особа, яка уклала контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу (виключно на посадах Служби військового капеланства).

Переваги: на законодавчому рівні визначить статус капеланів, оскільки це питання не є врегульованим належним чином, надасть військовим капеланам соціальний захист від держави. 

Недоліки: служба військового капелана є відмінною від військової, оскільки військові капелани не беруть участі в обороні держави зі зброєю в руках, хоч і мають право на належний соціальний захист від держави, тому питання прирівнення їх до військових є дискусійним. Проєкт передбачає обов’язок для військового капелана консультувати військове командування з релігійних питань. Реалізація норми може призвести до порушення статті 35 Конституції України, де зазначено, що церква й релігійні організації в Україні відокремлені від держави

У редакції проєкту до 2 читання передбачено, що військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді. Проте таке формулювання не передбачає обов’язку капелана зберігати таємницю сповіді, що може негативно позначитися на рівні довіри військовослужбовців до капеланів. Окрім того, інші нормативно-правові акти, наприклад, Кримінально-виконавчий кодекс України, передбачають абсолютний характер таємниці сповіді, а тому запропоноване у проєкті закону формулювання суперечить принципу рівності прав людини.

До другого читання виключено норму, яка забороняла бути капеланом священику релігійної організації, яка у своїй назві не вказала на приналежність до держави-агресора (Московський патріархат).

Статистика:    у Збройних силах України за штатом уведено близько 130 посад військових священників (капеланів), із них укомплектовано  понад 90. За інформацією, наданою Центром морально-психологічного забезпечення ЗСУ, капелани представляють релігійні організації таким чином:

Православна церква України – 59,

Українська греко-католицька церква – 20,

Українська євангельська церква – 6,

Церква “Скинія” – 4,

Українська православна церква (Московський патріархат) – 1.

Рекомендація Юридичної сотні: відхилити.