110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

23 грудня 2021 

У статті 43 Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Також держава створює умови для повного здійснення громадянами такого права, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/trud-1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” установлює додаткові гарантії для ветеранів у трудовій сфері. Так, вони мають право на:

Проте є пільги, що передбачені для осіб без визначеного пільгового статусу, зокрема для військовослужбовців. Наприклад, відповідно до статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, навіть у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як із всіма пільгами, трудові гарантії не є абсолютними або виникають певні проблеми на рівні реалізації їх. Наприклад, відшкодування збереженої заробітної плати мобілізованим військовим здійснювалося лише у 2014-2015 роках, потім цей тягар держава переклала на роботодавців. Соціальна гарантія активно використовується працевлаштованими військовослужбовцями з огляду на наявність особливого періоду. Верховний Суд неодноразово вказував на незаконність звільнення особи у зв’язку зі вступом на військову службу під час особливого періоду. Такий висновок востаннє було зроблено в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 4801449/18 (провадження № 61-6487св20).

Станом на жовтень 2021 року в парламенті зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті вирішити цю проблему. Наприклад, проєкт закону № 3031а (від 27.08.2021) пропонує відновити виплату компенсації з Держбюджету роботодавцям за збережений середній заробіток за працівниками, призваними на службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Законопроєкт № 6170 (від 12.10.2021) також пропонує відновлення компенсації роботодавцям, але лише за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, тобто виключаючи контрактників.

Це ж стосується й переважного залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Крім ветеранів, така гарантія поширюється також на працівників, які мають на утриманні двох і більше осіб, працівників із тривалим безперервним стажем роботи, працівників, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва. Гарантія підлягає застосуванню тільки у випадку, якщо працівники мають однакову кваліфікацію.

Насамперед пільги щодо працевлаштування покликані запобігти зниженню рівня добробуту ветерана після звільнення з військової служби. Можливість поновити свою зайнятість у випадку, якщо до початку військової служби особа мала місце роботи, запобігає збільшенню рівня безробіття. Однак у цілому пільги у сфері збереження робочого місця можуть виявитися неефективними, якщо після військової служби ветерани бажають змінити фах чи кваліфікацію або започаткувати власну справу.

Так, особи, звільнені з військової служби після участі в проведенні АТО/ООС, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Крім того, в осіб, які стоять на обліку в центрі зайнятості та мають право на виплату допомоги по безробіттю, є можливість пройти навчання та отримати таку допомогу одноразово з метою подальшого започаткування власної справи.

Ветерани також мають право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці. На підставі ваучера здійснюються перепідготовка за робітничою професією, підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю тощо.

Основною перешкодою на шляху до створення власного бізнесу, на думку опитаних ветеранів (89%) у рамках дослідження “Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей”, є брак стартового капіталу. Опитані підкреслили необхідність допомоги у визначенні потреб ринку, а саме 86% погодились із твердженням “було б добре отримати допомогу у визначенні актуальних напрямів відкриття бізнесу в моєму населеному пункті”. Згідно з постановою КМУ від 01 березня 2021 року №164, для виплати допомоги безробітним у 2021 році залишки коштів на бюджетних рахунках у розмірі 700000 тис. гривень спрямовуються Міністерству економіки України для виплати допомоги по безробіттю Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Проте відповідно до проєкту бюджету Фонду на 2021 рік ця сума є остаточною, а дефіцит бюджету Фонду складає понад 2,7 млрд. грн.

Сучасною проблемою професійної реінтеграції ветерана є відсутність системи переходу (транзиту) від військової служби до цивільної зайнятості, яка мала б розпочинатися ще до завершення військової служби та включати комплекс освітніх, інформаційних, психологічних заходів. Як підкреслює Мінветеранів, “за рік до закінчення служби при переході до цивільного життя потрібен супровід ветерана/військовослужбовця, виявлення його пріоритетів розвитку, навчання та майбутньої роботи, щоб протягом року після демобілізації надати йому всі необхідні можливості”. Так, у США діє Veteran Employment Opportunity Act (з 2011 року), а система транзиту передбачає комплексну підготовку до розвитку цивільної кар’єри: курс підготовки до звільнення в запас складається з трьох частин: професійна адаптація (3 дні), соціальна підтримка (1 день), управління особистими фінансами (1 день). Також військовослужбовцям надається перелік корисних контактів державних та недержавних установ, які надають консультації та інші форми підтримки.

