Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Які законопроєкти зареєстрували народні депутати цього тижня? Випуск №27

Оподаткування вживаних автомобілів, що ввезені з-за кордону (4643-д від 25.01.2021)

Протягом 180 днів із дня набрання чинності цим проєктом базою оподаткування ПДВ для ввезення на митну територію України вживаного транспортного засобу (ТЗ), що класифікується за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (якщо маса ТЗ не більше 3,5 т) та 8711, увезеного на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року, буде сума сплаченого акцизного податку

Акцизний податок для таких транспортних засобів буде розраховуватись за новою формулою, Ставка = Ставкабазова + Vе + Fе, причому базова ставка залежить від віку авто (чим старіше авто, тим більшим є розмір базової ставки, від 0 євро за авто віком до 9 років, до 125 євро за авто, із дня виготовлення якого минуло понад 14 років), величина Vе залежить від об’єму двигуна, а Fе – від його типу (дизельний, бензиновий, змішаний). Така формула не застосовується, якщо транспортні засоби не відповідають екологічним нормам “ЄВРО-2” та/або мають походження з країни, визнаної державою-окупантом або державою-агресором. Використання вказаної формули для обчислення акцизного податку можливе для транспортних засобів, які були ввезені в період до 31.12.2020.

Проєкт спрямований на тимчасове вирішення проблем із легалізацією вживаних автомобілів через обмежений строк його дії. Окрім того, норми мають зворотну дію в часі, оскільки стосуються транспортних засобів, які вже ввезені в період до 31.12.2020, тоді як зворотна дія закону в часі допускається лише у випадку пом’якшення (або скасування) відповідальності для осіб. У проєкті закону (та в супровідних матеріалах) немає фінансово-економічного обґрунтування та обґрунтування економічної доцільності запропонованих ставок акцизного податку. 

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Розширений висновок:

https://legal100.org.ua/opodatkuvannya-vzhivanih-avtomobiliv-shho-vvezeni-z-za-kordonu-4643-d-vid-25-01-2021/

Митні платежі за вживані авто, що ввезені з-за кордону (№4644-д від 25.01.2021)

Протягом 180 днів із дати набрання чинності проєктом уживані авто з-за кордону, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (якщо їхня маса не більше 3,5 т) та 8711, увезені на митну територію України фізичними особами в період до 31.12.2020, звільняються від обкладання  ввізним митом, якщо особою будуть дотримані вимоги, що передбачені проєктом №4643-д. Здійснення митного оформлення транспорту, щодо якого не дотримані строки та умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, протягом 180 днів можливе за умови добровільної сплати до державного бюджету п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн). Це звільняє фізичних осіб від відповідальності за недотримання вимог режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Проєкт має тимчасову дію строком 180 днів від дати набуття чинності (а також зворотну дію в часі, оскільки поширюється лише на ТЗ, що ввезені до 31.12.2020 року). Це не дозволяє використати вказаний механізм особам, які ввезли вживане авто з-за кордону пізніше цієї дати, а також порушує принцип рівності щодо громадян, які здійснили ввезення ТЗ з-за кордону до 31.12.2020, проте виконали всі законодавчі вимоги щодо його розмитнення. До проєкту відсутнє фінансово-економічне обґрунтування, не наведено також обґрунтування визначеного проєктом розміру добровільного внеску до бюджету саме в розмірі 8500 грн. Окрім того, митне оформлення, відповідно до норм проєкту, буде здійснюватися з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого КМУ. 

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Розширений висновок: https://legal100.org.ua/mitni-platezhi-za-vzhivani-avto-shho-vvezeni-z-za-kordonu-4644-d-vid-25-01-2021/

Установлення окремих базових розрахункових величин (№ 4671 від 28.01.2021)

Міністерство соціальної політики України розробило, а КМУ затвердив та зареєстрував проєкт Закону № 4671, який має на меті запровадити в Україні нову сучасну методологію обчислення прожиткового мінімуму. КМУ запропонував унести зміни до деяких положень Бюджетного кодексу України, у такий спосіб упорядкувавши систему розрахунків розмірів соціальних виплат, грошових платежів і стягнень, а також плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору).

Законопроєкт визначає, що Закон про Державний бюджет України на визначений рік повинен установлювати розмір базової величини для соціальних виплат на дітей, соціальних виплат населенню, грошових платежів і стягнень, адміністративних зборів. Інформація про ці базові величини також повинна міститися в бюджетній декларації.

Рекомендація Юридичної сотні: висновок щодо законопроєкту можна буде сформувати лише після реєстрації проєкту Закону “Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)”, від якого цей проєкт акта є похідним.

Розширений висновок: 

https://legal100.org.ua/ustanovlennya-okremih-bazovih-rozrahunkovih-velichin-4671-vid-28-01-2021/

Удосконалення пенсійного законодавства (4668 від 28.01.2021)

Міністерство соціальної політики України розробило, а КМУ затвердив та зареєстрував проєкт Закону № 4668, який має на меті врегулювати деякі питання в контексті вдосконалення пенсійного забезпечення.

