Верховний Суд  виніс постанову  у справі №600/367/24 щодо військовослужбовця, який проходив тривале лікування після поранень.

Суд підтримав позицію: додаткова винагорода до 100 000 грн має виплачуватися не лише під час лікування самого поранення, а й під час лікування захворювань та ускладнень, які виникли як його наслідок.

Суть справи

Військовослужбовець отримав акубаротравму під час виконання бойового завдання. У довідці про обставини травми зазначили, що травма пов’язана із захистом Батьківщини.

Після цього військовий неодноразово проходив стаціонарне лікування. Однак у медичних документах уже фігурувало не сама “травма”, а її наслідки.

Через це військова частина відмовила у виплаті додаткової винагороди, аргументовуючи, що закон передбачає виплати під час лікування поранення, а не захворювання.

Що ж вирішив Суд?

Згідно з рішенням Верховного Суду передбачено, що лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення, також охоплює лікування у зв’язку з пораненням.

Для отримання додаткової винагороди достатньо підтвердити, що саме поранення було пов’язане із захистом Батьківщини, а подальше лікування стало його наслідком.

У рішенні також звертається увага на те, що положення Постанови КМУ №168 охоплюють не лише безпосереднє лікування травми чи контузії, а й лікування ускладнень та захворювань, які виникли після них.

Інше трактування фактично позбавляло б військовослужбовців права на виплати у випадках, коли сама травма не потребувала тривалого лікування, але в подальшому спричинила серйозні наслідки для здоров’я та повторні госпіталізації.

Оскільки висновок військово-лікарської комісії підтвердив зв’язок травми із захистом Батьківщини, а подальше лікування було наслідком саме цієї травми, право на додаткову винагороду зберігається протягом усього періоду стаціонарного лікування.

Верховний Суд окремо зауважив, що відмова у виплаті лише через зміну формулювання діагнозу — з “травми” на “захворювання” — є надто формальним підходом. Адже причинно-наслідковий зв’язок між пораненням та подальшим лікуванням не припиняється і підтверджується висновками ВЛК.

Постанова КМУ №168 не вимагає безперервного перебування у стаціонарі одразу після отримання поранення. Якщо військовослужбовець повторно проходить лікування через наслідки раніше отриманої травми, пов’язаної із захистом Батьківщини, право на виплату додаткової винагороди до 100 000 грн зберігається.

Крім того, Суд підкреслив: право на виплату виникає з моменту перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а не лише після оформлення постанови ВЛК.

Таким чином, лікування наслідків поранення, контузії чи травми, отриманих під час захисту Батьківщини, дає право на отримання додаткової винагороди за весь період стаціонарного лікування.

Для отримання роз’яснень або допомоги в оформленні документів для виплат – звертайтеся на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100 

Уряд України спільно з Товариством Червоного Хреста України запускає програму грошової допомоги для тих, хто повністю або частково втратили зір внаслідок російсько-української війни.

Подати заявку можуть учасники бойових дій та особи з інвалідністю по зору внаслідок війни незалежно від групи. Наші юристи пояснили, як отримати виплату. 

Яку допомогу можна отримати?

Максимальний розмір виплати становить 95 000 гривень. Додатково передбачено 2 000 гривень на оплату комісії за відкриття та обслуговування спеціального рахунку в Ощадбанку або Укргазбанку.

Кошти мають цільове призначення — їх можна використати для придбання техніки та пристроїв, які допомагають облаштувати побут людям із порушеннями зору.

Коли і куди подавати документи?

Прийом заяв триватиме з 1 по 31 липня 2026 року включно. Виплати здійснюватимуться з 1 серпня до 30 жовтня 2026 року.

Заяву потрібно подати до структурного підрозділу з питань ветеранської політики за місцем реєстрації. Це можна зробити особисто, поштою або електронною поштою.

Разом із заявою необхідно надати:

• інформовану згоду
• рахунки-фактури або інвойси з реквізитами продавця та номером рахунку, на який будуть перераховані гроші, з назвами товарів та сумою до сплати
• документ, що підтверджує повну або часткову втрату зору (форма 028/о, висновок ВЛК або витяг з ЕКОПФО/МСЕК);
• копію паспорта.

Зразок заяви на фото нижче.

Що ж відбувається далі? 

Після подачі документів структурний підрозділ з питань ветеранської політики реєструє заяву та перевіряє достовірність інформації.

Якщо всі документи подані правильно, протягом 3 робочих днів заявнику повідомляють про позитивне рішення. На електронну пошту надходить лист про призначення грошової допомоги. Саме цей лист підтверджує, що заяву схвалено.

Якщо під час перевірки виявиться, що якихось документів не вистачає або вони подані не повністю, розгляд заяви тимчасово зупиняють. Протягом трьох робочих днів заявнику повідомляють, які саме документи потрібно донести або виправити. До моменту усунення цих недоліків заяву далі не розглядають.

Якщо ж під час перевірки з’ясується, що людина не підходить під умови програми, вже отримувала таку допомогу, подала неправдиві дані, звернулася після завершення строку подачі або якщо для програми вже немає коштів, тоді надсилають повідомлення про відмову із зазначенням причини.

Після отримання позитивного рішення та листа-підтвердження потрібно звернутися до уповноваженого банку для відкриття спеціального рахунка. Разом із заявою на відкриття рахунка необхідно надати отриманий лист-підтвердження.

Коли спеціальний рахунок відкриють, банк про це видає довідку. Її потрібно упродовж 3 робочих днів надіслати на електронну адресу структурного підрозділу з питань ветеранської політики.

