Повна назва: Проект Закону про внесення змін до Закону України ,,Про волонтерську діяльність” щодо підтримки волонтерської діяльності.

Мета: проект Закону розроблено з метою забезпечення подолання викликів, які стали актуальними для волонтерського руху та неприбуткових організацій, зокрема, в умовах збройної агресії росії проти України, і які покликані створити додаткові гарантії та можливості для волонтерів в умовах війни.

Що було зроблено: Після аналізу законопроєкту юристи ГО долучилися до підготовки поправок до 2 читання для удосконалення термінології проєкту, а також для поширення дії закону на волонтерів, які надавали і продовжують надавати волонтерську допомогу поза зоною АТО/ООС після 24.02.2022.

Дати та стан проходження:

03.09. 2022 Набув чинності

01.09.2022 Повернуто з підписом від Президента

15.08.2022 Закон прийнято

31.05.2022 Прийнято за основу із скороч. строку підготовки

10.05.2022 Одержано Верховною Радою

Повна назва: Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону.

Мета: Прийняття законопроекту узгодить національне законодавство з деякими положеннями Женевської конвенції про поводження військовополоненими та дозволить покращити правовий захист військовослужбовців, звільнених з полону, сприятиме відновленню їхнього морально-психологічного стану. Водночас, такі законодавчі зміни продемонструють повагу і підтримку українським захисникам, які повернулися з полону, з боку суспільства та держави.

Законопроект пропонує внести зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими надає право на звільнення з військової служби за власним бажанням військовослужбовцям, які повернулися з полону. Окрім цього, запропоновано зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особам, які були звільнені з військової служби у зв’язку з поверненням з полону. Такі особи зможуть бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою та лише за місцем проживання. 

Що зроблено. З огляду на звернення звільнених з полону військовослужбовців, експертами ГО “Юридична сотня” було підготовлено текст та супровідні документи до законопроєкту. 

20.09.2022 Направлено на розгляд Комітету ВРУ.

15.11.2022 Надано висновок Комітету про розгляд (підтримано за основу)

Повна назва: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян 

Мета: закон забезпечує охорону прав дітей, установлюючи додаткові підстави для звільнення з військової служби й відстрочки від мобілізації під час воєнного стану та особливого періоду.

Закон визначає нові сімейні обставини, які є підставою для звільнення контрактників під час мобілізації та воєнного стану:

• вагітність;
• жінки, які перебувають в декреті;
• виховання дитини з інвалідністю до 18 років;
• самостійне виховання дитини (дітей) до 18 років;
• тяжкі захворювання дитини (наприклад, ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, орфанні захворювання, онкологію, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня);
• якщо дитина потребує трансплантації органа, паліативної допомоги;
• постійний догляд за:
  • хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) на основі висновку медико-соціальної експертної або лікарсько-консультативної комісії;
  • особою з інвалідністю I та ІІ групи;
  • особою, яка за висновком медико-соціальної експертної або лікарсько-консультативної комісії потребує такого догляду;
  • особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, якщо відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд;
• опіка (піклування) за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною або обмежено дієздатною;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років.

Призвані за мобілізацією військовослужбовці, призвані резервісти під час воєнного стану відтепер також можуть звільнитися у зв’язку з вагітністю, декретом (це стосується лише жінок). До того ж мають право на звільнення один із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей), та військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей).

Додаткові підстави для звільнення під час особливого періоду відповідно до цього закону:

• вагітні військовослужбовці-жінки, які проходять службу за контрактом та кадрову військову службу;
• один із подружжя, обоє з яких проходять кадрову військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років.

Додаткова підстава для відстрочки від мобілізації — жінки та чоловіки, що мають дитину (дітей) до 18 років і чоловіка (дружину), який вже проходить військову службу.

Що було зроблено. Експерти ГО долучилися до розробки тексту законопроєкту та супровідних матеріалів до нього, опрацювавши звернення військовослужбовців, які надходили на гарячу лінію організації.

Дати та стан проходження: Закон підписано

13.04.2022 Набрання чинності

12.04.2022 Повернуто з підписом від Президента

01.04.2022 Закон прийнято

24.03.2022 Одержано Верховною Радою

Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України

Метою законопроєкту є підвищення рівня соціального захисту дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Пропонується внести зміни до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про дитяче харчування” щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Що було зроблено:

Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. Експерти ГО “Юридична сотня” є співавторами законопроєкту.

