[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
29 вересня 2021
Уряд розширив програму фінансової підтримки малого бізнесу
Уряд постановою від 21 жовтня 2021 р. No 1106 ухвалив зміни, які дозволять залучити більшу кількість учасників до державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%». Постановою також запроваджено державну програму фінансового лізингу для суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП).
До державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» долучено ФОП з річним доходом до 50 млн грн, які зможуть отримати пільгові кредити за ставкою 12% річних до 1 млн грн без застави (кредит може бути забезпечений порукою).
Також удосконалено процедуру поєднання програми «Доступні кредити 5-7-9%» з регіональними програмами підтримки та розвитку малого бізнесу через співпрацю Фонду розвитку підприємництва з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що дозволить збільшити обсяг допомоги підприємствам малого та середнього бізнесу.
Водночас постановою внесено зміни до Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів, якими передбачено спрощення вимог до предмета іпотеки, що придбається позичальником:
-
– скасовано вікові обмеження до нерухомого майна (крім об’єктів нерухомості в обласних центрах із чисельністю населення більше 1 млн, що мають бути прийняті в експлуатацію або реконструйовані не раніше, ніж протягом десяти років);
-
– збільшено ліміт можливого перевищення площі предмета іпотеки з 20% на 40% від нормативної площі, яка оплачується позичальником самостійно.
Затверджений постановою Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу визначає механізм надання фінансової державної підтримки ММСП шляхом часткової компенсації фактичних витрат на сплату базової винагороди за договорами фінансового лізингу до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних.1
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/YS_insta_digest_29-zhovtnya.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Мінекономіки ініціювало перевірки, спрямовані на детінізацію роботи іноземців
Державна служба України з питань праці та Державна податкова служба проведуть перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення роботодавцями, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Особлива увага приділятиметься відповідності оплати праці іноземним громадянам до встановленого законодавством рівня та відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідне доручення було надано 20 жовтня Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем за ініціативи Мінекономіки.
Підставою для такої ініціативи стало проведення моніторингу сплати роботодавцями у 2020 році та І півріччі 2021 року заробітної плати іноземним працівникам. Отримані результати свідчать, що відомості відсутні більш ніж у 70 % випадків від загальної кількості осіб, на яких були видані дозволи.
Зокрема, документом пропонується:
• посилити контроль за додержанням законодавства в цій сфері, у тому числі через запровадження моніторингу;
• зменшити фінансове навантаження на роботодавців, скасувавши зобов’язання щодо забезпечення рівня заробітної плати іноземцю в розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат залежно від категорії;
•підвищити вартість дозволу з метою захисту національного ринку праці та спрямування коштів на виплату допомоги для безробітних громадян;
•надати можливість іноземцям, які навчаються в навчальних закладах України, працювати, передбачивши для роботодавця безоплатне отримання дозволу для такої категорії працівників;
•чітко визначити перелік документів, які подаються для отримання або продовження дії дозволів; передбачити зручний спосіб отримання дозволу, зокрема через центри надання адміністративних послуг;
•забезпечити безоплатну видачу дублікату дозволу у випадках його втрати чи пошкодження.
ДПСУ оприлюднила план-графік перевірок ДПСУ на 2021 рік
ДПСУ на своєму веб-сайті оприлюднила оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Розділ I. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб (станом на 21.10.2021).
Розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів (станом на 21.10.2021).
Розділ ІІІ. Документальні планові перевірки фізичних осіб (станом на 29.06.2021).
Розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (станом на 29.06.2021).
Уряд підтримав зміни до податкового законодавства в частині впровадження е-аудиту
На черговому засіданні 28 жовтня Кабінет Міністрів схвалив розроблені Мінфіном зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит).
Зокрема, уносяться зміни в частині обов’язку платників податків подавати до органів ДПС експортовані з вихідної системи обліку достовірні дані: про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також про зміни у фінансово-господарському стані платника податків за звітний (податковий) рік у вигляді стандартного аудиторського файла (SAF-T) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Слід відмітити, що такий обов’язок виникатиме у великих платників податків лише з 01 січня 2025 року, а у платників ПДВ — з 01 січня 2027 року.
