З 2 до 5 березня 2021 року на пленарних засіданнях Верховної Ради України планується розгляд таких проєктів
Законопроєкт визначає новий вид військової служби, а саме службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, без оголошення мобілізації. Такий вид військової служби спрямований на осіб, які перебувають в оперативному резерві першої черги. Максимальний строк служби за призовом визначається Головнокомандувачем, проте в будь-якому випадку не може перевищувати шести місяців. Такий призов може здійснюватися без оголошення мобілізації в умовах особливого періоду неодноразово. За ухилення від призову проєктом передбачена кримінальна відповідальність. З огляду на те, що в особливий період усі, хто проходив військову службу (за мобілізацією або на підставі укладеного контракту) зараховуються до оперативного резерву першої черги, такий вид призову, незважаючи на всі збережені соціальні гарантії, не відповідає інтересам ветеранів, оскільки нівелює ефективність процесу повернення до мирного життя після завершення військової служби.
Ще одним недоліком проєкту є можливість доукомплектування військових формувань претендентами на військові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків без проведення спеціальної перевірки, а це містить корупційний ризик.
❌Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.
Проєкт передбачає створення Національного військового меморіального кладовища – архітектурно-художнього комплексу, розміщеного на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначеного для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є Мінветеранів. Витрати на поховання передбачено за рахунок коштів Державного бюджету. Зразок намогильних споруд та меморіальних табличок затверджується КМУ.
Проєкт установлює заборону на поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, осіб, що займали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР). Виключенням є особи, які брали участь в АТО/ООС або є борцями за незалежність у ХХ столітті.
У пояснювальній записці зазначено, що орієнтовна вартість робіт із виконання благоустрою ділянки 30 га становить 2,1 млн грн.
✅Позиція Юридичної сотні: підтримати в цілому.
Проєкт пропонує запровадити жетони з індивідуальним номером для військовослужбовців НГУ. Жетон з індивідуальним номером (який зберігається за особою впродовж усього строку служби) посвідчує належність військовослужбовця до Національної гвардії України й підтверджує його повноваження з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Індивідуальний номер також закріплюється на засобах індивідуального захисту під час виконання військовослужбовцем НГУ своїх повноважень з охорони громадського порядку. Приховувати індивідуальний номер або перешкоджати його фіксації військовослужбовцям НГУ заборонено.
На період відсторонення від виконання службових обов’язків жетон підлягає вилученню. Доступ до інформації з бази індивідуальних номерів надається безкоштовно на офіційному вебсайті НГУ в спосіб, що дозволяє за індивідуальним номером отримати інформацію про прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовця НГУ, його військове звання, посаду й наявність у нього повноважень з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Доступ до інформації надається з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
На період ООС вимоги щодо індивідуального номера не поширюються на військовослужбовців НГУ під час виконання завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в районі бойових дій і зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій.
✅Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.
Проєкт передбачає створення спеціальної бази даних із знеособленими даними про генетичні ознаки людини та відомостями про них із метою встановлення осіб, які вчинили злочин, ідентифікації загиблих, розшуку зниклих безвісти тощо. Держателем цієї бази даних визначено МВС, яке матиме повний доступ до інформації. До бази даних підлягають внесенню зазначені в реєстраційних картках закодована абетково-цифрова інформація про генетичні ознаки людини та знеособлені відомості про них. Порядок унесення інформації до бази визначатиме КМУ. Проєкт передбачає обов’язкову та добровільну реєстрацію геномної інформації. Обов’язковою процедура буде для осіб, засуджених за вчинення певних категорій злочинів, а також щодо яких було обрано запобіжний захід. До бази буде також унесена інформація про невпізнані останки та інформація щодо зниклих безвісти осіб (якщо буде відібрано зразки матеріалу з особистих речей такої особи). Обов’язкова державна реєстрація геномної інформації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Добровільна реєстрація геномної інформації буде проводитися на підставі письмової заяви особи (на платній основі). Окремо передбачена процедура відбору біологічного матеріалу для внесення до бази даних і щодо військовослужбовців, які вступають або призиваються на військову службу (причому дані оновлюються кожних 8 років). Порядок зберігання біологічного матеріалу, відібраного для проведення державної реєстрації геномної інформації в осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, та чинних військовослужбовців установлюється Кабінетом Міністрів України.