• 01.01.2021 – Закон набрав чинності
• 02.12.2020 – підписано Президентом і повернуто до ВРУ
• 05.11.2020 – закон прийнято
• 18.09.2020 – зареєстровано у ВРУ

Повна назва: Проєкт Закону про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів

Законопроєкт покликаний забезпечити ефективну державну підтримку для цивільних осіб, які сприяли захисту Батьківщини, однак не брали безпосередньої участі у відсічі і стримуванні збройної агресії у складі офіційних силових формувань (не є комбатантами) та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Законопроєкт покликаний на рівні держави забезпечити ефективну, індивідуалізовану та необхідну для цивільних осіб державну підтримку (соціальну та правову), яка спрямована на відновлення та підтримку здоров’я, їх подальшу інтеграцію до активного суспільного життя.

Для цього законопроєкт закріплює поняття і зміст статусу осіб, які сприяли захисту Батьківщини та осіб, які постраждали внаслідок збройних конфліктів та передбачає оновлення системи державних гарантій для кожного із зазначених статусів.

Що було зроблено:

Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. 

• 09.07.2020 – очікує розгляду
• 29.04.2020 – зареєстровано у ВРУ;

Повна назва: Проєкт Закону про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів

Законопроєкт має на меті підвищення рівня державної підтримки ветеранів, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів; узгодження дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері соціального та правового захисту ветеранів та їх сімей; створення в Україні ефективного (доступного, зрозумілого, передбачуваного) механізму реалізації і забезпечення належних ветеранам державних гарантій.

В законопроєкті пропонується новий підхід до надання статусу ветерана, встановлюються статуси члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана та члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника України; пропонується оновлена система державних гарантії для ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів.

Що було зроблено: 

Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. Після цього організація проводила адвокаційну кампанію для прийнятті даного законопроєкту.

• 09.07. 2020 – очікує розгляду
• 29.04.2020 – зареєстровано у ВРУ

Проблема В Україні існує термінологічна невизначеність поняття “ветеран”. Згідно з чинним законодавством цей термін не завжди означатиме людину, яка брала участь у захисті Батьківщини чи проходила службу в Збройних Силах України. Нині в Україні налічується б read more

Законопроєктом пропонується доповнити частину першу статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новим пунктом 21, за яким статус УБД пропонується надавати членам екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, іншим особам, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) ЗСУ, Держприкордонслужби та Нацгвардії, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями. Повноваження щодо визначення порядку надання та позбавлення статусу УБД вказаним категоріям осіб покладатимуться на КМУ.
Доцільність прийняття законопроєкту пояснюється подіями, які мали місце 25 листопада 2018 року у Керченській протоці, коли були обстріляні та затримані військовими формуваннями Російської Федерації 24 військовослужбовці Військово-морських сил ЗСУ.
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1197.

Законом запроваджуються такі зміни:

1. унормування на законодавчому рівні питань призупинення військової служби для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із ЗСУ:

– такі військовослужбовців визнаються такими, що не входять до чисельності ЗСУ

– за ними зберігається статус військовослужбовців на період здійснення кримінальних проваджень в органах досудового розслідування та судах, але служба «призупиняється». Початком призупинення військової служби пропонується визначити день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ;

– призупинення виплати таким особам грошового та видачі інших видів забезпечення, а також непоширення на них соціальних гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців;

– військовослужбовці, стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби;

– військовослужбовці, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження, військова служба та контракт продовжується, усі види забезпечення та відповідні гарантії соціального захисту їм поновлюються;

2. встановлено додаткову підставу для відстрочки від строкової служби громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3. вжито заходів щодо збереження льотного складу авіації Збройних Сил України, а саме для офіцерів спеціальностей льотного складу авіації строк контракту встановлюється на 10 років (для інших залишається 5 років);
4. невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) курсанта стає підставою для відшкодування витрат, пов’язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти;
5. передбачено також, що Національна поліція за вимогою військових комісаріатів подають у строк до 10 робочих днів відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості;
6. перейменування «вищі навчальні заклади» на «заклади вищої освіти» у відповідність із законами України «Про освіту», «Про вищу освіту».

Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.

Законом визначається порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань за шкоду, що була ними заподіяна державі під час виконання службових обов’язків. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільнятиме від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної. Службову особу може бути притягнуто до матеріальної відповідальності протягом трьох років із моменту виявлення завданих збитків. Закон передбачає обмежену, повну та підвищену матеріальну відповідальність. Підвищена (кратна) може застосовуватись за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї.
Порушник нестиме відповідальність за шкоду в розмірі нанесеної шкоди через необережність , але не більше ніж 15 прожиткових мінімумів. Командир, який порушив порядок обліку, зберігання, використання майна або не вжив заходів, щоб запобігти розкраданню, знищенню майна, також нестиме відповідальність не більше ніж 15 прожиткових мінімумів.
У законі також прописано порядок встановлення розміру завданих збитків, проведення відповідного розслідування та порядок стягнення.
Законопроєкт було розроблено на базі Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ВРУ від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР.
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.

