Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Додаткові гарантії захисту журналістів, які працюють у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях (№ 7367 від 11.05.2022)

Закон зобов’язує засоби масової інформації забезпечувати журналістів та інших працівників, які відряджені працювати в райони ведення воєнних дій та/або на тимчасово окуповану територію України, засобами захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень та медичними аптечками. Запроваджується обов’язкове страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників ЗМІ на період виконання роботи в районах ведення воєнних дій та/або на тимчасово окупованій території України за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди життю або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків.

Законом також установлений фіксований розмір одноразової грошової допомоги журналістам у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання професійних обов’язків, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на сьогодні становить 124 тис. грн.

08.07.2022 закон прийнято, направлено на підпис Президенту

 

Забезпечення позову у виді зупинення наказу під час воєнного стану (№ 7292 від 15.04.2022)

Закон доповнює частину третю статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України у частині підстав, за яких не допускається забезпечення позову. Зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Зазначимо, що неможливість вжити такий захід забезпечення позову не позбавляє особу права оскаржувати наказ в судовому порядку.

11.07.2022 закон передано на підпис Президенту.

 

Реєстр ДНК в Україні (№4265 від 26.10.2020, доопрацьований)

Закон передбачає створення спеціальної бази даних (реєстру) зі знеособленими даними про генетичні ознаки людини та відомостями про них, що можуть бути використані з метою встановлення осіб, які вчинили злочин, розшуку зниклих безвісти, ідентифікації загиблих чи осіб, які через стан здоров’я не можуть повідомити інформацію про себе. Державна реєстрація геномної інформації, відповідно до закону, може бути обов’язковою або добровільною. Обов’язкова реєстрація ДНК буде проводитися відповідно до порядку, який розробить КМУ, та фінансуватиметься з державного бюджету. Добровільна реєстрація ДНК здійснюватиметься за кошти громадян, які бажають отримати таку послугу (якщо це родичі зниклих безвісти осіб, то фінансування теж здійснюється коштом державного бюджету).

Інформація в реєстрі матиме обмежений доступ та не оприлюднюватиметься. Держателем електронного реєстру є МВС. 

Відбір зразків ДНК може здійснюватись у військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту (на підставі особистої заяви та згоди людини на обробку персональних даних). Під час дії воєнного стану відбір зразків ДНК у військовослужбовців, поліцейських та членів ДФТГ здійснюється обов’язково. Порядок та строки відбору біологічного матеріалу, а також місце його зберігання визначаються відповідно Міноборони, Міністерством внутрішніх справ України, СБУ тощо, а стосовно ДФТГ КМУ. Для військовослужбовців та поліцейських процедура внесення інформації в реєстр ДНК фінансується з державного бюджету, а для членів ДФТГ місцевого.

Окремо закон передбачає процедуру внесення в реєстр геномної інформації про військовополонених.

Відібрані зразки геномної інформації військовослужбовців та членів ДФТГ знищуються після закінчення строку зберігання, установленого виробником засобів (систем) для відбору біологічних зразків. Обробка геномної інформації проводиться за допомогою автоматизованої системи формування та ведення електронного реєстру, що виключає можливість втрати, пошкодження, перекручення чи несанкціонованого доступу до неї. Контроль за додержанням прав людини і громадянина при державній реєстрації геномної інформації здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

  1. 07 закон направлено на підпис Президентові.

 

Заходи підтримки позичальників, майно яких було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії росії проти України (№ 7441-1 від 14.06.2022)

Проєкт має на меті надати підтримку особам, які придбали транспортні засоби або нерухомість у кредит, але таке майно було знищене внаслідок ведення бойових дій або залишилося на окупованій території.

Передбачається, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його завершення, позичальник або його представник має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є автомобіль або нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) , розташоване на тимчасово окупованій території, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Кредитор може “заморозити” кредит до моменту отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації,  майно або провести прощення кредиту з подальшим отриманням компенсації від держави.

09.07.2022 проєкт прийнятий за основу в першому читанні зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Докладніше в розширеному висновку за посиланням.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

 

Взаємодія зі споживачами кредитів під час воєнного стану (№ 7414 від 27.05.2022)

Верховна Рада прийняла за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання законопроєкт № 7414, який покладає обов’язок на кредитодавців у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом 6 місяців після дня його припинення або скасування дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки: 

  • не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, який електронною поштою повідомив про те, що він є:
  • військовослужбовцем ЗСУ, інших законних військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та членом їхніх сімей;
  • військовослужбовцем, який став особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, та членом їхніх сімей, а також членом сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
  • військовозобов’язаним та резервістом, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членом їхніх сімей;
  • членом ДФТГ (під час участі в заходах підготовки, виконання завдань територіальної оборони);
  • не взаємодіяти за власною ініціативою з близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем споживача, визначеного вище, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит такого споживача та які надали згоду на таку взаємодію. 

