101 000 ветеранів отримали допомогу в Юридичній сотні

Підтримати

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Дайджест новин у сфері підприємництва від 30 вересня 2021

30 вересня 2021

Зміни до Кодексу законів про працю для розширення можливостей жінок

У Верховній Раді України було зареєстровано новий законопроєкт No 6069 від 17.09.2021. Ним пропонується викласти статтю 176 Кодексу законів про працю України в новій редакції та дозволити залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок, матерів, батьків або інших законних представників дитини до досягнення дитиною трирічного віку лише за наявності письмової згоди такого працівника. Наразі існує пряма заборона залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. А тому жінка навіть за власним бажанням позбавлена можливості залучатися до подібної діяльності. Законопроєкт покликаний забезпечити право вибору в подібних ситуаціях для обох статей (матері, батька, інших законних представників дитини).

Щодо нарахування штрафу за прострочення окремих етапів надання послуг (судова практика)

Обставини справи. Позивач (ПАТ) вимагав від ТОВ, з яким було укладено договір підряду щодо комплексного налаштування програмного забезпечення, сплатити пеню та штрафи за порушення строку надання послуг за кожним з етапів, визначених договором. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги. Вважаючи свої права порушеними, відповідач (ТОВ), звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Підставою для скарги відповідач указав порушення норм матеріального права, оскільки з нього було стягнуто за прострочення в один і той самий період дві неустойки: у формі штрафу в розмірі 20 % у першому випадку за прострочення понад 10 днів, а в другому — понад 30 днів. Суди не врахували, що заперечення відповідача на позов стосувалися не відсутності можливості одночасного застосування штрафу й пені за одне порушення, а неможливості одночасного стягнення двох неустойок за одне й те ж прострочення.
Позиція Верховного Суду. Умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили штраф у розмірі 10 % від орієнтованої вартості послуг за договором за порушення строків надання послуг на строк понад 10 календарних днів та додатково штраф у розмірі 20 % від орієнтованої вартості робіт по договору у випадку відмови від надання послуг, порушення строку надання послуг на строк понад 30 календарних днів.

Стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов’язання, оскільки відповідач учинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 10 календарних днів.

Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Касаційну скаргу відповідача було задоволено частково (у частині скасування стягнення штрафу одночасно за порушення строку виконання зобов’язання на 10 та на 30 днів).

Джерело: постанова Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі No 910/12876/19.

Щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та розкриття структури власності

Нагадуємо, що всі юридичні особи (у тому числі громадські та благодійні організації) повинні подати інформацію про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника, а також структуру власності до 10 жовтня 2021 року.

Зверніть увагу! 28 вересня Міністерство фінансів України оприлюднило оновлені приклади струк- тури власності юридичних осіб, які подаються на підтвердження наявності або відсутності кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.
Оновлені зразки передбачають зазначення на схематичному зображенні повного переліку учасників та/або акціонерів, а саме: ПІБ, дата народження, РНОКПП), розмір участі (відсоток корпоративних прав), у той час як попередні зразки містили лише відомості про загальну кількість таких фізичних осіб. Також додано зразки: приклад 16 «Державне підприємство» та приклад 17 «Держава володіє 50% капіталу компанії».

Уряд поновив карантинні виплати по частковому безробіттю для малого та середнього бізнесу

Постановою від 15.09.2021 р. No 979 “Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття” Уряд затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, які спрямовуються на виплату допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками.

Як повідомляє Федерація роботодавців України, програма надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину для малого та середнього бізнесу почала працювати у 2020 році з метою підтримки бізнесу, який постраждав унаслідок скорочення своєї економічної діяльності через пандемію COVID-19, та з метою збереження робочих місць. Фінансування зазначеної допомоги у 2020 році здійснювалося за рахунок Фонду боротьби з COVID-19, створеного в складі Держбюджету.

Проте у 2021р в Держбюджеті не передбачено коштів на фінансування виплат по частковому безробіттю на період карантину для малого та середнього бізнесу. У зв’язку із цим виникла заборгованість перед суб’єктами господарювання на суму 459 млн 537 тис. грн, подано більше 3 000 заявок на виплату, які не могли профінансувати більше 9 місяців.
Отже, після прийняття відповідних змін до бюджету правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття бізнес почне отримувати належне фінансування, сподіваємося, уже з жовтня 2021 р.2

ФОП — платник єдиного податку — не включає до осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах, працівників, які виконують роботи за договорами підряду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що договори з громадянами на використання їхньої праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами. Згідно з абз. першим ст. 21 КЗПпУ від 10.12.1971 No 322-VIII трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ від 16 січня 2003 року No 435-IV договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) — це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ). Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи та оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Отже, якщо ФОП — платник єдиного податку — укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах. Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП —– платник єдиного податку — не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах.

Коли очікувати на перевірку податкової в разі ліквідації ФОП?

Головне управління ДПС у Львівській області нагадує, що термін, протягом якого керівником контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності ФОП або за заявою платника податків, ПКУ не визначено. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, і за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи — платника податків.

ВС висловився щодо грошової компенсації учаснику при виході з ТОВ

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, у зв’язку із чим суд має достовірно встановити, чи відповідає запропонована відповідачем вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику, дійсній (ринковій) вартості майна товариства, ураховуючи те, що позивачем визначена відповідачем вартість майна заперечувалась.
Згідно із ч. 1 ст. 190 ЦКУ майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГКУ встановлено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їхньому балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов’язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній частці учасника в статутному капіталі товариства. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується в товаристві. Узяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Матеріали розроблені ГО «Юридична сотня» на замовлення МФСА