Відповідальність військовослужбовців у випадку порушення вимог щодо сумісництва (№5746 від 09.07.2021)
Проєкт пропонує не визнавати суб’єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності) військовослужбовців із числа:
працівників, призваних на строкову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;
працівників, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до фактичного звільнення. Відповідно до пояснювальної записки, такі зміни необхідні, оскільки наразі військовослужбовці, за якими зберігається місце роботи та середня заробітна плата, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності через порушення обмежень щодо суміщення військової служби з іншими видами діяльності, що суперечить вимогам Закону України “Про запобігання корупції”.
Проте відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ “Про запобігання корупції”, особа не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. А можливість збереження середньої заробітної плати за військовослужбовцем є додатковою гарантією, що закріплена в КЗПП України. Тому внесення запропонованих змін не матиме значного позитивного впливу на правове регулювання проходження військової служби.
❌ Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.
Розширений висновок
Передання майна закладів освіти для потреб ЗСУ (№5801 від 19.07.2021)
Майно закладів освіти, яке не використовується для провадження освітньої діяльності, може бути безоплатно передано у встановленому законодавством порядку органам державної влади для забезпечення потреб Збройних Сил України. Проєкт передбачає наявність окремого закону, який би визначав порядок передання майна закладів освіти до ЗСУ (за посередництва органів державної влади, які в проєкті №5801 не конкретизовані). З огляду на відсутність механізму передання майна закладів освіти ЗСУ оцінити вплив цього нормативного акту доволі складно.
❌ Рекомендація Юридичної сотні: відхилити.
Розширений висновок
Автоматичне позбавлення громадянства України(№5822 від 23.07.2021)
Проєкт пропонує визначити, що добровільне набуття громадянами України громадянства держави-агресора – Російської Федерації – є підставою для автоматичної втрати громадянства України. Автоматична втрата громадянства України у випадках, визначених цією статтею, передбачає втрату громадянства України без видання відповідного указу Президента України. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата набуття громадянства Російської Федерації.
Однак проєкт не враховує іноземних громадян, які вже мають громадянство Російської Федерації та не можуть від нього відмовитись, оскільки, щоб відмовитись від громадянства Російської Федерації, потрібно відвідати державу-агресора, що може мати негативні наслідки для іноземців, які брали участь в АТО/ООС. Ці особи в першу чергу претендують на отримання українського громадянства.
Також проєкт залишає поза увагою інші держави, крім Російської Федерації, громадянство яких набувають громадяни України.
Проєкт суперечить статті 25 Конституції України, у якій зазначено, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Крім того, законопроєкт суперечить чинному закону “Про громадянство України”, у якому зазначено, що законодавство України ґрунтується на одному з принципів неможливості позбавлення громадянина України громадянства України.
❌ Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.
Розширений висновок