Тоді структурний підрозділ передає документи, інформацію про спеціальний рахунок та перелік схвалених отримувачів до Товариства Червоного Хреста України. Саме після цього Червоний Хрест здійснює перерахування коштів грошової допомоги на спеціальний рахунок заявника. Переказ здійснюється у порядку черговості поданих заяв і лише за наявності коштів програми.

“Коли гроші будуть зараховані на спеціальний рахунок, заявник отримує повідомлення на мобільний телефон. Водночас важливо розуміти, що ці кошти не можна просто зняти готівкою або переказати на власну картку. Вони можуть бути використані лише для оплати товарів або послуг через магазин чи продавця, зазначеного у рахунку-фактурі або інвойсі”, – пояснює юристка, керівниця ветеранського напряму ГО “Юридична Сотня” Ольга Термено. 

Після отримання повідомлення про зарахування коштів потрібно звернутися до банку та подати рахунок-фактуру або інвойс від магазину чи продавця. На підставі цього документа банк перераховує кошти безпосередньо на рахунок магазину або підприємця. Такий переказ банк повинен здійснити протягом одного операційного дня.

Якщо згодом виникне потреба змінити рахунок-фактуру або інвойс, дозволяється один раз подати оновлені документи та заяву на заміну. Це можна зробити до 20 жовтня 2026 року. Після розгляду оновлених документів заявнику повторно надсилають лист-підтвердження для банку.

Використати кошти потрібно до 30 жовтня 2026 року включно. Якщо до цієї дати рахунок-фактуру або інвойс не буде подано до банку, або якщо на спеціальному рахунку залишаться невикористані гроші, банк після 30 жовтня поверне ці кошти Товариству Червоного Хреста України. Після цього спеціальний рахунок буде закрито. 

Джерело: постанова КМУ від 27 травня 2026 р. № 674 

Виникають питання щодо отримання виплати? Звертайтеся на нашу гарячу лінію за безкоштовною юридичною консультацією: 0 800 308 100. 

Кабінет Міністрів України Постановою від 20 травня 2026 року № 643 оновив правила реалізації експериментального проєкту із залучення груп протиповітряної оборони до захисту повітряного простору. Зміни стосуються складу учасників проєкту, порядку виплати винагороди, підтвердження результатів бойової роботи та можливостей фінансування таких груп з місцевих бюджетів. 

Змінений перелік учасників експериментального проєкту

Відтепер учасниками проєкту є:

• ЗСУ, зокрема Командування Повітряних Сил, Командування Сил територіальної оборони та інші органи військового управління і військові частини, визначені рішенням Головнокомандувача ЗСУ;
• військові адміністрації;
• добровольчі формування територіальних громад, у структурі яких утворюються групи протиповітряної оборони;
• органи місцевого самоврядування (за згодою).

Нові обов’язки груп протиповітряної оборони

Учасники груп протиповітряної оборони під час підготовки та виконання завдань зобов’язані дотримуватися положень статутів Збройних Сил України. Зокрема, це стосується виконання наказів, використання зброї, а також несення вартової та гарнізонної служби.

Змінений порядок виплати додаткової винагороди

Уряд уточнив механізм фінансування додаткових виплат учасникам груп протиповітряної оборони. Зокрема:

• окрім коштів місцевих бюджетів, можуть використовуватися й інші джерела фінансування, не заборонені законодавством;
• із Порядку виключено норму про фіксовану додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн на місяць;
• передбачено, що виплата здійснюється за погодженням уповноваженої особи розпорядника бюджетних коштів.

Вимоги до підтвердження знищення повітряних цілей

Зміни уточнюють перелік документів, необхідних для підтвердження факту знищення повітряного об’єкта держави-агресора. 

У таких документах мають зазначатися:

• час і місце знищення цілі;
• тип повітряного об’єкта;
• спосіб його ураження;
• перелік учасників групи, які брали участь у виконанні завдання;
• розмір винагороди для кожного учасника відповідно до його внеску.

Крім того, у звіті та наказі командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ повинні фіксуватися всі обставини, необхідні для обґрунтованого нарахування винагороди та запобігання можливим корупційним ризикам.

Місцеві ради отримали додаткові можливості фінансування

Сільські, селищні, міські та обласні ради отримали право фінансувати діяльність груп протиповітряної оборони за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Такі кошти можуть спрямовуватися на:

• виплату винагороди за знищені повітряні об’єкти;
• закупівлю транспортних засобів;
• придбання пально-мастильних матеріалів;
• технічне обслуговування та ремонт транспорту й обладнання;
• закупівлю безпілотних систем;
• придбання засобів зв’язку, навігації та спостереження;
• закупівлю кодифікованих і некодифікованих товарів та іншого майна, необхідного для виконання бойових завдань;
• покриття інших обґрунтованих операційних витрат, пов’язаних із забезпеченням діяльності груп протиповітряної оборони.

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2026 року № 643.

Якщо у вас виникає виникають додаткові запитання, за безкоштовною консультацією звертайтесь на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100 

ВІЛ-статус військовослужбовця — це медична інформація, яка захищена законом. 

Пояснюємо, які права мають військові з ВІЛ, що саме вважають лікарською таємницею і яка відповідальність за її розголошення.

Чи впливає ВІЛ на проходження служби?

ВІЛ-інфекція не є автоматичною підставою для звільнення з військової служби.

Придатність до служби визначає військово-лікарська комісія (ВЛК), з огляду на стадію захворювання, загальний стан здоров’я, функціональні обмеження.

Військові з ВІЛ мають ті ж права, що й інші військовослужбовці. Закон гарантує їм:

• недискримінацію за станом здоров’я;
• рівний доступ до служби та соціального забезпечення;
• безоплатне лікування;
• регулярний медичний нагляд;
• забезпечення необхідними препаратами.

Що є лікарською таємницею?

