110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Судова система для людей: як допомогти ветеранам повернутися до соціального життя

Дуже багато країн світу прагнуть покращити власну судову систему та зробити її більш людиноцентричною. Моделі терапевтичного правосуддя спрямовані саме на користь для людини, на усунення першопричин вчинення протиправного діяння. Розуміючи, що саме штовхнуло людину на вчинення злочину, в деяких випадках може дозволити усунути цей чинник та забезпечити законність поведінки такої людини в майбутньому. Найчастіше першопричинами протиправної поведінки є психологічні розлади, алкогольні або наркотичні залежності. У цьому випадку пріоритетом судової системи має бути саме лікування для забезпечення найоптимальнішого результату — зниження рецидиву, реабілітація особи, покращення стану громад та створення людиноцентричного правосуддя, яке б задовольняло потреби суспільства.

У зв’язку з соціальними та психологічними наслідками війни, Україна стикається з нагальними викликами щодо реінтеграції своїх ветеранів у цивільне життя. Враховуючи умови та затяжний характер/тривалість війни, а відповідно й військової служби, існують великі ризики психологічних розладів (як, наприклад, ПТСР чи інші) у ветеранів, які дуже часто супроводжуються алкогольними та наркотичними залежностями. У цьому випадку ймовірність потрапляння ветеранів у систему правосуддя суттєво зростає, а відповідні судові процедури повинні бути спрямовані на реабілітацію та лікування. Саме такий підхід забезпечив би виконання двох необхідних елементів: визнання внеску ветеранів у захист Батьківщини, а також належна реінтеграція та реабілітація ветеранів, які внаслідок досвіду військової служби зіштовхнулись з психологічними розладами та вчинили злочин. Вивчаючи та шукаючи можливу модель вирішення даного питання у межах проєкту «Аналіз можливості впровадження в Україні судів у справах ветеранів», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх», ми вивчали міжнародний досвід для напрацювання оптимальної терапевтичної процедури для ветеранів в межах нашої судової системи.

Американський суддя Роберт Локері, який створив суд у справах ветеранів в Колорадо, розповідає: «Ми усвідомлювали, що зростаюча кількість ветеранів, які з’являлися в нашому суді, становила не тільки виклик, але й можливість. Виклик полягав у врегулюванні та пошуку правильної відповіді на кримінальну поведінку, яка часто була результатом зловживання психоактивними речовинами та психічних розладів, пов’язаних зі службою в конфліктах в Іраку та Афганістані. Водночас виникала і можливість, яка полягала в тому, що у нас був суддя, який служив в одному з конфліктів, часто в тому ж місці та в один і той же час з нашими обвинуваченими ветеранами. Також у нас був пробаційний інспектор, який був ветераном армії США. Таким чином, ми могли зрозуміти цих ветеранів краще, ніж більшість інших суддів та учасників процесу. Інша можливість полягала в тому, що для обвинувачених ветеранів було доступно більше ресурсів, ніж для цивільних. Ці ресурси надходили у вигляді освітніх та житлових послуг, послуг з лікування зловживання психоактивними речовинами та допомоги з відновлення психічного здоров’я, транспортних та інших послуг, доступних через громадські організації, університети та некомерційні організації, а також через Міністерство у справах ветеранів США. Ми усвідомили, що створення суду для ветеранів дозволить нам зосередитися на використанні доступних ресурсів для ветеранів, які могли б відволікти їх від більш каральних санкцій у кримінальному правосудді. Таким чином, ми б визнали внесок цих ветеранів та їхніх родин заради країни, а також визнали часто прямий зв’язок між кримінальною поведінкою та їхньою службою в війнах». Такий підхід уже застосовувався в США і до цього та показав дуже позитивні результати в плані реінтеграції ветеранів та зменшення рецидиву. Зловживання психоактивними речовинами є складовою життя майже кожного ветерана, який вчинив протиправне діяння, і часто пов’язане з прийняттям невірних рішень, відчуттям безнадійності та імпульсивністю, які спричиняли таку кримінальну поведінку. Психоактивні речовини тимчасово приглушують спогади, тривогу та депресію, які виникають після травми. Багато ветеранів кажуть, що вони почуваються добре лише коли п’ють або вживають наркотики. Тому перший крок — визнати зв’язок між зловживанням психоактивними речовинами та травмою. Критично важливими є те, щоб учасники судового процесу покладалися на доказовий досвід фахівців у сфері боротьби з залежностями і на програми, в межах яких чітко врахована роль зловживання психоактивними речовинами для жертв травми.

