[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
15 лютого 2021
Аналізуємо головні новини тижня у Мінветеранів та Мінсоцполітики.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/novini-15lyut-fb.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
На своєму сайті Мінветеранів розмістило для громадських консультацій проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”. Ідеться про постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470.
Проєкт пропонує врегулювати питання першочергового забезпечення жилою площею осіб, які до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” брали участь в АТО в складі добровольчих формувань. Статус учасника бойових дій такі особи наразі отримують відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Проєкт акта, зокрема, доповнює добровольцями підпункт 8 пункту 13 вказаної постанови, що визначає перелік категорій громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Також проєкт установлює додаткову підставу для зняття з квартирного обліку. Ідеться про забезпечення житлом шляхом виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719, від 28 березня 2018 р. № 214, від 18 квітня 2018 р. № 280, від 20 лютого 2019 р. № 206.
Зауваження та пропозиції можна надсилати до 25.02.2021 на електронні адреси: zhytlo@mva.gov.ua, control@mva.gov.ua з подальшим направленням паперового варіанту на поштову адресу: провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001.
Проєкт постанови, пояснювальна записка, порівняльна таблиця за посиланнями.
Мінсоц розробило та пропонує до обговорення проєкт постанови КМУ “Деякі питання надання пільг з оплати проїзду окремим категоріям громадян у готівковій формі”.
Проєкт пропонує визнати такими, що втратили чинність:
Проєкт передбачає, що пільги з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування на міських та приміських маршрутах надаються в готівковій формі в разі прийняття такого рішення сільськими, селищними, міськими радами територіальних громад або їхніми виконавчими органами. Відповідні органи також повинні затверджувати розмір грошової виплати та компенсації, періодичність і строки здійснення їх.
Проєкт усуває положення, яке міститься в постанові КМУ від 14.03.2018 № 197 і передбачає, що розмір щомісячної готівкової виплати визначається шляхом множення середньої вартості проїзду в міському комунальному транспорті в області на 30 поїздок.
Докладніше з текстом проєкту можна ознайомитися за посиланням.
Подання пропозицій здійснюється до 18.02.2021. Поштова адреса міністерства: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601. Тел.: (044) 289-86-22, (044) 289-70-60. Електронна адреса для звернень громадян: zvernennya@mlsp.gov.ua.
Міністерство соцполітики розмістило на сайті проєкт акта щодо внесення змін до постанови КМУ від 5.05.2012 № 321 ”Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів”.
Проєкт пропонує:
Докладніше зі всіма змінами заЗабезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю
Пропозиції та зауваження можна подати до 08.03.2021. Подання пропозицій здійснюється до 18.02.2021. Поштова адреса міністерства: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601. Тел.: (044) 289-86-22, (044) 289-70-60. Електронна адреса для звернень громадян: zvernennya@mlsp.gov.ua.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
15 лютого 2021
У порядку денному Верховної Ради України на четвер, 18 лютого, є законопроєкт №4335 про обіг зброї та боєприпасів. Юристи ГО “Юридична сотня” підготували розширений аналіз цього законопроєкту.
Ви дізнаєтеся:
ГО “Юридична сотня” вважає, що законопроєкт потрібно доопрацювати.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/YS100_zbroya_4335-1.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Повна назва проєкту: Проект Закону про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.
Номер і дата реєстрації: 4335 від 06.11.2020
Ініціатори: Фріс Ігор Павлович, Бакумов Олександр Сергійович, Федієнко Олександр Павлович, Дануца Олександр Анатолійович, Павлюк Максим Васильович та ін.
Фракції: Слуга народу, ВО “Батьківщина”, За майбутнє, Довіра.
Мета проєкту: законодавчо врегулювати відносини, що виникають у сфері обігу в Україні цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.
А – автоматична вогнепальна зброя;
В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);
С – короткоствольна вогнепальна зброя;
D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;
Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.