Інформація про проходження та результати тестування на ВІЛ належить до лікарської таємниці.

Медичні працівники, командування та інші особи, яким ця інформація стала відома, не мають права її розголошувати, окрім випадків, прямо передбачених законом.

Коли інформацію можуть передавати?

Закон дозволяє передавати таку інформацію для виконання службових обов’язків та без розкриття конкретного діагнозу (за можливості).

Що заборонено через ВІЛ-статус?

Наявність ВІЛ не може бути підставою для:

1. обмеження в просуванні по службі;
2. принизливих або небезпечних умов служби;
3. відсторонення від виконання обов’язків.

Командування зобов’язане забезпечити не лише належні умови служби, а й суворе дотримання лікарської таємниці. 

Яка відповідальність за розголошення?

За порушення права на лікарську таємницю передбачена кримінальна, цивільна, дисциплінарна та адміністративна відповідальність.

Якщо розголошення ВІЛ-статусу було умисним і призвело до шкоди або тяжких наслідків — можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

У разі порушення прав (приватності) військовий має право звернутися до суду та вимагати компенсацію моральної шкоди.

До посадових осіб можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, зокрема догана, пониження в посаді, звільнення.

Маєте запитання щодо прав військовослужбовців або членів їхніх сімей — телефонуйте на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Військовослужбовці з такими захворюваннями мають право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Як часто можна отримати

Виплата надається один раз на рік.

Важливо: звернутися з рапортом потрібно саме в тому році, коли виникло право на допомогу.
Отримати виплату за минулі роки можливо лише, якщо підстава виникла в грудні попереднього року (наприклад, у 2026 за грудень 2025).

Як отримати виплату

1. Подати рапорт на ім’я безпосереднього командира.
2. Додати підтвердні медичні документи, зокрема:
   • виписний епікриз;
   • виписку з медичної карти (форма № 027/о);
   • довідку про захворювання;
   • постанову ВЛК;
   • висновок ЛКК.

Подати рапорт можна також через застосунок Армія+.

Без рапорту кошти не виплачуються.

Розмір допомоги — місячне грошове забезпечення військовослужбовця.

Якщо військовий перебуває поза штатом (незалежно від причин), розрахунок здійснюється з огляду на грошове забезпечення за останньою займаною посадою.

Виплата при звільненні

Якщо військовослужбовець не скористався правом на допомогу протягом року, він може отримати її під час звільнення зі служби — за умови, що право виникло саме в році звільнення.

У нас працює безкоштовна гаряча лінія, де військовослужбовці, ветерани та їхні родини можуть отримати юридичні консультації щодо проходження військової служби, звільнення, виплат та повʼязаних з ними питань: 0 800 308 100.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

При  звільненні з військової служби під час воєнного стану військовий отримує фінансовий розрахунок. До таких виплат належать: грошове забезпечення, додаткова винагорода (за наявності підстав), одноразова грошова допомога, компенсація невикористаних відпусток, окремі види матеріальної допомоги та компенсація за неотримане речове майно. Водночас порядок виплат і їх розміри залежать від підстав звільнення, виду служби та календарної вислуги років.

Координаторка гарячої лінії, юристка напряму захисту прав військовослужбовців Ангеліна Славич пояснює: “Фінансовий розрахунок при звільненні має комплексний характер і включає всі види грошового та матеріального забезпечення, право на які виникло у військовослужбовця на день виключення зі списків військової частини. Обсяг таких виплат визначається законодавством і залежить від правового статусу військовослужбовця та підстав звільнення”.

Одноразова грошова допомога при звільненні

Одноразову грошову допомогу НЕ виплачують у випадках: 

• якщо суд призначив покарання — позбавлення або обмеження волі (і вирок набрав законної сили);
• службової невідповідності (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, ДССТ та НГУ, а також за контрактом понад граничний вік);
• визнання військовослужбовця таким, що не пройшов випробування (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, ДССТ та НГУ, а також за контрактом понад граничний вік);
• відмови від психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом  у ЗСУ, ДССТ та НГУ).

Компенсація невикористаних відпусток

При звільненні військовослужбовцям виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, зокрема відпустки (і за минулі роки):

• для учасників бойових дій;
• постраждалим учасникам Революції Гідності;
• особам з інвалідністю внаслідок війни. 

Розрахунок такої відпустки здійснюють з огляду на місячне грошове забезпечення (крім додаткових винагород) на день виключення зі списків особового складу.

Додаткові види грошової допомоги

Допомога на оздоровлення

Військовослужбовці мають право на грошову допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Її виплачують незалежно від фактичного використання відпустки.

Якщо в поточному році військовослужбовець не отримував таку виплату — необхідно звернутися з рапортом для отримання належних коштів у розрахунок при звільненні.   

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань

Право на отримання матеріальної допомоги у 2026 році виникає у випадку:

1. Інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, пов’язаних із захистом Батьківщини.
2. Якщо у 2026 році або в грудні 2025 року (за умови, що право на допомогу не було використане у 2025 році)  настала одна з подій:

1) смерть військовослужбовця або його близьких родичів (дружини/чоловіка, дітей, батьків);

2) народження або усиновлення дитини;

3) істотне погіршення стану здоров’я військовослужбовця або членів його сім’ї, а саме: 

• захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ /СНІД, вірусний гепатит В, С;
• лікування, реабілітація чи відпустка для лікування військовослужбовця понад 30 днів поспіль у звʼязку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які повʼязані із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування;

• лікування у військовослужбовця, його дружини або чоловіка, дітей та батьків онкологічного захворювання, що потребує хірургічного втручання, променевої та (або) хіміотерапії, незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання;
• поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, повʼязані із захистом Батьківщини, отримані при виконанні завдань під час воєнного стану;
• поранення (тяжкі травми, каліцтва) дружини або чоловіка, дітей та батьків військовослужбовця, повʼязані з військовою агресією російської федерації проти України.