Закон спрямований на врегулювання застосування бойової техніки, зброї ЗСУ, Держспецтрансслужбою, воєнізованою охороною Держспецтрансслужби. За прийнятим законом, ЗСУ надається право використання зброї, техніки не лише в мирний час, але і в особливий період. Закріплюється порядок використання військовослужбовцями Держспецтрансслужби зброї на підставах і в порядку, визначених Законом України «Про Збройні Сили України», статутами ЗСУ та іншими актами законодавства, а також спеціальних засобів відповідно до переліку та правил, затверджених КМУ.

Працівники воєнізованої охорони Держспецтрасслужби відповідно до закону мають право застосовувати зброю для захисту свого життя і здоров’я від нападу, а також життя і здоров’я інших осіб, якщо їм загрожує небезпека, для відбиття нападу на них або на об’єкти, які охороняються, для затримання озброєної особи та в інших передбачених законопроєктом №1224 випадках, а спецзасоби – відповідно до окремої постанови КМУ.

Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.

Законопроєкт передбачає надання статусу добровольцям, які безпосередньо виконували бойові завдання в АТО не менше ніж 30 календарних днів (незалежно від перерв) у складі добровольчих формувань, які не увійшли до складу офіційних, але взаємодіяли із ЗСУ, МВС чи іншими військовими формуваннями, які передбачені чинним законодавством. Рішення про надання статусу УБД добровольцям буде приймати міжвідомча комісія Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Основними документами для надання статусу УБД, :

1. Довідка органів, які згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом (СБУ, МВС, МО, ЦОВ згідно Закону);
2. Витяг з наказу АТЦ при СБУ про залучення особи;

У разі відсутності вищезазначених документів, підставою для надання статусу УБД добровольцям є нотаріально завірені свідчення не менш ніж трьох свідків із статусом «учасник бойових дій» або «особа з інвалідністю внаслідок війни». А для добровольців, які отримали поранення – 2 свідчення та медичні виписки, які підтверджують поранення.

Для добровольців, які були визнані особами з інвалідністю внаслідок війни, та яким після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією не було встановлено інвалідність, користуватимуться спрощеним порядком надання статусу учасника бойових дій.

Важливо:

1. Закон про надання статусу УБД персонально добровольцям, а не про легалізацію підрозділів
2. Статус УБД добровольці можуть отримати за участь в АТО (ООС – не враховується)

Повна назва. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України).

Мета. Законопроєкт стосується:

 – спрощеної системи отримання посвідки на тимчасове проживання та отримання громадянства для іноземців-учасників АТО/ООС;

– заборони на примусове повернення в державу походження або третю державу, яка вчинила акт агресії проти України або в державу, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України.

Юристами «Юридичної Сотні» було підготовлено поправки до ІІ читання до законопроекту №3433, які були враховані на засіданні профільного комітету. Крім того, організація проводила адвокаційні заходи, спрямовані на підтримку законопроекту №3433 – було надіслано звернення до профільного комітету та голови Верховної Ради України для винесення на голосування вказаного законопроекту.

6 червня 2019 року законопроект 3433 було прийнято за основу і в цілому, закон набув чинності.

Сьогодні особи, які незаконно здійснюють носіння військової форми одягу, чим вводять в оману суспільство та дискредитують військовослужбовців, а також особи, що здійснюють незаконне виготовлення державних нагород не підлягають ні адміністративній, ні кримінальній відповідальності.

За наругу над могилою чи пам’ятником, спорудженим в пам’ять захисників України, до винних осіб може бути застосоване покарання у вигляді штрафу. В той же час, за осквернення або руйнування могили, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів до осіб застосовується покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Законопроектом №9217 пропонується впровадження:

1) адміністративної відповідальності за незаконне носіння військової форми та підроблення державних нагород;

2) кримінальної відповідальності за осквернення могил, пам’ятників, споруджених в пам’ять захисників суверенітету та територіальної цілісності України.+-

Законопроект було прийнято в першому читанні 18 грудня 2018 року. 

6 червня 2019 року законопроект 9217 було прийнято за основу і в цілому.