Зазначається, що повний перелік конструктивно схожих зі зброєю виробів затверджується Кабінетом Міністрів України, що не відповідає принципу правової визначеності законодавчого акту та може негативно вплинути на правовий захист осіб, які володіють виробами, конструктивно схожими на зброю, до моменту затвердження такого переліку. Обмеження щодо місткості від’ємних та невід’ємних магазинів цивільної зброї встановлюється на рівні КМУ, що може потенційно звузити положення Закону (особливо у випадку, якщо власник цивільної зброї набуде відповідне посвідчення для підтвердження власності на зброю із невід’ємним магазином).
Крім цього, на кожну одиницю зброї впроваджується технічний паспорт у якому зазначаються відомості про власника та серійний номер зброї. Також визначаються вимоги для осіб, які можуть отримати таке Посвідчення.
Позитивним боком є те, що нормативно обмежується право на отримання такого Посвідчення, наприклад, недієздатних осіб; осіб, які мають медичні протипоказання; осіб, які мають судимість за кримінальні правопорушення, вичерпний перелік яких встановлено законопроєктом; а також осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за визначеними статтями. При цьому не уточнюється, які саме медичні протипоказання можуть завадити отримати Посвідчення.
Не є зрозумілими міркування, якими обумовлений віковий ценз громадян, яким надається право на набуття у власність цивільної зброї. Так, право на отримання гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (травматичної) (категорії В) мають громадяни України, які досягли 21-річного віку; довгоствольної вогнепальної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї (категорії Е) – громадяни України, які досягли 25-річного віку, а короткоствольної вогнепальної зброї (категорія С) – лише громадяни України, які досягли 28-річного віку. Указаний віковий ценз вбачається нелогічним з огляду на те, що вже з 18-річного віку громадянам дозволяється проходити військову службу за призовом або за контрактом, де вони зазвичай користуються і застосовують навіть автоматичну вогнепальну зброю. У свою чергу, альтернативний законопроєкт № 4335-1 пропонує знизити віковий ценз: наприклад, для нарізної короткоствольної зброї він знижений з 28 до 25 років. На думку експертів, цей підхід є більш виправданим, тому що важливішим є попередній досвід володіння зброєю інших категорій.
Однією з підстав призупинення дії Посвідчення є ненадання зброї, яка перебуває у власності, з метою огляду її технічного стану та контрольного відстрілу для формування кулегільзотеки. Однак, при цьому частина законопроєкт не передбачає умов, за яких дія Посвідчення, призупинена з цих підстав, підлягає відновленню.
Також не враховується надана суду можливість позбавляти осіб права на володіння цивільною вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї під час притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачено проєктом № 4336.
Законопроєкт пропонує вилучити зі ст. 33 Дисциплінарного Статуту ЗСУ приписи щодо кола осіб і підстав для нагородження відомчими заохочувальними відзнаками «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». У випадку виключення цих положень створюється ситуація, коли нагороджувати можна буде будь-яких осіб, за будь-якими підставами і навіть за відсутності таких підстав, що, по-перше, нівелює цінність таких відомчих відзнак, а по-друге, створює корупціогенні фактори.
Натомість альтернативний законопроєкт 4335-1 визначає, що відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа що проходить службу в відповідному відомстві за видатні заслуги.
Законопроєкт покладає на особу-власника вогнепальної зброї обов’язок надавати поліс цивільно-правової відповідальності із зазначенням у ньому всієї належної цій особі зброї, у тому числі й тієї, що вже була у власності та придбана. Таким чином, існує ризик неодноразового перестрахування раніше придбаних одиниць зброї в разі придбання особою, яка вже володіє цивільною вогнепальною зброєю, нових одиниць зброї.
Створення єдиного реєстру цивільної зброї однозначно є позитивним кроком та сприятиме контролю за обігом цивільної зброї, а також допоможе у відслідковуванні осіб, які застосували таку зброю для вчинення злочинів.
