З початку російсько-української війни у 2014 році величезна кількість українських дітей постраждала від збройного конфлікту.  

 За даними платформи, що створена Міністерством реінтеграції разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України, з 24 лютого 2022 по 27 червня 2023 року 490 дітей загиблі, 1032 поранені, 632 зниклі, 19489 депортовані. 

Наразі в Україні чинна Постанова Уряду від 5 квітня 2017 р. № 268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”. 

Хто має право на статус, передбачений постановою? 

Отримати статус можуть діти, які на час воєнних дій не досягли 18 років, і: 

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• стали жертвами фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

 Якщо є кілька наслідків, буде визначатися обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

Ким надається статус?

Органом опіки та піклування 

• за місцем проживання/перебування дитини як ВПО,
• за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій рф, 

або 

• за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Які документи потрібні?

1. Заява.
2. Копії:

свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

документа, що посвідчує особу заявника;

документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини;

довідки ВПО;

паспорта у формі книжечки (за наявності);

паспорта ID або закордонного (за наявності);

витягу з реєстру територіальної громади (за  наявності).

Якщо немає відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів,  можуть братися до уваги відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

• висновок оцінки потреб сім’ї;
• копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”, якщо дитина отримала такий статус;
• копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів або копія документа, що підтверджує смерть внаслідок поранення, контузії, каліцтва.

За умови інших обставин до основних документів додаються: 

• заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
• витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження;
• копія висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності).

Хто подає документи?

• Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи. 
• Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а  за нею тимчасово доглядають родичі або інші люди, документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
• Для надання статусу законний представник дитини або,  коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву та необхідний пакет документів. 

Якщо немає документів, Нацсоцслужба не пізніше ніж через 5 робочих днів із дати надходження письмового запиту від законного представника надає інформацію. 

Скільки очікувати розгляду заяви? 

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви.

Відмова може бути оскаржена в суді. 

Повноліття не є підставою для скасування статусу.

Довідково. У Раді був зареєстрований проєкт 9495 від 13.07.2023,  що стосується захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей. 

Довідково.  Є справа № 360/3668/18, у якій Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що факт проживання на території проведення АТО не є достатньою законною підставою чи умовою для надання статусу дитини, що зазнала психологічного насильства внаслідок війни. Необхідним є наявність причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров`я та розвиток дитини.