110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Військові та їхні сім’ї щодня стикаються з проблемами: затримки виплат, складні процедури звільнення. А також труднощі з отриманням підтримки для родин, чиї близькі зникли безвісти. Ці та інші питання обговорювали юристи,  військові, ветерани, волонтери, представники громадськості на Форумі військового права, який відбувся 10 вересня 2025 року в Києві.

 

 

Серед учасників заходу була й наша юристка Юлія Засоба, яка долучилася до обговорень важливих правових питань військових і їхніх родин.

 

 

Основні теми форуму

 

Під час панелей також порушувались теми, що стосуються виплат та соціальних гарантій військових. Саме ці питання найчастіше звучать і на гарячій лінії “Юридичної сотні”.

 

“Для нас участь у таких форумах — це можливість не лише донести проблеми, з якими стикаються військові та їхні родини, але й спільно з іншими фахівцями шукати рішення на рівні держави”, — зазначила юристка Юлія Засоба.

 

 

Нагадуємо: у нас працює гаряча лінія, де військові та члени їхніх сімей можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію у сфері військового права за номером: 0 800 308 100.

Проєкт юридичних консультацій реалізується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

 

Законодавство передбачає для звільнених з полону військовослужбовців низку прав — від відпустки та медичної допомоги до можливості звільнення зі служби

 

Наш юрист Михайло Хорошавін зазначає: “Знання своїх прав дає військовим, які звільнені з полону можливість ефективно використовувати законні гарантії, відстоювати свої інтереси та бути впевненими, що їхні права та свободи є пріоритетом.”

 

Військові, які повернулися з полону, зберігають свій статус військовослужбовця та пов’язані з ним права. 

 

Також закон гарантує їм особливий правовий статус звільненого з полону, що передбачає:

 

Медична та психологічна допомога

 

Відпустка

Звільнені з полону військові мають право на додаткову відпустку для відновлення тривалістю 90 календарних днів. На цей період за ними зберігається грошове забезпечення. 

 

Право на звільнення зі служби

Якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу після повернення, він має право на звільнення.
Це передбачено ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

 

Підставою для звільнення з військової служби є факт звільнення з полону — як для мобілізованих та резервістів, так і для військових за контрактом (за умови, що вони не висловили бажання продовжувати службу).

 

Наші юристи надають консультації на гарячій лінії, допомагають з оформленням документів, супроводжують юридичні процеси та сприяють посиленню правового захисту учасників оборони. Телефонуйте за номером: 0 800 308 100.

З 3 серпня 2025 року військові, які звільняються зі служби під час воєнного стану, зможуть отримати компенсацію не тільки за щорічні, а й за деякі інші невикористані відпустки. 

Ідеться про Закон  України  від  04.06.2025 № 4470-ІХ, який вносить зміни до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Які відпустки компенсують?

1. Щорічна основна і додаткова відпустка – за особливі умови служби

 

Це відпустка передбачена для військовослужбовців, чия служба пов’язана із:

 

Тривалість такої відпустки  — до 15 календарних днів.

Порядок надання — у Постанові КМУ від 01.08.2012 № 702.

2. Додаткова відпустка військовослужбовцям із дітьми

 

Вона надається одному з батьків, які мають дітей, а саме: 

 

Тривалість:

10 календарних днів — за однією підставою;

17 календарних днів — якщо підстав декілька.

 

Компенсацію за невикористані додаткові відпустки запроваджено саме Законом № 4470-ІХ.

3. Невикористана додаткова відпустка для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни також компенсується

 

Нагадуємо, що право на неї мають:

Тривалість — 14 календарних днів на рік.

 

Стаття 16-2  Закону України «Про  відпустки»


Сума компенсації залежить від розміру грошового забезпечення на момент звільнення та кількості днів, за які така відпустка не була використана.

 

Важливо! 

Гроші виплачуватимуть за всі дні відпусток, які військовий не використав за весь час служби — навіть під час особливого періоду.

Виплата здійснюється у рік звільнення зі служби.

 

Якщо у вас виникли юридичні запитання щодо проходження військової служби, звертайтеся до нас на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100.

Рішення Верховного Cуду: встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем розглядається в порядку цивільного судочинства 

 

Тривалий час серед юристів тривала суперечка: до якого суду звертатись із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем? Важлива чітка відповідь на це питання не лише для юристів та правників: потрібна вона, найперше,  для тих, хто проживали із загиблими військовослужбовцями без реєстрації шлюбу, вели з ними спільне господарство, перебували на утриманні. Варто враховувати, шо судовий розгляд будь-якої справи під час воєнного стану, на жаль, досить довготривалий. А від встановлення такого юридичного факту залежить право на одноразову грошову допомогу, статус члена сім’ї загиблого, пенсію в разі втрати годувальника, оформлення спадщини  та пільг. 

 

Врешті-решт, Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в цій суперечці. 18 січня 2024 року вона ухвалила рішення про те, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Тобто, якщо шлюб не зареєстрований, то, щоб оформити одноразову грошову допомогу, статус члена сім’ї загиблого, пенсію в разі втрати годувальника, спадщину  тощо, спочатку потрібно отримати рішення суду цивільної юрисдикції про встановлення факту проживання однією сім’єю.

 

При цьому Верховний Суд наголосив на неефективності різної юрисдикції судів у справах про встановлення юридичного факту (цивільна) та публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень (адміністративна).  Це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника та призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з розглядом одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

У справі, яка розглядалася, позивачка звернулася до Міністерства оборони із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, як член сім’ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби. Свою заяву вона мотивувала тим, що проживала із військовослужбовцем без зареєстрованого шлюбу та наполягала на достатності доказів, які таку обставину підтверджують.

 

Однак МОУ відмовило у виплаті грошової допомоги, пославшись на відсутність судового рішення про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу з померлим військовослужбовцем, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Відмову позивачка оскаржила в порядку адміністративного судочинства.

 

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Відмова мотивована тим, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на утриманні, а тому суд дійшов висновку, що  вона не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

 

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та позов задовольнив, зобов’язавши Міністерство оборони призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивачка довела факт спільного проживання з померлим, оскільки надано достатньо доказів їх спільного проживання у незареєстрованому шлюбі, а тому вона має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

 

Переглядаючи рішення попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні ОГД, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.

Разом із тим, під час розгляду цієї справи належало вирішити питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, яке прийняте до встановлення судом такого факту.

 

Велика Палата ВС наголосила, що є два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

 

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Разом із тим, справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

 

При цьому не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

За результатом розгляду справи Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину.

 

Джерело: Постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.