Включення зброї, що перебуває у спеціальному обігу, у відповідний розділ Реєстру, є недоцільним, оскільки це може негативно позначитись на стані національної безпеки. Адже за таких умов у разі несанкціонованого доступу до такого Реєстру сторонні особи матимуть змогу отримати інформацію про кожну одиницю відповідної зброї, яка знаходиться на озброєнні.
Законопроєкт визначає держателем реєстру МВС, проте, за задумом Української асоціації власників зброї, реєстри зброї мали б передати до Міністерства юстиції, оскільки в МВС доволі багато повноважень та інструментів впливу, через що виникає монополія одного органу, а тому необхідна система противаг і конкуренція між державними органами. Також розширений перелік суб’єктів, які взаємодіють з Реєстром – окрім Мін’юсту такими суб’єктами зокрема є нотаріуси та уповноважені підрозділи Національної поліції.
Альтернативний законопроєкт № 4335-1 пропонує передати Реєстр зброї в управління Мін’юсту.
Законопроєкт встановлює відповідальність Держателя та технічних адміністраторів Реєстру за порушення, що були вчинені під час неналежного виконання своїх повноважень, а також визначає функції, які здійснюються технічним адміністратором для забезпечення захисту Реєстру. При цьому не визначається, на кого саме покладатимуться функції технічного адміністратора Реєстру, що ускладнить застосування вказаних норм законопроєкту на практиці.
Не зовсім зрозумілою є заборона револьверів. Будь-яка зброя з приєднаним уловлювачем для гільз не залишатиме відповідного елементу боєприпасу після здійснення пострілу. Тому заборона револьверів з причин незалишення гільз є не обґрунтованою. Крім того, гільза є непрямим доказом і її легко підкинути на місце вчинення кримінального правопорушення, на відміну від кулі.
Серед заборонених для набуття об’єктів є також пристрої для зменшення гучності пострілу, які призначені або можуть бути використані для короткоствольної вогнепальної зброї. Проте у ч. 1 ст. 15 проєкту вказано, що «право власності на цивільну вогнепальну зброю, … засоби зменшення гучності пострілу … набувається виключно за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї». А тому положення цих двох норм щодо володіння засобами зменшення гучності пострілу потребують приведення у відповідність між собою.
Законопроєкт не встановлює обмежень кількості цивільної вогнепальної зброї, якою можуть володіти приватні юридичні особи, які мають ліцензію на діяльність тирів та стрільбищ, виробництво цивільної зброї і бойових припасів до неї.
На органи МВС покладаються повноваження щодо погодження укладення трудового (цивільно-правового) договору юридичної особи з фізичною особою на право користуватися зброєю та бойовими припасами до неї, які належать такій юридичній особі, що створює корупційні ризики і посилює вплив державних структур на суб’єктів господарювання.
Проєкт передбачає можливість спадкування цивільної вогнепальної зброї, проте не вирішує питання переходу такої зброї у випадку припинення юридичної особи, яка мала відповідне Посвідчення. Право на колекціонування чи експонування зброї надано лише громадянам (що обмежує права юридичних осіб, зареєстрованих в Україні на здійснення такої діяльності).
Зберігається положення про “окремі категорії громадян”, яким дозволяється носіння травматичної зброї, а також встановлюється обмежена кількість випадків (зокрема, під час здійснення полювання в мисливських угіддях; заняття стрільбою чи на спортивних заходах у межах стрілецьких тирів та стрільбищ; у межах місця постійного зберігання зброї власником цієї зброї), коли носіння цивільної вогнепальної зброї дозволяється. Порушення правил носіння може призвести до позбавленням волі на строк до десяти років.
Що стосується цивільної вогнепальної зброї категорії С (короткоствольної вогнепальної зброї), то законопроєкт передбачає лише право набути її у власність. Носіння та самозахист не передбачено.
