Після повернення з військової служби ветерани часто стикаються з низкою викликів у процесі адаптації до цивільного життя. Такі виклики можуть включати психологічні розлади як посттравматичний стресовий розлад та порушення сну, проблеми зі здоров’ям, втрату соціальних зв’язків, труднощі зі знаходженням роботи та інші соціальні і побутові проблеми. У цьому контексті, поряд з професійною психологічною допомогою, менторство або наставництво може стати неоціненним інструментом, що сприяє ефективній реінтеграції ветерана в суспільство.
Менторство — це відносини підтримки, в яких досвідчена та успішна людина (наставник/ментор) допомагає менш досвідченій або менш успішній людині (підопічному/менті) в розвитку її професійних або особистісних навичок та подоланні труднощів і проблем.
У ветеранській спільноті менторство є особливо важливим. По-перше, ветерани звикли до ієрархічної структури армії. Поради та підтримка досвідченого побратима/посестри, що має схожий досвід участі у бойових діях і частіше всього має вище звання та/або є старшим/старшою за віком, сприймається краще, ніж підтримка особи, яка такого досвіду не має. По-друге, саме цей унікальний досвід бойових дій, який пов’язаний з важкими психологічними, емоційними і фізичними навантаженнями зумовлює особливі відносини, що базуються на атмосфері довіри і братерства.
Можна виокремити основні ролі менторства у ветеранській спільноті:
Соціалізація: Ментори можуть допомогти ветеранам відновити або побудувати нові соціальні зв’язки, включаючи професійні. Вони відіграють ключову роль у залученні ветеранів до громадського життя та допомагають їм інтегруватися у цивільні професійні мережі.
Кар’єрна орієнтація: Ментори можуть допомогти з вибором нового напрямку діяльності і надати підтримку у пошуку роботи, а також у визначенні довгострокових кар’єрних цілей.
Емоційна стабільність: Наявність надійної особи, яка розуміє специфіку військового досвіду і переходу до цивільного життя, може значно полегшити емоційний тягар, який часто відчувають ветерани.
Підтримка: Ментори можуть виступати в ролі довіреної особи, до якої можна звернутися за порадою та підтримкою.
Якщо ж розглядати менторство в контексті саме реінтеграції ветеранів, які вчинили правопорушення і потрапили в систему правосуддя, то цей елемент досить успішно реалізований в рамках судів у справах ветеранів (ССВ) США. Перший суд за такою моделлю був започаткований у 2008 році у Баффало, Нью-Йорк. ССВ є прикладом ефективної інтеграції менторства в систему правосуддя. Ця модель демонструє, як менторство може бути ключем до успішної соціальної та професійної реінтеграції ветеранів, які стикаються із правовими викликами.
Програми ССВ розроблені для врахування специфічних потреб ветеранів, що зіткнулися з кримінальними обвинуваченнями. Вони надають ветеранам доступ до комплексних програм, які можуть включати лікування залежностей, психологічну та психіатричну допомогу, а також реабілітаційні послуги. Ментори в цих судах зазвичай є ветеранами, які часто вже пройшли шлях відновлення і готові допомагати своїм побратимам.
Наставники-ветерани відвідують судові засідання разом із своїми підопічними, допомагають їм розібратись в їхніх потребах, підтримують з ними тісний контакт та сприяють дотриманню ветеранами умов судового процесу та програми реабілітації. Їх обов’язки охоплюють не тільки супровід під час слухань, але і цілий комплекс питань, які безперечно допомагають реабілітації та ресоціалізації ветерана:
Підтримка та наставництво: Ментори слугують рольовими моделями, надаючи емоційну підтримку і мотивацію ветеранам, що проходять через судовий процес і паралельну реабілітацію в рамках програми.
Допомога в розумінні процесів: Вони допомагають ветеранам розуміти і виконувати судові вимоги, намагаються забезпечити присутність підопічного ветерана на всіх засіданнях суду та лікувальних/реабілітаційних сесіях.
Допомога з доступом до ресурсів: Ментори можуть забезпечувати та організувати зв’язок ветеранів з різноманітними ресурсами, включаючи медичну допомогу, соціальні служби, житло та освіту.
Допомога у комунікації із сім’єю та родичами: Ментор може вказати ветерану на його проблеми в комунікації з родиною. А також допомогти у зворотній комунікації, пояснити членам сім’ї, що відбувається у житті ветерана, або, наприклад, порадити додаткові сімейні психологічні консультації.
Пропагування відповідальності: Вони сприяють відповідальності та позитивній поведінці, яка є важливою для успішної реабілітації ветерана.
Наявність наставника, який пережив схожі випробування, важлива для ветеранів, які часто відчувають себе більш комфортно та відкрито з колишніми військовими.
Роль наставника може відрізнятися відповідно до певної програми ССВ (яких функціонує понад 450). У деяких випадках наставники залучені протягом всього періоду проходження лікування та реабілітації підопічним. В інших випадках наставництво є більш неформальним, а рівень залучення ментора визначають за потребами підопічного.
Щоб переконатися, що особа підходить для участі в програмі, з наставниками необхідно проводити співбесіди в декілька етапів, встановити правила, яких необхідно дотримуватися, провести навчання для ознайомлення з їхньою роллю та обов’язками, вирішувати певні проблеми, що можуть виникнути, чи то правові, чи психологічні. Менторська складова в ССВ визнана однією з ключових факторів успіху таких програм.
Вбачається можливим впровадження в Україні схожого елементу менторства для ветеранів, в тому числі в рамках окремої судово-реабілітаційної процедури (СРП). Така процедура може бути інтегрована у вже чинну систему правосуддя та законодавства України, а також діяти на базі чинних судових установ. СРП може включати схожий функціонал менторів на зразок ССВ США.
Хоча наставники можуть співпереживати та надавати підтримку своїм підопічним у боротьбі за вірний шлях і новий шанс у житті, важливо також, щоб наставники повністю розуміли свою роль та могли професійно виконувати свої функції. Наставники, звісно ж, не потребують навчання на рівні спеціалістів соціальних служб, однак їх роль та навченість надзвичайно важливі. Необхідно проводите навчання для виконання обов’язків на цій посаді та розуміння судового процесу, програм реабілітації та психологічного стану підопічного. Кандидати на посаду наставника перед відбором до участі у програмі повинні проходити перевірку, анкетування та співбесіди.
Про моделі менторства та шляхи їхньої реалізації в Україні ми з колегами проєкту «Аналіз можливостей впровадження в Україні судів у справах ветеранів», який впроваджується за підтримки Програми «Справедливість для всіх», розповімо більш детально у наступних публікаціях на цю тему.
Менторство демонструє великий потенціал у допомозі ветеранам впоратися з переходом до цивільного життя. Воно не тільки сприяє психологічному відновленню, але й відіграє вирішальну роль у соціалізації, професійному розвитку та освіті. Через свою спроможність відповідати на конкретні потреби ветеранів, менторство має всі шанси стати ключовою складовою будь-якої програми реінтеграції, в тому числі в рамках окремої судово-реабілітаційної процедури на зразок ССВ.
Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.
Джерело: pravda.com.ua
