
У жовтні 2025 року Уряд опублікував проєкт постанови про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та плану заходів з його виконання у 2026–2030 роках.
Документ передбачає, що під час дії воєнного стану жінки та дівчата частіше за чоловіків потерпають від різних видів насильства. Крім того, наразі на них покладається все більший тягар у звʼязку зі збройною агресією: захист Батьківщини (усе більше жінок долучаються до Сил безпеки і оборони), догляд за дітьми, членами сімʼї похилого віку, з інвалідністю, пораненими, домашня робота, утримання родини, якщо члени сімʼї загинули, зникли безвісти, потрапили в полон, інша доглядова праця. Така ситуація призводить до зниження можливості жінок брати участь в ухваленні рішень на рівні громади чи держави.
Проблемою також є і забезпечення системного підходу до належного реагування на випадки сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України. У документі повідомляється, що в межах проєкту Глобального фонду тих, хто вижив, станом на 01.08.2025 опрацьовано 1208 звернень постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією.
Як визначає проєкт постанови, метою Національного плану є забезпечення рівної участі жінок і чоловіків в ухваленні рішень та інтеграції гендерного підходу в державну політику з питань безпеки і оборони, протидії безпековим викликам, повоєнного відновлення, встановлення справедливого миру, посилення національної стійкості, а також системної протидії насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією рф проти України.
Національний план визначає надзвичайно важливі аспекти діяльності держави у сфері гендерно чутливого підходу. Зокрема, у цьому контексті хочемо зауважити про оперативну ціль плану 1.2. Посилення спроможності сектору безпеки і оборони у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізації порядку денного „Жінки, мир, безпекаˮ шляхом:
- дотримання рівних прав та можливостей жінок та чоловіків під час формування державної політики в секторі безпеки і оборони;
- інституційної спроможності сектору безпеки і оборони в дотриманні рівних прав та можливостей жінок та чоловіків;
- запобігання та своєчасного реагування на випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці / місці служби в секторі безпеки і оборони;
- моніторингу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони, серед іншого щодо відповідності інфраструктурних умов та матеріально-технічного забезпечення потребам жінок та чоловіків, які проходять службу або працюють у секторі безпеки і оборони.
План заходів з реалізації Оперативної цілі 1.2
|
Оперативна ціль 1.2. Посилено спроможність сектору безпеки і оборони у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізації порядку денного „Жінки, мир, безпекаˮ
|
|||
|
1) проведення аналізу нормативно-правових актів, серед іншого таких, що регулюють діяльність постійно діючих комісій та дорадчих органів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони, зокрема щодо доступу до посад, просування по службі та участі в ухваленні рішень |
Міноборони МВС Національна поліція ДМС ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою) |
підготовлено аналітичний звіт з результатами проведеного аналізу, висновками та виявленими прогалинами |
2026–2027 |
|
2) внесення змін до нормативно-правових актів щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони, зокрема щодо доступу до посад, просування по службі та участі в ухваленні рішень за результатами проведеного аналізу |
Міноборони МВС Національна поліція ДМС ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики |
внесено зміни до нормативно-правових актів |
2027–2030 |
|
3) забезпечення рівноправної участі жінок та чоловіків у діяльності постійно діючих комісій та дорадчих органів у структурах сектору безпеки і оборони |
Міноборони МВС Національна поліція ДМС ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
забезпечено представництво жінок у постійно діючих комісіях та дорадчих органах у структурах сектору безпеки і оборони на рівні не менше 30 відсотків
у 100 відсотків новосформованих комісій забезпечено представництво жінок |
2026–2030 |
|
1) введення посад уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі та радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі в установах сектору безпеки і оборони та забезпечення їх діяльності |
Міноборони МВС Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) Державна спеціальна служба транспорту (за згодою) Центр гуманітарного розмінування (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики |
посади уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі введено в усіх установах сектору безпеки і оборони
посади радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі введено в не менше ніж 70 відсотків установ сектору безпеки і оборони |
2026–2027 |
|
2) навчання слухачів / курсантів закладів освіти сектору безпеки і оборони щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням, враховуючи оновлені Методичні рекомендації з інтеграції ґендерних підходів у систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони України та Початкові вимоги взаємосумісності Україна — НАТО — „Жінки, мир, безпека” |
Міноборони МВС Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) Національна гвардія (за згодою) заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
оновлено навчальні програми в 100 відсотків профільних закладів;
щороку проходять навчання не менше 80 відсотків курсантів / студентів |
2026–2030 |
|
3) підвищення кваліфікації особового складу щодо дотримання рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням |
Міноборони МВС МОН НАДС Національна поліція ДСНС ДМС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку Офіс Генерального прокурора (за згодою) СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) Тренінговий центр прокурорів (за згодою) Національна школа суддів (за згодою) заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
