110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

Фрагмент нашого свіжого аналітичного звіту. 

Конституція України в статті 49 установлює право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. До того ж Конституція гарантує, що держава повинна створювати умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а в державних і комунальних закладах охорони здоров’я така допомога надається безоплатно.

Для ветеранів війни як осіб, які виконували свій обов’язок перед державою, ризикуючи власним здоров’ям та життям, медичне забезпечення є однією з найактуальніших гарантій, адже вона найбільше забезпечує реінтеграцію. Закон України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” та деякі інші законодавчі акти для цих категорій осіб виділяють низку гарантій у сфері охорони здоров’я, які мають на меті забезпечити належний рівень медичної допомоги та реабілітації ветеранів.

 

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_medichne_zabezpechennya_1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Так, відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, постраждалі учасники Революції Гідності мають право на:

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на:

На перший погляд перелік послуг для ветеранів війни є доволі широким, проте практично жодна із цих пільг не забезпечується повністю і далеко не всі гарантії у сфері медичного забезпечення ветеранів мають затверджені порядки їхньої реалізації. Ветерани часто навіть не мають достатньої інформації про послуги, які їм гарантовані державою у сфері охорони здоров’я.

Наприклад, відсутній порядок позачергового обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергової госпіталізації. Щодо права на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, то постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1994 № 532 затверджено перелік категорій населення, які проходять обов’язкові медичні огляди. До таких осіб відносяться ветерани війни та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, проте періодичність проходження такого обстеження та особливі умови для таких осіб не передбачені.

Також варто звернути увагу, що не всі передбачені пільги є абсолютними. Наприклад, забезпечення ліками регулюється постановою КМУ № 1303 від 17.08.1998 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”. Проте є деякі обмеження по препаратах, адже аптеки можуть закуповувати й відповідно безплатно видавати ліки та лікарські засоби, які містяться в переліку, установленому постановою КМУ № 333 від 25.03.2009 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення”.

На пільговій основі НЕ видаються лікарські засоби, які включені до:
▪ переліку міжнародних непатентованих назв;
▪ Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

Відпускаються безплатно лише ті лікарські засоби, що зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. До того ж безоплатний відпуск лікарських засобів проводиться лише в разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Перелік таких хвороб є вичерпним (35 одиниць) та міститься в уже вказаній постанові КМУ № 1303.

Такий перелік хвороб не покриває всі потреби ветеранів, а саме найпоширеніші розлади, набуті під час участі в бойових діях, наприклад, посттравматичний стресовий розлад, постконтузійний синдром та акубаротравми внаслідок мінно-вибухової дії

У зв’язку із цим Мінветеранів підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303” щодо внесення посттравматичного стресового розладу, постконтузійного синдрому та акубаротравм унаслідок мінно-вибухової дії до переліку захворювань, які дають право на безоплатне забезпечення медикаментами в разі амбулаторного лікування.

Крім того, що перелік ліків, які надаються за державний кошт, є обмежений, у багатьох аптеках навіть не знають про такий порядок і на основі цього ветерани отримують відмови. Таке право також важко реалізувати через ненадійність договірних відносин із державою та брак коштів у бюджеті. Аптеки, зокрема приватні, неохоче укладають договори про надання ліків і лікарських засобів на безоплатній основі, тому отримати ліки можна лише приблизно в 1000 аптечних закладах України (здебільшого державної або комунальної форми власності), з якими укладено договори.