Проте, як повідомляє інформаційне агентство МОУ, наразі Мінветеранів розробляє систему переходу з військової кар’єри до цивільного життя, яка передбачає створення на державному рівні механізму завчасної професійної адаптації військових до роботи в цивільних установах і організаціях.

За словами Міністерки у справах ветеранів, у цьому питанні Мінветеранів працює спільно з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та всіма силовими відомствами. Для цього має бути закладене відповідне фінансово-економічне обґрунтування, розроблений механізм. Юлія Лапутіна зауважує, що у своїй роботі вони спираються на досвід провідних країн світу, де цей процес відбувається цивілізовано й системно.

Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

22 грудня 2021

Ми оновили публікацію 23 грудня 2021 р. о 19:00 згідно з інформацією, яку озвучили на брифінгу Міноборони України.

ЗМІ поширюють інформацію про значне розширення спеціальностей, за якими на військовий облік військовозобов’язаних беруться жінки.

Юридичні аспекти. Перелік спеціальностей, відповідно до яких жінки беруться на облік військовозобов’язаних, затверджувався постановою КМУ. Наразі (станом на 22.12.2021) відповідно до інформації на сайті ВРУ, постанова КМУ від 14 жовтня 1994 року №711 “Про затвердження переліку спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік” є чинною та передбачає такий перелік спеціальностей, які є спорідненими з військово-обліковими спеціальностями та відповідно до яких жінки беруться на військовий облік.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/rozshirennya-viyskovozobovyazani-zhinki_2.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Наведений перелік був вичерпним. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку” (законопроєкт 3553), відповідальність за ведення такого переліку перекладалася з КМУ на Міноборони. Про будь-які інші зміни не йшлося.

Наразі видання, що спеціалізуються на кадрових питаннях, поширюють інформацію про набуття чинності наказом Міноборони від 11.10.2021 р. № 313 “Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних”. Станом на 23.12.2021 цей наказ вже опубліковано на сайті Міноборони.

Відповідно до наказу, перелік спеціальностей та професій, за якими жінки беруться на військовий облік, дуже розширюється. Так, до таких спеціальностей будуть належати, зокрема, право, фінанси, хімія, метрологія, фізика, астрономія, готельно-ресторанна справа, залізничний транспорт тощо. Серед професій додалися, наприклад, менеджери у виробництві води, робітники, що працюють під водою, менеджери (управителі) на пошті та зв’язку, службовці, що займаються сортуванням та доставкою пошти, фотографи, інспектори з пожежної безпеки тощо.

Зверніть увагу! Розширення переліку спеціальностей не означає, що жінок призиватимуть на строкову військову службу, адже відповідно до чинної ст. 15 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу” на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, і старші особи, які не досягли 27-річного віку та не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Призов інших військовозобов’язаних здійснюється за мобілізацією або у випадку призову осіб офіцерського складу.

Не підлягатимуть взяттю на облік військовозобов’язаних жінки, які хоч і мають відповідну спеціальність та (або) професію, проте непридатні до виконання обов’язків за станом здоров’я або досягли граничного віку перебування в запасі — 60 років на час дії особливого періоду.

Правові колізії і практичне значення. Незважаючи на розширення переліку, порядок ведення обліку військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 7 грудня 2016 р. № 921, змін не зазнав. Відповідно до цієї постанови, взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають “жінки, які мають фах, споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за умови їх придатності до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом”. Тобто цей НПА також потребує змін для уникнення колізій, оскільки тут все ще передбачено затвердження переліку саме КМУ, а не МОУ, що може створити проблеми в правозастосуванні у випадку відсутності необхідних змін.

Відповідно до цієї ж постанови, при прийомі на роботу у військовозобов’язаних перевіряються військово-облікові документи. Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах.
Тобто роботодавці повинні будуть моніторити, хто з працівниць зобов’язаний перебувати на військовому обліку та проконтролювати, щоб такі працівниці стали на військовий облік. Окрім того, інформація про перебування особи на обліку перевірятиметься також при прийомі на роботу.

Відповідальність. За порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 КУпАП) установлений штраф розміром 510-850 гривень (від 30 до 50 розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) і 850-1700 гривень (від 50 до 100 розмірів НМДГ) при повторному (протягом року) порушенні або якщо порушення вчинене під час дії особливого періоду. На роботодавців додаткові заходи відповідальності при виявленні порушень можуть покладати ТЦК та СП, а також Держпраці.

