Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Законопроєкт про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів №4335

15 лютого 2021

У порядку денному Верховної Ради України на четвер, 18 лютого, є законопроєкт №4335 про обіг зброї та боєприпасів. Юристи ГО “Юридична сотня” підготували розширений аналіз цього законопроєкту.

Ви дізнаєтеся:

  • аналіз змісту законопроєкту;
  • який висновок комітету та позиції окремих міністерств;
  • 4 основні загрози законопроєкту про обіг зброї та боєприпасів. Аргументи “за” та “проти”

ГО “Юридична сотня” вважає, що законопроєкт потрібно доопрацювати.

Повна назва проєкту: Проект Закону про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

Номер і дата реєстрації: 4335 від 06.11.2020
Ініціатори: Фріс Ігор Павлович, Бакумов Олександр Сергійович, Федієнко Олександр Павлович, Дануца Олександр Анатолійович, Павлюк Максим Васильович та ін.

Фракції: Слуга народу, ВО “Батьківщина”, За майбутнє, Довіра.

Мета проєкту: законодавчо врегулювати відносини, що виникають у сфері обігу в Україні цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

Основний зміст

1) Законопроєктом встановлюються категорії цивільної вогнепальної зброї:

А – автоматична вогнепальна зброя;
В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);
С – короткоствольна вогнепальна зброя;
D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;
Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Зазначається, що повний перелік конструктивно схожих зі зброєю виробів затверджується Кабінетом Міністрів України, що не відповідає принципу правової визначеності законодавчого акту та може негативно вплинути на правовий захист осіб, які володіють виробами, конструктивно схожими на зброю, до моменту затвердження такого переліку. Обмеження щодо місткості від’ємних та невід’ємних магазинів цивільної зброї встановлюється на рівні КМУ, що може потенційно звузити положення Закону (особливо у випадку, якщо власник цивільної зброї набуде відповідне посвідчення для підтвердження власності на зброю із невід’ємним магазином).

2) Законопроєкт запроваджує Посвідчення власника зброї у якому зазначаються категорії зброї, яку може набути власник Посвідчення.

Крім цього, на кожну одиницю зброї впроваджується технічний паспорт у якому зазначаються відомості про власника та серійний номер зброї. Також визначаються вимоги для осіб, які можуть отримати таке Посвідчення.
Позитивним боком є те, що нормативно обмежується право на отримання такого Посвідчення, наприклад, недієздатних осіб; осіб, які мають медичні протипоказання; осіб, які мають судимість за кримінальні правопорушення, вичерпний перелік яких встановлено законопроєктом; а також осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за визначеними статтями. При цьому не уточнюється, які саме медичні протипоказання можуть завадити отримати Посвідчення.

Не є зрозумілими міркування, якими обумовлений віковий ценз громадян, яким надається право на набуття у власність цивільної зброї. Так, право на отримання гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (травматичної) (категорії В) мають громадяни України, які досягли 21-річного віку; довгоствольної вогнепальної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї (категорії Е) – громадяни України, які досягли 25-річного віку, а короткоствольної вогнепальної зброї (категорія С) – лише громадяни України, які досягли 28-річного віку. Указаний віковий ценз вбачається нелогічним з огляду на те, що вже з 18-річного віку громадянам дозволяється проходити військову службу за призовом або за контрактом, де вони зазвичай користуються і застосовують навіть автоматичну вогнепальну зброю. У свою чергу, альтернативний законопроєкт № 4335-1 пропонує знизити віковий ценз: наприклад, для нарізної короткоствольної зброї він знижений з 28 до 25 років. На думку експертів, цей підхід є більш виправданим, тому що важливішим є попередній досвід володіння зброєю інших категорій.

Однією з підстав призупинення дії Посвідчення є ненадання зброї, яка перебуває у власності, з метою огляду її технічного стану та контрольного відстрілу для формування кулегільзотеки. Однак, при цьому частина законопроєкт не передбачає умов, за яких дія Посвідчення, призупинена з цих підстав, підлягає відновленню.
Також не враховується надана суду можливість позбавляти осіб права на володіння цивільною вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї під час притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачено проєктом № 4336.

Законопроєкт пропонує вилучити зі ст. 33 Дисциплінарного Статуту ЗСУ приписи щодо кола осіб і підстав для нагородження відомчими заохочувальними відзнаками «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». У випадку виключення цих положень створюється ситуація, коли нагороджувати можна буде будь-яких осіб, за будь-якими підставами і навіть за відсутності таких підстав, що, по-перше, нівелює цінність таких відомчих відзнак, а по-друге, створює корупціогенні фактори.

