110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

ВІЛ-статус військовослужбовця — це медична інформація, яка захищена законом. 

 

Пояснюємо, які права мають військові з ВІЛ, що саме вважають лікарською таємницею і яка відповідальність за її розголошення.

 

Чи впливає ВІЛ на проходження служби?

ВІЛ-інфекція не є автоматичною підставою для звільнення з військової служби.

 

Придатність до служби визначає військово-лікарська комісія (ВЛК), з огляду на стадію захворювання, загальний стан здоров’я, функціональні обмеження.

 

Військові з ВІЛ мають ті ж права, що й інші військовослужбовці. Закон гарантує їм:

 

Що є лікарською таємницею?

Інформація про проходження та результати тестування на ВІЛ належить до лікарської таємниці.

Медичні працівники, командування та інші особи, яким ця інформація стала відома, не мають права її розголошувати, окрім випадків, прямо передбачених законом.

 

Коли інформацію можуть передавати?

Закон дозволяє передавати таку інформацію для виконання службових обов’язків та без розкриття конкретного діагнозу (за можливості).

 

Що заборонено через ВІЛ-статус?

Наявність ВІЛ не може бути підставою для:

  1. обмеження в просуванні по службі;
  2. принизливих або небезпечних умов служби;
  3. відсторонення від виконання обов’язків.

Командування зобов’язане забезпечити не лише належні умови служби, а й суворе дотримання лікарської таємниці. 

 

Яка відповідальність за розголошення?

 

За порушення права на лікарську таємницю передбачена кримінальна, цивільна, дисциплінарна та адміністративна відповідальність.

 

Якщо розголошення ВІЛ-статусу було умисним і призвело до шкоди або тяжких наслідків — можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

 

У разі порушення прав (приватності) військовий має право звернутися до суду та вимагати компенсацію моральної шкоди.

 

До посадових осіб можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, зокрема догана, пониження в посаді, звільнення.

 

Маєте запитання щодо прав військовослужбовців або членів їхніх сімей — телефонуйте на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

 

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Військовослужбовці з такими захворюваннями мають право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

 

Як часто можна отримати

 

Виплата надається один раз на рік.

 

Важливо: звернутися з рапортом потрібно саме в тому році, коли виникло право на допомогу.
Отримати виплату за минулі роки можливо лише, якщо підстава виникла в грудні попереднього року (наприклад, у 2026 за грудень 2025).

 

Як отримати виплату

  1. Подати рапорт на ім’я безпосереднього командира.
  2. Додати підтвердні медичні документи, зокрема:
    • виписний епікриз;
    • виписку з медичної карти (форма № 027/о);
    • довідку про захворювання;
    • постанову ВЛК;
    • висновок ЛКК.

Подати рапорт можна також через застосунок Армія+.

Без рапорту кошти не виплачуються.

 

Розмір допомоги — місячне грошове забезпечення військовослужбовця.

Якщо військовий перебуває поза штатом (незалежно від причин), розрахунок здійснюється з огляду на грошове забезпечення за останньою займаною посадою.

Виплата при звільненні

Якщо військовослужбовець не скористався правом на допомогу протягом року, він може отримати її під час звільнення зі служби — за умови, що право виникло саме в році звільнення.

 

У нас працює безкоштовна гаряча лінія, де військовослужбовці, ветерани та їхні родини можуть отримати юридичні консультації щодо проходження військової служби, звільнення, виплат та повʼязаних з ними питань: 0 800 308 100.

 

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

При  звільненні з військової служби під час воєнного стану військовий отримує фінансовий розрахунок. До таких виплат належать: грошове забезпечення, додаткова винагорода (за наявності підстав), одноразова грошова допомога, компенсація невикористаних відпусток, окремі види матеріальної допомоги та компенсація за неотримане речове майно. Водночас порядок виплат і їх розміри залежать від підстав звільнення, виду служби та календарної вислуги років.

 

Координаторка гарячої лінії, юристка напряму захисту прав військовослужбовців Ангеліна Славич пояснює: “Фінансовий розрахунок при звільненні має комплексний характер і включає всі види грошового та матеріального забезпечення, право на які виникло у військовослужбовця на день виключення зі списків військової частини. Обсяг таких виплат визначається законодавством і залежить від правового статусу військовослужбовця та підстав звільнення”.

 

Одноразова грошова допомога при звільненні

 

Для військовослужбовців за контрактом

Для мобілізованих військовослужбовців

Розмір виплати становить 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Розмір виплати становить 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний місяць служби, але не менше 25% місячного грошового забезпечення на день звільнення.

