Відстрочка від мобілізації для працівників та студентів закладів професійно-технічної освіти (№ 7272 від 11.04.2022)

 

Закон за р. № 7272 надав право для відстрочки мобілізації працівникам та студентам закладів професійно-технічної освіти. Скористатися правом на відстрочку від мобілізації також можуть асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами навчання. Працівники користуються правом на відстрочку за умови, якщо мають не менше 0,75% ставки в закладі професійно-технічної освіти. 

*Раніше право на відстрочку поширювалася лише на працівників закладів вищої (університети) та середньої (школи) освіти.

14.04. закон прийнято, готується на підпис. 

 

Військова служба іноземців та осіб без громадянства (№7242 від 01.04.2022)

Закон закріплює можливий строк служби іноземців та осіб без громадянства за контрактом: для осіб рядового складу — 3 роки; для осіб сержантського і старшинського складу — від 3 до 5 років. Їм також гарантується можливість розірвання контракту за власним бажанням під час дії особливого періоду. 

14.04. закон прийнято, готується на підпис.

 

Удосконалення законодавства щодо статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (№7244 від 02.04.2022)

Закон пропонує створити окремий орган з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, уточнити правовий статус зниклих осіб, забезпечити правовий облік та розшук, а також соціальний захист близьких родичів та членів сім’ї. Закон визначає основні поняття та розширює перелік членів сім’ї:

•  особа, зникла безвісти за особливих обставин, — особа, зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
•  близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Замість Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка до прийняття цього закону займалася питаннями зниклих безвісти осіб, пропонується утворити нову інституцію — Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. До обов’язків уповноваженого входить забезпечення розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, збір та організація обміну інформацією про зниклих, здійснення комунікації з родичами та гуманітарними місіями тощо. 

Створюється також Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який збирає та централізує дані про зниклих, а також веде облік інформації, необхідної для ефективного розшуку їх. Обов’язки держателя реєстру покладено на Міністерство внутрішніх справ України. Законом надано право держателю реєстру використовувати інформацію баз даних неурядових організацій.

Для врегулювання процесуальних питань діяльності Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, був прийнятий законопроєкт №7245 від 02.04.2022. За цим законом уповноваженого додано до переліку осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218–221 Кодексу.

14.04.2022 закони прийнято, готуються на підпис.

 

Право іноземців на проходження військової служби в розвідувальних органах України (№ 7240-1 від 08.04.2022)

 

Закон за р. № 7240-1 дозволив приймати на військову службу до розвідувальних органів Міноборони України осіб, які мають громадянство (підданство) іноземної держави або осіб без громадянства. Вимога щодо наявності громадянства України для військовослужбовців розвідувальних органів знята до 1 травня 2023 року. 

 

Державна охорона посадових осіб (№7179 від 19.03.2022, з пропозиціями Президента)

Закон пропонує надати державну охорону для забезпечення безпеки Міністра оборони України та Заступника Голови ВРУ (раніше цим посадовим особам державна охорона не надавалася). 

Відповідно до закону, державна охорона може здійснюватися щодо інших посадових осіб іноземних держав та міжнародних організацій, які прибувають в Україну чи перебувають на її території. Відповідно до пропозиції Президента, за наявності загрози життю чи здоров’ю може здійснюватися щодо інших посадових осіб за рішенням Президента України, прийнятим за поданням посадових осіб (раніше перелік посад, за якими держохорона могла бути надана за рішенням Президента, був вичерпним).

Також Закон конкретизує вимоги до військовослужбовця або працівника Управління держохорони. Зокрема, на військову службу (роботу) не приймаються іноземці або особи без громадянства, люди, близькі родичі яких мають громадянство держави-агресора або є особами без громадянства, засуджені за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (навіть якщо судимість знята або погашена), мають незняту або непогашену судимість за вчинення будь-якого кримінального правопорушення, звільнені з військової служби через систематичне невиконання вимог контракту або за наявності обвинувального вироку суду тощо.

Військовослужбовці офіцерського складу, звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України, зараховуються в запас Служби безпеки України, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу — у загальному порядку.

Заборона символіки та пропаганди акту агресії росії проти України (№7214 від 26.03.2022)

Цей закон визнає росію державою-терористом, однією із цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, учинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України.

Політичний режим росії визнається нацистським і тоталітарним, таким, що за своєю практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим, який був у гітлерівській Німеччині.

Засуджується військове вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.

Забороняється будь-яка пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії росії як держави-терориста проти України.

Використання символіки військового вторгнення в Україну визнається окремим видом пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії росії як держави-терориста проти України.

