110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Аналіз нових законопроєктів, які зареєстрували народні депутати цього тижня.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/zareyestrovani-zakonoproyekti-22-zhovtnya.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text”]

Створення Національного військового меморіального кладовища (№4225 від 16.10.2020)

Проєкт передбачає створення Національного військового меморіального кладовища – архітектурно-художнього комплексу, розміщеного на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначеного для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є Мінветеранів. Витрати на поховання передбачено за рахунок коштів Державного бюджету. Зразок намогильних споруд та меморіальних табличок затверджується КМУ.
Проєкт установлює заборону на поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, осіб, що займали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР). Виключенням є особи, які брали участь в АТО/ООС або є борцями за незалежність у ХХ столітті.
У пояснювальній записці зазначено, що орієнтовна вартість робіт з виконання благоустрою ділянки 30 га становить 2,1 млн. грн.

Позиція Юридичної сотні: підтримати в цілому.

Посилання на розширений висновок

Переформатування визначень в оборонній сфері (№4210 від 12.10.2020)

Проєкт вносить зміни до Закону України “Про національну безпеку України” та Закону України “Про оборону України”. Зміни коригують визначення понять стратегічний оборонний бюлетень, Стратегія воєнної безпеки, оборонне планування та оборонний огляд.
Норми проєкту є технічного характеру та не матимуть суттєвого впливу на реформу в оборонному секторі, хоча в пояснювальній записці зазначено, що проєкт закону розроблено на виконання абзацу другого підпункту “ґ” пункту 11 статті 1 Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави”.
Рекомендація Юридичної сотні: відправити на доопрацювання.

Розширений висновок

Зміни до переліку дозвільних документів (№4209 від 12.10.2020)

Законопроєкт пропонує виключити свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей із Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19 травня 2011 року № 3392-VІ, з огляду на те, що зазначене Свідоцтво не є дозвільним документом у сфері господарської діяльності. Такі зміни покликані спростити порядок здійснення господарських операцій та загалом покращують якість чинного нормативно-правового регулювання.
Водночас заборона вивезення культурних цінностей без свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України встановлена статтею 6 Конвенції ЮНЕСКО 1970 року та статтею 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». У випадку виключення вказаного документа з Переліку, переміщення культурних цінностей через кордон без такого свідоцтва залишатиметься неможливим з огляду на вимоги спеціального законодавства.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Посилання на розширений висновок

Окремі питання процедури банкрутства на час карантину (№4220 від 15.10.2020)

Законопроєкт пропонує низку змін до Кодексу України з процедур банкрутства у зв’язку з протиепідемічними заходами для запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Зокрема, уточнено порядок проведення дистанційних зборів кредиторів, деталізовано порядок проведення таких зборів у формі опитування. Проєкт пропонує відновити можливість відкриття провадження в справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів із вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року (зараз така можливість відсутня на період дії карантину та впродовж 90 днів після його відміни). Проте проєкт №4220 містить багато технічних уточнень, які в цілому нічого не змінюють (наприклад, обов’язкова наявність носія запису відеоконференції, яка пропонується проєктом, у чинній нормі вже зафіксована. Також пропонується відсутність дисциплінарної відповідальності для арбітражного керуючого за невчинення дій, передбачених Кодексом, у разі якщо це неможливо через карантин. Чинна редакція Кодексу передбачає звільнення від відповідальності (не лише дисциплінарної) за невчинення дій у разі, якщо це неможливо через карантинні обмеження.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Посилання на розширений висновок

Обмеження права взяття на поруки топ-чиновників, які вчинили корупційне кримінальне правопорушення (№ 4222 від 15.10.2020)

Законопроєктом пропонується позбавити права виступати поручителями в корупційних кримінальних правопорушеннях для топ-посадовців наступних осіб: Президент України, Голова ВРУ, його Перший заступник і заступник, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники ЦОВВ, які не входять до складу КМУ, та їхні заступники, Голова СБУ, Генеральний прокурор, Голова НБУ, його перший заступник і заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений ВРУ з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Посилання на розширений висновок 

Визначення функцій конвоювання для НГУ та поліції (№ 4214 від 13.10.2020)

Законопроєкт № 4214 пропонує визначити на рівні Законів України “Про Національну гвардію України” та “Про Національну поліцію України” функцій нацгвардійців та поліцейських щодо:
конвоювання осіб, які взяті під варту, засуджені до арешту, позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, до судів, ізоляторів тимчасового тримання, відповідних установ виконання покарань, установ попереднього ув’язнення;
конвоювання зазначених осіб під час їхньої екстрадиції;
охорони цих осіб у залі суду;
участі в розшуку, переслідуванні й затриманні осіб, які втекли з-під варти.
Розподіл установ, до яких військовослужбовці НГУ та поліцейські здійснюватимуть конвоювання зазначених вище осіб, установлюється МВС України.
Згідно із законопроєктом, нацгвардійцям, які здійснюють конвоювання, дозволено проводити обшук, огляд речей і вилучати заборонені речі, предмети й документи та передавати їх в установленому порядку, що може істотно порушувати положення кримінального процесу.
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

Посилання на розширений висновок

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]