110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

27 листопада 2020

Аналізуємо які штрафи можуть накладати за неносіння масок.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/nenosinnya-masok-news.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”1_3″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Штрафи за відсутність маски в громадських місцях: аналізуємо склад правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який було прийнято 6.11.20 (набрання ним чинності відбулося 21.11.20) було доповнено ст. 44-3 КУпАП частиною другою наступного змісту: 

 Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Тобто розмір штрафу за таке правопорушення складає від 170 до 255 грн).

В законодавстві чітко не визначено,  що таке громадські будинки та споруди, але в  державних будівельних нормах України від 2019 року, міститься таке визначення: 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Громадські будинки та споруди – загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі). Наприклад, магазини, торговельні центри, магазини, бібліотеки, музеї, лікарні, університети, спортзали, церкви, державні установи тощо.

Що стосується громадського транспорту, то його визначення також не міститься в законодавстві, але зазвичай під громадським транспортом розуміється різновид пасажирського транспорту як галузі, що надає послуги з перевезення людей по маршрутам , які перевізник заздалегідь встановлює, доводячи до загального відома спосіб доставки ( транспортний засіб ), розмір і форму оплати , гарантуючи регулярність (повторюваність руху по завершенні виробничого циклу перевезення), а також незмінність маршруту на вимогу пасажирів . Наприклад, автобус, тролейбус, метро, трамвай, таксі, легкорейковий транспорт, приміські потяги, тощо.

! Важливим є те, що  маска має закривати ніс та рот. Отже, навіть неправильне носіння маски також вважається правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу. 

Хто має право накладати штрафи за відсутність маски?

Органи Національної поліції 

Згідно зі ст. 222 КУПАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Органи державної санітарно-епідеміологічної служби 

Відповідно до ст. 236, від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством, мають право: 

Представники органів місцевого самоврядування, а саме: виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, відповідно до  ст.219 КУПАП.

Інформування у разі посилення протиепідемічних заходів

25.11.2020. набула чинності постанова ВРУ «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення», яку прийняли 17 листопада 2020 року, зважаючи на критичну ситуацію, що виникла внаслідок пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, та у зв’язку з цим імовірність посилення Кабінетом Міністрів України протиепідемічних заходів для запобігання поширенню на території України COVID-19, з метою своєчасного інформування громадян про посилення протиепідемічних заходів для забезпечення належної підготовки до таких заходів.

Так, якщо Кабінет Міністрів України у разі виникнення необхідності запровадження на всій території України чи на території окремого регіону (адміністративно-територіальної одиниці) заборони по таких пунктах:

для запобігання поширенню COVID-19 має:

запроваджувати на відповідній території більше одного із зазначених заходів виключно за умови оприлюднення відповідного рішення про це не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку їх дії;

не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку дії двох і більше зазначених заходів проінформувати про програми, що будуть запроваджені для підтримки вразливих груп населення, працівників та суб’єктів господарювання, зокрема щодо організації перевезень працівників до місця роботи та у зворотному напрямку;

не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку дії двох і більше зазначених заходів внести до Верховної Ради України проект Закону України щодо надання державної підтримки та пільг населенню та суб’єктам господарювання, які зазнають негативних наслідків у зв’язку з посиленням протиепідемічних заходів.

Проєкт виконується за підтримки Embassy of Canada in Ukraine та Канадського Фонду Місцевих Ініціатив #CanadaFundUA

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

27 листопада 2020

На засіданнях ВРУ в період із 1 по 4 грудня заплановано розгляд таких проєктів

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/visnik-101.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (№ 3695 від 19.06.2020)

Законопроєкт № 3695 пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та Закону України “Про відпустки” з метою забезпечити як для жінок, так і для чоловіків однакові умови використання соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею (зокрема відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тощо).

Запропоновано встановити новий вид відпустки, а саме оплачуваної відпустки   тривалістю до 14 календарних днів у разі народження дитини, яка надається не пізніше ніж за два тижні з дня народження дитини. Ця відпустка може надаватись одній із таких осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини в разі, якщо він не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабусі або дідусю чи іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Альтернативний законопроєкт № 3695-1 пропонує встановити рівні можливості для жінок та чоловіків, які виховують дітей без матері (батька), також щодо неповного робочого часу; заборони залучення до надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направлення у відрядження; заборони відмовляти в прийнятті на роботу й знижувати заробітну плату з мотивів, пов’язаних із наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю; надання путівок до санаторіїв та будинків відпочинку й  матеріальної допомоги.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Соціальна допомога постраждалим від вибухонебезпечних предметів (проєкти № 3573 та 3573-1 від 02.06.2020 та 17.06.2020 відповідно)