Щоб отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, необхідно подати рапорт із підтвердними документами.  

Компенсація за неотримане речове майно

Військовослужбовці, які звільняються, можуть за власним бажанням отримати належне речове майно або грошову компенсацію за нього.

Для цього потрібно звернутися до речової служби за довідкою про вартість неотриманого речового майна, відтак написати рапорт на отримання такої компенсації. 

Якщо отримали відмову у виплаті компенсації, рішення можна оскаржити в суді. 

У нас працює безкоштовна гаряча лінія, де військовослужбовці, ветерани та їхні родини можуть отримати юридичні консультації щодо проходження військової служби, звільнення, виплат та повʼязаних з ними питань: 0 800 308 100.

Військовослужбовці під час служби повинні отримувати речове забезпечення — форму, спорядження та інше майно. Проте на практиці трапляються ситуації, коли частину такого майна не видають, і військові змушені купувати його власним коштом або обходитися без необхідних речей.

Саме для таких випадків законодавство передбачає грошову компенсацію за неотримане речове майно. Водночас навколо цієї виплати існує чимало міфів: часто можна почути, що вона нібито належить лише контрактникам або що після звільнення отримати її вже неможливо. 

Наша юристка Юлія Засоба проаналізувала, що ж насправді передбачає закон.

Що таке компенсація за неотримане речове майно?

Під час проходження військової служби військовослужбовці мають право на речове забезпечення незалежно від виду служби — контрактної чи за мобілізацією.

Якщо певне речове майно не було видане, військовослужбовець може отримати грошову компенсацію його вартості. Найчастіше таке право реалізовують під час звільнення зі служби, але в окремих випадках компенсація може бути виплачена і пізніше.

Хто має право на виплату?

Відповідно до Порядку № 178 право на виплату мають військові, які служать у:

• ЗСУ;
• НГУ;
• СБУ;
• Службі зовнішньої розвідки;
• ДПСУ;
• ДССТ;
• Держспецзвʼязку;
• УДО.

Право на компенсацію мають особи рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.

Також компенсацію виплачують після звільнення з військової служби, якщо відповідне майно не було отримане.

Хто не має права на компенсацію?

• Курсанти ВВНЗ;
• курсанти ВНЗ, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Коли виникає право на виплату?

Грошову компенсацію виплачують у разі:

• звільнення з військової служби;
• загибелі (смерті) військовослужбовця;
• переведення до іншого військового формування або спеціального органу з виключенням зі списків особового складу військової частини.

Важливо: якщо військовослужбовець просто переміщується між частинами в межах одного військового формування, компенсацію не виплачують. Натомість, якщо, наприклад, відбувається переведення із ЗСУ до НГУ, виплату здійснюють під час виключення зі списків особового складу.

Як отримати компенсацію?

1. Спершу необхідно отримати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі. Для цього потрібно звернутися з рапортом до командира або безпосередньо до речової служби.
2. Подати рапорт до командира про виплату компенсації за неотримане речове майно.

Якщо військовослужбовець уже звільнений, він може подати заяву до військової частини або звернутися через ТЦК та СП.

Порядок № 178 не розділяє військовослужбовців на контрактників і мобілізованих у контексті отримання цієї компенсації. Тобто можуть отримати ті й ті.

Судова практика також підтверджує це право. Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 520/1190/2020 зазначив, що право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тобто в разі відмови мобілізовані військовослужбовці можуть відстоювати своє право в суді.

Чи можуть отримати компенсацію звільнені військові?

Законодавство та судова практика підтверджують, що звільнення зі служби не позбавляє права на таку компенсацію.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 825/1104/17 зазначив, що особа, звільнена з військової служби, має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Порядок № 178 передбачає дві форми звернення:

• рапорт — для військовослужбовців;
• заява — для вже звільнених зі служби.

На підставі такої заяви або рапорту командир військової частини має видати наказ про виплату компенсації (але перед цим потрібно взяти довідку про вартість речового майна).

Якщо військовослужбовцю або колишньому військовому (звільненому зі служби) відмовляють у виплаті компенсації, таке рішення можна оскаржити в суді. Судова практика в більшості випадків — на користь військових.

Якщо у вас виникають запитання щодо отримання компенсації або інших соціальних гарантій військовослужбовців, ви можете звернутися на нашу гарячу лінію:  0 800 308100, де юристи надають безоплатні консультації військовим, ветеранам та їхнім родинам.

Матеріал опубліковано за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Діагноз хронічний вірусний гепатит часто викликає у військовозобов’язаних та військовослужбовців запитання: чи означає він автоматичну непридатність до служби? 

Розклад хвороб (додаток 1 до Наказу МОУ № 402) містить класифікацію хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до військової служби. Стаття 4 цього документа визначає критерії оцінки стану осіб, у яких діагностовано хронічні вірусні гепатити В, С, D та інші хронічні ураження печінки.

Важливо: встановлення діагнозу гепатит не є автоматичною підставою для визнання непридатним до служби. 

Саме від тяжкості ураження залежить ступінь придатності до військової служби.

Які рішення може ухвалити ВЛК?

Стаття 4 Розкладу хвороб передбачає три рівні оцінки стану здоров’я, кожному з яких відповідає окреме рішення щодо придатності:

1. Тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем —  непридатність до військової служби.
2. Хронічні вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій — придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
3. Хронічні вірусні гепатити з незначним порушенням функцій або без порушення функцій — придатність до військової служби.

Непридатними до військової служби є люди з вираженими та стійкими порушеннями функцій печінки.

