101 000 ветеранів отримали допомогу в Юридичній сотні

Підтримати

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Медичне забезпечення для ветеранів: які є проблемні аспекти та як їх вирішити?

21 грудня 2021

Фрагмент нашого свіжого аналітичного звіту. 

Конституція України в статті 49 установлює право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. До того ж Конституція гарантує, що держава повинна створювати умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а в державних і комунальних закладах охорони здоров’я така допомога надається безоплатно.

Для ветеранів війни як осіб, які виконували свій обов’язок перед державою, ризикуючи власним здоров’ям та життям, медичне забезпечення є однією з найактуальніших гарантій, адже вона найбільше забезпечує реінтеграцію. Закон України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” та деякі інші законодавчі акти для цих категорій осіб виділяють низку гарантій у сфері охорони здоров’я, які мають на меті забезпечити належний рівень медичної допомоги та реабілітації ветеранів.

 

Так, відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, постраждалі учасники Революції Гідності мають право на:

  • безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  • першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
  • безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
  • щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
  • першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергову госпіталізацію.

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на:

  • безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  • позачергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дороговартісних металів), безплатне забезпечення іншими протезами та протезно-ортопедичними виробами;
  • безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням із компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу й назад (за бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки отримувати грошову компенсацію);
  • позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергову госпіталізацію;
  • щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
  • забезпечення путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров’я, соціального захисту населення, захисту державного кордону та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

На перший погляд перелік послуг для ветеранів війни є доволі широким, проте практично жодна із цих пільг не забезпечується повністю і далеко не всі гарантії у сфері медичного забезпечення ветеранів мають затверджені порядки їхньої реалізації. Ветерани часто навіть не мають достатньої інформації про послуги, які їм гарантовані державою у сфері охорони здоров’я.

Наприклад, відсутній порядок позачергового обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергової госпіталізації. Щодо права на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, то постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1994 № 532 затверджено перелік категорій населення, які проходять обов’язкові медичні огляди. До таких осіб відносяться ветерани війни та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, проте періодичність проходження такого обстеження та особливі умови для таких осіб не передбачені.

Також варто звернути увагу, що не всі передбачені пільги є абсолютними. Наприклад, забезпечення ліками регулюється постановою КМУ № 1303 від 17.08.1998 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”. Проте є деякі обмеження по препаратах, адже аптеки можуть закуповувати й відповідно безплатно видавати ліки та лікарські засоби, які містяться в переліку, установленому постановою КМУ № 333 від 25.03.2009 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення”.

На пільговій основі НЕ видаються лікарські засоби, які включені до:
▪ переліку міжнародних непатентованих назв;
▪ Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

Відпускаються безплатно лише ті лікарські засоби, що зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. До того ж безоплатний відпуск лікарських засобів проводиться лише в разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Перелік таких хвороб є вичерпним (35 одиниць) та міститься в уже вказаній постанові КМУ № 1303.

Такий перелік хвороб не покриває всі потреби ветеранів, а саме найпоширеніші розлади, набуті під час участі в бойових діях, наприклад, посттравматичний стресовий розлад, постконтузійний синдром та акубаротравми внаслідок мінно-вибухової дії

У зв’язку із цим Мінветеранів підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303” щодо внесення посттравматичного стресового розладу, постконтузійного синдрому та акубаротравм унаслідок мінно-вибухової дії до переліку захворювань, які дають право на безоплатне забезпечення медикаментами в разі амбулаторного лікування.

Крім того, що перелік ліків, які надаються за державний кошт, є обмежений, у багатьох аптеках навіть не знають про такий порядок і на основі цього ветерани отримують відмови. Таке право також важко реалізувати через ненадійність договірних відносин із державою та брак коштів у бюджеті. Аптеки, зокрема приватні, неохоче укладають договори про надання ліків і лікарських засобів на безоплатній основі, тому отримати ліки можна лише приблизно в 1000 аптечних закладах України (здебільшого державної або комунальної форми власності), з якими укладено договори.

