Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Утвердження національної та громадянської ідентичності (№6341 від 23.11.2021)

Повна назва. Проєкт Закону про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Номер і дата реєстрації: №6341 від 23.11.2021.

Ініціатори: Мокан Василь Іванович, Кожем’якін Андрій Анатолійович, Борзова Ірина Наумівна, Саладуха Ольга Валеріївна, Мазурашу Георгій Георгійович та ін. (IX скликання).

Фракції: “Слуга народу”, “ЄС”, “Голос”, “Батьківщина”, група “Довіра” та позафракційні депутати.

Мета проєкту: визначення основних засад державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї зі складових національної безпеки України задля досягнення національної єдності та консолідації суспільства шляхом подолання об’єктивних і штучно створених суперечностей соціокультурного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру на основі дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Зміст

  1. Законопроєкт визначає мету і завдання, засади і пріоритети (а також ключові показники ефективності) державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, визначає повноваження органів державної влади щодо її впровадження та реалізації. Пріоритети державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності визначаються у Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності, що затверджується Президентом України.
  2. Проєкт визначає значення термінів “військово-патріотичне виховання”, “громадянські компетентності”, “інститути громадянського суспільства”, “духовно-моральне виховання”, “українська національна ідентичність” тощо.
  3. Проєкт визначає національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання, громадянську освіту складовими державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. 
  4. Серед напрямів військово-патріотичного виховання виділяють залучення громадян із числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до сприяння безпеці і обороні України, розвитку військово-прикладного і службово-прикладного спорту, технічної творчості та інновацій, підготовки кваліфікованого кадрового потенціалу для організації і здійснення програм, проєктів та заходів.
  5. Проєкт передбачає створення нового органу державної влади Національної комісії з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. Це буде постійно діючий колегіальний орган, діяльність якого координується КМУ. Основними завданнями створюваного органу будуть: забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері національної та громадянської ідентичності, координація дій суб’єктів відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, оцінювання ефективності такої політики, розроблення проєктів нормативно-правових актів для реалізації політики національної та громадянської ідентичності тощо. Члени Нацкомісії здійснюватимуть свої повноваження впродовж 3 років (не більше ніж два строки поспіль).
  6. До повноважень Мінветеранів у сфері реалізації політики національної та громадянської ідентичності проєкт відносить забезпечення формування та реалізаці державної політики у сфері залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до  військово-патріотичного виховання, участь у формуванні проєктів нормативних актів, здійснення заходів із популяризації військової служби, формування оборонної свідомості в громадян, проведення заходів із вшанування пам’яті тощо.
  7. До повноважень сил безпеки і оборони проєкт відносить: участь у військово-патріотичному вихованні громадян, насамперед дітей та молоді, участь у допризовній підготовці юнаків, здійснення заходів із підвищення престижності військової служби, забезпечення національно-патріотичного виховання та громадянської освіти військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу,  працівників сил безпеки і оборони тощо.
  8. Проєкт передбачає створення центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності. Засновниками таких центрів можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні особи та юридичні особи приватного права. Не можуть заснувати такі центри громадяни РФ (держави агресора та окупанта) або юридичні особи, які мають інвестиції РФ або кінцевий бенефіціарний власник яких є громадянином РФ. Такі центри обов’язково сертифікуються Нацкомісією. Для здійснення своєї діяльності центри, серед інших не заборонених законодавством джерел, матимуть право й на бюджетне фінансування.

Позитив: проєкт створює цілісну взаємопов’язану систему дій уповноважених органів для забезпечення формування національної ідентичності, посилення національної самосвідомості.

Техніко-юридичне зауваження: проєкт містить багато декларативних положень, які потребують конкретизації на підзаконному рівні.

Негатив. Проєкт передбачає, що для розгляду питань, які мають важливе суспільне значення, засідання Національної комісії проводяться у формі відкритих слухань, у яких мають право брати участь представники інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства. Критеріїв важливості суспільного значення не наведено, що робить таке поняття суб’єктивним та оціночним. Крім того, участь у відкритих слуханнях можуть брати саме представники інститутів громадянського суспільства, тобто, відповідно до визначення, запропонованого проєктом, представники неприбуткових організацій. Громадяни, які не є представниками держорганів, органів місцевого самоврядування або неприбуткових організацій, не зможуть потрапити на слухання, що суперечить принципу прозорості та публічності діяльності органів державної влади. 

Відповідно до проєкту, Положення про апарат Нацкомісії та його структура затверджується Головою комісії, а Регламент діяльності комісії її більшістю, без узгодження чи контролю з боку інших органів державної влади, що може містити ризик перевищення таким органом своїх повноважень. У зв’язку зі створенням нового органу державної влади, а також центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності проєкт потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, проте фінансово-економічного обґрунтування до проєкту не надано.

Ризик. Відповідно до проєкту, одна особа не може бути призначена Головою та/або членом Національної комісії більше ніж два строки поспіль. У випадку призначення особи повторно після спливу певного строку ніяких запобіжників проєктом не встановлено. Тому вказана норма потребує більш чіткого формулювання для уникнення проблем із її тлумаченням та практичним застосуванням. 

Позиція органів державної влади. Мінмолоді і спорту підтримує законопроєкт. Міністерство культури та інформаційної політики підтримує із зауваженнями: перелік національних цінностей, передбачених проєктом (воля, соборність, гідність…) слід зробити невичерпним, а також більш чітко визначити індикатори ефективності державної політики у сфері ідентичності. До суб’єктів реалізації такої політики пропонується віднести також Український інститут національної пам’яті, який наразі в проєкті не згадується. Також пропонується виключити з повноважень закладів культури здійснення єдиної державної інформаційно-просвітницької політики у сфері утвердження ідентичності, оскільки здійснення такої діяльності не належить до сфери культури.

Рекомендація Юридичної сотні: проєкт може бути підтриманий за умови доопрацювання.