Зокрема, якщо людина хворіє на:

• хронічні вірусні гепатити з вираженою, стійкою (впродовж щонайменше одного місяця) цитолітичною активністю — підвищення АЛТ ≥10 верхніх меж норми (ВМН), впродовж щонайменше одного місяця, що важко піддаються корекції чи мають стійкі порушення вуглеводної, білкової, пігментної функцій печінки за наявності щонайменше двох з наведених показників: 
  • загальний білок ≤50 г/л чи альбумін ≤17,5 г/л, 
  • загальний білірубін ≥50 мкмоль/л, 
  • протромбіновий індекс ≤60 %, 

а також з проявами печінкової енцефалопатії, геморагічного синдрому;

• виражений фіброз печінки (стадія F4 за шкалою METAVIR), підтверджений інструментально;
• хронічний гепатит В у поєднанні з дельта-агентом (мікст-гепатит ВГВ+ВГД).

У таких випадках рішення, як правило, приймають після додаткового обстеження та консультації консиліуму лікарів.

Придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони є люди з помірними порушеннями функцій печінки.

Підстава — стійке (не менше одного місяця) підвищення АЛТ менше ніж у 10 ВМН та наявність щонайменше двох лабораторних показників:

• загальний білок ≤65 г/л або альбумін ≤29,3 г/л;
• загальний білірубін до 50 мкмоль/л;
• протромбіновий індекс ≤70 %.

Повністю придатними є хворі на:

• хронічні вірусні гепатити з незначною цитолітичною активністю — підвищення АЛТ <5 ВМН та незначним порушенням функцій печінки (загальний білірубін до 30 мкмоль/л);
• вірусні гепатити з хронічним перебігом без порушення функції печінки та з мінімальною цитолітичною активністю — підвищення трансаміназ до 1,5 ВМН.

Медичний огляд військовослужбовців доцільно проводити після завершення противірусного лікування:

• при хронічному вірусному гепатиті С (ВГС) — не раніше ніж через 12 або 24 тижні після закінчення терапії та досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ12/СВВ24);
• при хронічному вірусному гепатиті В (ВГВ) — через 12 місяців від початку лікування нуклеозидними або нуклеотидними інгібіторами зворотної транскриптази.

Громадяни, яких направляють для проходження базової військової служби та які мають хронічний ВГС, підлягають обов’язковому лікуванню. Після цього визначається СВВ12, а експертне рішення щодо придатності приймається через 12 місяців після завершення лікування.

Медичний огляд за цією статтею не проводять військовослужбовцям і призовникам:

1) які успішно пройшли курс лікування хронічного ВГС і досягли СВВ, за наявності антитіл anti-HCV та за відсутності РНК вірусу гепатиту С у крові (за результатами ПЛР)

та

2) у яких відсутній рецидив чи повторне інфікування протягом 12 місяців після лікування.

У такому разі рішення про придатність до військової служби ухвалюється на загальних підставах відповідно до Таблиці додаткових вимог.

Якщо противірусні препарати відсутні, лікування не завершене або людина від нього відмовилась — медичний огляд проводять за відповідним пунктом статті. Під час мобілізації в умовах воєнного стану враховують фактичний стан здоров’я та ступінь порушення функцій печінки на момент огляду.

Якщо у вас залишилися запитання щодо порядку проходження ВЛК, рішення за результатами огляду та інші, повʼязані з проходженням військової служби — звертайтеся на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Туберкульоз залишається одним із найчутливіших діагнозів у контексті проходження військово-лікарської комісії. Для військовослужбовців він часто означає не лише тривале лікування, а й невизначеність щодо подальшого проходження служби, строків переогляду та наслідків рішень ВЛК.

На практиці саме через неправильне тлумачення Розкладу хвороб або зволікання з реалізацією постанов ВЛК порушуються права військових. Важливо чітко розуміти, які саме рішення може ухвалити ВЛК у разі встановлення діагнозу туберкульоз та на що звертати увагу під час медичного огляду.

Саме тому військовослужбовці та їхні родини часто звертаються за роз’ясненнями до юристів нашої гарячої лінії – 0 800 308 100. Тут можна отримати безоплатну консультацію щодо проходження ВЛК, оскарження рішень або дій (бездіяльності) командування.

Наказ МОУ № 402 передбачає 7 статей в Розкладі хвороб (додаток 1), у яких визначені інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99) та наслідки їх. 

Зокрема, стаття 2 стосується туберкульозу. 

Розглянемо детальніше, які можуть бути рішення ВЛК  за наявності цього діагнозу.

У Розкладі хвороб передбачені такі діагнози:

• туберкульоз органів дихання, підтверджений або не підтверджений бактеріологічно та гістологічно А15-А16; 
• туберкульоз нервової системи А17; 
• туберкульоз інших органів А18; 
• міліарний туберкульоз А19.

ВЛК ухвалює рішення “Непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців”,  якщо у військовослужбовця, призовника, військовозобов’язаного, резервіста виявлено:

• активний туберкульоз легень; 
• активний туберкульоз інших органів у період основного курсу лікування. (Додаток 2 до Наказу МОУ № 40).

Така постанова ВЛК обов’язково має бути ухвалена не пізніше 1 місяця з дати встановлення діагнозу.

У разі одужання після курсу лікування експертна ВЛК ухвалює висновок відповідно до інших статей Розкладу хвороб, враховуючи зону ураження та ступінь порушення функцій органів та систем.

Командування не може ігнорувати або відкладати рішення ВЛК щодо непридатності: Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.

Якщо постанова ВЛК фактично не була виконана, а стан здоров’я змінився, незалежно від того, скільки часу минуло, повторний медичний огляд проводять за заявою військового або на підставі висновків лікарів закладів охорони здоров’я.

