[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
18 жовтня 2021
Зміни до Кодексу законів про працю для розширення можливостей жінок
У Верховній Раді України було зареєстровано новий законопроєкт № 6069 від 17.09.2021. Ним пропонується викласти статтю 176 Кодексу законів про працю України в новій редакції та дозволити залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок, матерів, батьків або інших законних представників дитини до досягнення дитиною трирічного віку лише за наявності письмової згод.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/YS_insta_digest_18-zhovtnya.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Зміни в рекомендаціях щодо перевірок платників податків
ДПС оприлюднила оновлений текст методичних рекомендацій щодо перевірок платників податків. Зміни набули чинності 01.10.2021. Методичні рекомендації можуть бути застосовані при проведенні фактичних перевірок структурними підрозділами, до функцій яких входить здійснення контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, а також при проведенні документальних позапланових перевірок.
З текстом документа можна ознайомитися за посиланням.
Законопроєкт про зміну періодів податкової звітності (No 6120 від 30.09.2021)
Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб було ініційовано Кабінетом Міністрів України. Основною новацією проєкту є зміна періодів податкової звітності щодо єдиного соціального внеску для роботодавців. Для них період звітності з ЄСВ скорочується від кварталу до календарного місяця. У нинішній редакції проєкт не змінює порядок звітування для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників.
Строки зберігання первинних документів
Бориспільська ДПІ ГУ ДПС у Київській області опублікувала роз’яснення щодо строків зберігання первинних документів для фізичних осіб-підприємців. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються. Якщо ж платник податків припиняє свою діяльність, первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, передаються до архіву.
Зверніть увагу! Зазначений строк зберігання первинних документів продовжується на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ, зокрема у випадку, коли контролюючому органу заборонено проводити перевірки. Отже, строк карантину (протягом якого триває мораторій на проведення податкових перевірок) не враховується до тривалості зберігання первинних документів.
Перенесення кінцевих строків подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників
08.10.2021 Президент України підписав Закон України “Про внесення зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 8 жовтня 2021 року No 1805-IX.
З текстом закону можна ознайомитися за посиланням. Відповідно до цього закону, граничний термін подання інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників та розкриття структури власності компаній перенесений з 11 жовтня 2021 року на 11 липня 2022 року. За неподання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, як і раніше, передбачено штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 грн.
Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування використовувати для власних потреб кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?
Головне управління ДПС в Одеській області нагадало, що відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Отже, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб із поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
З 01.01.2022 за звітний період 2021 року декларація з податку на прибуток подається за оновленою формою
Головне управління ДПС у Київській області інформує про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 04.06.2021 No 317 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.08.2021 за No 1014/36636, яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 No 897.
У формі податкової декларації з податку на прибуток підприємств передбачено зміни як до основної частини декларації, так і до додатків до декларації. Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року.
Детальніше про зміни ви можете дізнатися на сайті.
Чи зобов’язаний декларант додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування (абз.6 п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Також на сайті нагадали, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (у тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені в письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені в разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Пресслужба Державної податкової служби України роз’яснила, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є добровільним.
Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
– у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
– про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Чи оподатковується ПДВ внесення готівки до статутного фонду?
Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обмін зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст.196 ПКУ).
Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки в статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.
Оподаткування доходу, отриманого ФОП від продажу власного рухомого майна
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що пунктом 1 ст. 325 ЦКУ визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 %, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п. 173.1 ст. 173 ПКУ).
Відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
При цьому ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа-підприє- мець: дохід, отриманий фізичною особою-підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає опо- даткуванню за нормами, визначеними ст. 173 ПКУ.
Судова практика. Права Держпраці під час проведення перевірок
Обставини справи. ФОП звернувся з позовом до ГУ Держпраці з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови за результатами інспекційної перевірки щодо дотримання вимог трудового законодав- ства (за результатами якої було встановлено порушення обліку робочого часу та перевищення його тривало- сті, понад 40 годин на тиждень тощо).
Натомість позивач стверджував про порушення порядку накладення санкцій представником Держпраці, оскільки “уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішен- ня щодо розгляду справи про накладення штрафу, а справа розглядається в п’ятнадцятиденний строк із дня прийняття рішення про її розгляд”. Окрім того, оскільки перевірка проводилась у зв’язку зі зверненням най- маного працівника підприємця, інспектор мав здійснити перевірку дотримання прав такої особи, а не переві- ряти дотримання законодавства про працю загалом.
Суди першої та апеляційної інстанції в задоволенні позову відмовили.
Позиція Верховного Суду. Судами попередніх інстанцій не було встановлено дату прийняття рішення упов- новаженою посадовою особою про розгляд справи про накладення штрафу та не встановлений сам факт наявності такого рішення взагалі, що унеможливлює встановлення дотримання відповідачем своїх повнова- жень. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» установлено, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Це покликано запо- бігти зловживанням державними органами з питань праці в проведенні перевірок із ширшим обсягом питань. А тому об’єктом перевірки могло бути лише питання законності звільнення працівника підприємцем, а не додержання вимог трудового законодавства, про порушення яких було зазначено в акті.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 31 січня 2019 року у справі N 809/799/17 та від 19 лютого 2021 року у справі N 820/7069/16.
Касаційну скаргу позивача було задоволено частково, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Джерело: Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року, справа No2040/5544/18.
Матеріали розроблені ГО «Юридична сотня» на замовлення МФСА.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
