Юридична Сотня допомогла 44 000 захисникам України

Пам'ятки

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Відбувся вебінар “Звільнення з військової служби за сімейними обставинами”

5 серпня 2019

1 серпня 2019 року юристка Юридичної Сотні Вікторія Фацієвич провела вебінар на тему “Звільнення з військової служби за сімейними обставинами”. Запис вебінару доступний для вільного перегляду.

Під час вебінару ви дізнаєтеся про:

  • Підстави для звільнення за сімейними обставинами під час дії особливого періоду
  • Нормативно-правові акти, які регулюють ці питання. 
  • Чи можна на сьогодні застосовувати Постанову КМУ від 12 червня 2013 року № 413?
  • Порядок звільнення 
  • Перелік необхідних документів для підтвердження сімейних обставини

Тези вебінару:

Підстави для звільнення за сімейними обставинами з контрактної служби під час дії особливого періоду встановлені в ч. 5 п. 2 підпункт ґ ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12).

Передбачено 7 підстав:

1. Військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років.

2. Виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері).

Тобто повинні бути 4 вимоги одночасно: 1) особа немає перебувати у шлюбі, 2) дитина повинна бути неповнолітньою 3) проживати разом з такою особою, 4) без другого з батьків.

3. Утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

Для підтвердження військовослужбовець повинен подати документ, який підтверджує стан здоров’я дитини, в цьому випадку повинен бути відповідний висновок МСЕК про призначення 1 або 2 групи інвалідності.

Також варто зауважити, що у цьому пункті йдеться саме про особу віком від 18 до 23 років.

4. Утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідні висновки встановлюються для повнолітніх осіб медико-соціальними експертними комісіями, а для дітей віком до 18 років – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

При вирішенні питання щодо неповнолітніх потрібно керуватись Постановою КМУ від 21 листопада 2013 р. № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-п), а щодо  повнолітніх, то Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п).

5. Необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Часто на ГЛ надходять звернення з вимогою роз’яснення  такої підстави, а саме, чи належать до кола цих осіб також дід та баба. Варто зауважити, що Постанова КМУ від 12 червня 2013 року № 413, яка називається «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п ) надає визначення, хто саме належить до членів сім’ї військовослужбовця. Там сказано, що це особи, внесені в особову справу військовослужбовця або особи рядового чи начальницького складу: дружина (чоловік), діти, батьки та батьки дружини (чоловіка), які перебувають на його утриманні.

Також на підтвердження позиції вище, ми можемо посилатись на той факт, що перелік підстав для звільнення за сімейними обставинами під час дії особливого періоду є вичерпним, а отже, якщо в положенні Закону не згадується про бабу та діда, або ж інших родичів, то можна зробити висновок, що вони не належать до відповідного коло осіб у цьому контексті.

Для підтвердження відповідної підстави для звільнення військовослужбовцю необхідно подати висновок МСЕК або лікарсько-консультативної комісії, які підтверджують, що особа дійсно потребує постійного стороннього догляду, а також для уникнення зайвих проблем документальне підтвердження від інших членів сім’ї, які проживають разом із особою, яка потребує постійного стороннього догляду, про те, що вони не мають змоги доглядати за цією особою. Для прикладу, це може бути довідка з роботи про повну зайнятість або пенсійне посвідчення.

6. Наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Чи має значення факт проживання їх разом з військовослужбовцем чи окремо?

Керуючись Главою 12 Розділу ІІІ Сімейного Кодексу (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14), військовослужбовець набуває особисті немайнові права щодо дитини та обов’язки щодо її виховання з моменту її народження та не звільняється від них залежно від місця проживання дитини, за винятком випадків, коли настають правові наслідки, передбачені ст. 166 Сімейного Кодексу, тобто позбавлення батьківських прав.

7. Утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років.

Після прийняття Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 ) перша група поділяється на А і Б залежно від ступеню втрати здоров’я людини з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді або нагляді.

Відповідно до статті 7 цього закону до підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

Висновок про стан здоров’я для неповнолітніх встановлюється лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Варто вказати на те, що є Постанова КМУ від 12 червня 2013 року № 413, яка називається «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (посилання на постанову міститься вище), яка також встановлює перелік сімейних обставин, які є підставою для звільнення з військової служби. Додаткові підстави, які містяться в Постанові КМУ № 413, але яких немає в ч. 5 п. 2 підпункт ґ ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»  на сьогодні не застосовуються, оскільки діє особливий період, а вичерпний перелік підстав для звільнення під час дії особливого періоду прописаний саме у ч. 5 п. 2 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Посилання ж на цю постанову міститься в п.1 ч. 5, де є підстави для звільнення саме в мирний час. Отже, Постанова КМУ № 413 від 12 червня 2013 року застосовується виключно в мирний час.

Особливий період діє в Україні з 18 червня 2014 року після набрання чинності Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення Президента України про припинення такого періоду на сьогодні не було, а тому згідно з позицією Верховного Суду в рішенні № 205/1998/17-ц від 25 квітня 2018 року особливий період продовжує діяти.

Звільнення з військової служби здійснюється за рапортом військовослужбовця, зразок якого ви можете знайти на сайті Юридичної Сотні (https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/), до якого від повинен додати необхідні документи, що підтверджують сімейні обставини. Відповідно до Наказу МОУ від 10.04.2009  № 170 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0438-09), а саме пункту 4. 14, такими документами можуть слугувати постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, акт обстеження сімейного стану, документи, що підтверджують наявність і вік дітей. Тобто, окрім висновку ВЛК чи МСЕК можуть вимагати свідоцтво про народження дитини, що підтверджує родинні відносини.

Проте варто зауважити, що в абзаці 3 пункту 14.10 цієї ж Інструкції міститься вказівка на те, що особа повинна подавати саме оригінали документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Чи повинна бути проведена перевірка сімейного стану за місцем проживання військовослужбовця? Насправді, це питання не врегульовано нормативно-правовими актами саме для контрактників. В Указі Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008) такий порядок встановлений лише для строковиків, а саме в пунктах 213, 214. У разі потреби військове командування може застосовувати цю норми за аналогією закону, оскільки існує прогалина у питанні порядку проведення перевірки та складання акта обстеження сімейного стану для військовослужбовців, які проходять службу саме за контрактом, під час звільнення.

Також варто пам’ятати, що у деяких випадках при звільненні за сімейними обставинами передбачена одноразова грошова виплата. Так, згідно з Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18), а саме 32 розділом, 2 пунктом, у разі звільнення з військової служби у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

У пункті 3 цього розділу встановлюється, що іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, можна підбити підсумок, що вичерпний перелік підстав для звільнення за сімейними обставинами осіб, які проходять службу за контрактом під час дії особливого періоду міститься в підпункту ґ, пункту 2, частині 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Постанову ж КМУ № 413 ми можемо застосовувати лише в мирний час.