Також установлюється відповідальність платників за неподання, несвоєчасне подання, подання з помилками стандартного аудиторського файлу (SAF-T).
До якого контролюючого органу повинен подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування ФОП у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району?
Головне управління ДПС у Полтавській області на офіційному сайті нагадало, що фізична особа-підприємець у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає заяву про перехід на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку).
Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, відкрити в різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах?
Головне управління ДПС у Полтавській області на своєму офіційному сайті надало роз’яснення, що ані нормами підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідних положень» ПКУ від 02 грудня 2010 року No 2755-VI, ані нормами “Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування”, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 серпня 2021 року No 83 не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах в різних банках України.
Судова практика
Право ФОП на звернення до суду під час процедури банкрутства
Обставини справи. ФОП, який перебував у процесі банкрутства, звернувся до суду з позовом до фінансової компанії щодо визнання недійсними ряду договорів.
Суд першої інстанції повернув позовну заяву, обґрунтовуючи це тим, що в процедурі банкрутства ФОП уже призначено ліквідатора, до якого перейшли права і обов’язки, пов’язані з господарською діяльністю ФОП, а тому сам підприємець не може звертатися за захистом своїх прав як суб’єкт господарювання. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не погодився з позицією місцевого господарського суду, оскільки норми чинного законодавства не встановлюють обмежень для фізичної особи або фізичної особи-підприємця, визнаних банкрутами, у праві на звернення до суду, зокрема з позовом про визнання правочинів (договорів) недійсними; не містить таких обмежень і постанова Господарського суду Харківської області, якою визнано ФОП банкрутом; матеріали справи також не містять доказів обмеження боржника у вказаних правах будь-якими іншими судовими рішеннями.
Відповідач оскаржив рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду.
Висновки Верховного Суду. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують у бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією відповідно до статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі — КУзПБ).
Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України щодо відновлення платоспроможності визначає відмінні судові процедури, які застосовуються до боржників юридичних та фізичних осіб, у тому числі підприємців. Зокрема, порівняно з нормами Закону про банкрутство, КУзПБ не передбачено застосування до фізичних осіб-підприємців ліквідаційної процедури (у розумінні вказаного закону) та призначення ліквідатора. А тому висновки суду першої інстанції щодо переходу комплексу прав і обов’язків ФОП до ліквідатора є помилковими.
Отже, спірні правовідносини, що полягають у можливості звернення до суду визнаної банкрутом фізичної особи-підприємця з позовом до третіх осіб, у справі, що переглядається, урегульовано нормами КУзПБ, що не містять жодних обмежень у такому праві.
Касаційна скарга відповідача не була задоволена.
Джерело: Постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі 5023/5722/11.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу у випадку, якщо вони сплачувались адвокату як ФОП
Обставини справи. Особа звернулася до суду з позовом про оскарження рішення загальних зборів ОСББ. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову. Під час касаційного перегляду справи відповідач подав клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Позивач заперечував проти відшкодування таких витрат, адже відповідно до матеріалів справи оплата послуг адвоката відповідачем здійснювалась на рахунок фізособи-підприємця (статус ФОП мав адвокат, який надавав правничу допомогу відповідачу).
Висновок Верховного Суду. “Позивачем у своєму запереченні на заяву відповідача щодо розподілу судових витрат не обґрунтовано, яким саме чином вид оподаткування діяльності впливає на професійний статус особи, яка надала професійну правничу допомогу, а факт перерахування коштів адвокату як фізичній осо-бі-підприємцю нівелює наявність у нього статусу адвоката”. А звіт про роботу адвоката має всю необхідну інформацію, щоб зробити висновок, що такий звіт має силу акта приймання-передачі послуг.
Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСББ про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення таких витрат з позивача.
Джерело: додаткова ухвала Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі No 910/7304/20.8
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Матеріали розроблені ГО «Юридична сотня» на замовлення МФСА.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