Окрім кредитора, таке зобов’язання поширюється на нового кредитора, колекторську компанію, а також фізичних та юридичних осіб, залучених на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що він повинен підвищити гарантії соціального захисту осіб, які беруть участь у відсічі збройної агресії рф, членів їхніх сімей та найближчого оточення. Проте п. 2 ч. 1 запропонованої статті визначає обмежену взаємодію не лише з членами сімей військовослужбовців, а й з близькими особами, представниками, спадкоємцями, поручителями або майновими поручителями членів сімей військовослужбовців, адже вони також визначені п. 1 ч. 1 вказаної статті, що значно розширює коло осіб, які під час воєнного стану користуватимуться такими гарантіями.

До того ж ГНЕУ влучно зауважує, що варто уточнити, що взаємодія в цей період не може здійснюватися лише з питань заборгованості, адже є інші юридичні факти, про які споживач повинен бути повідомлений, наприклад, про відступлення права вимоги новому кредитору. 

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

 

Соціальний захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та умови проходження ними служби (№7284 від 14.04.2022)

Закон дозволяє приймати на службу до органів та підрозділів цивільного захисту на посади, не пов’язані з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, осіб, що не досягли граничного віку, яких лікарсько-експертні комісії визнали непридатними до служби за станом здоров’я через захворювання (поранення) та яких було звільнено зі служби цивільного захисту.

Закон також установлює додаткові підстави для звільнення зі служби цивільного захисту, зокрема у зв’язку з допущенням правопорушень, несумісних із подальшим її проходженням.

Зокрема, особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та члени їхніх сімей матимуть право на пільгове отримання санаторно-курортного лікування безвідносно до розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Водночас закон визначає умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності та підвищення її до рівня, передбаченого для військовослужбовців та поліцейських.

Крім цього, документ передбачає збереження виплати пенсії відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рятувальникам, прийнятим на службу в особливий період.

Законом уточнено, що положення, яке передбачає збереження місця роботи, посади і середнього заробітку (ч. 3 ст. 119 КЗпП України) під час служби в особливий період, не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту. 

11.07.2022 закон направлено на підпис Президенту.

 

Обмін засуджених як військовополонених (№ 7436-д від 07.07.2022)

Верховна Рада прийняла за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання законопроєкт № 7436-д, який урегульовує процедуру обміну засуджених як військовополонених.

Законопроєктом пропонується:

  1. передбачити можливість звільнення від відбування покарання засудженого, щодо якого уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та яким надано згоду на проведення такого обміну;
  2. проводити спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваного, щодо якого було прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого і обмін якого відбувся;
  3. здійснювати судовий розгляд щодо обвинуваченого, стосовно якого було прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого і обмін якого відбувся, за його відсутності;
  4. притягнути до відповідальності таку особу, якщо обмін її як військовополоненого не відбудеться або якщо ця особа до закінчення строків давності знову братиме участь у бойових діях на території України.

У цьому законопроєкті були враховані концептуальні зауваження та пропозиції, висловлені щодо проєктів № 7436 та № 7436-1. Як наслідок, у проєкті № 7436-д більш повно врегульована процедура обміну засуджених осіб як військовополонених.

Докладніше в розширеному висновку за посиланням.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

 

Тимчасовий виїзд дітей за кордон (№ 6146 від 07.10.2021)

Пропонується змінити правила надання згоди батьками на перетин кордону дітьми до досягнення ними 16 років, а саме:

  • установити можливість кожного з батьків надавати згоду на виїзд дитини за кордон у супроводі другого з батьків двома  способами:
    • шляхом самостійного внесення відомостей про згоду до Державного реєстру актів цивільного стану громадян через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
    • звернувшись до нотаріуса, який безпосередньо вносить відповідні відомості до реєстру на підставі нотаріально посвідченої письмової згоди одного з батьків у день такого посвідчення.
  • При цьому виїзд дитини за межі України в супроводі особи, яка не є одним із батьків, здійснюватиметься за нотаріально посвідченою згодою обох батьків або одного з них (у виключних випадках);
  • передбачити можливість надавати таку згоду на значні проміжки часу, але не більше ніж на 3 роки;
  • закріпити на рівні закону вичерпний перелік підстав, коли тимчасовий виїзд за кордон дитини в супроводі одного з батьків дозволяється без згоди другого з батьків.

08.07.2022 проєкт прийнятий за основу зі скороченням строків підготовки до другого читання.

Докладніше в розширеному висновку за посиланням.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

 

Зміни до Держбюджету на 2022 рік (№ 7523 від 06.07.2022)

Верховна Рада підтримала законопроєкт № 7523, який пропонує збільшити видатки загального фонду Держбюджету на 81 млрд грн за рахунок державних запозичень та надходжень допомоги від ЄС. 

Частину видатків спрямовано на Мінсоцполітики за напрямами, як-от:

  • виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення 5770,7 млн грн;
  • виплата пільг і житлових субсидій 3329,7 млн грн;
  • щомісячна виплата ВПО 32364,2 млн грн;
  • виплата пенсій, надбавок та підвищень 32304,1 млн грн.

09.07.2022 закон прийнято і 11.07.2022 направлено на підпис Президенту.

Завантажити PDF