Нагадуємо: якщо маєте запитання щодо проходження військової служби, звільнення, зникнення безвісти тощо, звертайтеся на нашу гарячу лінію за номером 0 800 308 100. Консультації та дзвінки безкоштовні.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

25 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала законопроєкт № 13646, який пропонує зміни до порядку виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців. Документ уже викликав значний суспільний резонанс, адже безпосередньо стосується родин зниклих безвісти та загиблих військових.

Юристка напряму з питань полонених і зниклих безвістиІрина Підреза проаналізувала законопроєкт та розповіла, як будуть враховувати вже виплачене грошове забезпечення та хто тепер може отримати виплати у звʼязку із зникненням безвісти чи загибеллю військового.

1. Виплати родині зниклого безвісти: що змінюється, якщо загибель підтверджена?

Якщо раніше грошове забезпечення, яке отримувала родина зниклого безвісти військовослужбовця, не впливало на розмір одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі підтвердження його загибелі, то тепер ситуація змінюється.

Суми, виплачені сім’ї за період перебування військового в статусі зниклого безвісти, враховуватимуться при визначенні розміру одноразової грошової допомоги, якщо він загинув.

Юристка  Ірина Підреза пояснює: “Станом на сьогодні розмір ОГД у разі загибелі військовослужбовця становить 15 млн грн. Якщо родина протягом періоду зникнення безвісти отримувала, наприклад, 50% грошового забезпечення (близько 60 тис. грн) щомісяця, то загальна сума таких виплат за весь період буде віднята від 15 млн грн. Різниця і становитиме остаточний розмір одноразової грошової допомоги, яку потрібно розподілити між усіма, хто має право на цю виплату.”

2. Хто має право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти?

Закон також змінює коло осіб, які можуть отримувати частину грошового забезпечення військовослужбовця у разі відсутності його особистого розпорядження.

Чинна редакція (до законопроєкту № 13646)

Наразі право на отримання грошового забезпечення мають:

• дружина (чоловік);
• законні представники малолітніх (неповнолітніх) дітей;
• діти з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхні законні представники; 
• батьки військовослужбовця (крім тих, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також позбавлених батьківських прав, якщо ці права не були поновлені). 

Ці люди отримують виплати рівними частками, що загалом не перевищують 50% грошового забезпечення (після обов’язкових відрахувань).

Якщо таких немає, право переходить до повнолітніх дітей та рідних братів / сестер, законним представником яких є військовослужбовець (у межах до 20%).

Нова редакція (законопроєкт № 13646)

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону право на отримання частини грошового забезпечення матимуть:

• дружина (чоловік);
• жінка (чоловік), з якою (з яким) військовослужбовець/ця проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду;
• діти (незалежно від віку), зокрема усиновлені;
• батьки (усиновлювачі) військовослужбовця, якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені;
• внуки, якщо їхні батьки загинули (померли);
• інші члени сім’ї військовослужбовця, які перебувають на його утриманні згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім тих, які одержують від військовослужбовця аліменти). 

Усі вони отримують частину грошового забезпечення рівними частками — у межах 50% від суми після відрахувань — за особистою заявою або заявою законного представника.

3. Невиплачені суми грошового забезпечення у разі загибелі (смерті) військового

Окремо конкретизовано порядок виплати належних, але не виплачених сум грошового забезпечення у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, який перебував у полоні, був інтернований у нейтральній державі або вважався зниклим безвісти.

Такі суми з дати складання актового запису про смерть виплачують рівними частками особам, які:

• визначені в особистому розпорядженні на випадок полону, або
• мають право на отримання за новим переліком відповідно до законопроєкту.

Коли закон почне діяти?

Закон набирає чинності з наступного дня після офіційного опублікування. Наразі документ очікує на підпис Президента.

Новий порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги стосуватиметься також правовідносин, які виникли з 19 лютого 2014 року.

Якщо вас цікавить, хто може претендувати на виплати, як їх оформити або порядок перерахунку ОГД чи інших виплат, ви можете звернутися на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

Наші юристи надають безоплатні консультації військовим, ветеранам та їхнім родинам.

На нашу гарячу лінію  часто звертаються військовослужбовці, які перебувають на лікуванні понад 12 місяців. Вони цікавляться, чи зберігається за ними виплата додаткової винагороди за цей період.

Такі звернення закономірні, адже багато захисників після тяжких поранень або контузій проходять тривале лікування та реабілітацію, зокрема й за кордоном.

Юристка військового напряму Ірина Нижник розʼяснила, як регулює це питання законодавство.

Хто має право на додаткову винагороду під час лікування?

Додаткова винагорода передбачена для військових, які перебувають:

• на стаціонарному лікуванні (отримують медичну чи реабілітаційну допомогу в стаціонарі у закладах охорони здоров’я, у тому числі закордонних, включно з часом переміщення між лікарнями);
• у відпустці для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва, у зв’язку з отриманням тяжкого поранення під час виконання бойових завдань (за висновком ВЛК).

Які обмеження встановлює закон?

Загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці для лікування із збереженням грошового забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. 

Після закінчення 12-місячного строку лікування (відпустки) військовослужбовець підлягає обов’язковому огляду військово-лікарською комісією (ВЛК) для визначення придатності до подальшої служби. 

Частина 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”

“Це складна ситуація для військових, адже, якщо лікування триває довше, військовослужбовець втрачає можливість отримання виплати додаткової винагороди. До того ж, якщо після 12 місяців лікування ВЛК визнає військового непридатним, його звільняють зі служби. Після цього військовий буде вимушений продовжувати лікування / реабілітацію за власні кошти”, — зазначає юристка ГО «Юридична сотня» Ірина Нижник.

