110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Розширення повноважень тероборони (№6521 від 17.01.2022)

Для територіальної оборони передбачена можливість виконувати завдання разом з іншими угрупованнями військ (сил), призначених для відсічі збройної агресії проти України в районах ведення воєнних (бойових) дій. Рішення про використання сил ТрО в районах воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем ЗСУ.

Наразі, відповідно до ст. 20 ЗУ “Про основи національного спротиву”, завдання територіальної оборони виконуються поза межами району ведення воєнних (бойових) дій.

Серед завдань територіальної оборони буде також надання правових послуг населенню в порядку, передбаченому ЗУ “Про безоплатну правову допомогу”.

У випадку введення воєнного стану всі ДФТГ оперативно підпорядковуватимуться командирам військових частин Сил територіальної оборони. На час воєнного стану ДФТГ за рішенням Головнокомандувача ЗСУ можуть бути виведені за межі своєї зони територіальної оборони або залучатися до ведення воєнних (бойових) дій. 

 

Зміни до законодавства України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом (№7304 від 20.04.2022)

Міжнародний кримінальний суд (далі – МКС) — це міжнародний судовий орган, заснований на основі Римського статуту та створений для розслідування й переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. У 2014 і 2015 роках Верховна Рада України скористалася можливістю для держави, яка не є учасницею Римського статуту, визнати юрисдикцію МКС щодо конкретних ситуацій: злочинів проти людяності під час революції Гідності та воєнних злочинів вищими посадовими особами росії та керівниками терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР”. Злочини проти людяності спрямовані на вбивство великої кількості людей, а воєнні злочини є  свідомим та грубим порушенням законів та звичаїв війни (умисні вбивства, застосування хімічної/біологічної та іншої забороненої зброї, насильство, мародерство тощо).

02 березня 2022 року за поданням держав, учасниць Римського статуту, Офіс Прокурора МКС оголосив про відкриття розслідування ситуації в Україні щодо скоєння на її території воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Цим законом запроваджує механізм співпраці компетентних органів України з МКС. Законом передбачені такі зміни:

  1. Унесено зміни до статей 183 і 208 Кримінального процесуального кодексу України щодо затримання та тримання під вартою осіб, які розшукуються МКС;
  2. Доповнено Кримінальний кодекс України новим розділом, у якому визначаються особливості співробітництва з МКС, зокрема обсяг і порядок співробітництва; виконання прохання МКС про надання допомоги; конфіденційність та захист відомостей, що стосуються національної безпеки України, під час співробітництва з МКС; забезпечення збереження доказів, особливості арешту, тримання під вартою, транзитне перевезення особи, яка передається до МКС; витрати, пов’язані з виконанням прохань та  виконанням рішень МКС, тощо. 
  3. Унесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо права засуджених на відвідування їх захисником, який представляє особу в МКС;  визначено, що листування засуджених з МКС не підлягає перегляду, тощо;
  4. Доповнено Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» положеннями щодо забезпечення безпеки осіб, зазначених у проханні МКС.

Передбачається, що такі зміни дозволять забезпечити правове регулювання взаємодії органів влади України з Міжнародним кримінальним судом як до, так і після набрання Римським статутом чинності для України. 

03.05.2022 закон прийнято, готується на підпис Президенту України.

Дізнатись детальніше про Римський статут та МКС можна в нашому розясненні: https://legal100.org.ua/ratifikatsiya-rimskogo-statutu/ 

 

Обмеження обігу ліків з росії або Білорусі (№7313 від 25.04.2022)

У законопроєкті пропонується:

  • установити можливість відмови в державній реєстрації лікарських засобів, а також припинити чи скоротити термін дії реєстраційного посвідчення лікарського засобу, якщо буде виявлено, що принаймні якийсь з етапів його виробництва здійснюються підприємствами, виробничі потужності яких розташовані на території рф або Білорусі;
  • на період дії воєнного стану надати повноваження уряду за поданням Міністерства охорони здоров’я тимчасово зупиняти експорт лікарських засобів у разі незабезпечення потреб України в таких лікарських засобах у повному обсязі.

03.05.2022 законопроєкт прийнято за основу, готується на друге читання.