Законопроєкт №3573 пропонує підвищити розмір державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років, якщо вони постраждали внаслідок дії вибухонебезпечних предметів. Наразі розмір такої допомоги передбачений на рівні 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (станом на 1 січня 2020 року становить 1146,6 грн). Законопроєкт пропонує підвищити вказаний розмір на 50%. Законопроєкт не вирішує питання підвищення допомоги дітям з інвалідністю підгрупи “А”, а також не враховує положення спеціального нормативного регулювання, зокрема, Закон України від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII “Про протимінну діяльність” вже покладає на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства виплати постраждалій дитині державної соціальної допомоги , призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, у підвищеному розмірі. Законопроєкт №3573 не містить фінансово-економічного обґрунтування, хоча має вплив на показники бюджету.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Альтернативний законопроєкт 3573-1 пропонує підвищити розмір державної соціальної допомоги не лише дітям з інвалідністю віком до 18 років, але також особам з інвалідністю з дитинства (незалежно від групи) на 50%. Законопроєкт також закріплює визначений розмір підвищення державної соціальної допомоги (50%) у ЗУ “Про протимінну діяльність”. Проте законопроєкт не вирішує проблем основного проєкту №3573 щодо неврахування інтересів дітей, які мають окремий статус дітей з інвалідністю підгрупи “А”, та не містить фінансово-економічного обґрунтування, хоча має більший вплив на показники бюджету завдяки розширенню кола осіб, які матимуть право на підвищений розмір державної допомоги.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Захист прав дітей (законопроєкт №3594 від 04.06.2020)

Проєкт передбачає, що особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, можуть проживати та виховуватися в прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу з батьками-вихователями до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони в закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

Законопроєкт розглядатимуть у 2 читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Визначення підсудності (№0941 від 29.08.2019)

Пропонується внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” щодо визначення територіальної підсудності цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних (в апеляційній інстанції) судових справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, відповідним судам м. Києва та Київської області, а справи про адміністративні правопорушення розглядати місцевими загальними судами за місцем виявлення адміністративного правопорушення. Визначення підслідності кримінальних правопорушень, учинених на тимчасово окупованій території, здійснюється в загальному порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати проєкт у частині, що не стосується підсудності цивільно-правових спорів, оскільки більш зручний порядок їхнього розгляду пропонується проєктом №3048 від 10.02.2020.

Соціальний захист у період карантину (законопроєкт №3486 від 15.05.2020)

Законопроєкт пропонує розширити можливості використання сум адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, через Фонд соціального захисту інвалідів, серед іншого, для: 

1) надання підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю та забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю із числа зареєстрованих безробітних за направленням центрів зайнятості, компенсацій, визначених у Законі України “Про зайнятість населення”; 

2) надання особам з інвалідністю, із числа зареєстрованих безробітних, компенсацій, визначених Законом України „Про зайнятість населення”;

Крім того, проєкт унеможливлює припинення допомоги по безробіттю через невідвідування центру зайнятості особою в період карантину.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Незаконне використання документів (№3946 від 30.07.2020)

Проєкт посилює кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів. До документів, що підтверджують спеціальний статус особи, можуть належати, наприклад, посвідчення учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих. Набуття чинності законопроєктом №3946 потенційно може зменшити кількість випадків підроблення, викрадення або використання загублених документів (серед іншого й ветеранських посвідчень, які дають право на отримання пільг). Проте чинну статтю 357 Кримінального кодексу України проєктом пропонується доповнити таким діянням як “викрадення, привласнення, вимагання важливих особистих документів”. Визначення поняття або вичерпних характеристик важливого особистого документа (про який ідеться й у чинній частині 3 ст. 357 КК України зараз) не наведено, що потенційно може призвести до суб’єктивного застосування цієї статті та виходу суду за межі дискреційних повноважень. Законопроєкт повинен ліквідувати недоліки чинного КК України, а не сприяти їхньому збереженню.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Звільнення від сплати судового збору за оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення (проєкт №3424 від 04.05.2020)

Законопроєкт пропонує звільнити осіб від сплати судового збору у випадку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення (іноді сума такого збору перевищує розмір накладеного стягнення). 

