[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]
16 липня 2020
Проаналізували для вас останні Постанови Верховного Суду, які стосуються житлових прав військовослужбовців.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2020/07/YS_postanovi_zhitlo.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Постанова Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 636/1514/19
Позивач (військовослужбовець) звернувся до суду за захистом своїх прав із позовом до КЕВ про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення позивача та його сім’ї постійним житлом.
Суди встановили, що на час подання позову до суду позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та згідно з витягом з послужного списку мав загальну вислугу 20 років 3 місяці 19 діб (також мав статус учасника бойових дій). КЕВ не задовольнила заяву позивача мотивуючи це відсутністю 25 років військової служби.
В результаті позовні вимоги військовослужбовця були задоволені в судах усіх трьох інстанцій з огляду на норми Житлового кодексу УРСР (наразі чинний), оскільки військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Отже, позивач має право на забезпечення житлом, зокрема, право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, справа №683/2197/18
Позивач (військовослужбовець, який має понад 25 років вислуги) оспорював зняття його з квартирного обліку у зв’язку зі звільненням у запас. Рішенням житлової комісії позивача разом з членами сім`ї було знято з квартирного обліку з посиланням на те, що підстава його звільнення з військової служби у запас не дає йому права перебувати на квартирному обліку.
Верховний Суд зробив висновок, що системний аналіз норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. N 1081.
При зарахування позивача у 2005 році на квартирний облік діяв Наказ Міністерства оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», який втратив чинність 10 листопада 2006 року, відповідно до пункту 13 якого військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та квартирно-експлуатаційних частинах району до отримання житла, за винятком: поліпшення житлових умов, переміщення до нового місця служби, засудження до позбавлення волі на термін понад 6 місяців та надання відомостей, які не відповідають дійсності.
Позивач проходив військову службу та потребував поліпшення житлових умов. Винятків, встановлених пунктом 13 наведеного Положення, щодо позивача не встановлено.
З огляду на все вищенаведене, Верховний Суд визнав законними рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими позовні вимоги військовослужбовця було задоволено. Касаційна скарга військової частини залишилась без задоволення.
Постанова КМУ від 3 серпня 2006 р. N 1081
Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, справа №683/2197/18
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
