Законопроєкт № 4306 має на меті узгодити чинне національне законодавство з європейським (зокрема, з Директивою Європейського Союзу від 27.10.2000 №2000/78/ЄС, ст. 26 Європейської соціальної хартії) шляхом забезпечення захисту працівників від різних форм мобінгу, а також установлення адміністративної відповідальності за таку протиправну поведінку. Мобінг — це психологічне, економічне та інше насильство в трудовому колективі з боку роботодавця чи колег, яке створює для певного учасника трудових правовідносин напружену, ворожу, образливу атмосферу та примушує його до соціальної ізоляції в колективі.
Запропоновано встановити адміністративну відповідальність за вчинення мобінгу, яка проявляється в накладанні районними судами штрафу або призначенні громадських робіт. Складання протоколу правопорушення здійснюватиметься Національною поліцією України. Мобінг визначається як окрема підстава для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, а також з ініціативи власника. У разі припинення трудового договору на такій підставі працівник, який піддавався мобінгу, має право на вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Посилання на розширений висновок
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.
Законопроєкт № 4327 має на меті узгодити національне законодавство з нормами міжнародного права, а саме Женевською конвенцією, шляхом визначення повноважень і завдань державних органів у сфері здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період. Законопроєкт передбачає визначення завдань щодо збору, супроводження, охорони та утримання військовополонених, що покладаються на центральні органи виконавчої влади, окремі правоохоронні органи, місцеві державні адміністрації. Організація таких заходів покладається на Генеральний штаб Збройних Сил України.
Докладніше щодо функцій та повноважень усіх органів, які залучаються до здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами, дивись у розширеному висновку за посиланням.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати
Законопроєкт № 4314 пропонує внести зміни в статтю 7 Закону України “Про лікарські засоби” та скоротити час на прийняття рішення про затвердження програми клінічних випробувань вакцин до 5-ти днів.
Це дозволить Україні долучитися до міжнародних випробувань вакцини і отримати її на своєму ринку після їхнього завершення.
Розробка вакцини — потенційно найшвидший та найбільш дієвий крок у боротьбі з COVID-19. Після проходження всіх стадій випробувань Україні важливо буде якомога швидше мати її і на своєму ринку. Для цього потрібно встановити оперативні терміни розгляду документів для реєстрації.
Зараз Україна не бере участі в жодному міжнародному клінічному випробуванні, тому не має доступу до нових розробок у боротьбі з COVID-19. Міжнародні виробники вакцин не хочуть проводити клінічні випробування в Україні через довгі терміни експертиз — їхні протоколи затверджують 4-5 місяців. Прийняття проєкту скоротить ці терміни та затвердження потрібних документів до 5-ти днів.
Рекомендація ЮС: може бути підтриманий на основу.
Проєкт постанови № 4320 містить рекомендації для Кабінету Міністрів України щодо своєчасного інформування про запровадження карантинних обмежень. Для уникнення негативних наслідків посилення протиепідемічних заходів проєкт постанови пропонує:
У разі впровадження будь-яких заходів інформувати громадян не пізніше ніж за 7 днів.
Рекомендація ЮС: може бути підтримана, однак не призведе до суттєвих змін на практиці, оскільки має декларативних характер.
Проєкт пропонує зберігання реєстраційних справ щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень виключно в електронній формі (наразі інформація зберігається одночасно в паперовій та електронній формі). Мін’юст та його територіальні органи не матимуть повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, оскарження їхньої діяльності пропонується здійснювати лише в судовому порядку. Реєстраційні дії на підставі судових рішень пропонується проводити лише на підставі примірників судових рішень в електронній формі, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте оскарження діянь суб’єктів державної реєстрації в судовому порядку не є оперативним механізмом і може негативно вплинути на ефективність захисту прав та інтересів осіб.
Рекомендація Юридичної сотні: прийняти за основу з подальшим доопрацюванням.
Завантажити PDF