Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Новий порядок надання статусу УБД для добровольців, новий вид відповідальності за ненадання інформації на запит СБУ та інші законопроєкти тижня

27 листопада 2020

Цього тижня нардепи зареєстрували законопроєкт, яким хочуть змінити порядок надання статусу учасника бойових дій добровольцям та внести зміни до переліку осіб, які мають право на ветеранський статус. Крім того, ми проаналізували новий проєкт яким пропонують змінити ветеранські статуси та пояснили, що з ним не так. До ініціатив, які варто доопрацювати ми відносимо законопроєкт про новий вид відповідальності за ненадання інформації на запит СБУ. Серед позитивних ідей є ініціатива гармонізувати законодавства України із законодавством ЄС у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Зміни щодо ветеранських статусів (№ 4388 від 16.11.2020)

Проєкт пропонує змінити порядок надання статусу УБД добровольцям, а також вносить зміни до визначеного переліку осіб, які мають право на ветеранський статус. Передбачається для надання статусу добровольцям ураховувати період не менше 30 календарних днів протягом 180 днів (станом на сьогодні для отримання статусу УБД враховується період 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в АТО без додаткових обмежень). За відсутності належних документів підставою для надання статусу пропонується визнати клопотання керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, та свідчення трьох свідків (одним з них повинен бути командир підрозділу, у зоні діяльності якого перебувало добровольче формування). Наразі вимога про свідчення командира в законодавстві відсутня, проте свідки повинні мати статус УБД на дату надання свідчень. Висувається пропозиція виключити із числа осіб з інвалідністю внаслідок війни громадян, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю через захворювання, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
До осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належатимуть Герої України, яким вручено орден “Золота Зірка” за здійснення визначного геройського вчинку під час захисту Батьківщини та повні кавалери ордена Богдана Хмельницького.
Проєкт не бере до уваги правила щодо зворотної дії нормативно-правових актів у часі, ускладнюючи порядок отримання статусу УБД добровольцями, які брали участь в АТО, та не враховує роль командира добровольчого підрозділу, яка вже закріплена в Постанові КМУ № 413.
Окрім того, виключення осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю через захворювання, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (без вирішення питання щодо пільг та ветеранського статусу осіб, які вже його набули) суперечить статті 58 Конституції України.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт.

Посилання на розширений висновок

Ветеранські статуси для учасників АТО/ООС (№ 4389 від 17.11.2020)

Проєкт передбачає перелік осіб, які мають право на встановлення статусу Захисника та Захисника з інвалідністю, Захисника з особливими бойовими заслугами, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника, а також перелік пільг для кожної з визначених категорій. Проєкт передбачає програму переходу від військової до цивільної кар’єри (передбачено дистанційну професійну перепідготовку тривалістю не менше 200 годин до завершення контракту за рахунок службового часу, інформування з юридичних питань, фінансової грамотності, консультування щодо працевлаштування або підприємницької діяльності, проте така програма затверджується на рівні КМУ).
Проєкт поділяє ветеранів на категорії, залежно від бойових дій, в яких такі особи брали участь, передбачає різну державну підтримку для осіб, залежно від підстави набуття ветеранського статусу, що суперечить конституційному принципу рівності.
До проєкту не надано фінансово-економічне обґрунтування.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт з урахуванням законопроєкту №3407 (який профільний комітет ВРУ рекомендує прийняти за основу), а також у частині фінансово-економічного обґрунтування.

Розширений висновок

Зміни до КУпАП, КК України, КПК України щодо діяльності СБУ та розвідувальних органів (№ 4392 від 17.11.2020)

Проєкт Закону № 4392 має на меті врегулювати діяльність Служби безпеки України в контексті досудового розслідування кримінальних правопорушень, а також узгодити деякі положення КК України із ЗУ “Про розвідку” шляхом регламентації певних гарантій захисту від переслідування співробітників розвідувальних органів.
Проєкт пропонує передбачити новий склад адміністративного правопорушення (ст. 185-14 КУпАП), об’єктивна сторона якого передбачатиме:
– ненадання державним органом, військовим формуванням, ОМС, державним підприємством, установою, організацією інформації на запит СБУ;
або
– надання завідомо недостовірної інформації;
або
– порушення строків її надання;
або
– повідомлення третіх осіб щодо того, що про них збирається така інформація.
Складання протоколів відповідно до цієї статті покладається на співробітника СБУ, а розгляд таких справ — на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Хоча правопорушення за статтями, які належать до підслідності СБУ та НАБУ, і розмежовано, проте за Генпрокурором залишається можливість це змінювати, наприклад, якщо відповідні правопорушення становлять загрозу державній безпеці України. Попри те, що СБУ позбавлене повноважень розглядати економічні злочини, вона має можливість в інший спосіб впливати на бізнес, зокрема, регламентувавши статтю 185-14 КУпАП, через обов’язкові до виконання запити на певну інформацію. Доступ органів СБУ до будь-якої інформації створює ризики порушення конституційних прав і свобод людини й громадянина, визначених у Конституції України щодо невтручання в особисте та сімейне життя, несанкціонованого доступу СБУ до конфіденційної інформації про особу, її зберігання і поширення тощо.
Законопроєктом уточнено ст.ст. 201, 330 КК України, установлено гарантії захисту щодо співробітників розвідувальної діяльності в контексті ст.ст. 345, 347, 348, 349 КК України тощо.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

Докладніше про ці та інші зміни, які пропонує проєкт, у розширеному висновку за посиланням

Зміни у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (№ 4407 від 19.11.2020)

Законопроєкт № 4407 має на меті здійснити гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (а саме Директивою 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 04.07.2012 про контроль загроз виникнення значних аварій, а також зі змінами, які були внесені 01.06.2015 до Директиви Ради 96/82/ЄС, та скасуванням її).
Так, запропоновано:
– удосконалити понятійний апарат, що має забезпечити однакове тлумачення та запобігти порушенням процедури належності об’єктів до ОПН;
– розподілити ОПН на три класи, порядок їхньої ідентифікації та обліку повинен затвердити КМУ;
визначити компетентний орган, який здійснюватиме координацію між відповідними органами нагляду (ДСНС);
– удосконалити процедуру припинення діяльності виробництва, де сталася аварія;
– запровадити звіт про заходи безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, до якого повинна мати доступ громадськість тощо.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Посилання на розширений висновок