[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

15 квітня 2021

Увечері 15 квітня ВРУ підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкти 4643-д та 4644-д, зареєстровані 25.01.2021, що стосуються легалізації авто, увезених із-за кордону. Що передбачають ці проєкти?

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/rozmitnennya-yevroblyah.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Оподаткування вживаних автомобілів, що ввезені з-за кордону (4643-д від 25.01.2021)

Протягом 180 днів із дня набрання чинності цим проєктом базою оподаткування ПДВ для ввезення на митну територію України вживаного транспортного засобу (ТЗ), що класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (якщо маса ТЗ не більше 3,5 т, а з року їхнього випуску минуло більше 5 років), увезеного на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року, буде сума сплаченого акцизного податку.

Акцизний податок для таких транспортних засобів буде розраховуватись за новою формулою, Ставка = Ставкабазова + Vе + Fе, де базова ставка залежить від кількості років, що минули з дати виготовлення транспортного засобу, величина Vе залежить від об’єму двигуна, а Fе – від його типу. Вартість авто при цьому до уваги не береться.

Ця формула діятиме впродовж 180 днів після набрання чинності цим законом винятково для автомобілів, що ввезені для особистого користування. Для учасників бойових дій, які перебували в зоні АТО/ООС 90 або більше днів такий період становитиме 270 днів. Причому такий пільговий період встановлено лише для УБД – військовослужбовців, які перебували в зоні АТО/ООС та добровольців, інші ветерани війни можуть використати передбачену законом процедуру в загальний строк (180 днів).

Отже, проєкт спрямований на тимчасове вирішення проблем із легалізацією вживаних автомобілів через обмежений строк його дії. Окрім того, його норми мають зворотну дію в часі, оскільки стосуються транспортних засобів, які вже ввезені в період до 31.12.2020, тоді як зворотна дія закону в часі допускається лише у випадку пом’якшення (або скасування) відповідальності для осіб.

Митні платежі за вживані авто, що ввезені з-за кордону (№4644-д від 25.01.2021)

Протягом 180 днів із дати набрання чинності проєктом уживані авто з-за кордону, що класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704, якщо їхня маса не більше 3,5 т, увезені на митну територію України фізичними особами в період до 31.12.2020, звільняються від обкладання ввізним митом, якщо особою будуть дотримані вимоги, які передбачає проєкт №4643-д. Механізм, передбачений проєктом, поширюється винятково на автомобілі, призначені для особистого користування, з року випуску яких минуло 5 і більше років. Здійснення митного оформлення транспорту, щодо якого не дотримані строки та умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, протягом 180 днів можливе за умови добровільної сплати до державного бюджету п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн). Це звільняє фізичних осіб від відповідальності за недотримання вимог режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Проєкт має тимчасову дію строком 180 днів від дати набуття чинності (а також зворотну дію в часі, оскільки поширюється лише на ТЗ, що ввезені до 31.12.2020 року). Для учасників бойових дій, які перебували в зоні АТО/ООС 90 або більше днів визначений пільговий період становитиме 270 днів. Причому такий пільговий період установлений лише для УБД – військовослужбовців, які перебували в зоні АТО/ООС та добровольців, інші ветерани війни можуть використати передбачену законом процедуру в загальний строк (180 днів).

Відповідно до перехідних положень, уведення законів у дію відбудеться через місяць після набрання ними чинності.

Довідково. Транспортні засоби (відповідно до кодів УКТ ЗЕД), на які поширюється дія проєкту:

• 8703 – легкові автомобілі, моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та ін. (вагою до 3,5 т);
• 8704 – моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (вагою до 3,5 т).

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

16 квітня 2021

Нещодавно ми перевіряли ваші знання законодавства й запитували, чи буде застосовуватися покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні до військовослужбовців чоловіка і жінки, чи лише чоловіка, якщо обоє вчинили військовий злочин. Лише 30% знали правильну відповідь.
Наразі відповідальність жінок і чоловіків на військовій службі за однакові правопорушення є різною.
❌ Кримінальний кодекс України забороняє призначення жінкам покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні (ст. 62 КК України, ст. 17 КВК України).
❌ Це стосується не лише кримінальної відповідальності. Адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті теж не застосовується до жінок (ст. 32-1 КУпАП).

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/vidpovidalnist-zhinok-i-cholovik.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Так, якщо жінка і чоловік учинять однакове правопорушення, яке кваліфікується відповідно до 19 розділу КК України чи глави 13-Б КУпАП, наприклад, необережне знищення або пошкодження військового майна чи розпивання алкогольних напоїв на території військової частини, то до жінки не може бути застосоване тримання в дисбаті чи утримування на гауптвахті, на відміну від чоловіка.
“Юридична сотня” провела опитування серед військових – 50 жінок та 42 чоловіків. Респондентів було відібрано з усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій. За результатами опитування:
👍🏼 70 осіб підтримали встановлення рівності в питаннях відповідальності серед військовослужбовців;
👎🏼 18 респондентів указали, що такі види стягнень не можуть застосовуватися до жінок, адже це занадто суворо для них;
🤷🏼 4 опитаним було важко відповісти.
Деякі респонденти поділилися з нами власними думками та прикладами з досвіду про наслідки нерівних підходів до відповідальності.
💭 “Коли я проходила службу на передовій, то стала свідком неприємної ситуації. Одна жінка-військовослужбовець дозволила собі вживання алкогольних напоїв, що негативно позначилося на її поведінці, адже вона стала агресивною та непідконтрольною. Командир вирішив її доставити до ВСП, аби її помістили до кімнати тимчасово затриманих, але йому було відмовлено, адже в них не було окремих кімнат для жінок. Це була передова, де багато зброї, тому, щоб забезпечити порядок і безпеку жінці та іншим військовим, командир прийняв рішення приставити до неї 2-х інших військовослужбовців, щоб вони могли її контролювати. У такий спосіб на 12 годин було відсторонено від виконання основних обов’язків відразу трьох військовослужбовців, замість одного” – Галина, ветеранка.
💭 “Жінки вчиняють такі ж порушення, як і чоловіки. Вони нічим не відрізняються, тому заслуговують на однакове покарання” – Людмила, старший сержант.
💭 “Дуже багато військовослужбовців-жінок користуються своєю перевагою і порушують розпорядок дня та військову дисципліну” – Анастасія, старший солдат.
💭 “Рівність означає не лише рівність прав, але й обов’язків та відповідальності” – Олена, ветеранка.
Чинні норми насамперед суперечать статті 24 Конституції України, де вказано, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками статі.
✅ “Юридична сотня” пропонує усунути вказані обмеження, що сприятиме застосуванню рівних підходів до притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності жінок і чоловіків, які проходять військову службу, а також забезпечуватиме підтримання військової дисципліни.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]