Прогалини законодавства щодо медичного забезпечення ветеранів довгий час також можна було простежити й у сфері надання медичної допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни в госпіталях. З початку війни існувала проблема, яка потребувала термінового вирішення і це питання було врегульовано лише на початку 2021 року. Так, особи з інвалідністю внаслідок війни I і II групи, маючи статус ветерана військової служби, могли отримати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я силових структур, а особи з інвалідністю внаслідок війни III групи були позбавлені такої можливості. 20 грудня 2019 року було прийнято та 1 січня 2021 року введено в дію Закон, що встановлює право осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, незалежно від групи інвалідності на одержання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я МОУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку України, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Також вагому роль у медичному забезпеченні ветеранів відіграла медична реформа, яка стартувала 1 січня 2018 року (первинна ланка), з 1 квітня 2020 року (вторинна ланка). Згідно з інформацією, викладеною на сайті НСЗУ, 25 госпіталів ветеранів війни мають укладений договір з НСЗУ на загальну суму 722,7 млн грн. НСЗУ виплатила цим закладам понад 602 млн грн.

У 2017 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка визначала особливості фінансування ветеранських госпіталів. Тоді майже втричі, у порівнянні зі звичайними лікувальними закладами, були збільшені видатки на харчування та медикаменти на добу для пацієнтів.

16 червня 2020 року парламентом було прийнято Постанову № 706 “Про недопущення зупинення функціонування госпіталів ветеранів війни під час запровадження другого етапу медичної реформи”. Відповідно до цієї постанови КМУ мав відтермінувати перехід госпіталів ветеранів війни на нову систему фінансування через НСЗУ строком на один рік та зберегти фінансування госпіталів ветеранів війни шляхом направлення субвенції з державного бюджету через МОЗ України. Проте під постанову не було видано жодного акту КМУ і вона була проігнорована, адже у 2020 році НСЗУ уклала 25 договорів з госпіталями ветеранів війни, як вже було згадано вище.

У пояснювальній записці до проєкту р. № 5384 від 15.04.2021 вказано, що НСЗУ по укладеним із госпіталями договорам не виплатила 122 млн грн і це не є кінцевим показником недофінансування, оскільки договори укладені ще не з усіма госпіталями, а також програма медичних гарантій не враховує специфіки роботи таких закладів, які зобов’язані надавати медичну допомогу, забезпечувати лікування та реабілітацію осіб, яким на підставі спеціальних законів держава зобов’язалася безкоштовно забезпечити відповідні гарантії. Отже, НСЗУ фінансує лише пакети медичних послуг, які в реальності не покривають витрати на медичну допомогу ветеранам.

У зв’язку з цим у ВР було зареєстровано проєкт постанови про запровадження заходів щодо забезпечення належного функціонування госпіталів ветеранів війни та вдосконалення надання медичних послуг ветеранам війни (р. № 5384 від 15.04.2021). Ініціатори проєкту пропонують КМУ подати на розгляд пропозиції щодо внесення змін до Держбюджету на 2021 рік щодо запровадження окремої бюджетної програми фінансування госпіталів ветеранів війни з метою розвитку їхньої матеріально-технічної бази для забезпечення відповідності вимогам до надання гарантованих медичних послуг відповідно до Програми медичних гарантій. Запропоновано також утворити міжвідомчу робочу групу для створення “Єдиного пакету медичних послуг для ветеранів війни” та недопущення закриття профільних закладів.

У цей пакет медичних послуг проєкт рекомендує включити наступні пакети:
1. Амбулаторно-поліклінічна допомога.
2. Хірургічні операції в стаціонарних умовах.
3. Стаціонарна допомога без проведення хірургічних операцій.
4. Стоматологічна допомога.
5. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням опорно-рухового апарату.
6. Медична реабілітація пацієнтів з ураженням нервової системи.
7. Стаціонарна паліативна медична допомога.
8. Психологічна допомога.
9. Фізіотерапевтична допомога.

Міністерство у справах ветеранів разом із Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я вже розробляють “ветеранський пакет” медичних послуг, за яким могли б працювати медичні заклади. Про роботу над ветеранським пакетом медичних послуг було заявлено ще в середині 2020 року, проте наразі видимих результатів немає.