Прогалини законодавства щодо медичного забезпечення ветеранів довгий час також можна було простежити й у сфері надання медичної допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни в госпіталях. З початку війни існувала проблема, яка потребувала термінового вирішення і це питання було врегульовано лише на початку 2021 року. Так, особи з інвалідністю внаслідок війни I і II групи, маючи статус ветерана військової служби, могли отримати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я силових структур, а особи з інвалідністю внаслідок війни III групи були позбавлені такої можливості. 20 грудня 2019 року було прийнято та 1 січня 2021 року введено в дію Закон, що встановлює право осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, незалежно від групи інвалідності на одержання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я МОУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку України, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Також вагому роль у медичному забезпеченні ветеранів відіграла медична реформа, яка стартувала 1 січня 2018 року (первинна ланка), з 1 квітня 2020 року (вторинна ланка). Згідно з інформацією, викладеною на сайті НСЗУ, 25 госпіталів ветеранів війни мають укладений договір з НСЗУ на загальну суму 722,7 млн грн. НСЗУ виплатила цим закладам понад 602 млн грн.

У 2017 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка визначала особливості фінансування ветеранських госпіталів. Тоді майже втричі, у порівнянні зі звичайними лікувальними закладами, були збільшені видатки на харчування та медикаменти на добу для пацієнтів.

16 червня 2020 року парламентом було прийнято Постанову № 706 “Про недопущення зупинення функціонування госпіталів ветеранів війни під час запровадження другого етапу медичної реформи”. Відповідно до цієї постанови КМУ мав відтермінувати перехід госпіталів ветеранів війни на нову систему фінансування через НСЗУ строком на один рік та зберегти фінансування госпіталів ветеранів війни шляхом направлення субвенції з державного бюджету через МОЗ України. Проте під постанову не було видано жодного акту КМУ і вона була проігнорована, адже у 2020 році НСЗУ уклала 25 договорів з госпіталями ветеранів війни, як вже було згадано вище.

У пояснювальній записці до проєкту р. № 5384 від 15.04.2021 вказано, що НСЗУ по укладеним із госпіталями договорам не виплатила 122 млн грн і це не є кінцевим показником недофінансування, оскільки договори укладені ще не з усіма госпіталями, а також програма медичних гарантій не враховує специфіки роботи таких закладів, які зобов’язані надавати медичну допомогу, забезпечувати лікування та реабілітацію осіб, яким на підставі спеціальних законів держава зобов’язалася безкоштовно забезпечити відповідні гарантії. Отже, НСЗУ фінансує лише пакети медичних послуг, які в реальності не покривають витрати на медичну допомогу ветеранам.

У зв’язку з цим у ВР було зареєстровано проєкт постанови про запровадження заходів щодо забезпечення належного функціонування госпіталів ветеранів війни та вдосконалення надання медичних послуг ветеранам війни (р. № 5384 від 15.04.2021). Ініціатори проєкту пропонують КМУ подати на розгляд пропозиції щодо внесення змін до Держбюджету на 2021 рік щодо запровадження окремої бюджетної програми фінансування госпіталів ветеранів війни з метою розвитку їхньої матеріально-технічної бази для забезпечення відповідності вимогам до надання гарантованих медичних послуг відповідно до Програми медичних гарантій. Запропоновано також утворити міжвідомчу робочу групу для створення “Єдиного пакету медичних послуг для ветеранів війни” та недопущення закриття профільних закладів.

У цей пакет медичних послуг проєкт рекомендує включити наступні пакети:
1. Амбулаторно-поліклінічна допомога.
2. Хірургічні операції в стаціонарних умовах.
3. Стаціонарна допомога без проведення хірургічних операцій.
4. Стоматологічна допомога.
5. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням опорно-рухового апарату.
6. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням нервової системи.
7. Стаціонарна паліативна медична допомога.
8. Психологічна допомога.
9. Фізіотерапевтична допомога.

Міністерство у справах ветеранів разом із Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я вже розробляють “ветеранський пакет” медичних послуг, за яким могли б працювати медичні заклади. Про роботу над ветеранським пакетом медичних послуг було заявлено ще в середині 2020 року, проте наразі видимих результатів немає.

Отже, медичне забезпечення є однією з основних тем, які турбують ветеранську спільноту, оскільки саме воно, у порівнянні з деякими іншими пільгами, спроможне вирішити проблеми ветеранів та забезпечити реінтеграцію до мирного та повноцінного життя. Для досягнення поставлених цілей варто працювати над удосконаленням системи, яка насправді зараз не до кінця відповідає тим потребам, які виникають після повернення із зони проведення бойових дій. У зв’язку із цим наразі існує нагальна потреба у створення пакету медичних послуг для ветеранів та встановленню надійних механізмів контролю за своєчасністю фінансування медичних закладів, які надають допомогу ветеранам.

✅ Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.