У випадку, якщо військовозобов’язаний ухиляється від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ст. 337 Кримінального кодексу України може бути притягнутий до відповідальності у виді штрафу від 300 до 500 НМДГ (від 5100 до 8500 грн) або виправних робіт строком до 1 року.

Обов’язки військовозобов’язаних. Окрім можливості призову за мобілізацією, за загальним правилом військовозобов’язані мають виконувати також інші обов’язки, передбачені законодавством, наприклад, з’являтися за викликом до ТЦК та СП, проходити військові збори. Обов’язок проходження зборів, відповідно до оприлюдненої на брифінгу Міноборони інформації, буде поширюватись і на жінок, за відсутності підстав для надання відстрочки.

Відповідно до ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Для повного розуміння наслідків розширення переліку професій та спеціальностей для жінок, які зобов’язані будуть перебувати на військовому обліку для осіб, які підлягатимуть постановці на військовий облік та роботодавців необхідно здійснювати моніторинг подальших роз’яснень Міноборони та ГШ ЗСУ.

Відповіді на актуальні запитання

Чи може військовозобов’язаний виїжджати за кордон?
Обмеження щодо виїзду за кордон застосовуються відповідно до ЗУ “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” лише щодо громадян, обізнаних з державною таємницею, або осіб, до яких у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід з умовою заборони виїзду за кордон — до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень. У випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення — до відбуття покарання або звільнення від покарання.

Коли громадянин ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, установленому законом, — до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Якщо особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції — до припинення нагляду. За вказаних обставин особа обмежується в праві виїзду за кордон незалежно від наявності в неї статусу військовозобов’язаного.

До 2013 року, як пишуть профільні видання, існувала норма, що забороняє виїзд за кордон військовозобов’язаним чоловікам і жінкам, які не надали відповідний дозвіл із військових комісаріатів. Наразі така норма скасована.

Водночас, відповідно до ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів із місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника).

Чи потрібно ставати на військовий облік жінці, яка має дітей?

Так, оскільки наявність дітей не є перешкодою для взяття на облік. Водночас відповідно до ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, такі військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років, а також громадяни (незалежно від статі), зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або які самостійно виховують дитину віком до 18 років, або на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, що має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв установлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, можуть бути призвані на військову службу в разі їхньої згоди й тільки за місцем проживання.

Не підлягають призову (за відсутності добровільної згоди) також здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої і фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Чи потрібно ставати на облік особі, яка не працює за здобутою освітньою спеціальністю, що є в переліку (або є безробітною чи самозайнятою особою)?
Так, оскільки наказ Міноборони передбачає перелік і спеціальностей, і професій, за наявності яких особи мають стати на військовий облік. Для виникнення обов’язку стати на військовий облік достатньо чогось одного.

Якою буде процедура взяття на облік? Чи можна стати на облік за фактичним місцем проживання?

Відповідно до брифінгу представників Міноборони (дивіться відео тут або тут) жінки, які мають професію або спеціальність, згадану в наказі МОУ, мають звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації із заявою про взяття на облік військовозобов’язаних. До заяви прикладаються копії: паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтв про одруження та народження дітей (за наявності), довідки з місця роботи щодо займаної посади (за наявності) та документів про освіту. До заяви також додається фото розміром 3х4 см. Відвідування ТЦК та СП можливе з дотриманням усіх карантинних обмежень.

Після взяття на облік військовозобов’язані повинні в 7-денний строк подавати інформацію про зміни місця проживання, роботи, складу сім’ї тощо. Такі обов’язки визначені законодавством та не залежать від статі військовозобов’язаних.

Чи можна буде стати на облік онлайн?

Однією з вимог для взяття на облік є проходження ВЛК, що зробити онлайн неможливо, тому така форма взяття військовозобов’язаних на облік застосовуватися не буде.

Куди можна звернутись у випадку виникнення проблем із взяттям на військовий облік?

На своєму брифінгу МОУ оприлюднило такі контактні телефони: 093-823-07-70, 066-823-07-70, 068-823-07-70 (Whatsapp, Telegram, Viber).