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Відкритість інформації про оплату праці в державних компаніях (проєкт № 3952 від 03.08.2020)

Законопроєкт розширює перелік видів інформації, яка не може мати обмежений доступ (наприклад, отримання особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна відповідно до чинного законодавства) та додає такі види:

Проєкт № 3952 посилює прозорість державних підприємств (організацій), юридичних осіб публічного права, полегшує моніторинг діяльності таких організацій для громадянського суспільства без надмірного звітного навантаження для розпорядників інформації.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Заходи державного захисту для Сил спеціальних операцій (№4186 від 02.10.2020)

Проєкт закону №4186 пропонує поширити дію Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” на Сили спеціальних операцій. Зміни дозволять користуватися державним захистом військовослужбовцям Сил спеціальних операцій та їхнім родинам. Під державним захистом мається на увазі:

Висновок Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

Реформування СБУ (№ 3196-д  від 26.10.2020)

Проєкт Закону № 3196-д (доопрацьований) пропонує замінити чинний закон щодо діяльності СБУ, прийнятий ще в 1992 році, а також унести зміни до низки інших відповідних нормативно-правових актів.

Так, відповідно до пропозицій, співробітники СБУ, яким присвоєні спеціальні звання, хоча й втрачають статус військовослужбовця, проте мають право на отримання статусу УБД, осіб з інвалідністю внаслідок війни, а їхні члени сім’ї за відповідних обставин членів сім’ї загиблого (померлого). Такі ж статуси можуть надаватися особам, які залучені до конфіденційного співробітництва, гласним і негласним позаштатним працівникам тощо. На ветеранів СБУ також поширюються положення ЗУ “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, на співробітників Служби безпеки України ЗУ “Про поховання та похоронну справу” у контексті компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та на спорудження надгробків. Військовослужбовці та співробітники СБУ, яким присвоєні спеціальні звання, мають право на отримання пенсії відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Проєкт акта надає визначення поняттям у контексті контррозвідувальної діяльності, визначає її суб’єктів, основні функції, повноваження, заходи, які проводяться виключно за рішенням суду, порядок проведення контррозвідувального впровадження тощо.

Однак напрям реформування СБУ, запропонований проєктом 3196-д, потребує доопрацювання, оскільки він містить спірні положення, як-от: засекречування електронних декларацій службовців СБУ; нове антикорупційне повноваження, а саме виявлення необґрунтованих активів та збір доказів їхньої необґрунтованості, що дублюватиметься з функціями САП та НАБУ; допущення негласного переміщення співробітників СБУ та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, а також предметів (включно із зразками виробів чи речовин) через державний кордон та митний кордон України; можливість придбання, зберігання, переміщення, реалізації вилученого з обороту чи обмеженого в цивільному обороті майна співробітниками СБУ без уточнення, з якою метою можуть здійснюватися вказані заходи тощо.

Позиція Юридичної сотні: доопрацювати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

27 листопада 2020

Цього тижня нардепи зареєстрували законопроєкт, яким хочуть змінити порядок надання статусу учасника бойових дій добровольцям та внести зміни до переліку осіб, які мають право на ветеранський статус. Крім того, ми проаналізували новий проєкт яким пропонують змінити ветеранські статуси та пояснили, що з ним не так. До ініціатив, які варто доопрацювати ми відносимо законопроєкт про новий вид відповідальності за ненадання інформації на запит СБУ. Серед позитивних ідей є ініціатива гармонізувати законодавства України із законодавством ЄС у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/zareyestrovani-20.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Зміни щодо ветеранських статусів (№ 4388 від 16.11.2020)

Проєкт пропонує змінити порядок надання статусу УБД добровольцям, а також вносить зміни до визначеного переліку осіб, які мають право на ветеранський статус. Передбачається для надання статусу добровольцям ураховувати період не менше 30 календарних днів протягом 180 днів (станом на сьогодні для отримання статусу УБД враховується період 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в АТО без додаткових обмежень). За відсутності належних документів підставою для надання статусу пропонується визнати клопотання керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, та свідчення трьох свідків (одним з них повинен бути командир підрозділу, у зоні діяльності якого перебувало добровольче формування). Наразі вимога про свідчення командира в законодавстві відсутня, проте свідки повинні мати статус УБД на дату надання свідчень. Висувається пропозиція виключити із числа осіб з інвалідністю внаслідок війни громадян, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю через захворювання, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
До осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належатимуть Герої України, яким вручено орден “Золота Зірка” за здійснення визначного геройського вчинку під час захисту Батьківщини та повні кавалери ордена Богдана Хмельницького.
Проєкт не бере до уваги правила щодо зворотної дії нормативно-правових актів у часі, ускладнюючи порядок отримання статусу УБД добровольцями, які брали участь в АТО, та не враховує роль командира добровольчого підрозділу, яка вже закріплена в Постанові КМУ № 413.
Окрім того, виключення осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю через захворювання, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (без вирішення питання щодо пільг та ветеранського статусу осіб, які вже його набули) суперечить статті 58 Конституції України.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт.

