Метою такого бронювання зазначається – “забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб’єктів господарювання протягом дії правового режиму воєнного стану”.
У зв’язку із цим законопроєкт також містить пропозицію розширити коло осіб, які підлягають бронюванню і відповідно отримують відстрочку від мобілізації.
А саме, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
Такий збір встановлюватиметься Податковим кодексом України.
Крім цього, скористатись таким бронюванням зможуть ФОПи та/або їх наймані працівники, але за умови обсяг доходу ФОП протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання, та ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду
Пропонується, щоб особливості бронювання за цим пунктом, встановлювалися окремим порядком КМУ.
Мінагрополітики не підтримує законопроєкт, оскільки “запропоновані проектом Закону цифрові параметри щодо обсягу доходу фізичної особи – підприємця протягом календарного місяця є зависокими для певних регіонів країни та галузі сільського господарства, оскільки середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві України є меншою за інші галузі економіки.”
Міноборони не підтримує законопроєкт (а також висловлює тотожні зауваження до альтернативних). “Бронювання військовозобов’язаних, за умови сплати до державного бюджету відповідного збору за бронювання військовозобов’язаних порушить один з принципів мобілізаційної підготовки – гарантованої достатності, який визначає необхідність дотримання балансу щодо забезпечення національної економіки робочою силою з одного боку, та, з іншого боку, можливість комплектування війська особовим складом.”
Мінекономіки висловлює зауваження. “така модель (бронювання) має забезпечити збалансований і справедливий підхід, соціальну рівність у бронюванні військовозобов’язаних, сприяти збереженню кадрового потенціалу національної економіки та врахувати при цьому потребу Збройних Сил в людському ресурсі. Слід зауважити, що рівень оплати праці працівників вже є одним з галузевих Критеріїв, якими насьогодні керується Мінекономіки під час визначення підприємств критично важливими для національної економіки.”
Відповідно до зауважень Державної податкової служби, проєкт, у випадку розгляду із системно пов’язаним законопроєктом 11332, який передбачає зміни до ПКУ щодо збору за бронювання, може нести ризики для вже заброньованих відповідно до чинного законодавства осіб, роботодавці яких можуть бути змушені сплатити цей збір або, у випадку несплати, таких дійсно критичних осіб можуть мобілізувати.
На відміну від попереднього законопроєкту, у цьому бронювання згадується лише у “Прикінцевих положення” у контексті внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
У цьому варіанті пропонується надавати бронювання військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата такого працівника становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та у яких відсутня заборгованість по заробітній платі, податках, зборах та/або інших обов’язкових платежах.
Довідково: ПМдПО на 01.01.2024 становить 3028 грн, відтак пропонована заробітна плата як критерій буде не менше 36 336 грн.
Варто зауважити, що цей законопроєкт вже не надає право на бронювання за цим пунктом для ФОПів.
Цей законопроєкт схожий до попереднього альтернативного, проте він як перший також враховує і наявність ФОПів у контексті бронювання.
Аналогічне формулювання норми:
Проте також додається, що ФОПи або їх наймані працівники також матимуть право на бронювання, за умов:
Аналогічно до першого законопроєкту міститься вказівка на “збір за бронювання, який встановлюватиметься Податковим кодексом України”, а також, що особливості бронювання суб’єктів господарювання та/або їх найманих працівників, визначених цим пунктом, встановлюватиметься окремим порядком КМУ.
Промисловість та наповнення державного бюджету є безумовно важливими елементами функціонування держави. Проте “в умовах збройної агресії рф проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії” .
Зважаючи на це, при виборі критерії для бронювання має бути досягнутий баланс між економікою країни та захистом її суверенітету. Таким чином має бути проведений системний аналіз, а також взаємодія між сектором економіки та сектором оборони й безпеки.
Першочергово має бути врахована потреба в кількості осіб для наповнення Сил оборони. І вже з урахуванням цих потреб визначати критерії важливості підприємств / посад / спеціальностей, які можуть не підлягати мобілізації. Відповідно чим більше є потреба у комплектування Сил оборони, тим вищий критерій для бронювання має застосовуватись. Це означає, що вони мають бути затверджені на рівні підзаконних нормативно-правових актів, аби процес адаптування критерії під умови був оперативнішим.
