Метою такого бронювання зазначається – “забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб’єктів господарювання протягом дії правового режиму воєнного стану”.
У зв’язку із цим законопроєкт також містить пропозицію розширити коло осіб, які підлягають бронюванню і відповідно отримують відстрочку від мобілізації.
А саме, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
Такий збір встановлюватиметься Податковим кодексом України.
Крім цього, скористатись таким бронюванням зможуть ФОПи та/або їх наймані працівники, але за умови обсяг доходу ФОП протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання, та ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду
Пропонується, щоб особливості бронювання за цим пунктом, встановлювалися окремим порядком КМУ.
Мінагрополітики не підтримує законопроєкт, оскільки “запропоновані проектом Закону цифрові параметри щодо обсягу доходу фізичної особи – підприємця протягом календарного місяця є зависокими для певних регіонів країни та галузі сільського господарства, оскільки середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві України є меншою за інші галузі економіки.”
Міноборони не підтримує законопроєкт (а також висловлює тотожні зауваження до альтернативних). “Бронювання військовозобов’язаних, за умови сплати до державного бюджету відповідного збору за бронювання військовозобов’язаних порушить один з принципів мобілізаційної підготовки – гарантованої достатності, який визначає необхідність дотримання балансу щодо забезпечення національної економіки робочою силою з одного боку, та, з іншого боку, можливість комплектування війська особовим складом.”
Мінекономіки висловлює зауваження. “така модель (бронювання) має забезпечити збалансований і справедливий підхід, соціальну рівність у бронюванні військовозобов’язаних, сприяти збереженню кадрового потенціалу національної економіки та врахувати при цьому потребу Збройних Сил в людському ресурсі. Слід зауважити, що рівень оплати праці працівників вже є одним з галузевих Критеріїв, якими насьогодні керується Мінекономіки під час визначення підприємств критично важливими для національної економіки.”
Відповідно до зауважень Державної податкової служби, проєкт, у випадку розгляду із системно пов’язаним законопроєктом 11332, який передбачає зміни до ПКУ щодо збору за бронювання, може нести ризики для вже заброньованих відповідно до чинного законодавства осіб, роботодавці яких можуть бути змушені сплатити цей збір або, у випадку несплати, таких дійсно критичних осіб можуть мобілізувати.
На відміну від попереднього законопроєкту, у цьому бронювання згадується лише у “Прикінцевих положення” у контексті внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
У цьому варіанті пропонується надавати бронювання військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата такого працівника становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та у яких відсутня заборгованість по заробітній платі, податках, зборах та/або інших обов’язкових платежах.
Довідково: ПМдПО на 01.01.2024 становить 3028 грн, відтак пропонована заробітна плата як критерій буде не менше 36 336 грн.
Варто зауважити, що цей законопроєкт вже не надає право на бронювання за цим пунктом для ФОПів.
Цей законопроєкт схожий до попереднього альтернативного, проте він як перший також враховує і наявність ФОПів у контексті бронювання.
Аналогічне формулювання норми:
Проте також додається, що ФОПи або їх наймані працівники також матимуть право на бронювання, за умов:
Аналогічно до першого законопроєкту міститься вказівка на “збір за бронювання, який встановлюватиметься Податковим кодексом України”, а також, що особливості бронювання суб’єктів господарювання та/або їх найманих працівників, визначених цим пунктом, встановлюватиметься окремим порядком КМУ.
Промисловість та наповнення державного бюджету є безумовно важливими елементами функціонування держави. Проте “в умовах збройної агресії рф проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії” .
Зважаючи на це, при виборі критерії для бронювання має бути досягнутий баланс між економікою країни та захистом її суверенітету. Таким чином має бути проведений системний аналіз, а також взаємодія між сектором економіки та сектором оборони й безпеки.