100 відсотків особового складу пройшли навчання щодо дотримання рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням
створено систему внутрішнього моніторингу якості навчання |
2026–2030 |
|
1) розроблення внутрішніх алгоритмів дій щодо надання та розгляду повідомлень про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальні домагання, їх облік в установі сектору безпеки і оборони відповідно до Порядку реагування на дискримінацію за ознакою статі, затвердженого Кабінетом Міністрів України |
Міноборони МВС ДМС Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку ДБР СБУ (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) |
забезпечено розгляд повідомлень про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальні домагання, їх облік |
2026–2028 |
|
2) проведення навчання працівників системи сектору безпеки і оборони щодо запровадження алгоритму з розгляду повідомлень про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальні домагання, їх облік в установі сектору безпеки і оборони |
Міноборони Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку ДБР СБУ (за згодою) Національна гвардія Офіс Генерального прокурора (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) |
проведено навчання фахівців з впровадження алгоритму в усіх органах / установах сектору безпеки і оборони |
2026–2030 |
|
1) проведення гендерних аудитів в установах сектору безпеки і оборони з метою виявлення бар’єрів щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони |
Міноборони МВС Національна поліція ДМС ДСНС Національна гвардія (за згодою) Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
опубліковано звіт про результати гендерного аудиту (з урахуванням безпеки даних) |
2026–2030 |
|
2) щорічний аналіз рівня задоволеності умовами під час проходження служби або під час роботи в секторі безпеки і оборони з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків |
Міноборони МВС Національна поліція ДМС ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку СБУ (за згодою) ДБР (за згодою) Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
проведено аналіз рівня задоволеності умовами під час проходження служби або під час роботи в секторі безпеки і оборони з використанням анкет, онлайн-форм, внутрішнього чат-бота тощо)
в опитуванні взяли участь щонайменше 60 відсотків підрозділів
результати зворотного зв’язку враховано в організації діяльності установи сектору безпеки і оборони |
2026–2030 |
|
3) комплексний аналіз забезпечення жінок у секторі безпеки і оборони форменим одягом / одностроєм, засобами індивідуального захисту, особистої гігієни та іншими ресурсами, з урахуванням особливих потреб жінок, а також наявності належних інфраструктурних умов для жінок і чоловіків |
Міноборони Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) СБУ (за згодою) Мінекономіки заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) Урядовий уповноважений з питань гендерної політики |
проведено комплексний аналіз забезпечення в органах військового управління, військових частинах, закладах, установах, за його результатами підготовлено аналітичний звіт з рекомендаціями |
2026–2030 |
|
4) забезпечення відповідності інфраструктурних умов та матеріально-технічного забезпечення потребам жінок та чоловіків, які проходять службу або працюють у секторі безпеки і оборони за результатами гендерного аудиту та з урахуванням рекомендацій |
Міноборони Національна поліція ДСНС Адміністрація Держприкордонслужби Адміністрація Держспецзв’язку Національна гвардія (за згодою) Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою) СБУ (за згодою) Мінекономіки заклади освіти сектору безпеки і оборони (за згодою) |
оновлено / дооснащено / забезпечено об’єкти інфраструктури;
оновлено технічні умови постачання форми, бронезахисту, засобів гігієни (з урахуванням гендерних потреб) (за потреби) |
2027–2030 |
Вважаємо, що проблема насильства за ознакою статі чи сексуальних домагань і її вирішення, окреслене в Національному плані, є надзвичайно важливою темою, і це дійсно вагомо, що Уряд звертає увагу у своїй діяльності на це питання. Гендерно зумовлений аб’юз та дії сексуального характеру не тільки порушують права постраждалих, а й завдають шкоди моралі та дисципліні, що позначається на репутації Сил оборони України. Сексуальні домагання та насильство за ознакою статі є неприпустимими явищами, які негативно впливають на захист прав як жінок, так і чоловіків, унеможливлюють розвиток професійної взаємодії в ЗСУ. Наявний наразі механізм службових розслідувань та перевірок, на жаль, не враховує всі специфічні моменти таких ситуацій, а тому не відповідає реальним потребам потерпілих.
Порядок № 608 передбачає проведення службового розслідування чи перевірки без дотримання засад конфіденційності, без можливості залучити фахівців, які б могли допомогти потерпілим у вирішенні питань, пов’язаних з гендерно зумовленим насиллям чи діяннями інтимного характеру, а також без спеціальних заходів безпеки щодо постраждалих. Втручання в статеву свободу є для будь-якої людини подією, що травмує психіку, і тому є потреба убезпечити потерпілу чи потерпілого від негативного впливу кривдника, його товаришів, надати спеціалізовану медичну, психологічну та інші види допомоги. Наразі такі можливості відсутні.
У 2021 році за ініціативи гендерної радниці Головнокомандувача ЗСУ представниками громадськості, а саме: ГО “Юридична сотня”, БО “Благодійне Товариство Київський Інститут Гендерних Досліджень”, ГО “Жіночий Ветеранський Рух” — та Військовою службою правопорядку напрацьований проєкт Інструкції із запобігання та протидії сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі у Збройних Силах України, що передбачає особливу процедуру проведення перевірок та розслідувань випадків гендерно зумовленого насилля та діянь сексуального характеру.
