Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Верховна Рада планує реформувати Укроборонпром. Аналізуємо законопроєкт 3822, який прийнято у першому читанні.

5 лютого 2021

Верховна Рада планує реформувати Укроборонпром. Аналізуємо законопроєкт 3822, який прийнято у першому читанні. Юридична сотня вважає, що у ньому є значна кількість недоліків та його потрібно доопрацювати.

Повна назва проєкту: “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” № 3822 від 09.07.2020

Ініціатори: Копитін Ігор Володимирович, Безугла Мар’яна Володимирівна, Здебський Юрій Вікторович, Верещук Ірина Андріївна, Касай Геннадій Олександрович, Завітневич Олександр Михайлович, Арахамія Давид Георгійович.

Фракції: ПП “Слуга народу”.

Мета проєкту

Метою проєкту № 3822 є регулювання процедурних питань, зокрема правових, економічних, організаційних, реформування Державного концерну «Укроборонпром» (далі — Концерн) в акціонерне товариство (далі — АТ), а також перетворення державних унітарних, казенних підприємств, які входять до складу Концерну, в господарські товариства, управління. Проєкт пропонує корпоративну модель управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі (далі — ОПК), зокрема зі створенням Наглядової ради.

Основний зміст

Процедура реформування повинна здійснюватися в три етапи (до 2023 року).

Перший етап реформування передбачає підготовку учасників Концерну до реорганізації та перетворення Концерну на акціонерне товариство. На цьому етапі передбачається:

  • передача майна;
  • вивільнення обтяженого майна учасників Концерну та господарських товариств, зокрема процедура заміни обтяженого майна іншим рівноцінним майном;
  • передача єдиних майнових комплексів учасників Концерну та пакетів акцій господарських товариств Фонду держмайна.
  •  

Другий етап реформування передбачає створення галузевих бізнес-об’єднань в організаційно-правовій формі акціонерних товариств та господарських товариств двома альтернативними шляхами: 

  • перетворення учасника Концерну на господарське товариство в організаційно-правовій формі АТ або товариства з обмеженою відповідальністю; 
  • приєднання учасників Концерну до іншого учасника.

Третій етап реформування передбачає перетворення Концерну в акціонерне товариство. Засновником та єдиним акціонером акціонерного товариства є держава в особі КМУ. Органами управління АТ будуть загальні збори, виконавчий орган та наглядова рада, яка складатиметься з 7 членів, 4 з яких є представниками держави, а 3 незалежними. АТ спрямовує 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів до Державного бюджету України, за винятком перших трьох років.

Законопроєкт також визначає, як формуватиметься статутний капітал, особливості обігу мана, правовий статус органів управління, функції АТ та господарських товариств в ОПК тощо.

Переваги

Створення умов для залучення інвестицій та початку роботи з іноземними компаніями, зокрема з країн НАТО, відповідно до вимог Організації економічного співробітництва та розвитку.