Обмеження щодо носіння цивільної вогнепальної зброї може негативно вплинути на забезпечення права на самозахист особи у випадку здійснення необхідної оборони. Проте варто звернути увагу, що цей недолік можна виправити окремим законодавчим актом щодо носіння зброї категорії С, розроблення якого передбачено проєктом.
Також важливо зауважити, що припис ч. 4 ст. 31 проекту про те, що порядок носіння цивільної вогнепальної зброї категорії С визначається окремим законом, не узгоджується із ч. 10 цієї ж статті, де вказується, що співробітники суб’єктів охоронної діяльності мають право носити зброю, що належить таким суб’єктам охоронної діяльності, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На відміну від законопроєкту 4335, у проєкті 4335-1 подібні дискримінаційні норми відсутні. Так, “травматична” зброя прирівнюється до вогнепальної за вимогами до навчання володіння нею та віковим обмеженням для її отримання. Також він надає громадянам дієвий інструмент самозахисту, за умови дотримання жорстких вимог.
У випадку носіння зброї громадянами під час воєнного стану передбачено право військовослужбовців чи поліцейських вилучити таку зброю, проте не визначено обов’язкових документів, що складаються внаслідок такого вилучення, порядок внесення відомостей до Реєстру у випадку вилучення тощо. Це створює додаткові можливості для зловживань службовим становищем під час воєнного стану.
Однозначно позитивним моментом є встановлені обмеження щодо застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту, зокрема: застосуванню передує попередження про це особі; заборона застосовувати вогнепальну зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, за винятком випадків здійснення останніми збройного або групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків, окрім випадків вчинення ними неправомірних дій, які загрожують життю чи здоров’ю людей. При цьому у цьому переліку осіб відсутні малолітні діти.
При цьому цей законопроєкт не встановлює зони вільних від зброї, на відміну від проєкту закону № 4335-1, який вводить зони вільні від зброї у законодавче поле та визначає критерії та вимоги до їх облаштування.
Законопроєкт пропонує вилучити з чинного Закону України “Про охоронну діяльність” обов’язок персоналу охорони викликати швидку медичну допомогу та надати першу долікарську допомогу потерпілим у разі заподіяння шкоди здоров’ю негайно викликати швидку медичну допомогу та надати першу долікарську допомогу потерпілим. Такі зміни є необґрунтованими та негативними.
Проєктом № 4336 пропонуються такі новації законодавства:
Варто зауважити, що, у разі прийняття ВРУ проєкту закону № 4336, штрафи можуть збільшитися у 10-15 разів, а покарання за незаконне носіння власної офіційно зареєстрованої зброї відповідатиме покаранню за розбій чи зґвалтування.
У свою чергу проєкт № 4336-1 у порівнянні з основним законопроєктом 4336 зменшує штрафи та розширює межі та перелік випадків допустимого застосування зброї в межах необхідної оборони (наприклад, дозволений збройний захист від посягань на статеву свободу та статеву недоторканість).
20.01.2021 року Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України проект закону № 4335 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. При цьому пропонується:
Законопроєкт потребує доопрацювання, оскільки у матеріалах до законопроекту відсутня інформація щодо кількості суб’єктів господарювання, які проводять діяльність з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, організовують роботу тирів та стрільбищ, яким необхідно буде отримати ліцензію на проведення своєї діяльності; а також до законопроекту не додано детальних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.
Повністю підтримує законопроєкт.
Підтримує проєкт з зауваженнями, оскільки окремі положення проєкту Закону не узгоджуються з Законом України “Про фізичну культуру і спорт”.
Проєкт підтримується з певними зауваженнями, серед яких:
Надано зауваження та пропозиції.
Надано зауваження та пропозиції, серед яких зокрема:
На думку Української Асоціації власників зброї, проєкт закону №4335 є неприйнятним. Він не тільки не вирішує питання власної безпеки громадян Україні, а призначений лише для узаконення існуючої корупції у сфері обігу цивільної зброї. Від його ухвалення громадянське суспільство не отримає нічого позитивного.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]