За наявності менше 10 років вислуги — якщо звільнення відбувається:

  • за станом здоров’я;
  • за власним бажанням під час воєнного стану (для іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом);
  • у зв’язку зі звільненням з полону.

Виплата здійснюється за весь період проходження служби.

 

 

 

 

 

 

За наявності 10 років вислуги і більше — якщо звільнення відбувається:

  • за віком;
  • за станом здоров’я;
  • через сімейні обставини або інші поважні причини;
  • у зв’язку зі звільненням з полону;
  • через скорочення штатів або організаційні заходи (за окремих умов);
  • через відкликання мандата військового капелана;
  • у зв’язку з призначенням на окремі державні посади;
  • після закінчення строку контракту, укладеного під час воєнного стану;
  • з інших підстав, передбачених законодавством.
 

 

Одноразову грошову допомогу НЕ виплачують у випадках: 

 

Компенсація невикористаних відпусток

 

При звільненні військовослужбовцям виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, зокрема відпустки (і за минулі роки):

 

Розрахунок такої відпустки здійснюють з огляду на місячне грошове забезпечення (крім додаткових винагород) на день виключення зі списків особового складу.

 

Додаткові види грошової допомоги

 

Допомога на оздоровлення

 

Військовослужбовці мають право на грошову допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Її виплачують незалежно від фактичного використання відпустки.

 

Якщо в поточному році військовослужбовець не отримував таку виплату — необхідно звернутися з рапортом для отримання належних коштів у розрахунок при звільненні.   

 

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань

 

Право на отримання матеріальної допомоги у 2026 році виникає у випадку:

  1. Інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, пов’язаних із захистом Батьківщини.
  2. Якщо у 2026 році або в грудні 2025 року (за умови, що право на допомогу не було використане у 2025 році)  настала одна з подій:

1) смерть військовослужбовця або його близьких родичів (дружини/чоловіка, дітей, батьків);

2) народження або усиновлення дитини;

3) істотне погіршення стану здоров’я військовослужбовця або членів його сім’ї, а саме: 

 

Щоб отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, необхідно подати рапорт із підтвердними документами.  

 

Компенсація за неотримане речове майно

 

Військовослужбовці, які звільняються, можуть за власним бажанням отримати належне речове майно або грошову компенсацію за нього.

 

Для цього потрібно звернутися до речової служби за довідкою про вартість неотриманого речового майна, відтак написати рапорт на отримання такої компенсації. 

 

Якщо отримали відмову у виплаті компенсації, рішення можна оскаржити в суді. 

 

У нас працює безкоштовна гаряча лінія, де військовослужбовці, ветерани та їхні родини можуть отримати юридичні консультації щодо проходження військової служби, звільнення, виплат та повʼязаних з ними питань: 0 800 308 100.

Військовослужбовці під час служби повинні отримувати речове забезпечення — форму, спорядження та інше майно. Проте на практиці трапляються ситуації, коли частину такого майна не видають, і військові змушені купувати його власним коштом або обходитися без необхідних речей.

 

Саме для таких випадків законодавство передбачає грошову компенсацію за неотримане речове майно. Водночас навколо цієї виплати існує чимало міфів: часто можна почути, що вона нібито належить лише контрактникам або що після звільнення отримати її вже неможливо. 

 

Наша юристка Юлія Засоба проаналізувала, що ж насправді передбачає закон.

 

Що таке компенсація за неотримане речове майно?

Під час проходження військової служби військовослужбовці мають право на речове забезпечення незалежно від виду служби — контрактної чи за мобілізацією.

Якщо певне речове майно не було видане, військовослужбовець може отримати грошову компенсацію його вартості. Найчастіше таке право реалізовують під час звільнення зі служби, але в окремих випадках компенсація може бути виплачена і пізніше.

 

Хто має право на виплату?

Відповідно до Порядку № 178 право на виплату мають військові, які служать у:

 

Право на компенсацію мають особи рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.

Також компенсацію виплачують після звільнення з військової служби, якщо відповідне майно не було отримане.

 

Хто не має права на компенсацію?

 

Коли виникає право на виплату?

 

Грошову компенсацію виплачують у разі:

 

Важливо: якщо військовослужбовець просто переміщується між частинами в межах одного військового формування, компенсацію не виплачують. Натомість, якщо, наприклад, відбувається переведення із ЗСУ до НГУ, виплату здійснюють під час виключення зі списків особового складу.

 

Як отримати компенсацію?