Суддя Локері звертає увагу, що така процедура пропонує не лише реабілітацію, але й можливість реінтегрувати ветеранів у громади. Багато з ветеранів після завершення служби не знають як повернутись до цивільного життя. Більшість з них були дуже молодими, коли вступили до армії, тому не мають основи для повернення до цивільного життя вдома. Суд у справах ветеранів дає їм шанс виправити завдану шкоду, покращити психологічний стан, знайти роботу. Також такі суди пропонують іншу додаткову можливість — підтримку наставника (ментора), які допомагають їм знайти опору в громаді та відбудувати соціальні зв’язки.

Крім того, завдяки цій процедурі, стає можливим запобігти притягненню ветеранів до відповідальності, тим самим зберігаючи їхню кримінальну історію чистою. Це призводить до менших проблем з отриманням роботи. У більш серйозних випадках ветеран, який вчинив кримінальний проступок, має визнати свою вину, але отримує шанс на умовне засудження або звільнення від відповідальності замість відправлення до в’язниці.

Часто завдяки такій програмі ветеранам вдається подолати алкогольну та наркотичну= залежність і досягти достатньої психоемоційної стабільності для відновлення зв’язку зі своїми сім’ями та соціумом. Це надалі може забезпечити підтримку ветерана у громаді. Звичайно, існує і критика судів у справах ветеранів. Іронічно, але серед критиків таких судів у США чимало якраз саме ветеранів. Найчастіша критика полягає в тому, що суди занадто м’яко ставляться до ветеранів. Частково таке ставлення пов’язане зі скепсисом щодо того, що ПТСР може бути ідентифікованим і є об’єктивним проявом травми. Це, зі свого боку, можна пов’язати з суб’єктивністю характеру психологічного розладу: ампутовану ногу видно всім, тоді як психологічні рани часто непомітні. Можливо, існує небажання визнати наслідки того, що ми вимагали від ветеранів, оскільки, у певному сенсі ми таким чином визнаємо свою частку співучасті в їхніх злочинах.

Людський мозок функціонує приблизно однаково в усіх культурах. У всіх нас є реакції «бий або біжи», які є адаптивними під час загрози. Але вони можуть стати неадаптивними, якщо загрози є серйозними та/або безперервними. Ми знаємо, що ветерани війн, які зазнали серйозної або безперервної травми, більш схильні до розвитку психологічних розладів, пов’язані з цією травмою, ніж інші люди. Таким чином, американські ветерани, які служили в Іраку та Афганістані, так само схильні до розвитку психологічних розладів, як і українські ветерани. Однак існує суттєва різниця між американськими та українськими ветеранами в плані кількості та якості наявних травм. Менше ніж 1% американців служили у війнах, що розпочалися після атак 11 вересня, тоді як відсоток населення України є вищим і він невпинно росте. Таким чином, Україні доведеться вирішувати набагато складніші завдання щодо задоволення потреб своїх ветеранів з огляду на величезну кількість ветеранів, які зазнали насильства та травм.

Додатковою проблемою для України, ймовірно, буде те, що велика частина населення також травмована війною. Таким чином, цивільні особи, які зазнали травм, також потребуватимуть спеціальних реабілітаційних процедур, або хоча б урахуванням наявної травми при розгляду справ у судах.

Суддя Локері додає: «Україна бореться за цінності, які поділяє більшість міжнародної спільноти. Таким чином, громадяни України, які несуть тягар цієї боротьби, заслуговують на нашу матеріальну підтримку та технічну допомогу. Ми можемо це зробити, допомагаючи Україні визначити успіхи та невдачі наших зусиль та допомагаючи їм адаптувати ці знання до контексту України».

Користь судово-реабілітаційної процедури для суспільства полягає в допомозі особам, які служили для її захисту. Ветерани, справи яких розглядались би судами у справах ветеранів, це молоді люди, які є частиною майбутнього нації. Допомога у подоланні їх недуги, пов’язаної з їхньою службою та підтримка у поверненні до цивільного життя продуктивними громадянами та турботливими членами сім’ї забезпечить здоров’я громади в майбутньому.

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.

Джерело: 24tv.ua

You may also like