Посилання на розширений висновок.

 

Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (№ 7312 від 25.04.2022)

Закон за реєстраційним № 7312 надав право на безоплатну вторинну правову допомогу:

  • особам, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, щодо встановлення фактів, пов’язаних з оформленням та видачею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; 
  • потерпілим від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту в таких кримінальних провадженнях.

Указані особи можуть розраховувати на представництво їхніх інтересів у судах та інших органах державної влади, послуги складання процесуальних документів.

03.05.2022 закон прийнято, готується на підпис Президенту України.

 

Процедура заборони політичних партій (№ 7172-1 від 28.03.2022)

Верховна Рада прийняла закон, який уточнює, які політичні партії є забороненими, а також установлює особливості заборони в судовому порядку. 

Так, забороняється утворення і діяльність політичних партій, які:

  • виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію проти України;
  • вихваляють, звеличують, виправдовують дії та/або бездіяльність осіб, які:
  • здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України;
  • представників збройних формувань рф;
  • незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих рф;
  • представників окупаційної адміністрації, самопроголошених органів.

Особливості заборони політичної партії:

  1. Позивач Мін’юст.
  2. Підсудність апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Під час воєнного стану такі справи підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів.
  3. Оголошення про відкриття провадження та призначення судового засідання, постановлення ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи оприлюднюється на офіційних вебсайтах Міністерства юстиції України та Верховної Ради України.
  4. Неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
  5. Справа в першій інстанції вирішується протягом 1 місяця після відкриття провадження.
  6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, а на ухвалу суду 10 днів з дня його (її) оприлюднення.
  7. Суд апеляційної інстанції Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів. 
  8. Розгляд справи Верховним Судом становить 1 місяць після відкриття апеляційного провадження.
  9. Рішення Верховного Суду є остаточним і касації не підлягає.
  10. Судовий збір не сплачується.
  11. Наслідки заборони політичної партії: майно, кошти, інші активи партії та інших структурних утворень переходять у власність держави. У разі заборони судом політичної партії, яка сформувала в парламенті депутатську фракцію, така депутатська фракція розпускається, а народні депутати, які входять до її складу, стають позафракційними.

Також закон зобов’язує СБУ протягом 6 місяців забезпечити створення і ведення переліку політичних партій та громадських організацій нерезидентів України, що створюють загрозу національній безпеці України. Кабінет Міністрів протягом одного місяця повинен подати на розгляд парламенту проєкт закону про наслідки ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу місцевих депутатів.

03.05.2022 закон прийнято, готується на підпис Президенту України.

 

Посилення відповідальності за посягання на честь та гідність представника Нацполіції, військовослужбовця тощо (№5050-1 від 24.02.2021)

Проєкт пропонує збільшити розмір штрафу за вчинення дрібного хуліганства до 170-510 грн та водночас зменшує максимальну тривалість громадських робіт. Крім того, запроваджується додаткова правова кваліфікація щодо повторності таких дій.

Також проєкт розширює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 та 185-10 КУпАП, включаючи туди, окрім злісної непокори законному розпорядженню представника Нацполіції, військовослужбовця або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, образу таких осіб. Таке порушення каратиметься штрафом від 850 до 1700 грн. У випадку вчинення діяння повторно протягом року або групою осіб передбачається штраф від 1700 до 5100 грн або адміністративний арешт. 

У випадку публічної образи поліцейського під час виконання службових обов’язків чи військовослужбовця під час виконання ними завдань з охорони громадського порядку, установлено штраф від 340 до 680 грн або громадські роботи. 

Проєкт передбачає відповідальність за публічну образу військовослужбовця лише під час виконання ним завдань з охорони громадського порядку, а не виконання всіх обов’язків військової служби, що не матиме ефективного впливу на захист честі і гідності військовослужбовця від протиправних посягань. З іншого боку, можливість притягнення до відповідальності за образу осіб, які здійснюють охорону громадського порядку під час проведення мирних протестів, демонстрацій, може бути спрямована на залякування протестувальників.

03.05.2022 року законопроєкт прийнято за основу зі скороченим строком підготовки.

Розширений висновок.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

Завантажити PDF