  1. Спершу необхідно отримати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі. Для цього потрібно звернутися з рапортом до командира або безпосередньо до речової служби.
  2. Подати рапорт до командира про виплату компенсації за неотримане речове майно.

 

Якщо військовослужбовець уже звільнений, він може подати заяву до військової частини або звернутися через ТЦК та СП.

 

Порядок № 178 не розділяє військовослужбовців на контрактників і мобілізованих у контексті отримання цієї компенсації. Тобто можуть отримати ті й ті.

 

Судова практика також підтверджує це право. Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 520/1190/2020 зазначив, що право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тобто в разі відмови мобілізовані військовослужбовці можуть відстоювати своє право в суді.

 

Чи можуть отримати компенсацію звільнені військові?

 

Законодавство та судова практика підтверджують, що звільнення зі служби не позбавляє права на таку компенсацію.

 

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 825/1104/17 зазначив, що особа, звільнена з військової служби, має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

 

Порядок № 178 передбачає дві форми звернення:

 

На підставі такої заяви або рапорту командир військової частини має видати наказ про виплату компенсації (але перед цим потрібно взяти довідку про вартість речового майна).

 

Якщо військовослужбовцю або колишньому військовому (звільненому зі служби) відмовляють у виплаті компенсації, таке рішення можна оскаржити в суді. Судова практика в більшості випадків — на користь військових.

 

Якщо у вас виникають запитання щодо отримання компенсації або інших соціальних гарантій військовослужбовців, ви можете звернутися на нашу гарячу лінію:  0 800 308100, де юристи надають безоплатні консультації військовим, ветеранам та їхнім родинам.

 

 

Матеріал опубліковано за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Діагноз хронічний вірусний гепатит часто викликає у військовозобов’язаних та військовослужбовців запитання: чи означає він автоматичну непридатність до служби? 

Розклад хвороб (додаток 1 до Наказу МОУ № 402) містить класифікацію хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до військової служби. Стаття 4 цього документа визначає критерії оцінки стану осіб, у яких діагностовано хронічні вірусні гепатити В, С, D та інші хронічні ураження печінки.

 

Важливо: встановлення діагнозу гепатит не є автоматичною підставою для визнання непридатним до служби. 

 

Саме від тяжкості ураження залежить ступінь придатності до військової служби.

 

Які рішення може ухвалити ВЛК?

Стаття 4 Розкладу хвороб передбачає три рівні оцінки стану здоров’я, кожному з яких відповідає окреме рішення щодо придатності:

  1. Тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем —  непридатність до військової служби.
  2. Хронічні вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій — придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
  3. Хронічні вірусні гепатити з незначним порушенням функцій або без порушення функцій — придатність до військової служби.

 

Непридатними до військової служби є люди з вираженими та стійкими порушеннями функцій печінки.

 

Зокрема, якщо людина хворіє на:

а також з проявами печінкової енцефалопатії, геморагічного синдрому;

 

У таких випадках рішення, як правило, приймають після додаткового обстеження та консультації консиліуму лікарів.

 

Придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони є люди з помірними порушеннями функцій печінки.

 

Підстава — стійке (не менше одного місяця) підвищення АЛТ менше ніж у 10 ВМН та наявність щонайменше двох лабораторних показників:

 

Повністю придатними є хворі на:

 

Медичний огляд військовослужбовців доцільно проводити після завершення противірусного лікування:

 

Громадяни, яких направляють для проходження базової військової служби та які мають хронічний ВГС, підлягають обов’язковому лікуванню. Після цього визначається СВВ12, а експертне рішення щодо придатності приймається через 12 місяців після завершення лікування.

 

Медичний огляд за цією статтею не проводять військовослужбовцям і призовникам:

1) які успішно пройшли курс лікування хронічного ВГС і досягли СВВ, за наявності антитіл anti-HCV та за відсутності РНК вірусу гепатиту С у крові (за результатами ПЛР)

та

2) у яких відсутній рецидив чи повторне інфікування протягом 12 місяців після лікування.

 

У такому разі рішення про придатність до військової служби ухвалюється на загальних підставах відповідно до Таблиці додаткових вимог.

 

Якщо противірусні препарати відсутні, лікування не завершене або людина від нього відмовилась — медичний огляд проводять за відповідним пунктом статті. Під час мобілізації в умовах воєнного стану враховують фактичний стан здоров’я та ступінь порушення функцій печінки на момент огляду.

