Цього тижня в порядку денному засідань Верховної Ради України та засідань Комітетів Верховної Ради

Відпустки військовослужбовцям та питання посадового окладу (законопроєкт №2343) Законопроєктом передбачається врегулювання питань пов’язаних з наданням відпусток військовослужбовцям, уточнення окремих питань реалізації права військовослужбовців на забезпечення житлом, приведення у відповідність термінології та інше. Так, виключається підстава на дострокове звільнення з військової служби строковиків та офіцерів за призовом та підстава на переважне право на укладення контракту після завершення особливого періоду військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації. Пропонується визначити, що мінімальний розмір посадового окладу військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) не може бути меншим розміру 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а мінімальний розмір окладу за військовим званням – одного розміру такого прожиткового мінімуму. Передбачається ряд нових відпусток під час дії особливого періоду: канікулярна, відпустка для лікування, відпустка на навчання, додаткові відпустки як заохочення та ряд інших.

Законопроєкт було прийнято в першому читанні 14 січня 2020 року. Текст законопроєкту, підготовленого до другого читання може відрязнятися від тексту, прийнятого в першому читанні. Станом на 03 лютого 2020 текст законопроєкту до другого читання відсутній на офіційному сайті Верховної Ради та не розглядався профільними Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Втрата чинності Стройовим статутом ЗСУ (законопроєкт №2466)

Законопроєктом пропонується визнати таким, що втратив чинність Стройовий статут ЗСУ з 1 березня 2020 року. Автори законопроєкту стверджують, що він спрямований на впровадження стандартів НАТО в усіх сферах військової діяльності з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Питання, що регулюються Стройовим статутом передбачається, що регулюватимуться підзаконними нормативно-правовими актами.

Варто зауважити, що одномоментне скасування статутів як законодавчих актів і заміна їх підзаконними актами можуть призвести до виникнення певних правових і управлінських проблем.

За результатами розгляду пропонуємо повернути законопроєкт на доопрацювання.

Спрощена процедура прийняття до громадянства військовослужбовців та ветеранів, які брали участь у захисті суверенітету України (законопроєкт №2590)

Проєктом пропонується норма, згідно з якою на окремі посади не можуть бути призначені особи, які мають громадянство (підданство) інших держав.

Крім того, законопроєктом вводиться спрощена процедура прийняття до громадянства військовослужбовців, які уклали контракт про проходження військової служби в ЗСУ; іноземців, які брали участь у захисті суверенітету України; громадян РФ, які зазнали там переслідувань та інші категорії.  Більшу частину цих питань було врегульовано змінами від 13 серпня 2019 року до Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України». Таким чином, законопроєкт №2590 передбачає законодавче закріплення норм, прийнятих раніше на рівні підзаконного акту.

Проте законопроєкт містить ряд недоліків, зокрема норма, згідно з якою громадяни певних держав можуть складати присягу громадянина України замість зобов’язання припинити іноземне громадянство, прописана нечітко. Перелік таких держав формує КМУ, але не визначено за яким принципом, на яких підставах і з яких причин країна включається до цього списку. Норма про те, що громадяни Росії, які зазнали переслідувань в Росії, отримують громадянство за спрощеною процедурою виглядає недостатньо обґрунтованою.

15 січня 2020 Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт №2590 до порядку денного та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Враховуючи  наведене, за результатами розгляду рекомендуємо Верховній Раді прийняти законопроєкт №2590 за основу з подальшим доопрацюванням Комітетом.

Пільги та соціальні гарантії медичним працівникам, які брали участь у забезпеченні проведення АТО/ООС (законопроєкт №2467)

Згідно із законопроєктом в окремих нормативно-правових актах (Земельний кодекс, Закони України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», «Про зайнятість населення») до статтей, які передбачають пільги для ветеранів війни пропонується додати слова  «медичним працівникам, які брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції та/ або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил».

Тобто на медичних працівників пропонується поширити такі пільги: – надання безоплатно земельних ділянок без проведення обов’язкових земельних торгів; – надання права на призначення дострокової пенсії за віком; – включення їх дітей до переліку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки; – надання державної підтримки у розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту; – поширення на цю категорію осіб права на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню з боку держави.                                                                         

Вказане однак не є доцільним, адже медичні працівники мають статус учасника війни або особи з інвалідністю внаслідок війни і користуються всіма відповідними пільгами, які тягне за собою цей статус.

За результатами розгляду пропонуємо Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відхилити законопроєкт.

Статус УБД медичним працівникам (законопроєкт №2341)

Законопроєктом пропонується внести зміни до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме передбачити, що до учасників бойових дій належать медичні працівники.  Надання статусу медикам, а відповідно, надання їм пільг, потребуватиме видатків з держбюджету. Однак, фінансово-економічного обґрунтування до законопроєкту немає, натомість зазначено, що реалізація законопроекту не потребує видатків з Держбюджету.                                                                            Крім того, згідно з чинним законодавством, медичні працівники можуть отримати статус учасника війни або статус особи з інвалідністю внаслідок війни, що є значно доцільнішим, адже статус учасника бойових дій має надаватися особам, які безпосередньо брали участь в бойових діях.

За результатами розгляду пропонуємо Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відхилити законопроєкт.

Особливості нарахування пільг ветеранам війни (законопроєкт №2512)

Законопроєктом передбачається покладення на органи державної влади, які здійснюють правове регулювання господарських відносин у сфері надання послуг, у яких, згідно законодавства, певні категорії осіб мають пільгові умови отримання послуг, стягувати плату за такі послуги лише у разі, якщо особа, яка має пільги, письмово відмовилася від користування ними.

Незрозумілою залишається мета законопроєкта, адже проєкт може узаконити схему, коли людину примушують написати заяву на відмову від пільги з корисливих мотивів. Крім того, законопроєкт є юридично некоректним, адже господарські відносини держава не регулює.

За результатами розгляду пропонуємо Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відхилити законопроєкт.