110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Законопроєкт про мобілізацію потребує доопрацювання

YS закон про мобілізацію потребує доопрацювання

ВРУ сьогодні, 07.02.2024, прийняла у першому читанні законопроєкт № 10449 (про мобілізацію та військову службу). Закликаємо доопрацювати даний проєкт задля дотримання прав людини та громадянина. Слід звернути увагу в першу чергу на такі моменти:

 

І. Положення, що стосуються ведення військового обліку та повісток.

  1. Законопроєкт передбачає впровадження заходів впливу на осіб, які не виконали визначені обов’язки (наприклад, з’явитись за викликом ТЦК та СП). Проте не уточнюється яким чином можуть накладатись обмеження на особу – одне із, чи всі одночасно (обмеження права виїзду, право керування авто тощо). Також варто виключити норму, що подання апеляційної скарги на рішення суду у таких справах не перешкоджає його виконанню. 
  2. Необхідно передбачити у повістці графу з відомостями про механізм повідомлення ТЦК та СП про причини неявки за викликом.
  3. Положення щодо електронного кабінету є неузгодженими, адже в одних нормах він прописується як додатковий механізм, інші містять на нього вказівку як на обов’язковий. Також потребує належного врегулювання питання вручення повісток через електронний кабінет, оскільки наразі положення містять ризики надмірного притягнення осіб до відповідальності.
  4. Потрібно передбачити обов’язковість фото- і відеофіксацію при перевірці документів представниками ТЦК та СП або поліції. Оскільки зараз формулювання у законопроєкті надають можливість вибору здійснювати фіксацію чи ні, що містить ризик для зловживань.
  5. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій потребує визначеного та закріпленого законного  механізму.
  6. Варто визначити обмеження та підстави перетину державного кордону Законом відповідно до міжнародно-правових стандартів, а не підзаконним нормативно-правовим актом чи на рівні військового керівництва. 

 

ІІ. Відстрочка від мобілізації

  1. Норма про право на відстрочку усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та патронатних вихователів потребує уточнення, оскільки нині існує юридична невизначеність, що впливає на право осіб не бути мобілізованими, а саме варто конкретизувати такі особи мають право на відстрочку у разі наявності на утриманні 1 дитини чи більше. 
  2. Потребує зміни положення про право на відстрочку для жінок та чоловіків, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, оскільки наразі ця норма має ризики зловживання та легального ухилення від мобілізації. 
  3. Варто також залишити положення про можливість осіб мобілізуватись за бажанням та тільки за місцем проживання, оскільки заміна норми на можливість укласти контракт зменшить кількість осіб, що мають бажання бути залученими до служби. 
  4. Виключення повністю ряду підстав, які стосуються осіб з інвалідністю з-поміж членів сімей військовозобов’язаного є безпідставним та може становити загрозу для уразливих категорій. 
  5. Перелік безпідставно передбачає надмірну кількість осіб, які будуть підлягати бронюванню та не будуть призвані на військову службу під час мобілізації, а отже, потребує значного коригування. Перелік може існувати у такому вигляді виключно у разі розумного обмеження обсягів бронювання за такими органами. Також норма містить значні корупційні ризики. 

 

ІІІ. Строкова військова служба.

  1. Законопроєкт пропонує замінити строкову на базову військову службу, яку будуть проходити призовники 18-25 років. Проте законопроєкт № 9281, який зменшує граничний вік до 25 років досі очікує підпису Президента, тому не набув чинності.
  2. Скасовується заборона проведення призову призовників на час дії воєнного стану, що означатиме можливість призову на базову службу (яка замінить строкову) осіб з 18 років.
  3. Пропонується передбачити строки проходження базової служби, зокрема під час воєнного стану – до 3 місяців. Норма не встановлює мінімального строку, а тому створюється можливість застосування ще меншого строку. Більше того, як 3 місяці під час воєнного стану, так і 5 місяців у мирний час є необґрунтовано малими термінами для опанування військової справи та отримання належних знань та вмінь особами без жодного попереднього військового досвіду. 
  4. Оскільки після проходження базової служби особи звільнятимуться в запас, то надалі вони підлягатимуть мобілізації. Такі зміни не враховують морально-психологічного стану осіб з 18 років, а також рівень підготовки, який можна отримати за період до 3 місяців. 

 

ІV. Звільнення з військової служби.

  1. Законопроєкт хоч і передбачає 36 місяців безперервної служби для звільнення, проте запропонована конструкція про строки звільнення за додатковим рішення фактично нівелює встановлений строк 36 місяців, а також не надає розуміння військовим за який реальний строк вони зможуть звільнитись.
  2. Законопроєкт не вирішує наявну і зараз проблему, якщо батьки неповнолітньої дитини розлучені та обоє проходять військову службу, адже закон та проєкт надають право на звільнення лише одному із подружжя.
  3. Доповнення підстави про виховання дитини з важкими хворобами умовою про відсутність інших утримувачів в такої дитини, ставить у нерівне становище сім’ї де дитина має серйозні хвороби, проте немає інвалідності, поряд з тими сім’ями, де дітям призначена група інвалідності (оскільки щодо них такою умови не має).
  4. Серед умов для звільнення вказана не лише необхідність такого догляду за особою з інвалідністю ІІ групи, а щоб військовий був зайнятий доглядом. Проте військові не можуть офіційно оформити догляд за іншою особою до моменту звільнення зі служби. 
  5. Деякі підстави містить відсильні норми до невизначеного порядку КМУ. Така конструкція призведе до неможливості скористатись правом на звільнення.
  6. Слід передбачити таку підставу для звільнення, як наявність інвалідності, для осіб, які проходять службу за призовом осіб офіцерського складу. Оскільки законопроєкт пропонує такі зміни лише для мобілізованих та контрактників.

V. Інше

  1. Потребує видозміни норма про зарахування у розпорядження командира військової частини військовослужбовців-контрактників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, оскільки наразі вона суперечить чинному законодавству України та правовій позиції Верховного Суду у справі № 990/23/22 від 15.11.2022 р., однак впливає на заповнення штату військової частини. 
You may also like