Насамперед варто зауважити, що згадана Інструкція може застосовуватися до розслідування випадків гендерно зумовленого насилля та діянь інтимного характеру як щодо військовослужбовців, так і цивільних працівників Сил безпеки та оборони. Чинний Порядок № 608 передбачає можливість розслідування тільки щодо військовослужбовців.
Першочергово Інструкція спрямована на те, щоб попередити насильство за ознакою статі та сексуальні домагання. В Інструкції передбачені заходи, спрямовані на запобігання таким ситуаціям, а саме: через облік таких випадків, анонімні опитування, доведення до Головнокомандувача ЗСУ відповідної інформації та результатів реагування, забезпечення гарячої лінії, моніторинг діяльності військових формувань у сфері протидії гендерно зумовленому аб’юзу та діям інтимного характеру.
Для постраждалих від насилля передбачена варіативність звернення: на гарячу лінію, письмово (на електронну чи поштову адресу), з рапортом чи заявою. Також з метою захисту прав та інтересів особи, яка має досвід відповідних дій щодо неї, передбачається надання медичної допомоги, у разі потреби залучення уповноважених осіб іншої військової частини, зовнішніх експертів (однієї статі з особою) з різних питань (надання психологічної, правничої, допомоги військового капелана тощо). Також запропоновано проведення розслідування чи перевірки Комісією з проведення службової перевірки та розслідування за рішенням Головнокомандувача ЗСУ протягом 3-х днів з моменту надходження повідомлення. Не менш важливо, що не менше 1/3 складу осіб комісії має бути тієї ж статі, що й постраждала особа.
Крім того, Інструкція передбачає заходи, які убезпечують постраждалу особу від кривдника шляхом заборони будь-якого контакту, а також застосування заходів безпеки (особиста охорона, охорона житла і майна, відрядження до іншої військової частини чи установи, переміщення).
Маємо зауважити, що є потреба в ухваленні саме нового механізму, з огляду на таке:
- Наразі немає спеціальних нормативно-правових актів, які б регламентували процедури, спрямовані на запобігання та протидію насильству за ознакою статі чи сексуальним домаганням в армії.
- Більшість випадків гендерно зумовленого насильства та інтимних домагань у військових формуваннях замовчується та залишається поза увагою як правоохоронних органів, так і командирів військових частин. Інструкція передбачає створення особливих органів / посад, які зможуть контролювати це.
- Чинним законодавством не передбачений особливий підхід до осіб, що зазнали насильства за ознакою статі чи сексуальних домагань у військових формуваннях. Втручання в статеву свободу особи є надзвичайно травмувальним. Особливості військової служби такі, що неможливо на власний розсуд дистанціюватися від кривдника, залучити необхідних фахівців чи просити заміну спеціалістів у разі незадоволення наданими послугами тощо. Отже, необхідно на нормативному рівні передбачити обов’язкові заходи безпеки та надання допомоги таким потерпілим з урахуванням специфіки військової служби.
- За Порядком № 608 службові перевірки та розслідування проводяться уповноваженою особою з військової частини, що значно знижує шанси бути почутим та вирішити ситуацію. Ба більше, зазвичай розслідування чи перевірки проводяться однією особою, що також недостатньо забезпечує повноту та всебічність.
- До складу комісії будуть входити особи, що мають досвід роботи саме з такими випадками, чинний же Порядок № 608 не передбачає жодних особливостей щодо наявності знань та навичок в особи, що проводить службові розслідування та перевірки.
- Порядок № 608 не передбачає процедур звітності, моніторингу та проведення різних видів перевірок дотримання законодавства частинами щодо службового розслідування.
У 2024 р. Верховною Радою України ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” (Закон України від 21 березня 2024 року № 3621-IX). У частині службових розслідувань додається зміна, яка передбачає, що випадки, пов’язані із сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі тощо має розслідувати комісія, до складу якої призначають представників обох статей, а також психолог органу військового управління для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим. Інші зміни лише закріплюють на законодавчому рівні принцип недопущення на військовій службі таких випадків.
Тобто цей Закон не вирішує висвітлених проблем комплексно, хоча закладає важливі засади правового регулювання. Проте навіть у частині надання психологічної допомоги потерпілій особі під час службового розслідування він не надає чіткого алгоритму та критеріїв, що може призвести до неефективності такої допомоги. А інших видів допомоги досі не передбачається, як і інших важливих моментів, на вирішення яких спрямований згаданий механізм.
Отож, станом на 2025 р. досі є гостра потреба в ухваленні спеціального механізму службових перевірок та розслідувань випадків, що стосуються насильства за ознакою статі та сексуальних домагань у ЗСУ, що дійсно чітко відображено і в Національному плані. Вважаємо, що ухвалення відповідної Інструкції сприятиме його реалізації та досягненню поставлених цілей.
Немає додаткових матеріалів за цією темою