Першочергово має бути врахована потреба в кількості осіб для наповнення Сил оборони. І вже з урахуванням цих потреб визначати критерії важливості підприємств / посад / спеціальностей, які можуть не підлягати мобілізації. Відповідно чим більше є потреба у комплектування Сил оборони, тим вищий критерій для бронювання має застосовуватись. Це означає, що вони мають бути затверджені на рівні підзаконних нормативно-правових актів, аби процес адаптування критерії під умови був оперативнішим.
Варто зауважити, що вищезгадані 2 з 3 законопроєкти містять відсильну норму до Податкового кодексу України, при цьому не пропонуючи зміни до цього кодексу в частині впровадження збору за бронювання. Відтак це робить законопроєкт розмитим та не окреслює його кінцеву мету. Оскільки при визначенні необхідності прийняття таких змін, чи не найважливішим є питання розмір цього збору.
Також авторами законопроєктів ніяким чином не обгрунтовується критерій відбору за рівнем заробітної плати, і чому саме такі працівники мають отримати бронювання.
З 18 травня 2024 року набули чинності зміни в частині підстав для відстрочки та звільнення з військової служби, що пов’язані з члена сім’ї цих осіб. Порівняння підстав для військовозобов’язаних та військовослужбовців показує, що останні значно обмежені у можливості звільнитись зі служби відносно можливості отримання відстрочки особами, які не проходять військову службу. За такої ситуації запровадження бронювання за кошти поставить військовослужбовців, для яких навіть не встановлені чіткі строки служби, у несправедливе становище. У той час, як діяльність держави має першочергово бути спрямована на захист прав військових, їх належне забезпечення, а також створювати й підтримувати інститут поваги до військових.
Позиція ЦОВВ: висловлюють зауваження, за змістом подібні до проаналізованих вище.
[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
29 грудня 2021
Презентуємо аналітичний звіт з підсумками роботи Верховної Ради ІХ скликання у сфері соціально-правового захисту ветеранів і військовослужбовців у 2021 році.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_VRU_shho-zrobila-2021.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Більшість законів для ветеранів та військових, які прийняла Верховна Рада України у 2021 році вирішують лише точкові питання. Законопроєкти, що мають на меті забезпечити ефективну систему державної соцпідтримки так і не були розглянуті.
У порівнянні з 2020 роком, коли у вказаній сфері було прийнято 10 законів, 2021 рік практично нічим не відрізняється, адже парламент підтримав у цілому 11 законопроєктів.
До позитивних змін відносимо прийняття Законів України, які урегулювали питання вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців та визначили процедури військового поховального ритуалу (№ 1622-IX), спростили набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України (№ 5630), а також запровадили Е-посвідчення ветерана (№ 5694).
Також позитивом є прийняття законопроєкту, який дозволяє притягнення до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів у рамках норм Кримінального кодексу України (№2689) та проєкт, щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства, який розширив перелік правопорушень за які військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних засадах, а не за дисциплінарними статутами (№ 3908-1).
На нашу думку, до актів, які не розв’язують поточні проблеми ветеранів належать:
– Закон про призов резервістів без оголошення мобілізації (за р. № 3553), який замість удосконалення умов проходження служби пропонує фактично створити новий вид служби, що перешкоджатиме повноцінній реінтеграції ветеранів.
– Проєкт про зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення теж є точковим та не реформує системи відповідальності та заохочень (за р. № 5121).
– Також в кінці цього року було прийнято проєкт, що регулює питання несення служби капеланами, яке, з одного боку, довгий час було поза правовим полем, проте з іншого боку, закон містить багато недоліків (№ 4626) про які йдеться у звіті.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
20 грудня 2021
Презентуємо наш новий аналітичний звіт “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”. Читайте аналітичний звіт.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/zvit-2021-rik.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
За період роботи ВРУ 9 скликання у 2019 році (починаючи з 2 вересня 2019 року) було зареєстровано 1021 законопроєкт, з них по військово-ветеранській темі – 64. За цей період було прийнято 137 Законів (43 з них було чекають на підпис Президента). З числа прийнятих законів лише 8 стосуються соціального захисту ветеранів та умов проходження військової служби.