Варто зауважити, що вищезгадані 2 з 3 законопроєкти містять відсильну норму до Податкового кодексу України, при цьому не пропонуючи зміни до цього кодексу в частині впровадження збору за бронювання. Відтак це робить законопроєкт розмитим та не окреслює його кінцеву мету. Оскільки при визначенні необхідності прийняття таких змін, чи не найважливішим є питання розмір цього збору.
Також авторами законопроєктів ніяким чином не обгрунтовується критерій відбору за рівнем заробітної плати, і чому саме такі працівники мають отримати бронювання.
З 18 травня 2024 року набули чинності зміни в частині підстав для відстрочки та звільнення з військової служби, що пов’язані з члена сім’ї цих осіб. Порівняння підстав для військовозобов’язаних та військовослужбовців показує, що останні значно обмежені у можливості звільнитись зі служби відносно можливості отримання відстрочки особами, які не проходять військову службу. За такої ситуації запровадження бронювання за кошти поставить військовослужбовців, для яких навіть не встановлені чіткі строки служби, у несправедливе становище. У той час, як діяльність держави має першочергово бути спрямована на захист прав військових, їх належне забезпечення, а також створювати й підтримувати інститут поваги до військових.
Позиція ЦОВВ: висловлюють зауваження, за змістом подібні до проаналізованих вище.
Міністерство оборони України наказом від 18.08.2023 № 490 затвердило зміни до Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402.
Змінено склад та структуру ВЛК, місце створення комісій і вимоги до членів комісії та голови, порядок оскарження рішень та інші важливі зміни.
Зміни до наказу врегульовують порядок оскарження рішень ВЛК і встановлюють порядок подання та розгляду звернень.
Вимоги до звернення, права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов’язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюють Закон України «Про звернення громадян», Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України від 28 грудня 2016 року № 735.
Скарги до штатних ВЛК подаються протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця із часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Якщо скарга обґрунтована, приймається рішення про перегляд або направлення на повторний огляд.
Наказ встановлює обов’язковий медичний огляд для військовослужбовців, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України для визначення придатності.
Таких військових на ВЛК направляють за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров’я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець після звільнення з полону або за направленням прямих начальників від командира військової частини, йому рівних та вище.
Наказ доповнено порядком реалізації права на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні.
Відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов’язку, антропометричні дані, дані про групу крові та резус-фактор, вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Відстрочка за станом здоров’я раніше надавалася до 2 місяців і продовжувалася такий же строк, відтепер відстрочка одразу може встановлюватися від 2 до 6 місяців і відповідно продовжується за медичними показами на такий же строк.
Установлено обов’язковість медичного огляду ВЛК військовослужбовцям, які направляються для лікування за кордон.
Строк дії довідки ВЛК про придатність військовозобов’язаних продовжений із шести місяців до одного року.
Обмежена придатність повинна визначатися включно із зазначенням придатності або непридатності за конкретною військовою спеціальністю.
Удосконалена процедура направлення на ВЛК.
Зокрема, прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних і вище направляють на ВЛК для визначення придатності за рекомендацією лікаря, якщо під час обстеження або лікування у військовослужбовця виявлені захворювання, наслідки травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку ЗСУ, за потреби, направляють на ВЛК військових, які засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або арешту.
Також установлено, що окрім результатів безпосередньо проведеного медичного огляду, для встановлення придатності штатними ВЛК враховуються також результати проведеного медичного огляду в позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Зазначається, що при встановленні обмеженої придатності та непридатності до військової служби за військовою спеціальністю, командир перед переміщенням військовослужбовця на іншу посаду для визначення можливості виконувати обов’язки за станом здоров’я на посаді може направити його на ВЛК з обов’язковим зазначенням у направленні мети медичного огляду ВЛК — визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю (із зазначенням посади, на яку переміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил)).
Внесено зміни також і до встановлення придатності за статтями, що передбачають індивідуальну оцінку. Відтепер у воєнний час за статтями Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби, за графами П.Ш. ВЛК приймає постанову “придатний до військової служби” без винятків, які були передбачені раніше.