 

Якщо у вас залишилися запитання щодо порядку проходження ВЛК, рішення за результатами огляду та інші, повʼязані з проходженням військової служби — звертайтеся на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

 

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Туберкульоз залишається одним із найчутливіших діагнозів у контексті проходження військово-лікарської комісії. Для військовослужбовців він часто означає не лише тривале лікування, а й невизначеність щодо подальшого проходження служби, строків переогляду та наслідків рішень ВЛК.

 

На практиці саме через неправильне тлумачення Розкладу хвороб або зволікання з реалізацією постанов ВЛК порушуються права військових. Важливо чітко розуміти, які саме рішення може ухвалити ВЛК у разі встановлення діагнозу туберкульоз та на що звертати увагу під час медичного огляду.

 

Саме тому військовослужбовці та їхні родини часто звертаються за роз’ясненнями до юристів нашої гарячої лінії – 0 800 308 100. Тут можна отримати безоплатну консультацію щодо проходження ВЛК, оскарження рішень або дій (бездіяльності) командування.

 

Наказ МОУ № 402 передбачає 7 статей в Розкладі хвороб (додаток 1), у яких визначені інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99) та наслідки їх. 

 

Зокрема, стаття 2 стосується туберкульозу. 

 

Розглянемо детальніше, які можуть бути рішення ВЛК  за наявності цього діагнозу.

 

У Розкладі хвороб передбачені такі діагнози:

 

ВЛК ухвалює рішення “Непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців”,  якщо у військовослужбовця, призовника, військовозобов’язаного, резервіста виявлено:

 

Така постанова ВЛК обов’язково має бути ухвалена не пізніше 1 місяця з дати встановлення діагнозу.

 

У разі одужання після курсу лікування експертна ВЛК ухвалює висновок відповідно до інших статей Розкладу хвороб, враховуючи зону ураження та ступінь порушення функцій органів та систем.

 

Командування не може ігнорувати або відкладати рішення ВЛК щодо непридатності: Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.

 

Якщо постанова ВЛК фактично не була виконана, а стан здоров’я змінився, незалежно від того, скільки часу минуло, повторний медичний огляд проводять за заявою військового або на підставі висновків лікарів закладів охорони здоров’я.

 

Нагадуємо: якщо маєте запитання щодо проходження військової служби, звільнення, зникнення безвісти тощо, звертайтеся на нашу гарячу лінію за номером 0 800 308 100. Консультації та дзвінки безкоштовні.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

25 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала законопроєкт № 13646, який пропонує зміни до порядку виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців. Документ уже викликав значний суспільний резонанс, адже безпосередньо стосується родин зниклих безвісти та загиблих військових.

 

Юристка напряму з питань полонених і зниклих безвістиІрина Підреза проаналізувала законопроєкт та розповіла, як будуть враховувати вже виплачене грошове забезпечення та хто тепер може отримати виплати у звʼязку із зникненням безвісти чи загибеллю військового.

 

1. Виплати родині зниклого безвісти: що змінюється, якщо загибель підтверджена?

 

Якщо раніше грошове забезпечення, яке отримувала родина зниклого безвісти військовослужбовця, не впливало на розмір одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі підтвердження його загибелі, то тепер ситуація змінюється.

 

Суми, виплачені сім’ї за період перебування військового в статусі зниклого безвісти, враховуватимуться при визначенні розміру одноразової грошової допомоги, якщо він загинув.

 

Юристка  Ірина Підреза пояснює: “Станом на сьогодні розмір ОГД у разі загибелі військовослужбовця становить 15 млн грн. Якщо родина протягом періоду зникнення безвісти отримувала, наприклад, 50% грошового забезпечення (близько 60 тис. грн) щомісяця, то загальна сума таких виплат за весь період буде віднята від 15 млн грн. Різниця і становитиме остаточний розмір одноразової грошової допомоги, яку потрібно розподілити між усіма, хто має право на цю виплату.

 

2. Хто має право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти?

Закон також змінює коло осіб, які можуть отримувати частину грошового забезпечення військовослужбовця у разі відсутності його особистого розпорядження.

 

Чинна редакція (до законопроєкту № 13646)

Наразі право на отримання грошового забезпечення мають:

 

Ці люди отримують виплати рівними частками, що загалом не перевищують 50% грошового забезпечення (після обов’язкових відрахувань).

 

Якщо таких немає, право переходить до повнолітніх дітей та рідних братів / сестер, законним представником яких є військовослужбовець (у межах до 20%).

 

Нова редакція (законопроєкт № 13646)

 

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону право на отримання частини грошового забезпечення матимуть:

 

Усі вони отримують частину грошового забезпечення рівними частками — у межах 50% від суми після відрахувань — за особистою заявою або заявою законного представника.