Натомість альтернативний законопроєкт 4335-1 визначає, що відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа що проходить службу в відповідному відомстві за видатні заслуги.

3) Запроваджується обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

Законопроєкт покладає на особу-власника вогнепальної зброї обов’язок надавати поліс цивільно-правової відповідальності із зазначенням у ньому всієї належної цій особі зброї, у тому числі й тієї, що вже була у власності та придбана. Таким чином, існує ризик неодноразового перестрахування раніше придбаних одиниць зброї в разі придбання особою, яка вже володіє цивільною вогнепальною зброєю, нових одиниць зброї.

4) Запроваджується Єдиний державний реєстр цивільної зброї, встановлюються засади його ведення.

Створення єдиного реєстру цивільної зброї однозначно є позитивним кроком та сприятиме контролю за обігом цивільної зброї, а також допоможе у відслідковуванні осіб, які застосували таку зброю для вчинення злочинів.
Включення зброї, що перебуває у спеціальному обігу, у відповідний розділ Реєстру, є недоцільним, оскільки це може негативно позначитись на стані національної безпеки. Адже за таких умов у разі несанкціонованого доступу до такого Реєстру сторонні особи матимуть змогу отримати інформацію про кожну одиницю відповідної зброї, яка знаходиться на озброєнні.

Законопроєкт визначає держателем реєстру МВС, проте, за задумом Української асоціації власників зброї, реєстри зброї мали б передати до Міністерства юстиції, оскільки в МВС доволі багато повноважень та інструментів впливу, через що виникає монополія одного органу, а тому необхідна система противаг і конкуренція між державними органами. Також розширений перелік суб’єктів, які взаємодіють з Реєстром – окрім Мін’юсту такими суб’єктами зокрема є нотаріуси та уповноважені підрозділи Національної поліції.

Альтернативний законопроєкт № 4335-1 пропонує передати Реєстр зброї в управління Мін’юсту.
Законопроєкт встановлює відповідальність Держателя та технічних адміністраторів Реєстру за порушення, що були вчинені під час неналежного виконання своїх повноважень, а також визначає функції, які здійснюються технічним адміністратором для забезпечення захисту Реєстру. При цьому не визначається, на кого саме покладатимуться функції технічного адміністратора Реєстру, що ускладнить застосування вказаних норм законопроєкту на практиці.

5) Запроваджуються курси з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування.

6) Визначаються заборонені до цивільного обігу вогнепальна зброя, бойові припаси до неї, частини зброї та додаткове обладнання до зброї.

Не зовсім зрозумілою є заборона револьверів. Будь-яка зброя з приєднаним уловлювачем для гільз не залишатиме відповідного елементу боєприпасу після здійснення пострілу. Тому заборона револьверів з причин незалишення гільз є не обґрунтованою. Крім того, гільза є непрямим доказом і її легко підкинути на місце вчинення кримінального правопорушення, на відміну від кулі.

Серед заборонених для набуття об’єктів є також пристрої для зменшення гучності пострілу, які призначені або можуть бути використані для короткоствольної вогнепальної зброї. Проте у ч. 1 ст. 15 проєкту вказано, що «право власності на цивільну вогнепальну зброю, … засоби зменшення гучності пострілу … набувається виключно за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї». А тому положення цих двох норм щодо володіння засобами зменшення гучності пострілу потребують приведення у відповідність між собою.

7) Регулюються питання набуття у власність юридичними особами цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, спадкування цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів, зберігання цивільної зброї та бойових припасів, застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту тощо.

Законопроєкт не встановлює обмежень кількості цивільної вогнепальної зброї, якою можуть володіти приватні юридичні особи, які мають ліцензію на діяльність тирів та стрільбищ, виробництво цивільної зброї і бойових припасів до неї.

На органи МВС покладаються повноваження щодо погодження укладення трудового (цивільно-правового) договору юридичної особи з фізичною особою на право користуватися зброєю та бойовими припасами до неї, які належать такій юридичній особі, що створює корупційні ризики і посилює вплив державних структур на суб’єктів господарювання.
Проєкт передбачає можливість спадкування цивільної вогнепальної зброї, проте не вирішує питання переходу такої зброї у випадку припинення юридичної особи, яка мала відповідне Посвідчення. Право на колекціонування чи експонування зброї надано лише громадянам (що обмежує права юридичних осіб, зареєстрованих в Україні на здійснення такої діяльності).

8) Встановлюються загальні засади ведення спеціального обігу вогнепальної зброї та бойових припасів і діяльності стрілецьких тирів і стрільбищ.

9) Встановлюються правила носіння та транспортування цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів.