Посилання на розширений висновок

Ветеранські статуси для учасників АТО/ООС (№ 4389 від 17.11.2020)

Проєкт передбачає перелік осіб, які мають право на встановлення статусу Захисника та Захисника з інвалідністю, Захисника з особливими бойовими заслугами, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника, а також перелік пільг для кожної з визначених категорій. Проєкт передбачає програму переходу від військової до цивільної кар’єри (передбачено дистанційну професійну перепідготовку тривалістю не менше 200 годин до завершення контракту за рахунок службового часу, інформування з юридичних питань, фінансової грамотності, консультування щодо працевлаштування або підприємницької діяльності, проте така програма затверджується на рівні КМУ).
Проєкт поділяє ветеранів на категорії, залежно від бойових дій, в яких такі особи брали участь, передбачає різну державну підтримку для осіб, залежно від підстави набуття ветеранського статусу, що суперечить конституційному принципу рівності.
До проєкту не надано фінансово-економічне обґрунтування.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт з урахуванням законопроєкту №3407 (який профільний комітет ВРУ рекомендує прийняти за основу), а також у частині фінансово-економічного обґрунтування.

Розширений висновок

Зміни до КУпАП, КК України, КПК України щодо діяльності СБУ та розвідувальних органів (№ 4392 від 17.11.2020)

Проєкт Закону № 4392 має на меті врегулювати діяльність Служби безпеки України в контексті досудового розслідування кримінальних правопорушень, а також узгодити деякі положення КК України із ЗУ “Про розвідку” шляхом регламентації певних гарантій захисту від переслідування співробітників розвідувальних органів.
Проєкт пропонує передбачити новий склад адміністративного правопорушення (ст. 185-14 КУпАП), об’єктивна сторона якого передбачатиме:
– ненадання державним органом, військовим формуванням, ОМС, державним підприємством, установою, організацією інформації на запит СБУ;
або
– надання завідомо недостовірної інформації;
або
– порушення строків її надання;
або
– повідомлення третіх осіб щодо того, що про них збирається така інформація.
Складання протоколів відповідно до цієї статті покладається на співробітника СБУ, а розгляд таких справ — на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Хоча правопорушення за статтями, які належать до підслідності СБУ та НАБУ, і розмежовано, проте за Генпрокурором залишається можливість це змінювати, наприклад, якщо відповідні правопорушення становлять загрозу державній безпеці України. Попри те, що СБУ позбавлене повноважень розглядати економічні злочини, вона має можливість в інший спосіб впливати на бізнес, зокрема, регламентувавши статтю 185-14 КУпАП, через обов’язкові до виконання запити на певну інформацію. Доступ органів СБУ до будь-якої інформації створює ризики порушення конституційних прав і свобод людини й громадянина, визначених у Конституції України щодо невтручання в особисте та сімейне життя, несанкціонованого доступу СБУ до конфіденційної інформації про особу, її зберігання і поширення тощо.
Законопроєктом уточнено ст.ст. 201, 330 КК України, установлено гарантії захисту щодо співробітників розвідувальної діяльності в контексті ст.ст. 345, 347, 348, 349 КК України тощо.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

Докладніше про ці та інші зміни, які пропонує проєкт, у розширеному висновку за посиланням

Зміни у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (№ 4407 від 19.11.2020)

Законопроєкт № 4407 має на меті здійснити гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (а саме Директивою 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 04.07.2012 про контроль загроз виникнення значних аварій, а також зі змінами, які були внесені 01.06.2015 до Директиви Ради 96/82/ЄС, та скасуванням її).
Так, запропоновано:
– удосконалити понятійний апарат, що має забезпечити однакове тлумачення та запобігти порушенням процедури належності об’єктів до ОПН;
– розподілити ОПН на три класи, порядок їхньої ідентифікації та обліку повинен затвердити КМУ;
визначити компетентний орган, який здійснюватиме координацію між відповідними органами нагляду (ДСНС);
– удосконалити процедуру припинення діяльності виробництва, де сталася аварія;
– запровадити звіт про заходи безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, до якого повинна мати доступ громадськість тощо.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Посилання на розширений висновок 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]