Отже, медичне забезпечення є однією з основних тем, які турбують ветеранську спільноту, оскільки саме воно, у порівнянні з деякими іншими пільгами, спроможне вирішити проблеми ветеранів та забезпечити реінтеграцію до мирного та повноцінного життя. Для досягнення поставлених цілей варто працювати над удосконаленням системи, яка насправді зараз не до кінця відповідає тим потребам, які виникають після повернення із зони проведення бойових дій. У зв’язку із цим наразі існує нагальна потреба у створення пакету медичних послуг для ветеранів та встановленню надійних механізмів контролю за своєчасністю фінансування медичних закладів, які надають допомогу ветеранам.

✅ Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

Конституція України в статті 47 регламентує, що кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою безплатно або за доступну для них плату відповідно до закону та підзаконних актів, які регулюють порядок отримання відповідних гарантій.

Забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та ветеранів завжди залишається чи не найактуальнішою темою в контексті соціального захисту. Про це свідчить статистика, наприклад, у 2020 році на квартирній черзі при військових частинах перебувало щонайменше 47 000 військовослужбовців, що є найвищим показником у світі. Визначити кількість ветеранів, які перебувають на квартирному обліку при місцевому самоврядуванню, важче, оскільки такі реєстри ведуться органами місцевого самоврядування.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/YS_zabezpechennya_zhitlom__1-4.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Така значна кількість незабезпечених житлом військовослужбовців та ветеранів свідчить про проблеми, які існують протягом тривалого часу й не вирішуються в належний спосіб. Серед основних перешкод можна виділити такі: застарілість законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, системи загалом, недостатня регламентація деяких порядків, відсутність належного фінансування, забюрократизованість системи та корупційні фактори.

Які саме пільги мають ветерани у сфері житлового забезпечення?
Першочергове для УБД та позачергове для осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих забезпечення жилою площею.
Забезпечення жилою площею протягом 2 років із дня взяття на квартирний облік (для УБД, які дістали поранення, контузію або каліцтво).

Грошова компенсація за неотримане житлове приміщення (у разі наявності необхідних для цього підстав згідно з постановами КМУ від 18 квітня 2018 року № 280, від 19 жовтня 2016 року № 719, від 20 лютого 2019 року № 206).

Можливість скористатися державними програмами «Доступне житло», «Власний дім», пільговим кредитуванням, позикою на будівництво тощо.

Для того, щоб скористатися відповідними пільгами, за загальним правилом особа повинна перебувати на квартирному обліку, який є відомчим і ведеться при військовій частині, та загальним, що контролюється органами місцевого самоврядування.

Наочним прикладом, який яскраво демонструє застарілість законодавства та системи, є порядок взяття на житловий облік для отримання квартири, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради 11 грудня 1984 року № 470 “Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”. Звичайно, до постанови періодично вносяться зміни, проте відповідна процедура потребує глобального реформування, а не точкових правок.

Недосконалість системи також можна простежити в положеннях, які начебто є очевидними, проте на практиці їхня реалізація ускладнюється.

Наприклад, як вже було вказано, для учасників бойових дій, які отримали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні службових обов’язків і перебувають на квартирному обліку, забезпечення житлом гарантується впродовж 2 років із дня взяття на квартирний облік. Особи з інвалідністю І групи із числа учасників бойових дій на території інших країн мають бути забезпечені житлом протягом 1 року.

Але таке право не є абсолютним. Якщо звернутися до судової практики, то можна простежити тенденцію відмов, адже такі права повинні реалізовуватися з урахуванням аналогічних прав інших пільгових категорій, які могли перебувати на обліку довше.

Зокрема, у справі № 344/8248/17-ц від 03.04.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що позивач, який є особою з інвалідністю внаслідок війни, має право на позачергове отримання житла лише за умови надходження його черги з урахуванням часу взяття на облік та пільговиків, що стоять у черзі перед ним, адже в нього немає переважного права на отримання житла, відмінного від цих осіб.

