Владислав Шинкаренко
Для України концепція судів у справах ветеранів є новою, та її можна реалізувати, спираючись на успішний досвід США. Головна мета таких програм у США – не покарати захисника вітчизни, що вчинив правопорушення через вплив на ветерана травматичного досвіду війни, а підтримати його й запобігти вчиненню нових злочинів надалі.
З початком повномасштабної війни суспільство постає перед проблемою адаптації ветеранів до звичного життя. Як свідчить американський досвід, після повернення військових додому в країні може загострюватися криміногенна ситуація, у тому числі внаслідок несвоєчасного виявлення психологічних травм. Зрештою нещодавні захисники й герої стають суб’єктами вчинення кримінальних злочинів і проступків.
У відповідь на такі виклики у США були розроблені й реалізовані спеціальні програми – суди у справах ветеранів (ССВ). Ці судові програми спрямовані на вирішення проблем ветеранів (як правових, так і соціальних), що постали перед системою кримінального правосуддя. І ССВ через розгляд справ відіграють ключову роль у вирішенні вказаних проблем та реабілітації ветерана. Система таких судових програм є доповненням до традиційних кримінальних судів: вона зосереджена на наданні лікування, реабілітації та підтримки ветеранів, які мають проблеми із психічним здоров’ям, зловживанням психоактивними речовинами чи інші проблеми зі здоров’ям.
ССВ – це узагальнений, заснований на судовій практиці, міжвідомчий підхід для надання допомоги колишнім військовослужбовцям, які скоїли злочин та зазнали психосоціальних проблем, пов’язаних із військовою службою або внаслідок неї. Основними проблемами є психологічні захворювання (ПТСР, наслідки черепно-мозкових травм тощо) і як результат – алко-/наркозалежність.
Наразі це питання досліджує громадська організація «Юридична Сотня» в межах проєкту «Аналіз можливості впровадження судів у справах ветеранів в Україні», що впроваджується за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх».
Для впровадження в Україні концепції ССВ, слід звернути увагу на низку важливих аспектів американських програм.
1. ПОТРЕБА РАННЬОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВЕТЕРАНА ТА ЙОГО ПРОБЛЕМ І ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ
Згідно з американським досвідом, вчасна ідентифікація й надання необхідної допомоги значно покращують результати судових програм для ветеранів. Так, при розгляді справи з’являється можливість врахувати статус ветерана, його проблеми зі здоров’ям та скрутні обставини, щоб спрямувати його на реабілітацію і запобігти таким чином скоєнню повторного злочину. Якщо діагноз щодо психологічних проблем чи алкозалежності зафіксований до вчинення правопорушення, ветеран, на підставі аналізу цих даних, може розглядатися на участь у програмі.
У США такі програми спрямовані на раннє виявлення ветеранів, що мають психологічні проблеми через виконання військового обов’язку та/або залежність від психоактивних речовин і потребують особливої уваги з боку ветеранських служб, служб зайнятості, психологів. Зазвичай ці служби тісно співпрацюють зі структурою ССВ безпосередньо або через представників Міністерства у справах ветеранів США. Таку практику доречно запровадити і в нашій країні.
У нас існують ініціативи надання послуг ветеранам через “єдине вікно” на базі Міністерства ветеранів України. Використовуючи цю систему та інтегруючи її, наприклад, у Реєстр ветеранів, можна створити досьє по кожному ветерану з інформацією про проходження лікування, звернення за психологічною підтримкою, працевлаштуванням тощо. Звісно, розголошення та доступ до такої інформації мають бути обмежені. Зазначений підхід допоможе швидко ідентифікувати ветерана та врахувати його ситуацію, якщо той потрапляє до системи правосуддя.
2. ПИТАННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ – МЕНТОРІВ (НАСТАВНИКІВ)
У системі ССВ США діють спеціальні категорії учасників, що працюють із кожним ветераном та його життєвою ситуацією. Одним зі значущих компонентів програми є наставництво (менторство), воно стало складовою ССВ з моменту їх створення.
Переважно наставниками стають ветерани, які мали подібний досвід проходження програми або ж аналогічні психологічні проблеми, спричинені участю у війні. Учасники програми комфортніше почуваються й відвертіше розмовляють з ветеранами, ніж зі сторонніми людьми.
Наставник спілкується з ветераном, підтримує його, допомагає комунікувати із соціальними службами та іншими членами команди суду. А також допомагає зрозуміти вимоги програми й виконувати їх, наприклад лікування, забезпечує своєчасну явку на консультацію та правильне заповнення документів.