Зберігається положення про “окремі категорії громадян”, яким дозволяється носіння травматичної зброї, а також встановлюється обмежена кількість випадків (зокрема, під час здійснення полювання в мисливських угіддях; заняття стрільбою чи на спортивних заходах у межах стрілецьких тирів та стрільбищ; у межах місця постійного зберігання зброї власником цієї зброї), коли носіння цивільної вогнепальної зброї дозволяється. Порушення правил носіння може призвести до позбавленням волі на строк до десяти років.

Що стосується цивільної вогнепальної зброї категорії С (короткоствольної вогнепальної зброї), то законопроєкт передбачає лише право набути її у власність. Носіння та самозахист не передбачено.
Обмеження щодо носіння цивільної вогнепальної зброї може негативно вплинути на забезпечення права на самозахист особи у випадку здійснення необхідної оборони. Проте варто звернути увагу, що цей недолік можна виправити окремим законодавчим актом щодо носіння зброї категорії С, розроблення якого передбачено проєктом.
Також важливо зауважити, що припис ч. 4 ст. 31 проекту про те, що порядок носіння цивільної вогнепальної зброї категорії С визначається окремим законом, не узгоджується із ч. 10 цієї ж статті, де вказується, що співробітники суб’єктів охоронної діяльності мають право носити зброю, що належить таким суб’єктам охоронної діяльності, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На відміну від законопроєкту 4335, у проєкті 4335-1 подібні дискримінаційні норми відсутні. Так, “травматична” зброя прирівнюється до вогнепальної за вимогами до навчання володіння нею та віковим обмеженням для її отримання. Також він надає громадянам дієвий інструмент самозахисту, за умови дотримання жорстких вимог.

У випадку носіння зброї громадянами під час воєнного стану передбачено право військовослужбовців чи поліцейських вилучити таку зброю, проте не визначено обов’язкових документів, що складаються внаслідок такого вилучення, порядок внесення відомостей до Реєстру у випадку вилучення тощо. Це створює додаткові можливості для зловживань службовим становищем під час воєнного стану.

10) Встановлюються загальні засади застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту.

Однозначно позитивним моментом є встановлені обмеження щодо застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту, зокрема: застосуванню передує попередження про це особі; заборона застосовувати вогнепальну зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, за винятком випадків здійснення останніми збройного або групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків, окрім випадків вчинення ними неправомірних дій, які загрожують життю чи здоров’ю людей. При цьому у цьому переліку осіб відсутні малолітні діти.

При цьому цей законопроєкт не встановлює зони вільних від зброї, на відміну від проєкту закону № 4335-1, який вводить зони вільні від зброї у законодавче поле та визначає критерії та вимоги до їх облаштування.
Законопроєкт пропонує вилучити з чинного Закону України “Про охоронну діяльність” обов’язок персоналу охорони викликати швидку медичну допомогу та надати першу долікарську допомогу потерпілим у разі заподіяння шкоди здоров’ю негайно викликати швидку медичну допомогу та надати першу долікарську допомогу потерпілим. Такі зміни є необґрунтованими та негативними.

11) Встановлюються загальні засади господарської діяльності у сфері обігу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів.

12) Реалізація положень законопроєкту також потребує внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачено законопроєктом № 4336.

Проєктом № 4336 пропонуються такі новації законодавства:

  • як адміністративне стягнення визнається позбавлення спеціального права на володіння зброєю;
  • дозволяється конфіскація зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів для осіб, для яких полювання є основним джерелом існування;
  • позбавлення права на володіння зброєю та боєприпасами пропонується встановити на строк від трьох до п’яти років (за порушення порядку користування таким правом), або на строк від 10 років у випадку системних порушень користування цим правом.
  • збільшити штрафи за порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу цивільної вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї до розміру від 70 до 100 НМДГ (тобто від 1190 грн до 1700 грн). Наразі такі штрафи застосовуються у розмірі від 7 до 10 НМДГ (тобто від 119 грн до 170 грн).
  • посилення адміністративної відповідальності за порушення правил транспортування зброї, її втрату, порушення строків повідомлення про зміну місця зберігання зброї, порушення правил продажу зброї чи боєприпасів тощо.
  • передбачає можливість проведення огляду осіб, які здійснюють носіння чи транспортування цивільної зброї на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння, у випадку, якщо є підстави вважати, що вони можуть перебувати під дією речовин, які знижують увагу.
  • порушення встановленого законодавством порядку носіння вогнепальної зброї – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (проєкт передбачає кримінальну відповідальність).
  • уточнюються визначення необхідної оборони та перевищення її меж.

