[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
16 квітня 2021
Нещодавно ми перевіряли ваші знання законодавства й запитували, чи буде застосовуватися покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні до військовослужбовців чоловіка і жінки, чи лише чоловіка, якщо обоє вчинили військовий злочин. Лише 30% знали правильну відповідь.
Наразі відповідальність жінок і чоловіків на військовій службі за однакові правопорушення є різною.
❌ Кримінальний кодекс України забороняє призначення жінкам покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні (ст. 62 КК України, ст. 17 КВК України).
❌ Це стосується не лише кримінальної відповідальності. Адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті теж не застосовується до жінок (ст. 32-1 КУпАП).
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/vidpovidalnist-zhinok-i-cholovik.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Так, якщо жінка і чоловік учинять однакове правопорушення, яке кваліфікується відповідно до 19 розділу КК України чи глави 13-Б КУпАП, наприклад, необережне знищення або пошкодження військового майна чи розпивання алкогольних напоїв на території військової частини, то до жінки не може бути застосоване тримання в дисбаті чи утримування на гауптвахті, на відміну від чоловіка.
“Юридична сотня” провела опитування серед військових – 50 жінок та 42 чоловіків. Респондентів було відібрано з усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій. За результатами опитування:
👍🏼 70 осіб підтримали встановлення рівності в питаннях відповідальності серед військовослужбовців;
👎🏼 18 респондентів указали, що такі види стягнень не можуть застосовуватися до жінок, адже це занадто суворо для них;
🤷🏼 4 опитаним було важко відповісти.
Деякі респонденти поділилися з нами власними думками та прикладами з досвіду про наслідки нерівних підходів до відповідальності.
💭 “Коли я проходила службу на передовій, то стала свідком неприємної ситуації. Одна жінка-військовослужбовець дозволила собі вживання алкогольних напоїв, що негативно позначилося на її поведінці, адже вона стала агресивною та непідконтрольною. Командир вирішив її доставити до ВСП, аби її помістили до кімнати тимчасово затриманих, але йому було відмовлено, адже в них не було окремих кімнат для жінок. Це була передова, де багато зброї, тому, щоб забезпечити порядок і безпеку жінці та іншим військовим, командир прийняв рішення приставити до неї 2-х інших військовослужбовців, щоб вони могли її контролювати. У такий спосіб на 12 годин було відсторонено від виконання основних обов’язків відразу трьох військовослужбовців, замість одного” – Галина, ветеранка.
💭 “Жінки вчиняють такі ж порушення, як і чоловіки. Вони нічим не відрізняються, тому заслуговують на однакове покарання” – Людмила, старший сержант.
💭 “Дуже багато військовослужбовців-жінок користуються своєю перевагою і порушують розпорядок дня та військову дисципліну” – Анастасія, старший солдат.
💭 “Рівність означає не лише рівність прав, але й обов’язків та відповідальності” – Олена, ветеранка.
Чинні норми насамперед суперечать статті 24 Конституції України, де вказано, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками статі.
✅ “Юридична сотня” пропонує усунути вказані обмеження, що сприятиме застосуванню рівних підходів до притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності жінок і чоловіків, які проходять військову службу, а також забезпечуватиме підтримання військової дисципліни.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
