Скарги на дискримінацію чи домагання у військових та державних структурах тривалий час розглядалися без єдиного зрозумілого алгоритму. Закон містив загальні гарантії, однак на практиці бракувало чіткої процедури: хто приймає звернення, у які строки його розглядають тощо.
Юристи нашої гарячої лінії також отримують багато звернень з таких питань, що свідчить про те, що проблема є досить поширеною.
Зважаючи на це, громадська організація “Юридична сотня” у співпраці з партнерськими організаціями неодноразово проводила адвокаційні кампанії, що стосуються протидії сексуальним домаганням та насильству за ознакою статі в ЗСУ: подавали петицію № 22/220188-еп (набрала 25519 підписів), закликали Міністерство оборони запровадити механізми протидії, пропонували інструкцію із запобігання та протидії сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі.
18 лютого 2026 року Уряд, відповідно, ухвалив постанову № 226, якою затвердив Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань у державних органах і секторі безпеки та оборони.
Фактично йдеться про створення внутрішньої процедури: хто приймає скаргу, як її розглядають, у які строки та які права мають усі учасники процесу. Раніше такі питання часто вирішувалися в загальному дисциплінарному порядку — без спеціалізованого механізму.
Наша юристка напряму захисту прав військовослужбовців Юлія Засоба проаналізувала постанову № 226 і розкрила ключові питання процедури оскарження дискримінації чи домагання.
На кого поширюється новий порядок?
Постанова № 226 стосується не лише військовослужбовців, а й широкого кола працівників публічного сектору, зокрема в:
- органах державної влади;
- ЗСУ;
- інших військових формуваннях;
- правоохоронних органах спеціального призначення;
- силах цивільного захисту;
- оборонно-промисловому комплексі;
- органах місцевого самоврядування;
- підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.
Що саме змінюється?
1. У кожному органі створюють спеціальні комісії
Відтепер у відповідних структурах мають діяти комісії з розгляду звернень щодо:
- дискримінації за ознакою статі;
- сексуальних домагань;
- насильства за ознакою статі.
2. Тягар доказування — не на заявнику
Одна з ключових новацій — обов’язок довести відсутність порушення покладають на людину, щодо якої подано звернення, а не на заявника.
3. Обов’язкове навчання членів комісій
Члени комісії обовʼязково мають пройти професійне навчання з питань протидії дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальним домаганням.
Навчання має бути підтверджене сертифікатом.
Хто може подати звернення?
- Будь-яка людина, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань ( незалежно від форми зайнятості та посад, включаючи тих, які навчаються, приймаються на роботу, проходять стажування, а також звільнені працівники);
- Люди, яким стали відомі будь-які обставини дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.
Звернення може бути:
- усним (через гарячу лінію);
- письмовим;
- електронним.
Паперове чи електронне звернення повинне містити:
- опис ситуації;
- відомості про дату, час та місце, де стався випадок;
- відомості про особу, яка подала звернення (ПІБ, посада, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані);
- аналогічні відомості про особу, щодо якої подано звернення;
- інформацію, чи вживалися заходи з відновлення порушених прав до звернення;
- докази (повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності));
- спосіб інформування про результати розгляду звернення (пошта, телефон, адреса тощо);
- підпис і дату.
Якщо звернення не містить усіх зазначених вимог, його не розглядатимуть.
Також залишать без розгляду й анонімні звернення (якщо не вказано місце проживання, підпис, ПІБ).
Постраждалі мають право на:
- безоплатну психологічну допомогу в загальних та спеціалізованих службах підтримки;
- психосоціальну підтримку;
- консультації в центрах життєстійкості;
- направлення до загальних та спеціалізованих служб підтримки та/або центрів життєстійкості (за бажанням постраждалих).
Також вони можуть отримати соціальну, медичну та безоплатну правничу допомогу.
Особи, щодо яких подано звернення, мають право:
- подавати в паперовій або електронній формі заперечення, пояснення щодо обставин, викладених у зверненні, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про надходження звернення.
- бути присутніми на засіданні комісії;
- ознайомлюватися з матеріалами, запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;
- надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
- заявляти клопотання про необхідність одержання та долучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень;
- користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та законами України.
Строки розгляду
- Збір інформації — до 10 робочих днів.
- Загальний строк розгляду звернення — до 1 місяця, У разі потреби — до 45 календарних днів.
Важливо! Якщо під час розгляду звернення виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, звернення надсилається до Національної поліції або іншого органу досудового розслідування, не пізніше ніж протягом 1 робочого дня з дати ухвалення комісією висновку.
Інформація, отримана під час розгляду звернення, є конфіденційною.
Вона може бути розголошена лише правоохоронним органам, сторонам провадження та керівництву відповідного органу — у межах необхідного.
Якщо ви зустрічались із подібними ситуаціями під час проходження військової служби, звертайтеся на гарячу лінію ГО “Юридична сотня” — юристи нададуть вам безоплатну консультацію: 0 800 308 100.