Варто зауважити, що, у разі прийняття ВРУ проєкту закону № 4336, штрафи можуть збільшитися у 10-15 разів, а покарання за незаконне носіння власної офіційно зареєстрованої зброї відповідатиме покаранню за розбій чи зґвалтування.

У свою чергу проєкт № 4336-1 у порівнянні з основним законопроєктом 4336 зменшує штрафи та розширює межі та перелік випадків допустимого застосування зброї в межах необхідної оборони (наприклад, дозволений збройний захист від посягань на статеву свободу та статеву недоторканість).

Висновок комітету

20.01.2021 року Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України проект закону № 4335 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. При цьому пропонується:

  • назву категорії «С – короткоствольна вогнепальна зброя» слід доповнити словом «нарізна»;
  • конкретизувати та надати чіткий перелік «медичних протипоказань» (наприклад, психічні захворювання, фізичні вади, патології органів зору, рухомого апарату тощо), відсутність яких є умовами отримання фізичними особами «Посвідчення власника зброї та категорії зброї»;
  • автоматизувати процес отримання документів та інформації (довідки про відсутність судимості, медичні довідки, поліси страхування тощо);
  • продовжити строк набрання чинності цього Закону до одного року.

Позиція КМУ та ЦОВВ

 

Позиція Міністерства фінансів України

Законопроєкт потребує доопрацювання, оскільки у матеріалах до законопроекту відсутня інформація щодо кількості суб’єктів господарювання, які проводять діяльність з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, організовують роботу тирів та стрільбищ, яким необхідно буде отримати ліцензію на проведення своєї діяльності; а також до законопроекту не додано детальних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

Позиція Державної прикордонної служби України

Повністю підтримує законопроєкт.

Міністерство молоді та спорту України

Підтримує проєкт з зауваженнями, оскільки окремі положення проєкту Закону не узгоджуються з Законом України “Про фізичну культуру і спорт”.

Міністерство внутрішніх справ України

Проєкт підтримується з певними зауваженнями, серед яких:

  • внести певні зміни у визначення термінів;
  • виключити друге речення частини п’ятої статті 7 проєкту Закону;
  • виключити зі списку забороненої для цивільного обігу та набуття зброї «револьвер», «приціл нічного бачення» та «тепловізійний приціл»;
  • додати до переліку суб’єктів спеціального обігу вогнепальної зброї та бойових припасів Міністерство внутрішніх справ;
  • визначити, на кого покладатимуться функції технічного адміністратора Реєстру;
  • привести у відповідність між собою підстави для призупинення дії Посвідчення власника зброї та відновлення його дії, оскільки вони не повністю співвідносяться між собою;
  • зобов’язати фізичних осіб, які є власниками цивільної вогнепальної зброї категорії С, передати таку зброю на зберігання в стрілецький тир або стрільбище;
  • стягувати з власників вогнепальної зброї плату за огляд технічного стану зброї та її контрольний відстріл для кулегільзотеки;
  • збільшити строк набрання чинності Закону до одного року тощо.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Надано зауваження та пропозиції.

Міністерство юстиції України

Надано зауваження та пропозиції, серед яких зокрема:

  • оскільки проєктом Закону не передбачено під час продажу або безоплатного відчуження цивільної вогнепальної зброї
  • здійснення перевірки щодо наявності або відсутності відомостей про власника (продавця) у Єдиному реєстрі боржників, пропонується доопрацювати відповідні положення проєкту Закону.
  • визначити порядок реалізації вогнепальної зброї та бойових припасів, на які звернуто стягнення у виконавчому провадженні.
  • доопрацювання положення проєкту Закону в частині страхування з метою їх взаємоузгодження та уточнення кола суб’єктів, які повинні укласти Договір страхування.
  • виключити положення проєкту Закону, якими передбачається необхідність реєстрації інформації про зброю, що перебуває у спеціальному обігу, яка вноситиметься до окремого обліку (розділу) Єдиного державного реєстру цивільної зброї.
  • виключити функцію погодження укладення трудового (цивільно-правового) договору юридичної особи з фізичною особою на право користуватися зброєю та бойовими припасами до неї, які належать такій юридичній особі з повноважень МВС.
  • до кола осіб, щодо яких існують обмеження в застосуванні зброї, додати, окрім неповнолітніх, також малолітніх дітей тощо.

Громадська думка

На думку Української Асоціації власників зброї, проєкт закону №4335 є неприйнятним. Він не тільки не вирішує питання власної безпеки громадян Україні, а призначений лише для узаконення існуючої корупції у сфері обігу цивільної зброї. Від його ухвалення громадянське суспільство не отримає нічого позитивного.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.