Статті, за якими військових будуть визнавати придатними:
Передбачено, що встановлення обмеженої придатності до військової служби в спецспорудах не включатиме службу в підрозділах забезпечення.
Також були внесені доповнення до формулювань причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Зокрема, конкретизовано, що постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо такі є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення; дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди здоров’ю або самогубства (крім доведення до самогубства, встановленого судом)».
Конкретизовано та збільшено перелік документів, на підставі яких приймають постанову про причинний зв’язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, які призвели до загибелі (смерті).
Також до переліку суб’єктів, які можуть звернутися за дублікатом свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) додано військовослужбовця, звільненого з військової служби.
9 серпня Кабмін прийняв постанову № 836, яка регулює питання виплати додаткової винагороди. Нагадуємо, постанова обов’язкова, щоб закон 9342 почав працювати. Про зміни ви можете прочитати тут .
Отже, тепер виплачується додаткова винагорода.
Довідково. Даний порядок виплат також потребуватиме наказів профільних міністерств та державних органів, які будуть визначати порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди.
Яка додаткова винагорода для військових?
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується КМУ за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Дана виплата здійснюється на підставі наказів командирів. Податки сплачуються як з грошового забезпечення.
Також у наказ на 100 000 гривень будуть включатися особи:
Очікуються накази від профільних міністерств та державних органів для виплати додаткової винагороди.
21 липня 2023 року набув чинності Закон України № 2995-IX (реєстраційний номер проєкту 8169).
Закон передбачає, що співвідношення чисельності офіцерського, сержантського та старшинського складу за військовими званнями та граничні строки перебування таких осіб на посадах у ЗСУ та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони чи іншими центральними органами влади. Раніше норма була актуальна лише для осіб офіцерського складу. Законом скасовано всі повноваження Товариства оборони України (воно відповідало, зокрема, за підготовку призовників у своїх закладах освіти).
Конкретизовано порядок зміни рішення призовної комісії щодо строкової військової служби (нагадаємо, що зараз на час воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться). У разі втрати (зміни) підстав щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу або призову на строкову військову службу, передбачених цим Законом, призовна комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте рішення на підставі листа начальника тимчасової адміністрації збірного пункту із зазначенням причин, з яких призовник підлягає поверненню. Усіх призовників, яких було повернуто із збірного пункту, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вдруге викликають на відповідну призовну комісію для вирішення питання про призов їх на строкову військову службу.
Відстрочка для призовників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування надаватиметься до 23 років (раніше вікового обмеження не було). Розширено підставу для відстрочки від строкової служби для медпрацівників: вона надаватиметься керівникам, медичним та фармацевтичним працівникам закладів охорони здоров’я, за умови повного навантаження на займаній посаді, на весь період роботи за фахом у закладах охорони здоров’я. Раніше така відстрочка не поширювалася на фармацевтів та діяла для медпрацівників лише в сільській місцевості.
При прийнятті на військову службу за контрактом обов`язково встановлюватиметься випробування строком від 1 до 6 місяців (не застосовуватиметься для курсантів, тих, хто раніше проходив кадрову службу або служив за контрактом не менше 6 місяців, військовослужбовців СБУ та СЗР). Якщо людина не пройшла випробування, вона звільняється з військової служби або направляється на строкову військову службу (якщо придатна за віком та з урахуванням інших обставин). Під час загальної мобілізації та дії воєнного стану така людина мобілізується. Для іноземців строк випробування складає два місяці.
Строк контракту для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу складатиме 5 років.
Підготовка у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах здійснюється не лише для осіб офіцерського складу, але й сержантського та старшинського. При відмові курсантів від подальшої служби відповідно до здобутого сержантського чи старшинського рівня, вони також відшкодовуватимуть кошти, витрачені державою на підготовку. Раніше це правило стосувалося здобувачів офіцерських посад. Курсанти, які через недисциплінованість чи небажання продовжувати навчання розривають контракт під час дії воєнного стану, в подальшому підлягають мобілізації, а в мирний час — призову на строкову військову службу.