❌Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.
Законопроєкт № 3911 (у редакції до другого читання) не згадує про посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян у вигляді факультативного покарання (конфіскації майна). Натомість у редакції проєкту до другого читання передбачено додаткову кваліфікуючу ознаку тяжкості вчиненого злочину: якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я чи освіти. Таке повідомлення (як і у випадку вчинення злочину повторно або в разі настання тяжких наслідків) тягнутиме за собою відповідальність від 4 до 8 років позбавлення волі.
Основна мета — зменшення кількості завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, особливо, якщо об’єктами таких діянь стали критично важливі об’єкти інфраструктури або об’єкти чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, без розширення повноважень правоохоронних органів. Законопроєкт зумовлений збільшенням кількості таких завідомо неправдивих повідомлень за останні роки.
Довідково: критично важливі об’єкти інфраструктури – підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов’язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я людей.
✅Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.
За клопотанням сторони спору – фізичної особи, яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечується місцевим загальним судом Херсонської області за вибором особи, а розгляд цивільних справ в апеляційній інстанції забезпечується Херсонським апеляційним судом.
Наразі розгляд таких справ забезпечується місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва. У редакції проєкту до другого читання пропонується надати можливість позивачу (якщо справа ще не розглянута по суті місцевим загальним судом м. Києва) подати клопотання про передання справи до місцевого загального суду в Херсонській області (на вибір особи). Справа передається до обраного особою суду не пізніше ніж через 5 днів після закінчення строку на оскарження відповідної ухвали. Потенційно законопроєкт може викликати значне збільшення кількості звернень до судів Херсонської області, що негативно вплине на час розгляду справ. Інформація з ДСА щодо завантаженості цих судів у супровідних документах до законопроєкту відсутня.
❌Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт.
Проєкт урегулювує порядок обігу та використання цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, пропонує надати суб’єктам охоронної діяльності право придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а персоналу охорони – використовувати таку зброю та боєприпаси під час здійснення своєї професійної діяльності. Проєкт регламентує створення Єдиного реєстру зброї та боєприпасів до неї (з відповідною кулегільзотекою для кожної одиниці зареєстрованої зброї, що полегшить моніторинг використання кожної одиниці зареєстрованої зброї). Установлено перелік вимог до потенційних власників зброї. Проєкт передбачає можливість спадкування цивільної вогнепальної зброї, проте не вирішує питання переходу такої зброї у випадку припинення юридичної особи, яка мала на неї право. У разі носіння зброї громадянами під час воєнного стану передбачено право військовослужбовців чи поліцейських вилучити таку зброю, проте не визначено обов’язкових документів, що складаються внаслідок такого вилучення, порядок унесення відомостей до Реєстру ву разі вилучення тощо. Це створює додаткові можливості для зловживань службовим становищем під час воєнного стану.
❌Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.
На засіданнях комітетів ВРУ в період з 1 до 5 березня планується розгляд таких проєктів
Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки (03.03.21)
Проєкт уносить зміни до Закону України “Про національну безпеку України” та Закону України “Про оборону України”. Зміни коригують визначення понять стратегічний оборонний бюлетень, Стратегія воєнної безпеки, оборонне планування та оборонний огляд.
Норми проєкту є технічного характеру та не матимуть суттєвого впливу на реформу в оборонному секторі, хоча в пояснювальній записці зазначено, що проєкт закону розроблено на виконання абзацу другого підпункту “ґ” пункту 11 статті 1 Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави”.
❌Рекомендація Юридичної сотні: відправити на доопрацювання.
Проєкт пропонує надати військовим капеланам статусу військовослужбовців, а також створити службу військового капеланства в Збройних силах України, Національній гвардії України; Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях за згодою.