Додаткова інформація з брифінгу МОУ. ФОПи не ведуть облік військовозобов’язаних, якщо мають осіб, які співпрацюють з ними на договірних засадах.
До кінця 2022 року ніякі санкції за порушення обліку військовозобов’язаних застосовуватися не будуть (як для військовозобов’язаних, так і для роботодавців), а всі, хто підлягає взяттю на облік, до кінця 2022 року мають час для виконання такого обов’язку. Строк може бути продовжений, але наразі питання про це є передчасним.
Відмова від проходження ВЛК буде підставою для застосування штрафних санкцій.
Для українок, які живуть за кордоном, узяття на облік буде здійснюватись у консульських установах.
Наразі на військовому обліку перебуває більше 10 тис. жінок, кількість жінок, які будуть узяті на облік, невідома.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

Відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сім’ї загиблого та деяким іншим категоріям осіб виплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень. Виплату разової грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики України через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення. Органами соціального захисту населення спільно з установами, де ветерани перебувають на обліку, формуються списки за відповідними категоріями, на основі яких здійснюється виплата. Виплату можна отримати до 30 вересня щороку.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Як уже було вказано, розмір виплат установлюється щороку урядом. 08 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 325, якою затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, тобто щорічну разову виплату до 5 травня.

Цьогоріч установлені такі розміри:

особам з інвалідністю: I групи — 4 421 грн; II групи — 3 906 грн; III групи — 3 391 грн

УБД, постраждалим учасникам Революції Гідності — 1 491 грн;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 4 421 грн;

членам сімей загиблих — 966 грн;

учасникам війни — 612 грн.

Такі розміри допомоги не задовольняють ветеранську спільноту, хоча саме ці суми закладено в Законі України “Про державний бюджет України на 2021 рік”. У законопроєкті “Про Державний бюджет України на 2022 рік” планується виділити 1 млрд 382 млн на виплату до 5 травня, що є рівнозначним тому, що було закладено у 2021 році.

Справа в тому, що виплата до 5 травня здійснюється ще з 1999 року і її розмір на початку був еквівалентним до мінімального розміру пенсії. Проте щороку такий розмір поступово зменшувався, адже держава не була спроможна забезпечувати всіх відповідною гарантією.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що “законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їхню дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, унесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони”.

Суспільне невдоволення цього року пов’язане з новим рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, який уже не вперше робить висновок про неконституційність такого механізму та підтверджує право ветеранів на отримання грошової допомоги в розмірі, який залежить від розміру мінімальної пенсії, установленої на відповідний рік. У такий спосіб виплата до 5 травня зараз має складати не 1,5 тисячі, а близько 9 000 для учасників бойових дій та 12 000 – 17 000 для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також нещодавно Верховний Суд продемонстрував свою позицію щодо поставленої проблеми через рішення в зразкові справі від 29.09.2020 №440/2722/20. Розглядаючи справу, Верховний Суд зробив висновок, що закони, інші акти, які визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення КСУ рішення про їхню неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Так, якщо ветерани вважають, що їхнє право порушено, вони мають можливість звернутися до суду з позовом на основі вказаних вище рішень Верховного Суду та Конституційного Суду України й вимагати виплату допомоги до 5 травня у відповідних розмірах. Як показує практика, уже на цей час позовні вимоги ветеранів щодо виплати до 5 травня в кратному розмірі до мінімальної пенсії є задоволеними в перших інстанціях.

Проте варто розуміти, що виплата до 5 травня може потребувати видатків з Держбюджету, які могли б використовуватися з більшою користю. Для того, аби забезпечити виплату цієї допомоги в тих розмірах, які передбачив КМУ, у Державному бюджеті України за програмою 2501150 “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” передбачено 1 397 848 тисяч гривень. За даними Асоціації міст України, на виплату допомоги, що кратна розмірам мінімальної пенсії (відповідно до рішень Верховного Суду та КСУ) потрібно понад 26 млрд грн.

Виплата до 5 травня не вирішує важливих проблем, з якими стикаються ветерани після повернення з війни, хоча самі ветерани добре поінформовані про своє таке право й вважають навпаки. Така гарантія може забезпечити лише тимчасову матеріальну вигоду для ветеранів, яка аж ніяк не сприяє їхній реінтеграції. Розміри виплати до 5 травня, що відштовхуються від мінімальної пенсії, є вищими за розміри тих видатків, які забезпечують фінансування гарантій, що покликані й спроможні сприяти реінтеграції ветеранів. Наприклад, ця сума більш ніж удвічі перевищує всі видатки, спрямовані на централізовану закупівлю ліків і медичних препаратів у 2021 році, відповідно до видатків Державного бюджету України

Це фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Читати звіт

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]