 

3. Невиплачені суми грошового забезпечення у разі загибелі (смерті) військового

 

Окремо конкретизовано порядок виплати належних, але не виплачених сум грошового забезпечення у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, який перебував у полоні, був інтернований у нейтральній державі або вважався зниклим безвісти.

 

Такі суми з дати складання актового запису про смерть виплачують рівними частками особам, які:

Коли закон почне діяти?

Закон набирає чинності з наступного дня після офіційного опублікування. Наразі документ очікує на підпис Президента.

 

Новий порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги стосуватиметься також правовідносин, які виникли з 19 лютого 2014 року.

 

Якщо вас цікавить, хто може претендувати на виплати, як їх оформити або порядок перерахунку ОГД чи інших виплат, ви можете звернутися на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

Наші юристи надають безоплатні консультації військовим, ветеранам та їхнім родинам.

 

На нашу гарячу лінію  часто звертаються військовослужбовці, які перебувають на лікуванні понад 12 місяців. Вони цікавляться, чи зберігається за ними виплата додаткової винагороди за цей період.

 

Такі звернення закономірні, адже багато захисників після тяжких поранень або контузій проходять тривале лікування та реабілітацію, зокрема й за кордоном.

 

Юристка військового напряму Ірина Нижник розʼяснила, як регулює це питання законодавство.

 

Хто має право на додаткову винагороду під час лікування?

 

Додаткова винагорода передбачена для військових, які перебувають:

 

Які обмеження встановлює закон?

 

Загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці для лікування із збереженням грошового забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. 

 

Після закінчення 12-місячного строку лікування (відпустки) військовослужбовець підлягає обов’язковому огляду військово-лікарською комісією (ВЛК) для визначення придатності до подальшої служби. 

 

Частина 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”

 

“Це складна ситуація для військових, адже, якщо лікування триває довше, військовослужбовець втрачає можливість отримання виплати додаткової винагороди. До того ж, якщо після 12 місяців лікування ВЛК визнає військового непридатним, його звільняють зі служби. Після цього військовий буде вимушений продовжувати лікування / реабілітацію за власні кошти”, — зазначає юристка ГО «Юридична сотня» Ірина Нижник.

 

На офіційний запит юристів ГО «Юридична сотня» Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України пояснив, що законодавство не передбачає продовження виплат грошового забезпечення після спливу 12 місяців лікування, оскільки відсутня правова підстава.

 

Також Департамент соціального забезпечення Міноборони зазначає, що посадові особи військової частини або закладу охорони здоров’я повинні забезпечити направлення військовослужбовця на огляд ВЛК, аби визначити придатність до подальшого проходження служби.

 

Після повернення військовослужбовця з лікування за кордоном він підлягає обов’язковому  огляду ВЛК для визначення придатності до військової служби або потреби у подальшому лікуванні. Організацію такого огляду забезпечують посадові особи військової частини або закладу охорони здоров’я за місцем лікування.

 

Тобто після завершення 12 місяців лікування чи відпустки для лікування —  виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. припиняють.

 

Натомість військовий має пройти ВЛК, яке визначить потребу в подальшому лікуванні або у звільненні зі служби.

 

Якщо у вас виникли запитання, що стосуються додаткової винагороди або інших виплат — звертайтеся на гарячу лінію ГО “Юридична сотня” 0 800 308 100 або пишіть у соціальних мережах Instagram/Facebook. Юристи профільного напряму нададуть безкоштовну юридичну консультацію.

 

Військові досить часто звертаються до суду для оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК). Однак у таких справах варто розуміти межі судового контролю. 

 

Розглянемо актуальні позиції та практику Верховного Суду (далі — ВС) із цього приводу.

 

Справа № 400/4967/22 (Постанова від 29.06.2023)

Справа № 480/278/23 (Постанова від 11.04.2025)

Справа № 826/14504/16 (Постанова від 22.10.2019)

ВС дійшов висновку, що суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Суд не може оцінювати стан здоровʼя людини, оскільки це повноваження самої ВЛК. 

ВС зазначив, що хоча суд не має права самостійно оцінювати медичні підстави висновку ВЛК, він зобов’язаний перевіряти, чи дотримано процедури його прийняття, зокрема,  чи ВЛК витребувала та дослідила необхідні документи.

ВС вказав, що причинний зв’язок формулювання «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» можуть встановити навіть у разі хронічних або повільно прогресуючих захворювань. 