Проєкт також установлює вимоги до військового капелана: громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації, наявність вищої богословської освіти. Передбачений проєктом і перелік обов’язків військового капелана: організація та проведення молитов, богослужінь; популяризація здорового способу життя; виховання у військовослужбовців толерантного ставлення до людей та інше. Статистика: За інформацією “Новинарні” у Збройних силах України за штатом уведено близько 130 посад військових священників (капеланів), із них укомплектовано – понад 90. Капелани представляють релігійні організації таким чином:
Православна церква України – 59,
Українська греко-католицька церква – 20,
Українська євангельська церква – 6,
Церква “Скинія” – 4,
Українська православна церква (Московський патріархат) – 1.
✅Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтриманий.
Комітет з питань соціального захисту та захисту прав ветеранів (01.03.21)
Проєкт передбачає перелік осіб, які мають право на встановлення статусу Захисника та Захисника з інвалідністю, Захисника з особливими бойовими заслугами, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника, а також перелік пільг для кожної з визначених категорій. Проєкт передбачає програму переходу від військової до цивільної кар’єри (передбачено дистанційну професійну перепідготовку тривалістю не менше 200 годин до завершення контракту за рахунок службового часу, інформування з юридичних питань, фінансової грамотності, консультування щодо працевлаштування або підприємницької діяльності, проте така програма затверджується на рівні КМУ).
Проєкт поділяє ветеранів на категорії, залежно від бойових дій, у яких такі особи брали участь, передбачає різну державну підтримку для осіб, залежно від підстави набуття ветеранського статусу, що суперечить конституційному принципу рівності.
До проєкту не надано фінансово-економічне обґрунтування.
❌✅Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт з урахуванням законопроєкту №3407 (який Комітет ВРУ рекомендує прийняти за основу), а також у частині фінансово-економічного обґрунтування.
Законопроєкт № 3695 пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та Закону України “Про відпустки” з метою забезпечити як для жінок, так і для чоловіків однакові умови використання соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею (зокрема відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тощо).
Запропоновано встановити новий вид відпустки, а саме оплачуваної відпустки в разі народження дитини тривалістю до 14 календарних днів, яка надається не пізніше ніж за два тижні з дня народження дитини. Ця відпустка може надаватись одній із таких осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини в разі, якщо він не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабусі або дідусю чи іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).
Проєкт пропонує визначати розмір державної соціальної допомоги для осіб з інвалідністю відповідної групи та дітей з інвалідністю, а також розмір надбавки за догляд за особами з інвалідністю не у відсотках від розміру прожиткового мінімуму (як це передбачає чинне законодавство), а у відсотках від розміру фактичного прожиткового мінімуму. Відповідно до ЗУ “Про державний бюджет України” розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 1769 гривень (з 01.01.21). Фактичний розмір прожиткового мінімуму Держбюджет не визначає.
Довідково: відповідно до ЗУ “Про прожитковий мінімум” для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін Мінсоцполітики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Для формування Державного бюджету категорія фактичного прожиткового мінімуму не застосовується. За інформацією Мінсоцполітики, у грудні розмір фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, склав 3370 грн.
Збільшення розміру державної допомоги, яке пропонується проєктом, не містить фінансово-економічного обґрунтування, а без передбаченого фінансового ресурсу такі норми залишаться декларативними.
❌Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.
Підтримати організацію можна за допомогою сервісу Patreon
Після переходу за посиланням ви можете обрати будь-яку комфортну суму підтримки та натиснути кнопку Приєднатися/Join.
Далі необхідно створити аккаунт на сервісі Patreon.
Зверніть увагу, що підтримка має формат підписки. Це означає, що гроші будуть списуватись із зазначеного вами рахунка щомісяця. Але ви можете скасувати підписку в будь-який момент (у тому числі після першого списання) у налаштуваннях сервісу.
Дякуємо за підтримку! 💙💛
2018-2023 Юридична сотня
Сайт створено за підтримки koreshkovpa.space