Недостатня регламентованість програм на рівні підзаконних нормативно-правових актів яскраво ілюструється через підзаконку, яка регулює надання позики на будівництво. Право на позику на будівництво виникло ще у 2005 році після набрання чинності законом, який уносив зміни до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, проте воно ніяк не реалізувалось, оскільки відповідно до закону такі позики повинні надаватися в порядку, який визначається КМУ, а цей порядок довгий час не був затверджений, унаслідок чого до Верховного Суду надходило дуже багато позовних заяв щодо визнання бездіяльності уряду.

Такий порядок був затверджений постановою КМУ від 8 травня 2019 року № 449. Відповідно до постанови, позика надається в національній валюті та погашається протягом 10 років, починаючи з 5-го року після закінчення будівництва, або згідно з договором. Позику можна отримати в банках на умовах, визначених договором, тобто розмір та відсотки за користування встановлюються банками.

Отже, порядок затверджений, але він не є детальним і надає дискрецію банкам. До того ж немає переліку банків, які надають відповідні позики, що може перешкоджати й надалі в забезпеченні ветеранів такою гарантією.

Багато ветеранів скептично ставляться до отримання житла від держави, навіть перебуваючи на квартирній черзі, оскільки очікування триває десятки років. Проблеми забезпечення житлом військовослужбовців та ветеранів здебільшого пов’язані з непрозорою та бюрократизованою системою, де представники МОУ та органів місцевого самоврядування мають великий вплив, що створює сприятливі умови для корупції та несправедливого розподілу житла між пільговиками.

Ведення справ та квартирний облік в електронному режимі може забезпечити більшу прозорість системи та запобігти корупційним проявам, несанкціонованому втручанню в розподіл квартир.
Окрім електронізації обліку та справ, потрібно змінювати всю систему.
Питання забезпечення військовослужбовців та ветеранів житлом для постійного проживання рекомендовано вирішити за рахунок пільгового іпотечного кредитування.

Сьогодні вже існує Порядок надання пільгового кредиту для ветеранів, затверджений постановою КМУ від 27 листопада 2019 року № 980. Такий кредит можуть отримати внутрішньо переміщені особи, учасники проведення АТО та/або ООС, які потребують поліпшення житлових умов і підтвердили свою платоспроможність. Кредит надається лише один раз і за умови, що особою не було використано інші державні програми для поліпшення житлових умов.

Пільговий кредит з відсотковою ставкою 3% річних надається позичальнику на строк до 20 років, але не більше, ніж до часу досягнення ним пенсійного віку. Розмір обчислюється, виходячи з нормативної площі житла, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується позичальником власним коштом.

Згідно з ч. 15 ст. 14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відсотки за користування кредитом не нараховуються:
– військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їхнього призову;
– військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в ООС, перебували або перебувають безпосередньо в районах та в період здійснення ООС.

Такий порядок затвердили в кінці 2019 року й можливість скористатися ним мало обмежене коло осіб, адже інформування як такого не було взагалі. У 2020 році на програму виділялись певні кошти, але, звичайно, вони не покривали всього запиту. На 2021 рік коштів на пільгове кредитування не закладено взагалі.

Щодо фінансування, то на 2022 рік проєкт державного бюджету (законопроєкт № 6000 від 15.09.2021, на момент підготовки цього звіту готується на 2 читання) містить наступні бюджетні програми, спрямовані на виконання гарантій для ветеранів у сфері житлового забезпечення:
– фінансування програми компенсації за житло особам з інвалідністю І–ІІ групи та сім’ям загиблих становить 1 млрд 733 млн грн, що в 5,6 разів більше за обсяг фінансування, закладений у 2021 році, — 305 млн;
– фінансування програми компенсації за житло для учасників АТО/ООС, які є особами з інвалідністю ІІІ групи або внутрішньо переміщеними особами, становить 3 млрд 263 млн грн, що в 13 разів більше за обсяг фінансування, закладений у 2021 році, — 248 млн;
– компенсація за житло для учасників бойових дій на території інших держав (у тому числі в Афганістані) — 50 млн. Аналогічний обсяг фінансування й у 2021 році.

