110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Гарантії в трудовій сфері: як можна покращити?

труд 1 2

23 грудня 2021 

У статті 43 Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Також держава створює умови для повного здійснення громадянами такого права, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” установлює додаткові гарантії для ветеранів у трудовій сфері. Так, вони мають право на:

  • виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  • використання чергової щорічної відпустки в зручний для них час;
  • одержання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
  • позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги по державному соціальному страхуванню за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди й назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток (для осіб з інвалідністю внаслідок війни) тощо.

Проте є пільги, що передбачені для осіб без визначеного пільгового статусу, зокрема для військовослужбовців. Наприклад, відповідно до статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, навіть у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як із всіма пільгами, трудові гарантії не є абсолютними або виникають певні проблеми на рівні реалізації їх. Наприклад, відшкодування збереженої заробітної плати мобілізованим військовим здійснювалося лише у 2014-2015 роках, потім цей тягар держава переклала на роботодавців. Соціальна гарантія активно використовується працевлаштованими військовослужбовцями з огляду на наявність особливого періоду. Верховний Суд неодноразово вказував на незаконність звільнення особи у зв’язку зі вступом на військову службу під час особливого періоду. Такий висновок востаннє було зроблено в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 4801449/18 (провадження № 61-6487св20).

Станом на жовтень 2021 року в парламенті зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті вирішити цю проблему. Наприклад, проєкт закону № 3031а (від 27.08.2021) пропонує відновити виплату компенсації з Держбюджету роботодавцям за збережений середній заробіток за працівниками, призваними на службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Законопроєкт № 6170 (від 12.10.2021) також пропонує відновлення компенсації роботодавцям, але лише за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, тобто виключаючи контрактників.

Це ж стосується й переважного залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Крім ветеранів, така гарантія поширюється також на працівників, які мають на утриманні двох і більше осіб, працівників із тривалим безперервним стажем роботи, працівників, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва. Гарантія підлягає застосуванню тільки у випадку, якщо працівники мають однакову кваліфікацію.

Насамперед пільги щодо працевлаштування покликані запобігти зниженню рівня добробуту ветерана після звільнення з військової служби. Можливість поновити свою зайнятість у випадку, якщо до початку військової служби особа мала місце роботи, запобігає збільшенню рівня безробіття. Однак у цілому пільги у сфері збереження робочого місця можуть виявитися неефективними, якщо після військової служби ветерани бажають змінити фах чи кваліфікацію або започаткувати власну справу.

Так, особи, звільнені з військової служби після участі в проведенні АТО/ООС, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Крім того, в осіб, які стоять на обліку в центрі зайнятості та мають право на виплату допомоги по безробіттю, є можливість пройти навчання та отримати таку допомогу одноразово з метою подальшого започаткування власної справи.

Ветерани також мають право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці. На підставі ваучера здійснюються перепідготовка за робітничою професією, підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю тощо.

Основною перешкодою на шляху до створення власного бізнесу, на думку опитаних ветеранів (89%) у рамках дослідження “Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей”, є брак стартового капіталу. Опитані підкреслили необхідність допомоги у визначенні потреб ринку, а саме 86% погодились із твердженням “було б добре отримати допомогу у визначенні актуальних напрямів відкриття бізнесу в моєму населеному пункті”. Згідно з постановою КМУ від 01 березня 2021 року №164, для виплати допомоги безробітним у 2021 році залишки коштів на бюджетних рахунках у розмірі 700000 тис. гривень спрямовуються Міністерству економіки України для виплати допомоги по безробіттю Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Проте відповідно до проєкту бюджету Фонду на 2021 рік ця сума є остаточною, а дефіцит бюджету Фонду складає понад 2,7 млрд. грн.

Сучасною проблемою професійної реінтеграції ветерана є відсутність системи переходу (транзиту) від військової служби до цивільної зайнятості, яка мала б розпочинатися ще до завершення військової служби та включати комплекс освітніх, інформаційних, психологічних заходів. Як підкреслює Мінветеранів, “за рік до закінчення служби при переході до цивільного життя потрібен супровід ветерана/військовослужбовця, виявлення його пріоритетів розвитку, навчання та майбутньої роботи, щоб протягом року після демобілізації надати йому всі необхідні можливості”. Так, у США діє Veteran Employment Opportunity Act (з 2011 року), а система транзиту передбачає комплексну підготовку до розвитку цивільної кар’єри: курс підготовки до звільнення в запас складається з трьох частин: професійна адаптація (3 дні), соціальна підтримка (1 день), управління особистими фінансами (1 день). Також військовослужбовцям надається перелік корисних контактів державних та недержавних установ, які надають консультації та інші форми підтримки.

Проте, як повідомляє інформаційне агентство МОУ, наразі Мінветеранів розробляє систему переходу з військової кар’єри до цивільного життя, яка передбачає створення на державному рівні механізму завчасної професійної адаптації військових до роботи в цивільних установах і організаціях.

За словами Міністерки у справах ветеранів, у цьому питанні Мінветеранів працює спільно з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та всіма силовими відомствами. Для цього має бути закладене відповідне фінансово-економічне обґрунтування, розроблений механізм. Юлія Лапутіна зауважує, що у своїй роботі вони спираються на досвід провідних країн світу, де цей процес відбувається цивілізовано й системно.

Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

You may also like