Головне — наявність медичних документів, які людина отримала в перші 10 років після звільнення зі служби (або пізніше, якщо вони доводять, що захворювання почалося ще на військовій службі).

 

Згідно з Наказом Міноборони № 402, який затверджує Положення про ВЛЕ в ЗСУ, завдання ВЛК полягає у визначенні причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби. Для цього ВЛК має право витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, акти, протоколи та інші необхідні матеріали.

 

Водночас суд, розглядаючи такі спори, має діяти з урахуванням принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи (стаття 9 КАС України). 

 

Недотримання цього принципу унеможливлює повне та справедливе вирішення спору.

 

Практика Верховного Суду підтверджує:

 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо ви маєте запитання щодо проходження ВЛК або ж оскарження її рішення — телефонуйте на нашу гарячу лінію за номером 0 800 308 100 або пишіть нам у соціальних мережах.

 

Військові та їхні сім’ї щодня стикаються з проблемами: затримки виплат, складні процедури звільнення. А також труднощі з отриманням підтримки для родин, чиї близькі зникли безвісти. Ці та інші питання обговорювали юристи,  військові, ветерани, волонтери, представники громадськості на Форумі військового права, який відбувся 10 вересня 2025 року в Києві.

 

 

Серед учасників заходу була й наша юристка Юлія Засоба, яка долучилася до обговорень важливих правових питань військових і їхніх родин.

 

 

Основні теми форуму

 

Під час панелей також порушувались теми, що стосуються виплат та соціальних гарантій військових. Саме ці питання найчастіше звучать і на гарячій лінії “Юридичної сотні”.

 

“Для нас участь у таких форумах — це можливість не лише донести проблеми, з якими стикаються військові та їхні родини, але й спільно з іншими фахівцями шукати рішення на рівні держави”, — зазначила юристка Юлія Засоба.

 

 

Нагадуємо: у нас працює гаряча лінія, де військові та члени їхніх сімей можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію у сфері військового права за номером: 0 800 308 100.

Проєкт юридичних консультацій реалізується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

 

Законодавство передбачає для звільнених з полону військовослужбовців низку прав — від відпустки та медичної допомоги до можливості звільнення зі служби

 

Наш юрист Михайло Хорошавін зазначає: “Знання своїх прав дає військовим, які звільнені з полону можливість ефективно використовувати законні гарантії, відстоювати свої інтереси та бути впевненими, що їхні права та свободи є пріоритетом.”

 

Військові, які повернулися з полону, зберігають свій статус військовослужбовця та пов’язані з ним права. 

 

Також закон гарантує їм особливий правовий статус звільненого з полону, що передбачає:

 

Медична та психологічна допомога

 

Відпустка

Звільнені з полону військові мають право на додаткову відпустку для відновлення тривалістю 90 календарних днів. На цей період за ними зберігається грошове забезпечення. 

 

Право на звільнення зі служби

Якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу після повернення, він має право на звільнення.
Це передбачено ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

 

Підставою для звільнення з військової служби є факт звільнення з полону — як для мобілізованих та резервістів, так і для військових за контрактом (за умови, що вони не висловили бажання продовжувати службу).

 

Наші юристи надають консультації на гарячій лінії, допомагають з оформленням документів, супроводжують юридичні процеси та сприяють посиленню правового захисту учасників оборони. Телефонуйте за номером: 0 800 308 100.

Проєкт юридичних консультацій реалізовується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

 

З 1 січня 2025 року в Україні ліквідовано МСЕК (медико-соціальні експертні комісії). Їх замінили експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).

 

Питання функціонування експертних команд та проходження оцінювання регулюються Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” № 1338 від 15 листопада 2024 р.

Хто може направити на оцінювання

Направлення формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Його можуть видати:

 

*Лікуючий лікар — це спеціаліст, який супроводжує пацієнта з основним захворюванням, що може призвести до інвалідності. Він надає медичну допомогу, організовує обстеження та, за потреби, оформлює направлення на оцінювання функціонування особи, обґрунтовуючи для експертної команди стан і потреби пацієнта.

 

Сімейний лікар може дати направлення, якщо:

Коли можна отримати направлення

Стан здоров’я має відповідати хоча б одному критерію:

 

Форми оцінювання

 

  1. Очна — стандартний розгляд у присутності людини.
  2. Заочна — для військових, поліцейських, осіб служби цивільного захисту та учасників бойових дій. Якщо бажаєте бути присутнім особисто, проводиться очний розгляд.
  3. Телемедицина — якщо є об’єктивні труднощі з пересуванням або ви перебуваєте на стаціонарному лікуванні і маєте відповідне направлення лікаря.
  4. За місцем перебування чи лікування — виїзд команди до пацієнта.