Недоліки

  • Відсутність фінансово-економічних розрахунків, хоча проєкт передбачає, що строком на 3 роки Концерн звільняється від сплати частини дивідендів до Державного бюджету України, що однозначно матиме негативний вплив на дохідну частину держави. До того ж, відповідно до ст. 27 БК України, якщо проєкт акта передбачає зміни показників бюджету, які можуть зменшити надходження та/або збільшити його витрати, до законопроєкту подаються пропозиції змін щодо скорочення витрат та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.
  • У прикінцевих положеннях проєкту ініціатори вказують, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Проте відповідно до ст. 27 БК України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету, і приймаються:
    – не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
    – після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
  • Отже, з огляду на інформацію викладену в першому пункті, у разі підтримки цього законопроєкту Закон не мав би набирати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  • Статтею 4 проєкту визначено, що статутний капітал акціонерного товариства може формуватися за рахунок коштів державного бюджету, проте це прямо суперечить ст. 86 ГК України, де встановлена заборона на використання бюджетних коштів для формування статутного капіталу товариства.
  • Проєкт пропонує внести зміни до низки кодексів, законів, доповнивши деякі положення словосполученнями, як-от: “якщо інше не встановлено законом”, “крім випадків, передбачених законом”. У такий спосіб створюються особливі умови функціонування ОПК, шляхом незастосування до них положень загального цивільного та господарського законодавства. Такі зміни суперечать положенням ГК України, зокрема ст. 6, 25, де вказано, що держава не вправі приймати акти, що визначають привілейоване становище певних суб’єктів господарювання або ставлять їх у нерівне становище, адже це порушує правила конкуренції. Навпаки, одним із загальних принципів господарювання є забезпечення рівного захисту державою усіх суб’єктів господарювання.
  • Передача та відчуження майна Концерну може здійснюватися без погодження з Фондом державного майна, що може призвести до безконтрольного руху об’єктів державної власності та їх втрати.
    Проєкт пропонує затвердити норми, які передбачають, що під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації згода кредиторів щодо заміни боржника у зобов’язанні є необов’язковою, що має ризик втрати державного майна.
  • Відсутність обов’язку проведення незалежної оцінки майна відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» під час перетворення Концерну та його учасників у відповідні товариства. Це може призвести до того, що нові товариства формуватимуться зі статутним капіталом, який не відповідатиме ринковій вартості.
  • Як вже було вказано вище, Концерн, акціонерні товариства строком на 3 роки звільняються від сплати частини дивідендів до Державного бюджету України. Законопроєкт вказує, що така процедура може застосовуватися лише у разі, якщо ці кошти будуть використані для поповнення статутних капіталів господарських товариств в ОПК, забезпечення їх фінансового оздоровлення, погашення їхніх заборгованостей, розвитку і модернізації виробництва, фінансування науково-технічних розробок, забезпечення їхньої інноваційної діяльності тощо. Проте у проєкті відсутні положення, які б забезпечували контроль за цільовим використанням таких коштів.
  • Є певні недоліки щодо визначення правового статусу Наглядової ради:
    – широке коло повноважень, яке належить до компетенції Наглядової ради, зокрема затвердження фінансового плану. Відповідно до ст. 75 ГКУ наразі такий обов’язок покладається на Уряд. Це може призвести до послаблення ефективного управління державними фінансовими ресурсами та контролю за витрачанням коштів найбільших суб’єктів державного сектору економіки;
    – двоє із семи членів Наглядової ради призначаються Президентом України, що є перевищенням повноважень Президента, оскільки це не встановлено статтею 106 Конституції України;
    не визначено максимально допустимий розмір базової місячної винагороди оплати послуг члена наглядової ради. Це потрібно узгодити з Постановою КМУ від 04.07.2017 № 668 тощо.

Висновок комітету

Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки 20.01.2021 надав свій висновок, у якому підтримав зауваження, висловлені ГНЕУ та зауважив, що було б доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду. Комітет рекомендував включити законопроєкт до порядку денного четвертої сесії та в першому читанні прийняти його за основу.

Позиція КМУ та ЦОВВ

Міністерство фінансів України вказало, що проєкт закону спричинить зменшення надходжень до держбюджету, проте оцінити їх наразі важко, адже до законопроєкту не надано фінансово-економічних розрахунків. Мінфін рекомендує законопроєкт не підтримувати, зокрема з огляду на норми, що передбачають відсутність необхідності згоди кредиторів щодо заміни боржника у зобов’язанні під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації тощо.
Фонд державного майна України висловлює позицію, що проєкт потребує доопрацювання, оскільки він не встановлює обов’язок проведення незалежної оцінки майна відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» під час перетворення, а також погодження з Фондом передачу та відчуження майна Концерну тощо.

Громадська думка

Здебільшого громадськість висловлюється проти законопроєкту, звертаючи увагу на норми, зокрема які висвітлені вище, адже вони можуть нести корупційні ризики та робити систему не прозорою.

Довідкова інформація

29.01.2021 ВРУ прийняла доопрацьований законопроєкт № 3822 у першому читанні, тому наразі він очікує на внесення поправок до другого читання.

В контексті норми, яка передбачена проєктом, щодо можливості відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації без згоди кредитора щодо заміни боржника у зобов’язанні, варто вказати на такі дані, висвітлені Мінфіном у своєму висновку, станом на 01.08.2020:
залишок заборгованості ДП «Антонов» перед державою за виконання нею гарантійних зобов’язань становить 458 919,5 тис. грн.;
заборгованість (з урахуванням пені) Харківського державного авіаційного виробничого підприємства перед державою становить 2 138 689,3 тис. грн.
Отже, це свідчить про прямі ризики для держави щодо втрати майна.

29.01.2021 у парламенті було зареєстровано ще один законопроєкт, який має на меті врегулювати це питання, а саме проєкт Закону “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України” № 4674. Цей законопроєкт є менш комплексним та не передбачає особливостей процедури фактичного перетворення державних підприємств ОПК України в акціонерні товариства. Відповідно до проєкту акта корпоративізація відбуватиметься згідно з порядком, який буде визначений Урядом. Проєкт визначає повноваження Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України у сфері управління об’єктами державної власності в ОПК України.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.