Очевидно, що коштів виділяється недостатньо, хоча в порівнянні з попередніми роками сума видатків збільшується, темп забезпечення ветеранів АТО/ООС власним житлом не сприяє зменшенню квартирної черги та не може стримати ріст кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку.

✅Фрагмент звіту “Порушення прав і гарантій ветеранів війни та військових і рекомендації врегулювання проблемних аспектів”.

Дякуємо Freedom House Ukraine за фінансову підтримку у створенні звіту.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

21 грудня 2021

У період з 14 до 17 грудня на засіданнях ВРУ розглянуті такі законопроєкти

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/news-hor.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (№ 5630 від 07.06.2021)

Законопроєктом № 5630 пропонується замість зобов’язання припинити іноземне громадянство запровадити можливість подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України окремими категоріями іноземців, а саме: особами, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ; громадянами держави-агресора/держави-окупанта, які зазнали переслідувань; особами, які мають визначні заслуги перед Україною; особами, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес.
Передбачено, що для набуття громадянства України потрібно подати два документи: заяву на отримання громадянства та декларацію про відмову від наявного громадянства іноземної держави. Для осіб, які брали участь в АТО/ООС, вимога про проживання на території України протягом п’яти років відсутня.
Також уносяться зміни до положень про поновлення громадянства України, що враховують пропоновані зміни про скасування зобов’язання припинити наявне громадянство для певних категорій осіб.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням 

До другого читання в проєкт додано поправку, яка передбачає право на спрощений порядок отримання громадянства також дружині або чоловіку військовослужбовця.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.
20.12 2021 Закон було підписано Президентом.

Допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України (№ 6359 від 29.11.2021)

Проєкт 6359 передбачає схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі в багатонаціональних навчаннях.
Прийняття закону забезпечить виконання завдань у сфері безпеки і оборони в загальному контексті реалізації пріоритетного зовнішньополітичного курсу держави, підвищить ефективність реалізації національних програм розвитку власних збройних сил, а також надасть можливість збільшити фінансові надходження до національної економіки за рахунок надання відповідних товарів (робіт, послуг) для підрозділів інших держав.
Посилання на розширений висновок
Рекомендація Юридичної сотні: прийняти законопроєкт.
14 грудня 2021 року закон прийнято, очікує на підпис Президента.

Удосконалення реєстру ветеранів та запровадження Е-посвідчення ветерана (№5694 від 23.06.2021)

Законопроєкт №5694 передбачає закріплення на законодавчому рівні можливості використання ветеранами посвідчень в електронній формі (Е-посвідчення ветерана). За змістом законопроєкту, Е-посвідчення ветерана може подаватися та застосовуватися в разі, коли законодавством передбачено подання та застосування копії посвідчення. Додатково проєкт надає право налагодження автоматизованого інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Позитивними сторонами проєкту є надання ветеранам можливості використання Е-посвідчень ветерана незалежно від наявності паперового посвідчення або його копії, що дозволить мінімізувати ризик втрати або пошкодження посвідчень. Законопроєктом уносяться правові підстави для автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та деякими інформаційними, довідковими системами, що може прискорити та полегшити взаємодію органів державної влади у ветеранській сфері.

Можливими ризиками запровадження змін є необхідність особливої уваги до системи захисту персональних даних ветеранів, адже така інформація є особливо важливою для національної безпеки держави. Додатково потрібно проводити роз’яснення щодо дії Е-посвідчень працівникам органів та установ, що надають пільги ветеранам, задля уникнення конфліктних ситуацій.
Детальніше ознайомитися з пропозиціями проєкту можна в розширеному висновку за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.
14 грудня 2021 року закон прийнято, готується на підпис Президентові.