На офіційний запит юристів ГО «Юридична сотня» Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України пояснив, що законодавство не передбачає продовження виплат грошового забезпечення після спливу 12 місяців лікування, оскільки відсутня правова підстава.

Також Департамент соціального забезпечення Міноборони зазначає, що посадові особи військової частини або закладу охорони здоров’я повинні забезпечити направлення військовослужбовця на огляд ВЛК, аби визначити придатність до подальшого проходження служби.

Після повернення військовослужбовця з лікування за кордоном він підлягає обов’язковому  огляду ВЛК для визначення придатності до військової служби або потреби у подальшому лікуванні. Організацію такого огляду забезпечують посадові особи військової частини або закладу охорони здоров’я за місцем лікування.

Тобто після завершення 12 місяців лікування чи відпустки для лікування —  виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. припиняють.

Натомість військовий має пройти ВЛК, яке визначить потребу в подальшому лікуванні або у звільненні зі служби.

Якщо у вас виникли запитання, що стосуються додаткової винагороди або інших виплат — звертайтеся на гарячу лінію ГО “Юридична сотня” 0 800 308 100 або пишіть у соціальних мережах Instagram/Facebook. Юристи профільного напряму нададуть безкоштовну юридичну консультацію.

Військові досить часто звертаються до суду для оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК). Однак у таких справах варто розуміти межі судового контролю. 

Розглянемо актуальні позиції та практику Верховного Суду (далі — ВС) із цього приводу.

Згідно з Наказом Міноборони № 402, який затверджує Положення про ВЛЕ в ЗСУ, завдання ВЛК полягає у визначенні причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби. Для цього ВЛК має право витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, акти, протоколи та інші необхідні матеріали.

Водночас суд, розглядаючи такі спори, має діяти з урахуванням принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи (стаття 9 КАС України). 

Недотримання цього принципу унеможливлює повне та справедливе вирішення спору.

Практика Верховного Суду підтверджує:

• суд не може втручатися в медичну оцінку рішення ВЛК,
• але зобов’язаний перевіряти, чи дотримано процедуру прийняття висновку,
• а обов’язок щодо збирання всіх необхідних документів для встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) покладено саме на штатну ВЛК, а не на людину, яка проходить ВЛК.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо ви маєте запитання щодо проходження ВЛК або ж оскарження її рішення — телефонуйте на нашу гарячу лінію за номером 0 800 308 100 або пишіть нам у соціальних мережах.

Військові та їхні сім’ї щодня стикаються з проблемами: затримки виплат, складні процедури звільнення. А також труднощі з отриманням підтримки для родин, чиї близькі зникли безвісти. Ці та інші питання обговорювали юристи,  військові, ветерани, волонтери, представники громадськості на Форумі військового права, який відбувся 10 вересня 2025 року в Києві.

Серед учасників заходу була й наша юристка Юлія Засоба, яка долучилася до обговорень важливих правових питань військових і їхніх родин.

Основні теми форуму

• Проблеми та перспективи відновлення військових судів, розширення повноважень Військової служби правопорядку, а також потреба у формуванні окремої вертикалі правосуддя для військових.
• Порядок дій для членів сімей під час пошуку, проблеми координації та потреба в ефективніших механізмах державної допомоги.
• Питання повернення військових у цивільне життя: учасники наголосили, що держава наразі приділяє цьому недостатньо уваги, але вже створено робочі групи у Верховній Раді для розроблення рішень.
• Представниця Нотаріальної палати України розповіла про особливості складання заповітів, доручень та особистих розпоряджень військових.
• Окреслено проблеми надмірного навантаження на юристів військових частин, законодавчі прогалини та відсутність єдиного підходу військових частин до встановлених законом процедур.

Під час панелей також порушувались теми, що стосуються виплат та соціальних гарантій військових. Саме ці питання найчастіше звучать і на гарячій лінії “Юридичної сотні”.

“Для нас участь у таких форумах — це можливість не лише донести проблеми, з якими стикаються військові та їхні родини, але й спільно з іншими фахівцями шукати рішення на рівні держави”, — зазначила юристка Юлія Засоба.

Нагадуємо: у нас працює гаряча лінія, де військові та члени їхніх сімей можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію у сфері військового права за номером: 0 800 308 100.

Проєкт юридичних консультацій реалізується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Законодавство передбачає для звільнених з полону військовослужбовців низку прав — від відпустки та медичної допомоги до можливості звільнення зі служби

Наш юрист Михайло Хорошавін зазначає: “Знання своїх прав дає військовим, які звільнені з полону можливість ефективно використовувати законні гарантії, відстоювати свої інтереси та бути впевненими, що їхні права та свободи є пріоритетом.”

Військові, які повернулися з полону, зберігають свій статус військовослужбовця та пов’язані з ним права. 

Також закон гарантує їм особливий правовий статус звільненого з полону, що передбачає:

• презумпцію невинуватості щодо самого факту перебування в полоні;
• право на обов’язкове комплексне медичне та психологічне відновлення;
• можливість продовження військової служби або звільнення з неї.

Медична та психологічна допомога

• Одразу після звільнення військовослужбовець проходить повне медичне обстеження. 
• Допомога надається у відомчих медичних закладах або в спеціалізованих центрах реабілітації та реінтеграції.
• Строки лікування та підтримки визначаються індивідуально. 
• Після виписки лікарі надають рекомендації щодо подальшого амбулаторного лікування, реабілітації та отримання соціальних послуг.

Відпустка

Звільнені з полону військові мають право на додаткову відпустку для відновлення тривалістю 90 календарних днів. На цей період за ними зберігається грошове забезпечення. 