Проєкт Закону уніфікує щорічну індексацію пенсій для всіх категорій пенсіонерів, зокрема військовослужбовців, держслужбовців, науковців тощо, та визначає, що 1 березня — дата її щорічного проведення. Законопроєкт також відновлює право на достроковий вихід на пенсію певних категорій осіб, зокрема тих, які були звільнені з незалежних від них обставин за півтора роки до досягнення пенсійного віку, що узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018. Документ визначає поняття “тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність” та надає додатковий соціальних захист батькам, які виховують таких дітей.

У разі прийняття парламентом цього Закону, він набере чинність 01.01.2022, адже  загалом необхідно 2 769,55 млн гривень додаткових видатків на рік для його реалізації.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

Докладніше із цими та іншими змінами можна ознайомитися в розширеному висновоку за цим посиланням:

https://legal100.org.ua/udoskonalennya-pensiynogo-zakonodavstva-4668-vid-28-01-2021/

Звернення Верховної Ради до міжнародної спільноти щодо засудження тимчасової окупації Криму (№ 4655 від 27.01.2021)

Проєкт постанови передбачає звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо засудження тимчасової окупації Криму. Зокрема, проєкт постанови містить наступні заклики:

  • засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України;
  • посилити політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта; 
  • продовжувати політику невизнання спроби анексії Криму;
  • протидіяти мілітаризації Кримського півострова тощо. 

Проєкт постанови спрямований на привернення уваги міжнародної спільноти до проблем захисту прав людини, пов’язаних із тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим. Водночас постанова має рекомендаційний характер та не зобов’язує до вчинення будь-яких дій.  

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати проєкт постанови. 

Докладніше із цими та іншими змінами можна ознайомитися в розширеному висновоку за цим посиланням: 

https://legal100.org.ua/zvernennya-verhovnoyi-radi-do-mizhnarodnoyi-spilnoti-shhodo-zasudzhennya-timchasovoyi-okupatsiyi-krimu-4655-vid-27-01-2021/

Щорічна разова виплата до 5 травня (№ 4683 від 29.01.2021)

Для учасників бойових дій проєктом передбачена виплата допомоги до 5 травня  в розмірі 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (станом на 2021 рік ця сума складає 1415,2 грн). 

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни проєкт передбачає такі розміри виплат: особам з інвалідністю I групи – 240 відсотків (4245,6 грн), II групи – 210 відсотків (3714,9 грн), III групи – 180 відсотків (3184,2 грн) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного року. Такий же розмір виплати передбачений проєктом для колишніх малолітніх в’язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю. Виплата в розмірі 240% (4245,6 грн) від прожиткового мінімуму передбачена й  для осіб з особливими заслугами перед Батьківщиною. Для учасників війни проєкт передбачає допомогу в розмірі 25% прожиткового мінімуму (442,25 грн). Для членів сімей загиблих виплата передбачена в розмірі 55% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність ( 972,95 грн). 

Довідково: розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність станом на 01.01.2021 складає 1769 грн. За розрахунками авторів, видатки на реалізацію проєкту складатимуть 1 млрд 379 млн  грн, що на 3 млн менше за нинішній обсяг видатків (передбачений у Державному бюджеті України). Проєкт зменшує розмір виплати для учасників війни. Окрім того, проєкт не сприяє комплексному підвищенню добробуту ветеранів.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Розширений висновок:

https://legal100.org.ua/shhorichna-razova-viplata-do-5-travnya-4683-vid-29-01-2021/

Зміни до порядку проведення військового поховального ритуалу (№ 4636 від 25.01.2021)

Проєкт пропонує оновити процедуру проведення військового поховального ритуалу. Згідно проєкту, начальник гарнізону, Начальник органу управління Служби  повинні організовувати проведення військового поховального ритуалу. А заступник гарнізону –  призначати почесні варти від військових частин і здійснювати контроль за їхньою підготовкою, брати участь в організації проведення військового поховального ритуалу загиблих (померлих) військовослужбовців. Проєкт визначає порядок проведення військового ритуалу та передбачає, що під час військового поховального ритуалу передається Лист пошани й скорботи від імені Президента України родичам. Згідно проєкту, військовий поховальний ритуал проводиться в разі поховання:

  • військовослужбовців, які померли (загинули) під час захисту незалежності та територіальної цілісності України або під час виконання обов’язків військової служби (проходження служби);
  • померлих або загиблих учасників бойових дій в АТО/ООС;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни, які отримали статус через участь в  АТО/ООС;
  • військовослужбовців миротворчих операцій; 
  • борців за незалежність України у ХХ столітті, які мають статус учасників бойових дій;
  • Героїв України, нагороджених орденом “Золота Зірка”;
  • лицарів ордена Богдана Хмельницького та кавалерів ордена “За мужність”.

Проєкт передбачає можливість відмови родичами від проведення військового поховального ритуалу. 

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт. 

Розширений висновок: 

https://legal100.org.ua/zmini-do-poryadku-provedennya-viyskovogo-pohovalnogo-ritualu-4636-vid-25-01-2021/

Завантажити PDF