Соціальний захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (№6104 від 27.09.2021)

Для звільнених з полону осіб передбачено комплекс послуг: соціальна та професійна адаптація, медична, реабілітаційна, психологічна допомога, соціальний супровід та послуги, відновлювальні заходи, пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням тощо. Окрім того, після звільнення такі особи мають першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.
Особі, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи (або членам її сім’ї) щорічно виплачується грошова допомога (до моменту звільнення такої особи). Після звільнення виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). У випадку смерті особи під час утримання в місцях несвободи або впродовж одного року після звільнення внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних із перебуванням у місцях несвободи, ОГД виплачується членам сім’ї та утриманцям. Порядок призначення, виплати й розміру допомоги (щорічної та одноразової) буде визначатися Кабінетом Міністрів України.
Рекомендація Юридичної сотні: проєкт може бути підтриманий.
Розширений висновок
16 грудня 2021 року законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, наразі готується до другого читання.

Узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами (№6302 від 09.11.2021)

Проєкт №6302 має на меті техніко-юридичне узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами, покликане забезпечити ефективне виконання завдань, покладених на національний спротив.

Зокрема, уточнюється перелік повноважень КМУ та військового командування щодо виконання правового режиму воєнного стану, повноваження органів військового управління ЗСУ. Законопроєкт містить норми, які розширюють перелік інформації, що може бути віднесена до державної таємниці, та виключає закупівлі з переліку інформації, доступ до якої не може бути обмежений. Проєктом уточнено розмір виплати винагороди на період служби за призовом (у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року).

Загалом законопроєкт здійснює техніко-юридичне узгодження деяких положень Закону України «Про основи національного спротиву» з дотичними законами, проте має і недоліки: потенційне суттєве посилення ролі рішень головнокомандувача та КМУ, засекречення значної кількості інформації, що може ускладнити громадський контроль, тощо.
Докладніше в розширеному висновку за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.
16 грудня 2021 року законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, наразі готується до другого читання.

Удосконалення системи військової освіти та науки (№5641 від 09.06.2021)

Законопроєкт №5641 передбачає вдосконалення освітнього процесу та наукової і науково-технічної діяльності в закладах військової освіти та науки.

Законопроєкт пропонує виокремлення визначень “вищий військовий навчальний заклад” та “заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання” у Законі України “Про вищу освіту”, додавання визначення “професійна військова освіта” у Закон України “Про освіту” та узгодження норм законів у сфері освіти зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.

Додатково, за текстом проєкту, значно розширюється перелік повноважень державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання), такими обов’язками як призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання), формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти тощо.

Загалом законопроєкт узгоджує норми Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність” зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і оборони.
Переглянути розширений висновок можна за посиланням
Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт може бути підтриманий.
17 грудня 2021 року закон прийнято, готується на підпис Президентові.

Зміни щодо проведення призову на строкову військову службу

КМУ прийняв постанову, яка вносить зміни до положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом.
Постанова уточнює порядок оформлення облікових документів для осіб з інвалідністю, які мають тяжкі захворювання та позбавлені можливості вільного пересування, а також деякі питання взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з органами державної влади, організаціями, установами, підприємствами в питаннях обліково-призовної роботи.
Постанова узгоджує термінологію положення, а саме «військові комісаріати» замінює на «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», а «військові комісари» на «керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».
Джерело: постанова КМУ від 15 грудня 2021 р. № 1333

Політика оборонного відомства у сфері військової освіти

Як повідомляє МОУ, тимчасово виконуючий обов’язки Міністра оборони України Іван Руснак затвердив політику Міністерства оборони України у сфері військової освіти. Документ передбачає положення, що спрямовані на розвиток системи військової освіти в контексті реалізації стратегічного курсу України до НАТО.
Указана політика повинна забезпечити набуття військовими фахівцями нових компетентностей, оперативної сумісності на основі принципів і стандартів НАТО, оскільки передбачає багаторівневу систему військової освіти, новою складовою якої має стати професійна військова освіта (L-курси). Крім того, у документі визначено основні завдання, пріоритетні напрями та очікувані результати.
Детальніше за посиланням 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]