 

За заявою людини, щодо якої здійснюється оцінювання,  на огляді можуть бути присутні:

 

Якщо стан здоровʼя відповідає одному з критеріїв, то лікар: 

Що відбувається після подання направлення

 

Справи розглядають на підставі черги, яка формується електронною системою.

 

Ми надаємо безоплатні юридичні консультації військовослужбовцям, ветеранам, сімʼям загиблих, полонених, зниклих безвісти із широкого кола питань, що стосуються військового права та повʼязаних правових ситуацій. Звертайтеся на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100 або в наші соціальні мережі.

З 3 серпня 2025 року військові, які звільняються зі служби під час воєнного стану, зможуть отримати компенсацію не тільки за щорічні, а й за деякі інші невикористані відпустки. 

Ідеться про Закон  України  від  04.06.2025 № 4470-ІХ, який вносить зміни до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Які відпустки компенсують?

1. Щорічна основна і додаткова відпустка – за особливі умови служби

 

Це відпустка передбачена для військовослужбовців, чия служба пов’язана із:

 

Тривалість такої відпустки  — до 15 календарних днів.

Порядок надання — у Постанові КМУ від 01.08.2012 № 702.

2. Додаткова відпустка військовослужбовцям із дітьми

 

Вона надається одному з батьків, які мають дітей, а саме: 

 

Тривалість:

10 календарних днів — за однією підставою;

17 календарних днів — якщо підстав декілька.

 

Компенсацію за невикористані додаткові відпустки запроваджено саме Законом № 4470-ІХ.

3. Невикористана додаткова відпустка для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни також компенсується

 

Нагадуємо, що право на неї мають:

Тривалість — 14 календарних днів на рік.

 

Стаття 16-2  Закону України «Про  відпустки»


Сума компенсації залежить від розміру грошового забезпечення на момент звільнення та кількості днів, за які така відпустка не була використана.

 

Важливо! 

Гроші виплачуватимуть за всі дні відпусток, які військовий не використав за весь час служби — навіть під час особливого періоду.

Виплата здійснюється у рік звільнення зі служби.

 

Якщо у вас виникли юридичні запитання щодо проходження військової служби, звертайтеся до нас на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100.

Рішення Верховного Cуду: встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем розглядається в порядку цивільного судочинства 

 

Тривалий час серед юристів тривала суперечка: до якого суду звертатись із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем? Важлива чітка відповідь на це питання не лише для юристів та правників: потрібна вона, найперше,  для тих, хто проживали із загиблими військовослужбовцями без реєстрації шлюбу, вели з ними спільне господарство, перебували на утриманні. Варто враховувати, шо судовий розгляд будь-якої справи під час воєнного стану, на жаль, досить довготривалий. А від встановлення такого юридичного факту залежить право на одноразову грошову допомогу, статус члена сім’ї загиблого, пенсію в разі втрати годувальника, оформлення спадщини  та пільг. 

 

Врешті-решт, Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в цій суперечці. 18 січня 2024 року вона ухвалила рішення про те, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Тобто, якщо шлюб не зареєстрований, то, щоб оформити одноразову грошову допомогу, статус члена сім’ї загиблого, пенсію в разі втрати годувальника, спадщину  тощо, спочатку потрібно отримати рішення суду цивільної юрисдикції про встановлення факту проживання однією сім’єю.

 

При цьому Верховний Суд наголосив на неефективності різної юрисдикції судів у справах про встановлення юридичного факту (цивільна) та публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень (адміністративна).  Це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника та призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з розглядом одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

У справі, яка розглядалася, позивачка звернулася до Міністерства оборони із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, як член сім’ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби. Свою заяву вона мотивувала тим, що проживала із військовослужбовцем без зареєстрованого шлюбу та наполягала на достатності доказів, які таку обставину підтверджують.

 

Однак МОУ відмовило у виплаті грошової допомоги, пославшись на відсутність судового рішення про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу з померлим військовослужбовцем, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Відмову позивачка оскаржила в порядку адміністративного судочинства.

 

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Відмова мотивована тим, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на утриманні, а тому суд дійшов висновку, що  вона не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

 

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та позов задовольнив, зобов’язавши Міністерство оборони призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивачка довела факт спільного проживання з померлим, оскільки надано достатньо доказів їх спільного проживання у незареєстрованому шлюбі, а тому вона має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

 

Переглядаючи рішення попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні ОГД, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.