Визначається, які зображення є символікою військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну:

– використання латинських літер “Z”, “V” окремо або шляхом заміни цими літерами кириличних літер “З”, “С”, “В”, “Ф” чи інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах;

– використання символіки військових формувань росії.

Не вважається порушенням використання такої символіки у творах і матеріалах, створених із метою засудження російського нацистського тоталітарного режиму, воєнного вторгнення в Україну, якщо ця мета виражена в очевидній формі.

Щоб вищезазначені діяння карались, необхідно прийняти додатковий закон. Нині закон, який би встановлював відповідальність за такі дії, не прийнятий та знаходиться на опрацюванні в Комітеті.

14.04.2022 закон прийнято, готується на підпис.

 

Удосконалення порядку здійснення кримінального провадження під час воєнного стану (№ 7183 від 20.03.2022)

Закон деталізує порядок здійснення кримінального провадження під час воєнного стану, зокрема встановлює, що:

1. Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо особа подала клопотання не пізніше 60 днів із дня припинення чи скасування воєнного стану.
2. Якщо є підстави вважати, що можлива втеча підозрюваного або наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 КПК,  уповноважена службова особа має право затримати таку особу без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури.
3. Дозволяється проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час.
4. Якщо залучення понятих є неможливим при проведенні обшуку або огляду житла, обшуку особи, такі слідчі дії проводяться без залучення понятих та обов’язково фіксуються відеозаписом.
5. Надається можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо проведення досудового розслідування є неможливим з обʼєктивних причин.
6. Судове провадження зупиняється в разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
7. Суд має право під час воєнного стану прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду, навіть якщо він виступає проти.
8. Керівник органу прокуратури має право користуватися деякими повноваженнями слідчого судді при неможливості  виконання їх слідчим суддею.
9. Обвинувальні акти розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості здійснювати цим судом правосуддя — найбільш територіально наближеним до нього судом.
10. Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися на відео, а при показаннях підозрюваного, окрім відеофіксації, необхідна участь захисника.
11. Покладається обов’язок на дізнавача, слідчого чи прокурора зберігати в себе в електронній формі копії матеріалів кримінальних проваджень, за  якими здійснюється досудове розслідування.
12. Слідчий суддя за клопотанням прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого має право прийняти рішення про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Закон також установлює можливість відшкодування втрачених речей і документів, на які в кримінальному провадженні накладений арешт.
13. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Провадження може здійснюватися за участю присяжних, якщо таке рішення прийняте до введення воєнного стану.
14. У разі неможливості явки захисника під час процесуальної дії, вона проводиться із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення його дистанційної участі.

14.04.2022 Закон прийнято, готується на підпис.

 

Кримінальна відповідальність за колабораціонізм (№ 7186 від 21.03.2022)

Парламент прийняв закон із пропозиціями від Президента України, який установлює кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору, доповнивши Кримінальний кодекс України статтею 111-2.

Пособництво державі-агресору — це дії, направлені на допомогу державі-агресору, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора шляхом:

• реалізації чи підтримки рішень та/або дій, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;
• добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам, збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Відповідальність: позбавлення волі на строк від 10 до 12 років + позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років + можливість конфіскації майна.

Справи за цією статтею належать до підслідності слідчих органів безпеки з можливістю застосування спеціального досудового розслідування.

Також закон визначає, що під час воєнного стану ЛИШЕ тримання під вартою може бути застосоване як запобіжний захід до осіб, які підозрюються або обвинувачуються за деякими кримінальними правопорушеннями:

• проти основ національної безпеки України;
• проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; 
• що стосуються терористичних актів та створення незаконних воєнізованих або збройних формувань тощо.

14.04.2022 р. закон прийнято та передано на підпис Голові Верховної Ради.

 

Надання соціальних послуг під час надзвичайного або воєнного стану (№ 7201 від 19.03.2022)

У законопроєкті запропоновано:

• визначати середньомісячний сукупний дохід громадян з урахуванням одного кварталу, що передує місяцю звернення, замість шести останніх місяців;
• надавати всі соціальні послуги безоплатно особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
• визначити, що під час надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги надаються екстрено (з прийняттям рішення не пізніше однієї доби з моменту звернення);
• додати ОДА, Київській МДА, виконавчим органам місцевих рад повноваження визначати особливості порядку організації надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану;
• розширити повноваження військових адміністрацій у частині управління надавачами соціальних послуг та організації надання ними послуг;
• покласти на уряд обов’язок урегулювати порядок фінансування соціальних послуг під час дії воєнного стану надавачами соціальних послуг державної та комунальної форми  власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) для ВПО, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
• зобов’язати уряд унормувати питання призначення та виплати компенсації за догляд для ВПО за новим місцем проживання разом із особами, за  якими вони доглядають.