Право на звільнення зі служби

Якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу після повернення, він має право на звільнення.
Це передбачено ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Підставою для звільнення з військової служби є факт звільнення з полону — як для мобілізованих та резервістів, так і для військових за контрактом (за умови, що вони не висловили бажання продовжувати службу).

Наші юристи надають консультації на гарячій лінії, допомагають з оформленням документів, супроводжують юридичні процеси та сприяють посиленню правового захисту учасників оборони. Телефонуйте за номером: 0 800 308 100.

Проєкт юридичних консультацій реалізовується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

З 1 січня 2025 року в Україні ліквідовано МСЕК (медико-соціальні експертні комісії). Їх замінили експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).

Питання функціонування експертних команд та проходження оцінювання регулюються Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” № 1338 від 15 листопада 2024 р.

Хто може направити на оцінювання

Направлення формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Його можуть видати:

• лікуючий лікар*;
• голова військово-лікарської (лікарсько-експертної) або медичної комісії (військово-лікарської).

*Лікуючий лікар — це спеціаліст, який супроводжує пацієнта з основним захворюванням, що може призвести до інвалідності. Він надає медичну допомогу, організовує обстеження та, за потреби, оформлює направлення на оцінювання функціонування особи, обґрунтовуючи для експертної команди стан і потреби пацієнта.

Сімейний лікар може дати направлення, якщо:

• пацієнт перебуває в зоні бойових дій або на окупованій території;
• уже має повний пакет медичних документів.

Коли можна отримати направлення

Стан здоров’я має відповідати хоча б одному критерію:

• настав строк повторного огляду;
• стійкий або необоротний характер захворювання — триває або триватиме понад 12 місяців, мінімальні шанси на значне покращення; 
• тимчасова непрацездатність — понад 120 днів безперервно або 150 днів із перервами;
• туберкульоз — направлення через 10 місяців з початку непрацездатності незалежно від безперервності; 
• втрата професійної працездатності — (потрібно визначити її ступінь).

Форми оцінювання

1. Очна — стандартний розгляд у присутності людини.
2. Заочна — для військових, поліцейських, осіб служби цивільного захисту та учасників бойових дій. Якщо бажаєте бути присутнім особисто, проводиться очний розгляд.
3. Телемедицина — якщо є об’єктивні труднощі з пересуванням або ви перебуваєте на стаціонарному лікуванні і маєте відповідне направлення лікаря.
4. За місцем перебування чи лікування — виїзд команди до пацієнта.

За заявою людини, щодо якої здійснюється оцінювання,  на огляді можуть бути присутні:

• лікар, який направив на оцінювання;
• уповноважений представник, зокрема залучений лікар, адвокат, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Якщо стан здоровʼя відповідає одному з критеріїв, то лікар: 

• формує електронне направлення;
• додає скановані медичні документи;
• вказує мету, причину направлення та форму оцінювання;
• вказує, чи буде присутній представник або лікар під час розгляду.

Що відбувається після подання направлення

• Адміністратор закладу охорони здоровʼя перевіряє документи протягом 5 робочих днів.
• Якщо є помилки або відсутні документи чи їх якісні копії — направлення повертають на доопрацювання з поясненням причин. 
• Якщо все гаразд — призначають дату, час та форму розгляду.
• Інформацію надсилають електронною або звичайною поштою, а також передають лікарю, який направив. 

Справи розглядають на підставі черги, яка формується електронною системою.

Ми надаємо безоплатні юридичні консультації військовослужбовцям, ветеранам, сімʼям загиблих, полонених, зниклих безвісти із широкого кола питань, що стосуються військового права та повʼязаних правових ситуацій. Звертайтеся на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100 або в наші соціальні мережі.

З 3 серпня 2025 року військові, які звільняються зі служби під час воєнного стану, зможуть отримати компенсацію не тільки за щорічні, а й за деякі інші невикористані відпустки. 

Ідеться про Закон  України  від  04.06.2025 № 4470-ІХ, який вносить зміни до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Які відпустки компенсують?

1. Щорічна основна і додаткова відпустка – за особливі умови служби

Це відпустка передбачена для військовослужбовців, чия служба пов’язана із:

• підвищеним нервово-емоційним чи інтелектуальним навантаженням;
• виконанням обов’язків у складних природних, географічних або кліматичних умовах;
• умовами підвищеного ризику для життя та здоров’я.

Тривалість такої відпустки  — до 15 календарних днів.

Порядок надання — у Постанові КМУ від 01.08.2012 № 702.

2. Додаткова відпустка військовослужбовцям із дітьми

Вона надається одному з батьків, які мають дітей, а саме: 

• 2 дітей до 15 років;
• дитину з інвалідністю;
• усиновлену дитину;
• виховують дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одинокій матері;
• одинокому батькові, зокрема й під час тривалого лікування матері;
• опікунам дитини чи особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
• прийомному батьку або матері.

Тривалість:

10 календарних днів — за однією підставою;

17 календарних днів — якщо підстав декілька.

Компенсацію за невикористані додаткові відпустки запроваджено саме Законом № 4470-ІХ.

3. Невикористана додаткова відпустка для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни також компенсується

Нагадуємо, що право на неї мають:

• учасники бойових дій;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Тривалість — 14 календарних днів на рік.

Стаття 16-2  Закону України «Про  відпустки»

Сума компенсації залежить від розміру грошового забезпечення на момент звільнення та кількості днів, за які така відпустка не була використана.

Важливо! 

Гроші виплачуватимуть за всі дні відпусток, які військовий не використав за весь час служби — навіть під час особливого періоду.

Виплата здійснюється у рік звільнення зі служби.

Якщо у вас виникли юридичні запитання щодо проходження військової служби, звертайтеся до нас на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100.