Разом із тим, під час розгляду цієї справи належало вирішити питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, яке прийняте до встановлення судом такого факту.

 

Велика Палата ВС наголосила, що є два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

 

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Разом із тим, справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

 

При цьому не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

За результатом розгляду справи Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину.

 

Джерело: Постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.

23 серпня Кабмін прийняв постанову № 901, яка визначає механізм обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я, військовими частинами й  ТЦК та СП (колишніми військкоматами).

Як здійснюватиметься обмін?

Будуть використані системи електронного документообігу Міноборони, Збройних Сил, інших військових формувань та органів спеціального призначення.

Засвідчення копій

– Електронні копії паперового документа засвідчуються електронним підписом та печаткою (КЕП).

– Паперові копії електронного документа засвідчуються печаткою закладу охорони здоров’я, військової частини, ТЦК та СП і підписом уповноваженої особи.

Перелік документів, які надсилаються (обмінюються) в електронній формі 

 

Заклади охорони здоров’я, військові частини, ТЦК та СП здійснюють надсилання (обмін) таких документів (та інших при потребі):

-іменного списку військовослужбовців, які потрапили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров’я та вибули з нього (зазначається військове звання, ПІБ, дата народження, номер облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для осіб, які відмовляються від реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті) або особистого номера військовослужбовця, умовного найменування військової частини, де він проходить службу, дати госпіталізації, дати виписки, потреби в наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

-постанови військово-лікарської комісії, у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії;

-довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

-виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

-рапорта військовослужбовця про надання відпустки для лікування у зв’язку з хворобою чи після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі рішення військово-лікарської комісії або звільнення з військової служби за станом здоров’я;

-згоди військовослужбовця на збір та обробку персональних даних.

 

Як надсилаються документи? 

Частиною, у якій військовий проходить службу, до закладу охорони здоров’я, де він перебуває на лікуванні, — довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Якщо немає технічної можливості в закладі охорони здоров’я, надсилаються військовою частиною в електронній формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, а потім передаються до закладу охорони здоров’я.

Військовою частиною, де військовий проходить службу, до ТЦК та СП, зазначеного в рапорті військовослужбовця, — довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), витяг з наказу по особовому складу командира (керівника) військової частини, витяг з наказу по стройовій частині командира (керівника) військової частини, відпускний квиток. Якщо немає технічної можливості у військовій частині, — у паперовій формі до ТЦК та СП, зазначеного в рапорті військовослужбовця, а після відновлення технічної можливості повторно надсилаються в електронній формі протягом одного дня.

 

Штатною ВЛК до медичного закладу, де військовослужбовець перебуває (перебував) на лікуванні, — постанова ВЛК,  у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії. Якщо немає технічної можливості в закладі охорони здоров’я, надсилаються штатною ВЛК в електронній формі до частини, у якій військовий проходить службу, та протягом одного дня в паперовій формі до медзакладу, де людина перебуває (перебувала) на лікуванні.

 

Закладом охорони здоров’я до частини, де військовий проходить службу, та до найближчого військово-медичного закладу охорони здоров’я протягом одного дня з моменту, коли людина потрапила на стаціонарне лікування до медзакладу або вибула з нього, — іменний список військовослужбовців, які поступили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров’я та вибули з нього, інші документи за потреби. Якщо немає технічної можливості, документи надсилаються медзакладом у паперовій формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, з метою подальшого направлення ним документів в електронній формі до військової частини та військово-медичного закладу охорони здоров’я.

 

Закладом охорони здоров’я до частини, де військовослужбовець проходить військову службу, і ТЦК та СП, які зазначені в рапорті, не пізніше дня завершення лікування та виписки із закладу охорони здоров’я — постанова військово-лікарської комісії, у формі свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії, виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, рапорт військового про надання відпустки для лікування у зв’язку з хворобою чи після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі рішення ВЛК або про звільнення зі служби за станом здоров’я для взяття на військовий облік (виключення з військового обліку), інші документи за потреби. Якщо немає технічної можливості, документи надсилаються закладом охорони здоров’я в паперовій формі до ТЦК та СП, на території відповідальності якого перебуває медзаклад, для подальшої передачі в електронній формі до військової частини і ТЦК та СП, які зазначено в рапорті військовослужбовця.

Термін розгляду документів

 

Документи військовою частиною і ТЦК та СП розглядаються протягом одного дня.