Скарги на дискримінацію чи домагання у військових та державних структурах тривалий час розглядалися без єдиного зрозумілого алгоритму. Закон містив загальні гарантії, однак на практиці бракувало чіткої процедури: хто приймає звернення, у які строки його розглядають тощо.

Юристи нашої гарячої лінії також отримують багато звернень з таких питань, що свідчить про те, що проблема є досить поширеною.

Зважаючи на це, громадська організація “Юридична сотня” у співпраці з партнерськими організаціями неодноразово проводила адвокаційні кампанії, що стосуються протидії сексуальним домаганням та насильству за ознакою статі в ЗСУ: подавали петицію № 22/220188-еп (набрала 25519 підписів), закликали Міністерство оборони запровадити механізми протидії, пропонували інструкцію із запобігання та протидії сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі.

18 лютого 2026 року Уряд, відповідно, ухвалив постанову № 226, якою затвердив Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань у державних органах і секторі безпеки та оборони.

Фактично йдеться про створення внутрішньої процедури: хто приймає скаргу, як її розглядають, у які строки та які права мають усі учасники процесу. Раніше такі питання часто вирішувалися в загальному дисциплінарному порядку — без спеціалізованого механізму.

Наша юристка напряму захисту прав військовослужбовців Юлія Засоба проаналізувала постанову № 226 і розкрила ключові питання процедури оскарження дискримінації чи домагання.

На кого поширюється новий порядок?

Постанова № 226 стосується не лише військовослужбовців, а й широкого кола працівників публічного сектору, зокрема в:

• органах державної влади;
• ЗСУ; 
• інших військових формуваннях; 
• правоохоронних органах спеціального призначення; 
• силах цивільного захисту; 
• оборонно-промисловому  комплексі; 
• органах місцевого самоврядування; 
• підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.

Що саме змінюється?

1. У кожному органі створюють спеціальні комісії

Відтепер у відповідних структурах мають діяти комісії з розгляду звернень щодо:

1. дискримінації за ознакою статі;
2. сексуальних домагань;
3. насильства за ознакою статі.

2. Тягар доказування — не на заявнику

Одна з ключових новацій — обов’язок довести відсутність порушення покладають на людину, щодо якої подано звернення, а не на заявника.

3. Обов’язкове навчання членів комісій

Члени комісії обовʼязково мають пройти професійне навчання з питань протидії дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальним домаганням.

Навчання має бути підтверджене сертифікатом.

Хто може подати звернення?

1. Будь-яка людина, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань ( незалежно від форми зайнятості та посад, включаючи тих, які навчаються, приймаються на роботу, проходять стажування, а також звільнені працівники);
2. Люди, яким стали відомі будь-які обставини дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. 

Звернення може бути:

• усним (через гарячу лінію);
• письмовим;
• електронним.

Паперове чи електронне звернення повинне містити: 

1. опис ситуації; 
2. відомості про дату, час та місце, де стався випадок; 
3. відомості про особу, яка подала звернення (ПІБ, посада, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані);
4. аналогічні відомості про особу, щодо якої подано звернення; 
5. інформацію, чи вживалися заходи з відновлення порушених прав до звернення; 
6. докази (повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності));
7. спосіб інформування про результати розгляду звернення (пошта, телефон, адреса тощо); 
8. підпис і дату.

Якщо звернення не містить усіх зазначених вимог, його не розглядатимуть.

Також залишать без розгляду й анонімні звернення (якщо не вказано місце проживання, підпис, ПІБ).

Постраждалі мають право на:

• безоплатну психологічну допомогу в загальних та спеціалізованих службах підтримки;
• психосоціальну підтримку; 
• консультації в центрах життєстійкості;
• направлення до загальних та спеціалізованих служб підтримки та/або центрів життєстійкості (за бажанням постраждалих). 

Також вони можуть отримати соціальну, медичну та безоплатну правничу допомогу.

Особи, щодо яких подано звернення, мають право:

• подавати в паперовій або електронній формі заперечення, пояснення щодо обставин, викладених у зверненні, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про надходження звернення. 
• бути присутніми на засіданні комісії; 
• ознайомлюватися з матеріалами, запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; 
• надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 
• заявляти клопотання про необхідність одержання та долучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень; 
• користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та законами України. 

Строки розгляду

• Збір інформації — до 10 робочих днів.
• Загальний строк розгляду звернення — до 1 місяця, У разі потреби — до 45 календарних днів.

Важливо! Якщо під час розгляду звернення виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, звернення надсилається до Національної поліції або іншого органу досудового розслідування, не пізніше ніж протягом 1 робочого дня з дати ухвалення комісією висновку. 

Інформація, отримана під час розгляду звернення, є конфіденційною.

Вона може бути розголошена лише правоохоронним органам, сторонам провадження та керівництву відповідного органу — у межах необхідного.

Якщо ви зустрічались із подібними ситуаціями під час проходження військової служби, звертайтеся на гарячу лінію ГО “Юридична сотня” — юристи нададуть вам безоплатну консультацію: 0 800 308 100.