Створення та впровадження спеціальних категорій учасників процесу, зокрема менторів, вимагає комплексного підходу. Необхідно адаптувати американський досвід до українських реалій, визначити оптимальні ролі та функції всіх учасників процесу.
Другий аспект – наявність необхідного фінансування та ресурсів. Деякі з програм ССВ у США працюють завдяки волонтерам-менторам. Наприклад, ветерани, які вже успішно завершили програму або мали аналогічні проблеми, за власним бажанням, після проходження перевірки можуть стати менторами для нових учасників. Такий підхід дає змогу подолати фінансові обмеження й застосовувати власний досвід ветеранів для підтримки інших.
3. ВИЗНАННЯ ВЕТЕРАНОМ ПРОВИНИ ДЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ ССВ
З огляду на американську практику визнання вини впливає на мотивацію та участь ветеранів у спеціалізованих програмах. Так система бачить ступінь їхньої відповідальності й готовності до змін. Обов’язкове визнання вини в деяких програмах США визначається як крок до відновлення й реабілітації, а не як спосіб покарання.
Це питання є комплексним і потребує особливого підходу під час реалізації програми в Україні. До суспільства треба донести необхідність обов’язкового визнання вини ветераном в разі залучення до програми та пояснити причини й цілі такої необхідності. Але є й інший бік медалі: ветеран може не визнавати вини, та й взагалі наявності проблем саме через ПТСР. Тож цей аспект є дискусійним і вимагає додаткового аналізу.
4. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АБО ПОМ’ЯКШЕННЯ ПОКАРАННЯ ПІСЛЯ УСПІШНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ПРОГРАМИ
Концепція ССВ базується на розумінні, що ветеран, який виконує вимоги програми й успішно її завершує шляхом реабілітації, отримує другий шанс і звільняється від відповідальності або отримує значне пом’якшення покарання.
Такий підхід потребує ретельного вивчення, які категорії злочинів підпадають під дію програми. У програмах ССВ різних штатів щодо цього є відмінності. Учасниками програми можуть стати ветерани, що скоїли різні за категоріями злочини – за ступенем тяжкості та наявністю насилля. Необхідно визначитись, який підхід можна застосувати в Україні, знайти рішення саме для наших умов.
Важливим є уникнення сакралізації статусу ветерана – суспільство повинно розуміти обмежену категорію можливих учасників програми. Статус ветерана не дає права на автоматичну участь у програмі, адже вона не має на меті реабілітувати всіх ветеранів.
Таку можливість отримують лише ветерани з доведеними психічними захворюваннями та/або залежностями, спричиненими участю у війні. Крім того, умови проходження програми досить суворі й регламентовані, всі порушення враховуються, тому ветерана можуть виключити з програми.
5. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ Й ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ОКРЕМИХ ІНСТИТУЦІЙ
Питання фінансування програм ССВ є вирішальним щодо їхньої ефективності. Американська система вказує на необхідність чіткої регуляторної політики та стабільного грошового забезпечення для сталої роботи таких судових програм.
Фінансування програм ССВ у США здійснюється з різних джерел, зокрема й федеральними грантами. Проте більшість фінансуються на рівні штатів – як з їхнього бюджету, так і за допомогою приватних донорів або, наприклад, ветеранських організацій.
Звичайно, це актуально для України. Окрім централізованого фінансування з бюджету, у нас можливе забезпечення програми з грантових або інших джерел.
Дискусійним для нашої країни є питання створення окремого суду. Проблема фінансування додаткових інституцій очевидна. Як варіант розв’язку проблеми – законодавче закріплення окремої процедури розгляду справ стосовно ветеранів без створення окремої інституції. Наприклад, вже наявні судді після проходження додаткового навчання та консультацій можуть за графіком розглядати справи ветеранів на базі судів, що вже існують.
Звісно, наведені не всі аспекти й питання, що постануть в разі впровадження концепції ССВ в Україні. Та головне, що ми повинні донести громадськості: вже зараз надважливо розробити стратегії підтримки й реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Тож аналіз успішного досвіду, інформаційна підтримка та активна співпраця з усіма органами та інституціями, які можуть бути залучені в майбутній програмі ССВ в Україні, є ключем до успіху.
Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.
Джерело: https://www.pravda.com.ua/
Немає додаткових матеріалів за цією темою