Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Амністія 2021 (№5249 від 15.03.2021)

Повна назва проєкту: Проєкт Закону про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України
Номер і дата реєстрації: 5249 від 15.03.2021.
Ініціатори: Яцик Ю. Г., Тимофійчук В. Я., Бужанський М. А., Мінько С. А., Мезенцева М. С. та ін.
Фракції: ПП “Слуга народу”, ОП “За життя”, “Голос”.
Мета проєкту: згідно пояснювальної записки, метою прийняття законопроєкту є зменшення кількості осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі, та, як наслідок, заощадження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених, і забезпечення належних умов відбування покарання для осіб, що продовжуватимуть там знаходитися.

Основний зміст

Законопроєкт визначає порядок застосування амністії у 2021 році. Зокрема, проєкт передбачає амністію для засуджених ветеранів війни (учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників війни), вагітних, ліквідаторів ЧАЕС, пенсіонерів. Застосування амністії полягатиме у звільненні від позбавлення волі та інших покарань осіб, визнаних винними у вчиненні умисного або необережного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким, та осіб, стосовно яких вирок суду ще не набрав законної сили.

Проєкт пропонує звільнити від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених уперше за тяжкі злочини, якщо вони вже відбули більше половини строку покарання.
У законопроєкті також зазначено, що амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України та ряд інших злочинів.

Проєкт №5249 є схожим за змістом до проєкту закону “Про підстави та коло осіб, до яких застосовується амністія у 2020 році” №3765 від 01.07.2020, який було знято з розгляду 2.02.2021 року.

Позиція КМУ та ЦОВВ

  • Пенсійний фонд України не підтримує. Норма про звільнення від відбування покарання пенсіонерів потребуватиме підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій.
  • Міністерство охорони здоров’я України зауважень не має.
  • Міністерство юстиції України підтримує із зауваженнями.
  • Міністерство фінансів України зауважень не має.

Статистика

Згідно з даними, наведених у пояснювальній записці до законопроєкту, станом на 30 липня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 006 осіб, серед яких у колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених — 9 597 осіб, у колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків — 988 осіб, у колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків — 473 особи, у колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання жінок — 1404 особи, у спеціалізованих лікувальних закладах — 1062 особи, у лікувальних закладах, створених при слідчих ізоляторах і виправних колоніях — 476 осіб, у виправних центрах — 1302 особи.

Крім того, у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань, що виконують функцію слідчого ізолятора, станом на 30 липня 2020 року тримались під вартою на стадії досудового розслідування та судового розгляду 19 169 осіб.
Досить високими є показники тяжких хронічних захворювань серед осіб, які відбувають покарання, пов’язане з позбавленням волі. Так, станом на 01.10.2020 року серед осіб, які тримались під вартою або відбували покарання, на диспансерному обліку в підрозділах ЦОЗ ДКВС України перебувають 4002 особи з діагнозом вірус імунодефіциту людини, з них 3640 осіб отримує антиретровірусну терапію, 938 осіб — хворих на активний туберкульоз, з них із діагнозом чутливого туберкульозу — 255 осіб, а з лікарсько-стійким туберкульозом — 683 особи, у 1537 осіб підтверджено діагноз хронічний вірусний гепатит С.

Техніко-юридичні зауваження:

Мін’юст: під звільнення від відбування покарання, зокрема, підпадають особи, які не позбавленні батьківських прав, і на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей з інвалідністю та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних особами з інвалідністю. Указаний пункт є нелогічним, оскільки діти з інвалідністю також є дітьми, яким не виповнилось 18 років, незалежно від того чи є у них інвалідність, чи ні.

Пропонована пунктом «а» цієї статті термінологія «злочини невеликої та середньої тяжкості» не узгоджуються з положеннями частини третьої статті 12 Кримінального кодексу України, відповідно до яких злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Дискусійним є питання доцільності звільнення військовослужбовців від відповідальності за тяжкі злочини.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з урахуванням зауважень.