Держава надає одноразову грошову допомогу (далі – ОГД) родинам загиблих військових у розмірі 750 прожиткових мінімумів. Однак якщо учасник бойових дій помирав після звільнення зі служби внаслідок поранення або захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків служби і вже не маєв статусу військовослужбовця, його родина не могла отримати допомоги.
Юридична Сотня взяла до уваги значну кількість звернень сімей померлих учасників бойових дій та розробила законопроект № 6268 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців», який пропонував встановлювати виплату одноразової грошової допомоги членам сімей померлих військовослужбовців, смерть яких настала після звільнення зі служби, в разі якщо смерть настала протягом 3-х місяців після звільнення з військової служби.
Після того члени Комітету безпеки і оборони виявили бажання бути залученими до процесу відновлення справедливості та соціального захисту сімей загиблих. Власне так з’явився законопроект № 6268-1, норми якого майже дублюють законопроект № 6268.
Відмінність № 6268-1 від № 6268 полягала в тому, що № 6268-1 пропонує надати право на виплату в разі, якщо смерть через захворювання чи поранення настала протягом одного року після звільнення зі служби. А також Законом встановлено право на отримання одноразової грошової допомоги особам, яким було встановлено інвалідність або часткову втрату працездатності внаслідок поранення, захворювання, отриманого під час виконання обов’язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.
Закон було прийнято 06.09.2018, набрання чинності відбулось 13.10.2018.

Юридичною Сотнею були розроблені пропозиції до другого читання, до проекту закону № 7163 від 04.10.2017 р., «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Закон було прийнято 18 січня 2018 року, набрання чинності відбулось 24 лютого 2018 року. Саме з набранням чинності Закону в Україні розпочалася операція Об’єднаних сил.

В національному законодавстві України міститься дефініція терміну «заручник», а здійснення захоплення заручників визначається як один із видів терористичної діяльності. Українські військовослужбовці захоплені в полон мають статус військовополонених відповідно до Женевської Конвенції. Втім, законодавством поки не передбачено спеціальних правових норм, які б регламентували статус цієї категорії осіб та не передбачено можливості отримання ними окремих соціальних гарантій.
Законопроектом №6231 пропонується розширити повноваження Служби безпеки України в частині ведення обліку заручників і повідомлення родичів таких заручників про це протягом 5 днів, а також у видачі документу, що підтверджує факт утримання в заручниках. Передбачається введення двох видів одноразової грошової допомоги: одноразова грошова допомога членам сім’ї військовослужбовця, який був захоплений в заручники та одноразова грошова допомога військовослужбовцю у разі звільнення з полону, утримування в заручниках, появи військовослужбовця, якого було визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим.
Однак, у зв’язку із початком операції Об’єднаних сил окремі норми законопроекту стали неактуальними. У зв’язку із цим та з метою комплексного врегулювання соціального захисту військовополонених та заручників Юридичною Сотнею було розпочато роботу над адвокацією законопроекту №8205 з метою його прийняття в першому читанні з умовою його подальшого доопрацювання юристами та партнерами Юридичної Сотні до другого читання.
Окремі норми законопроекту №6231 будуть внесенні до законопроекту №8205 при його доопрацюванні до другого читання.

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях” (номер законопроекту №6109) зрівнює права чоловіків і жінок в армії, зокрема, встановлюються рівні можливості при укладенні контракту про проходження військової служби, скасовано обмеження щодо зарахування жінок-військовослужбовців до запасу, встановлюються однакові засади призначення у наряд і проходження військових зборів, направлення у відрядження, притягнення до відповідальності за порушення військової дисципліни чоловіками і жінками.
Цікаво, що кількість жінок в українській армії близько 17 тис., що становить 8,5% від загальної кількості військових, ця цифра близька до показників країн-членів НАТО.
До прийняття Закону жінки могли укладати контракт на проходження військової служби, якщо вони не досягли 40 років, а чоловіки – у 45-60 років (залежно від військового звання). Крім того, для жінок існували численні обмеження на призначення у добовий наряд, відправлення у відрядження і проходження військових зборів.

У листопаді 2017 р. Верховна Рада України прийняла поправку до другого читання законопроекту № 5697 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розроблену Юридичною Сотнею.
Дані зміни надали право отримати статус члена сім’ї загиблого особам, чиї родичі померли після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, а також право отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, набутого в АТО.

Звільнення військовослужбовців за контрактом було найбільш болючим питанням у 2015-2016 роках. Після вступу в дію Закону України ” Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби” (законопроект № 5337) на початку 2017 року ситуація змінилася на краще, оскільки даний закон унормував порядок і строки звільнення контрактників: як тих, що мали строкові контракти, так і тих, у кого на руках були контракти «до закінчення особливого періоду.
Відповідно до норм цього закону для того, щоб отримати право на звільнення військовослужбовці зі строковими контрактами, які були автоматично продовжені до закінчення особливого періоду, повинні переслужити 18 місяців з дня закінчення строку дії своїх контрактів, а ті, хто мали контракти «до закінчення особливого періоду», мали вислужити 24 місяці під час особливого періоду.
Закон було прийнято 06 грудня 2016 року, набрання чинності відбулось 07 січня 2017 року