Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Що не так із законопроєктом про військове капеланство (4626 від 22.01.2021)?

30 листопада 2021

30 листопада у Верховній Раді України заплановано розгляд законопроєкту про Службу військового капеланства (№4626 від 22.01.2021). Проєкт пропонує створити службу військового капеланства в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях, у такий спосіб прирівнявши військових капеланів до військовослужбовців. Проєкт також установлює вимоги до військового капелана: громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації, та має вищу богословську освіту (остання вимога вводиться в дію через 5 років після набрання чинності законом).

Новації редакції проєкту до другого читання

  • Передбачено, що служби військового капеланства підпорядковуються безпосередньо Головнокомандувачу Збройних Сил України, Командувачу Національної гвардії України, керівникам інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Голові Державної прикордонної служби України. Тобто виключено підпорядкування капелана командиру (начальнику) військової частини, що порушує принцип єдиноначальності, закріплений у Статуті внутрішньої служби ЗСУ.
  •  Зменшено також граничну чисельність Служби військового капеланства (0,15% граничної чисельності кожного силового відомства замість запропонованих раніше 0,2%).
  • Виключено норму, що забороняла бути капеланом священнику релігійної організації, яка у своїй назві вказала на приналежність до держави-агресора (Московський патріархат). Передбачено, що військовим капеланом не може бути особа, якій законом обмежено доступ у з’єднання, військові частини і підрозділи силових формувань, проте питання обмеження доступу певних осіб недостатньо врегульовано на законодавчому рівні.
  • Проєкт зберігає вимогу щодо конфіденційного характеру інформації, яка стала відома військовому капеланові внаслідок виконання ним своїх обов’язків, проте було виключено норму щодо неможливості проведення службового розслідування (перевірки). Окрім того, військовий капелан матиме право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді. Проте законопроєкт у редакції до другого читання не передбачає для військового капелана обов’язку щодо збереження таємниці сповіді.
    Довідково. Кримінальний процесуальний кодекс виключає можливість допиту священнослужителів у якості свідків (щодо інформації, яка стала їм відома внаслідок сповіді особи). Кримінально-виконавчий кодекс України також передбачає охорону таємниці сповіді (забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді). А формулювання, передбачене у проєкті 4626, не має такого рівня захисту для відомостей, які були отримані капеланом під час сповіді, що може негативно вплинути на захист прав військовослужбовців, а також на довіру до Служби військового капеланства.
  • Проєкт передбачає обов’язок для військового капелана консультувати військове командування з релігійних питань. Реалізація норми може призвести до порушення статті 35 Конституції України, де зазначено, що церква й релігійні організації в Україні відокремлені від держави.
  • Проєктом передбачено, що військові капелани не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань та інших дій, несумісних з їхніми посадовими обов’язками та статусом священнослужителя. Список є невичерпним, а тому може призвести до конфліктів між капеланами та командирами (начальниками) під час виконання обов’язків військової служби.

З огляду на викладене, Юридична сотня закликає ВРУ не підтримувати законопроєкт №4626 у другому читанні.