Під час дії воєнного стану військовослужбовці, визнані ВЛК тимчасово непридатними з переоглядом через 6–12 місяців звільняються з військової служби в запас. Це стосується як мобілізованих військових, так і контрактників. Рапорт про таке звільнення додамо на сайт Юридичної сотні.
Під час дії особливого періоду (без оголошення воєнного стану) мобілізовані військові не матимуть можливості звільнитися через службову невідповідність. А військовослужбовці за контрактом у мирний час, а також під час дії особливого періоду (без воєнного стану) матимуть змогу звільнитися за угодою сторін, якщо військовослужбовець набуває права на пенсію за вислугу років.
Закон також скасовує шестимісячні контракти, замінюючи їх річними (для тих, хто мав право на укладення шестимісячних контрактів). Ті піврічні контракти, які були укладені до набрання чинності законом, тривають, але не можуть бути переукладені.
Ознайомитися із повним текстом Закону можна тут.
[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
29 грудня 2021
Презентуємо аналітичний звіт з підсумками роботи Верховної Ради ІХ скликання у сфері соціально-правового захисту ветеранів і військовослужбовців у 2021 році.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_VRU_shho-zrobila-2021.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Більшість законів для ветеранів та військових, які прийняла Верховна Рада України у 2021 році вирішують лише точкові питання. Законопроєкти, що мають на меті забезпечити ефективну систему державної соцпідтримки так і не були розглянуті.
У порівнянні з 2020 роком, коли у вказаній сфері було прийнято 10 законів, 2021 рік практично нічим не відрізняється, адже парламент підтримав у цілому 11 законопроєктів.
До позитивних змін відносимо прийняття Законів України, які урегулювали питання вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців та визначили процедури військового поховального ритуалу (№ 1622-IX), спростили набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України (№ 5630), а також запровадили Е-посвідчення ветерана (№ 5694).
Також позитивом є прийняття законопроєкту, який дозволяє притягнення до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів у рамках норм Кримінального кодексу України (№2689) та проєкт, щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства, який розширив перелік правопорушень за які військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних засадах, а не за дисциплінарними статутами (№ 3908-1).
На нашу думку, до актів, які не розв’язують поточні проблеми ветеранів належать:
– Закон про призов резервістів без оголошення мобілізації (за р. № 3553), який замість удосконалення умов проходження служби пропонує фактично створити новий вид служби, що перешкоджатиме повноцінній реінтеграції ветеранів.
– Проєкт про зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення теж є точковим та не реформує системи відповідальності та заохочень (за р. № 5121).
– Також в кінці цього року було прийнято проєкт, що регулює питання несення служби капеланами, яке, з одного боку, довгий час було поза правовим полем, проте з іншого боку, закон містить багато недоліків (№ 4626) про які йдеться у звіті.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
20 грудня 2021
Презентуємо наш новий аналітичний звіт “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”. Читайте аналітичний звіт.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/zvit-2021-rik.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Забезпечення житлом Медичне забезпечення Виплата до 5 травня Гарантії в трудовій сфері Освітні пільги Забезпечення земельними ділянками
ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інші нормативно-правові акти передбачають для ветеранів широкий спектр пільг у різних сферах суспільного життя, проте жодна з них не має належного механізму, що перешкоджає реалізації таких прав. Уся система соціального захисту ветеранів потребує комплексного реформування, особливо ті гарантії, які найповнішою мірою покликані забезпечувати їхню реінтеграцію в цивільне життя. Прикро, що самі ветерани не завжди розуміють важливість процесу реінтеграції та за допомогою яких механізмів вона може забезпечуватися. Більшість із них підтримують виплату до 5 травня та максимально проінформовані про неї, хоча така допомога не вирішує важливих проблем, з якими стикаються ветерани після повернення з війни, лише надає тимчасову фінансову вигоду. Розмір виплати до 5 травня, який ветерани хочуть отримувати (відштовхуючись від мінімальної пенсії), є вищим більш ніж удвічі за видатки, спрямовані на централізовану закупівлю ліків і медичних препаратів у 2021 році. Державі необхідно сконцентруватися на вдосконаленні дійсно важливих гарантій, наприклад, у медичній сфері, зокрема:
