[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
28 серпня 2020
Юристка Юридичної сотні Анна Пашкіна провела вебінар на тему “Карантин як форс-мажор”. Запис вебінару доступний для вільного перегляду.
Проєкт виконується за підтримки Embassy of Canada in Ukraine та Канадського Фонду Місцевих Ініціатив #CanadaFundUA.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
1) Що означає форс-мажор для бізнесу?
Карантин не лише убезпечує людей та запобігає поширенню вірусу. На жаль, він має також негативний бік. І це, в першу чергу, вплив на бізнес.
З цих підстав є важливим визначення доцільності віднесення карантинних обмежень до форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 ЗУ “Про торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.
Разом з тим саме по собі запровадження всеукраїнського карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх договірних зобов’язань. Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов’язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Тобто особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором.
Важливо, що відсутність коштів на законодавчому рівні не вважається форс-мажором, тому неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати.
2) Як правильно посилатися на карантин як на форс-мажор та хто його засвідчуватиме?
Відповідно до законодавства України без вказівки про це в договорі засвідчувати форс-мажор можуть торгово-промислові палати, які видають відповідний сертифікат.
Водночас, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в умовах пандемії є сертифікат ТПП України. А тому сторони за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин є рішення КМУ та органів місцевого самоврядування про запровадження карантинних заходів, тобто без звернення до ТПП за засвідченням форс-мажору.
Перший крок. Доцільним у будь-якому випадку в першу чергу є проведення переговорів з іншою стороною договору щодо внесення змін в умови контракту, які стосуються обов’язків (строків поставки, місця виконання тощо), що не можуть бути виконанні в умовах карантину. Якщо між сторонами буде досягнуто згоду, наступний крок – документальне оформлення таких змін до договору.
Другий крок. У випадку, коли між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо внесення змін до договору – можна звернутися до Торгово-промислової палати України чи регіональних ТПП щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини.
Значною перевагою звернення до ТПП за засвідченням форс-мажору є те, що видача сертифікату ТПП можливе лише за встановлення нею причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором і невиконанням суб’єктом господарювання договірних зобов’язань. Тобто наявність сертифікату ТПП надає вам велику перевагу у доведенні такого причинно-наслідкового зв’язку і його неможливо проігнорувати.
Важливим аспектом є доведення не самого факту настання форс-мажору, а саме його здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов’язання. Такий підхід закріпився зокрема і в судовій практиці.
Для засвідчення обставин непереборної сили зацікавлена особа має подати до ТПП:
- документи, які обґрунтовують існування форс-мажору (рішення КМУ, місцевих органів влади тощо) та копію договору з іншими документами, які підтверджують обсяг і строк настання виконання зобов’язання заявником;
- документи, які необхідні для здійснення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (заява до ТПП).
Загальний строк розгляду документів – до 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарювання та протягом 21 робочого дня – з дня звернення фізичної особи. Зверніть увагу, що послуги ТПП є платними, проте суб’єктам малого підприємництва сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин видається безкоштовно.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП може прийняти рішення про засвідчення форс-мажору або про відмову в цьому. У випадку засвідчення видається сертифікат про форс-мажор на бланку ТПП.
3) Юридичні наслідки форс-мажору
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. А відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.
Тобто форс-мажор є лише підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов’язання. Настання форс-мажорної обставини не звільняє особу від виконання зобов’язання, яке передбачене договором. Воно його, як правило, лише відстрочує. Якщо у погодженому сторонами застереженні про форс-мажор, яке знаходиться у відповідному договорі, не міститься положень щодо впливу форс-мажору на виконання сторонами їхніх обов’язків, такі зобов’язання є чинними та обов’язковими для виконання сторонами як тільки це стане можливим.
Проєкт виконується за підтримки Embassy of Canada in Ukraine та Канадського Фонду Місцевих Ініціатив #CanadaFundUA
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