14.04.2022 закон прийнято, готується на підпис.

 

Реєстр геномної інформації людини (№4265 від 26.10.2020, доопрацьований)

Проєкт передбачає створення спеціальної бази даних зі знеособленими даними про генетичні ознаки людини та відомостями про них із метою встановлення осіб, які вчинили злочин, ідентифікації загиблих, розшуку зниклих безвісти тощо. Обов’язково до бази даних вноситимуть генетичну інформацію осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров’я, статевої свободи, та до яких застосовано запобіжний захід — тримання під вартою. Окрім того, обов’язкова реєстрація генетичних ознак передбачена для військовополонених з держави-агресора. Порядок обов’язкової державної реєстрації геномної інформації, її оброблення визначається Кабінетом Міністрів України.

Держателем цієї бази даних визначено МВС, яке матиме повний доступ до інформації. Окремо передбачена процедура відбору біологічного матеріалу військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (на підставі заяви особи й письмової згоди на обробку персональних даних) для внесення до бази даних. Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовців ЗСУ, інших силових відомств, поліцейських та його зберігання здійснюється Міністерством оборони України, Службою безпеки України та іншими уповноваженими органами за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються на їхнє утримання. 

Відбір біологічного матеріалу під час дії воєнного стану може здійснюватися також для добровольців ДФТГ. Порядок відбору біологічного матеріалу в них   установлюється і фінансується обласними радами.

Проєкт покладає обробку геномної інформації на спеціалістів того ж відомства, яке є держателем бази даних (МВС), а це  може містити корупційний ризик. 

Потребує вдосконалення механізм відповідальності за незаконне втручання в роботу бази даних, розкриття інформації тощо, оскільки геномна інформація є чутливою персональною інформацією людини.

Законопроєкт прийнято за основу, готується на 2 читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

Реінтеграція та відновлення прав дитини (№ 7231 від 30.03.2022)

У законопроєкті пропонується:

• створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав;
• доповнити Закон України «Про охорону дитинства» новим терміном —  «реінтеграція та відновлення прав дитини», що є комплексом заходів держави, які включають соціальний та правовий захист, надання пільг, соціальних гарантій, необхідних для забезпечення гідних умов життя;
• установити, що перегляд цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини відбуватиметься не рідше одного разу на 5 років;
• переглянути дефініцію поняття «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», зокрема, додавши у визначення категорію дітей, які внаслідок воєнних дій осиротіли чи були розлучені зі своїми сім’ями, викрадені або незаконно вивезені за межі України та яких змусили залишити або покинути своє місце проживання.

14.04.2022 законопроєкт прийнято за основу, готується на друге читання.

Розширений висновок. 

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

 

Представництво дітей окремих категорій за кордоном під час дії воєнного стану (№ 7200 від 19.03.2022)

Законопроєкт передбачає при відселенні за кордон дітей, які зараховані до закладів цілодобового перебування, адміністрації відповідних закладів (або їх уповноважені працівники) тимчасово виконують повноваження законних представників дітей до повернення на територію України або до моменту возз’єднання із сім’ями. Проте це не поширюється на: 

• учинення правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, від імені та в інтересах дитини;
• надання згоди на її усиновлення;
• зміну громадянства.

Проєкт закону готується на друге читання.

Розширений висновок.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

 

Позбавлення державних нагород України осіб, які підтримали російську агресію і окупацію Криму (№ 6163 від 11.10.2021)

Пропонується до підстав для позбавлення державних нагород додати такі:

• нагороджений вчинив дії, спрямовані на популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та її посадових осіб;
• нагороджений вчинив дії, спрямовані на виправдання, визнання правомірності або публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, анексії території України державою-агресором, порушення територіальної цілісності, суверенітету України;
• правоохоронні органи України встановили участь нагородженого в здійсненні збройної агресії проти України або окупаційних силах та/або окупаційних адміністраціях держави-агресора;

Уносити подання на розгляд Президенту України можуть Верховна Рада України чи Рада національної безпеки і оборони України. Р​ішення про позбавлення нагороди ухвалює Президент України.

14.04.22 законопроєкт прийнято за основу, готується на друге читання.

Розширений висновок.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

Завантажити PDF