доповнити перелік хвороб, за якими ветерани можуть отримувати безплатно ліки, передбачені в постанові КМУ № 1303 від 17.08.1998 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”, хворобами, що покривають основні потреби ветеранів після війни, а саме посттравматичним стресовим розладом, постконтузійним синдромом та акубаротравмами внаслідок мінно-вибухової дії; збільшення фінансування медицини, зокрема військових та ветеранських госпіталів, для забезпечення належної матеріально-технічної бази, що сприятиме пришвидшенню укладання договорів з НСЗУ та повноцінному запуску медичної реформи, яка триває вже кілька років; розроблення єдиного пакету медичних послуг для ветеранів війни та недопущення закриття профільних закладів. У контексті житлового забезпечення варто звернути увагу на корупційні ризики, які постійно призупиняють процес надання квартир ветеранам. Одним із шляхів подолання кумівства та бюрократизації є запровадження електронної системи ведення справ та квартирного обліку. Також варто відходити від механізму безплатного отримання помешкання, адже це створює надзвичайно велике навантаження на Держбюджет. Рекомендовано вирішити це питання за рахунок пільгового іпотечного кредитування. На сьогодні в Україні такий порядок існує з 2019 року, проте кошти на нього або не виділяються, або виділяються в розмірах, що не в змозі покрити запит. Що стосується трудової реінтеграції ветеранів, то її варто розпочинати ще до звільнення з військової служби. Така допомога військовослужбовцям повинна включати комплекс освітніх, інформаційних, психологічних заходів, що підвищить їхні шанси відразу після звільнення знайти роботу та підтримувати належний фінансовий добробут. Для усунення перешкод у контексті реалізації гарантій, що передбачені ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, варто на законодавчому рівні відновити компенсацію роботодавцям за збережену заробітну плату працівників, які пішли на військову службу. Це підвищуватиме обороноздатність держави, адже збільшиться число охочих вступати в лави збройних сил, які будуть впевнені, що після повернення до цивільного життя вони будуть працевлаштовані. Відпустка для навчання під час дії особливого періоду для військовослужбовців, з одного боку, є дієвим механізмом у контексті швидкої реінтеграції після звільнення та, з іншого боку, гарантує військовослужбовцям реалізацію конституційного права на освіту. Також запропоновано замінити пільги в системі вступу до ЗВО на можливість отримати компенсацію вартості навчання — для учасників бойових дій та їхніх дітей — 75% компенсації вартості навчання за договором; для осіб з інвалідністю внаслідок війни — 100 %. Окрім системного інформування ветеранів про їхні пільги та механізми реалізації їх, а також надавачів цих послуг, сама система загалом потребує глобального реформування для забезпечення ефективності соціального захисту, основною метою якого є реінтеграція після повернення з війни. Зміни повинні вноситися з урахуванням думки самих ветеранів, які на власному досвіді знають, де існують проблемні моменти, та із залученням громадського сектору як посередника між ветеранами та державою. Належне соціальне забезпечення ветеранів демонструє подяку для них за внесок, який вони зробили в захист нашої держави, тому потрібно докласти максимум зусиль, аби після повернення з війни вони почували себе комфортно.[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
За період роботи ВРУ 9 скликання у 2019 році (починаючи з 2 вересня 2019 року) було зареєстровано 1021 законопроєкт, з них по військово-ветеранській темі – 64. За цей період було прийнято 137 Законів (43 з них було чекають на підпис Президента). З числа прийнятих законів лише 8 стосуються соціального захисту ветеранів та умов проходження військової служби.
Підтримати організацію можна за допомогою сервісу Patreon
Після переходу за посиланням ви можете обрати будь-яку комфортну суму підтримки та натиснути кнопку Приєднатися/Join.
Далі необхідно створити аккаунт на сервісі Patreon.
Зверніть увагу, що підтримка має формат підписки. Це означає, що гроші будуть списуватись із зазначеного вами рахунка щомісяця. Але ви можете скасувати підписку в будь-який момент (у тому числі після першого списання) у налаштуваннях сервісу.
Дякуємо за підтримку! 💙💛
2018-2023 Юридична сотня
Сайт створено за підтримки koreshkovpa.space
