Юридична Сотня допомогла 57 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Визначення функцій конвоювання для НГУ та поліції (№ 4214 від 13.10.2020)

ЗАКОНОПРОЄКТ № 4214 від 13.10.2020 (основний)

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання функцій із конвоювання

Ініціатори законопроєкту: Шмигаль Денис Анатолійович (Кабінет Міністрів України).

Суть законопроєкту: визначення на рівні Законів України “Про Національну гвардію України” та “Про Національну поліцію України” функцій нацгвардійців та поліцейських щодо:

  • конвоювання осіб, які взяті під варту, засуджені до арешту, позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, до судів,  ізоляторів тимчасового тримання, відповідних установ виконання покарань, установ попереднього ув’язнення;
  • конвоювання зазначених осіб під час їхньої екстрадиції;
  • охорони цих осіб у залі суду;
  • участі в розшуку, переслідуванні й затриманні осіб, які втекли з-під варти.

Розподіл установ, до яких військовослужбовці НГУ та поліцейські здійснюватимуть конвоювання зазначених вище осіб, встановлюється МВС України.

Зміни, що пропонуються:

  1. Доповнити ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЗУ “Про Національну гвардію України” та ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про Національну поліцію України” новими підпунктами, які визначають функції/обов’язки, як-от: конвоювання до судів, ізоляторів тимчасового тримання, відповідних установ виконання покарань, установ попереднього ув’язнення; конвоювання під час екстрадиції; охорона визначених осіб у залі суду; участь у розшуку, переслідуванні й затриманні осіб, які втекли з-під варти.
  2. Під час здійснення вказаних функцій військовослужбовці НГУ мають право здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію».
  3. Згідно із законопроєктом, нацгвардійцям, які здійснюють конвоювання, дозволено проводити обшук, огляд речей і вилучати заборонені речі, предмети й документи та передавати їх в установленому порядку. 
  4. Порядок організації виконання цих функцій військовими частинами (підрозділами) НГУ, а також порядок взяття та зняття з обслуговування НГУ судів, організація військових і спеціальних перевезень визначаються нормативно-правовими актами МВС України.
  5. Перелік судів, а також установ виконання покарань, попереднього ув’язнення (крім гауптвахт та дисциплінарних батальйонів) та ізоляторів тимчасового тримання, до яких Національна гвардія України здійснює конвоювання осіб, визначається МВС України.
  6. Законопроєкт визначає умови застосування нацгвардійцями до таких осіб наручників, службових собак, вогнепальної зброї.

Висновки до законопроєкту

Позитив: законопроєкт спрямований на виконання положень Указу Президента України від 08.11.2019 № 837/2019 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави”, де вказано, що до 31.12.2019 на КМУ покладається обов’язок вжити заходи щодо забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їхньої екстрадиції. З огляду на те, що строки на вжиття подібних заходів вже вийшли, законопроєкт є доцільним.

Позитивний момент простежується в забезпеченні принципів гендерної рівності в контексті проведення особистого обшуку, що  повинен здійснюватися особами однієї статі з особами, які перебувають під конвоєм.

Негатив: відповідно до пояснювальної записки основна мета законопроєкту полягає в розвитку спроможності НГУ здійснювати конвоювання, проте варто зазначити, що вони й зараз фактично здійснюють ці функції відповідно до прикінцевих положень ЗУ “Про Національну гвардію України” (тимчасово до визначення на законодавчому рівні іншого суб’єкта їх виконання). 

Особливої уваги заслуговує нюанс щодо надання повноважень нацгвардійцям проводити обшук. Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України обшук здійснюється слідчим на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду та підлягає фіксації, а також за наслідками  його проведення повинен складатися протокол. Ці моменти не взяті до уваги в тексті законопроєкту, що негативно впливає на кримінальний процес загалом.

Відповідно до законопроєкту, перелік установ попереднього ув’язнення (крім гауптвахт), з/до яких поліція здійснює конвоювання, визначається МВС України. Ініціатори законопроєкту упустили момент щодо дисциплінарних батальйонів, які повинні бути винятком у цьому контексті нарівні з гауптвахтами, оскільки там діє зовсім інший порядок здійснення конвою.

Законопроєкт деталізує умови застосування нацгвардійцями до відповідних осіб кайданок, службових собак, вогнепальної зброї під час здійснення конвоювання, проте ці моменти упущені в контексті поліцейських. Це може бути пов’язано з тим, що ЗУ “Про Національну поліцію України” вже містить ці вимоги, проте варто звернути увагу, що вказаний Закон установлює обов’язок застосування кайданок поліцейськими під час конвоювання в будь-якому разі, а от законопроєкт визначає окремі випадки, коли нацгвардійці застосовують наручники.

Законопроєкт не застосовує єдину термінологію. Так, вказано, що військовослужбовці НГУ застосовують наручники, водночас у чинних редакціях Законів України “Про Національну гвардію України” та “Про Національну поліцію України” вжито термін “кайданки”.

Позиція Юридичної сотні: доопрацювати.