[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
27 січня 2020
Аналізуємо головні законопроєкти тижня, які були зареєстровані у Верховній Раді.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/zareyestrovani-26-fb.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Статус військовослужбовця для капеланів (№ 4626 від 22.01.2021)
Проєкт пропонує надати військовим капеланам статусу військовослужбовців, а також створити службу військового капеланства в Збройних силах України, Національній гвардії України; Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях за згодою.
Проєкт також установлює вимоги до військового капелана: громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації, наявність вищої богословської освіти. Передбачений проєктом і перелік обов’язків військового капелана: організація та проведення молитов, богослужінь; популяризація здорового способу життя; виховання у військовослужбовців толерантного ставлення до людей та інше. Статистика: За інформацією “Новинарні” у Збройних силах України за штатом уведено близько 130 посад військових священників (капеланів), із них укомплектовано – понад 90. Капелани представляють релігійні організації таким чином:
- Православна церква України – 59,
- Українська греко-католицька церква – 20,
- Українська євангельська церква – 6,
- Церква “Скинія” – 4,
- Українська православна церква (Московський патріархат) – 1.
✅Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтриманий.
Уточнення повноважень МВС та Нацполіції (№4622 від 21.01.2021)
Для забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, проєкт пропонує накладення тимчасової заборони на видачу третім особам відомостей із єдиних державних реєстрів про особу, взяту під захист, а також про її близьких родичів, нерухоме та інше майно. Відповідно до чинного законодавства така заборона може стосуватися лише тієї особи, яка взята під захист.
Відповідно до проєкту, органом, на який покладаються повноваження щодо створення та функціонування цілодобової контактної мережі для надання невідкладної допомоги при розслідуванні злочинів, повʼязаних із компʼютерними системами та даними, переслідуванні осіб, що обвинувачуються у вчиненні таких злочинів, а також збирання доказів в електронній формі, стає Національна поліція України (наразі відповідальність за здійснення таких функцій покладається на Міністерство внутрішніх справ України). Натомість спеціальна перевірка відповідно до ЗУ “Про запобігання корупції” (щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення) буде проводитися Міністерством внутрішніх справ України (а не Національною поліцією, як зараз). Проведення такої перевірки уповноваженими особами Міністерства створює загрозу дискреції владних повноважень.
❌✅ Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.
Реєстрація лікарських засобів «під зобов’язання» (№ 4613 від 19.01.2021)
Нещодавно в парламенті представники ПП “Слуга народу” зареєстрували законопроєкт № 4613, який має на меті узгодити національне законодавство із законодавством ЄС у контексті запровадження процедури державної реєстрації лікарських засобів «під зобов’язання», що повинно сприяти прискореній процедурі реєстрації вакцини для профілактики COVID-19 та забезпеченню нею населення України.
Законопроєкт визначає, що така процедура може застосовуватися лише під час дії надзвичайної ситуації та за рішенням МОЗ. Також проєкт указує на умови, за яких лікарський засіб може бути зареєстрований у такий спосіб, та зобов’язання, що виникатимуть у заявника після реєстрації лікарського засобу.
Попри те що проєкт закону зареєстрований нещодавно, уже є висновок профільного комітету, який рекомендує включити його в порядок денний, за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому з урахуванням наданих ним пропозицій.
Докладніше з інформацією можна ознайомитися в розширеному висновку за посиланням
❌✅ Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з доопрацюванням.
Форми документів, копії яких повинні надаватися на адвокатський запит (№ 4631 від 25.01.2021)
Законопроєкт № 4631 спрямований на усунення правової невизначеності щодо форм документів, копії яких повинні надаватися відповідними установами та підприємствами на адвокатський запит. Так, суб’єкти законодавчої ініціативи запропонували доповнити статтю 24 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” вказівкою, що установи та організації повинні надавати на запит адвоката копії документів, які можуть бути створені в паперовій формі або у вигляді матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, зокрема електронних.
Посилання на розширений висновок
✅ Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.
Підтримка діяльності ГО осіб з інвалідністю (№ 4607 від 18.01.2021)
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, проєкт пропонує віднести не лише реалізацію певних проєктів чи проведення заходів, як це передбачено чинним законодавством, але й видатки на інституційну підтримку громадських об’єднань (надалі – ГО) осіб з інвалідністю. Видатки на інституційну підтримку таких ГО проєкт передбачає також із місцевих бюджетів (з яких, крім того, здійснюватиметься фінансування соціальних об’єктів ГО, що надають послуги особам з інвалідністю). Проєкт, згідно з пояснювальною запискою, не потребуватиме додаткових фінансових видатків із державного чи місцевого бюджетів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків, передбачених щороку в державному або місцевих бюджетах. Проте з огляду на відсутність такого фінансування наразі, без додаткових видатків із державного та місцевого бюджетів норма або буде декларативною, або призведе до значного скорочення видатків на реалізацію проєктів та заходів, що негативно вплине на можливості ГО щодо власної статутної діяльності. Окрім того, проєкт не містить визначення інституційної підтримки та вимог щодо контролю цільового використання отриманих коштів, що негативно вплине на прозорість бюджетних видатків.
❌ Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
