110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Законопроєкт № 10378 пропонує зміни до чинного законодавства з питань мобілізації, військового обліку та військової служби.

1. При укладенні трудового договору роботодавець матиме право вимагати відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання чи перебування військовозобов’язаних та резервістів. Нагадаємо, чинне законодавство вже передбачає обов`язок роботодавця вимагати військово-облікові документи.

2. Збереження роботи та посади за працівниками Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України, які під час служби отримали поранення (інші ушкодження) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили в полон або визнані безвісно відсутніми.

3. Зарахування в розпорядження відповідного військового формування військовослужбовців-контрактників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до шестирічного віку. Продовження строку контракту на час відпустки і проходження ВЛК та зарахування часу перебування у відпустці до строку вислуги у військовому званні.

 

Зауваження: зазначене положення суперечить ст. 119 Кодексу законів про працю та правовій позиції Верховного Суду у справі № 990/23/22 від 15.11.2022, однак може впливати на заповнення штату військової частини.

4. Надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану частинами не менше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 % загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

5. Надання військовослужбовцям після звільнення з полону додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини, окрім військових, які висловили бажання звільнитися зі служби і проти них не порушено кримінальне провадження. 

 

Зауваження: положення про порушення кримінального провадження суперечить ст. 62 Конституції України, оскільки відкриття провадження не свідчить про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення добровільної здачі в полон. Отже, запропонована норма є неконституційною.

6.Обмеження кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за сімейними чи іншими поважними причинами у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше. Пропонується виплачувати таку допомогу тільки військовослужбовцям, крім строкової військової служби та за призовом осіб офіцерського складу, які звільняються під час дії особливого періоду. При звільненні з військової служби під час мирного часу буде виплачено 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше.

7. Передбачається зміна визначення поняття “особливий період”. 

 

Зауваження: Закон України “Про оборону України” також містить визначення цього поняття, проте воно дещо відмінне від запропонованого, тому задля забезпечення єдності термінології та тлумачення норм варто застосувати єдине визначення. 

8.Розширення повноважень сільських, селищних, міських рад: забезпечення організації призову (наразі в їхніх повноваженнях лише сприяння цьому процесу), направлення на проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів, доведення до населення розпоряджень про проведення заходів мобілізації чи виклик військовозобов’язаних та резервістів; забезпечення ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов’язаних; оповіщення під час мобілізації і забезпечення прибуття мобілізованих, техніки на збірні пункти та у військові частини, шляхом вжиття інформаційних та організаційно-технічних заходів; забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації на території відповідних населених пунктів

 

Зауваження: не передбачено порядок або посилання на акт, яким буде врегульована реалізація зазначених положень. Зокрема, не уточнюється, що означає забезпечення проведення демобілізації відповідними радами, а це сприяє юридичній невизначеності. Звільнення з військової служби здійснюється відповідним військовим формуванням, де особа проходить військову службу, тому є незрозумілим розширення компетенції органів місцевого самоврядування щодо питання демобілізації. Не зрозуміло, які саме органи місцевого самоврядування уповноважені  вирішувати питання демобілізації — за місцем проживання чи проходження військової служби. 

Також потребує врегулювання питання фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування для виконання ними нових повноважень.

9.Надання місцевим державним адміністраціям повноважень з питань оборонної роботи, мобілізаційної підготовки, мобілізації та демобілізації.  

 

Зауваження:  не уточнюється поняття  забезпечення проведення демобілізації місцевими державними адміністраціями, що створює юридичну невизначеність. Звільнення з військової служби здійснюється відповідним військовим формуванням, де особа проходить військову службу, тому виникає питання, яка саме місцева державна адміністрація уповноважена  вирішувати питання демобілізації — за зареєстрованим місцем проживання чи проходження військової служби. 

10. Виключено заборону призовникам, військовозобов’язаним, резервістам змінювати місце проживання без відома ТЦК та СП, Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.

11. Поширення військово-транспортного обов’язку на водні транспортні засоби та покладення такого обов’язку не тільки на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а й на підприємства, установи й організації всіх форм власності, суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності та фізичних осіб-підприємців; передбачено забезпечення доставки транспортних засобів на збірні пункти та у військові частини в строк та місце, зазначені в частковому наряді. 

 

Довідково: частковий наряд — розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, у якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник ТЦК та СП підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам- власникам транспортних засобів частковий наряд надається під час воєнного стану.

 

Зауваження: формулювання “транспортними засобами (у тому числі водними) і технікою (далі — транспортні засоби)” не охоплює всі згадані вище предмети, тому потребує видозміни. 

12. Окрім ТЦК та СП і Центрального управління або регіональних органів СБУ, транспортні засоби під час мобілізації можуть залучатися відповідними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України. Залучення відбуватиметься на підставі розпоряджень місцевих державних адміністрацій.

13. У порядку, установленому КМУ:

– МВС забезпечуватиме подання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період;

– Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України забезпечуватимуть подання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані водні транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період;

– Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначає порядок надання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані  трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, сільськогосподарську техніку, які можуть бути призначені для доукомплектування сил оборони і безпеки в особливий період.

14. Забороняється вчиняти будь-які дії щодо транспортних засобів та техніки, що перебувають на обліку в ТЦК та СП, які унеможливлюють передачу їх військовим формуванням, зокрема відправляти в інші регіони або за межі території України, передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, у довгострокову оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою.

15. Розширюється та уточнюється перелік обов’язків громадян,  громадяни мають:

– з’являтися до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема й для медичного огляду (є зараз);

– реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

– проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішенням ВЛК чи відповідного ТЦК та СП, закладів охорони здоров’я СБУ, а в Службі зовнішньої розвідки України чи розвідувальному органі МОУ — за рішенням керівників відповідних підрозділів або ВЛК Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ.

 

Зауваження: відповідно до ч. 4 ст. 284 ЦК України повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування. Тому обов’язок лікування за рішенням ВЛК чи інших органів порушує особисті немайнові права.

16. Конкретизовано, куди потрібно з’явитись у разі мобілізації:

– військовозобов’язані та резервісти, приписані до військових частин або інших формувань для проходження служби у воєнний час, — на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

– резервісти, які проходять службу у військовому резерві, — до військових частин у строки, визначені командирами цих частин;

– військовозобов’язані, резервісти СБУ — за викликом керівників органів, у яких вони перебувають на військовому обліку;

– військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ — за викликом керівників відповідних підрозділів;

– особи, які уклали контракти про перебування в резерві служби цивільного захисту, — за викликом керівників відповідних органів цивільного захисту.

 

Для інших визначається обов’язок протягом 60 днів з дати початку мобілізації або 20 днів з дати її продовження уточнити свої облікові дані через (на вибір):

– центр надання адміністративних послуг;
– електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
– особисто в ТЦК та СП.

17. Визначено відомості, які повинні міститись у повістці про виклик до ТЦК та СП:

1) прізвище, ім’я, по батькові та дата народження;
2) найменування ТЦК та СП, що видав повістку;
3) мета виклику до ТЦК та СП;
4) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз’яснення про наслідки неявки й обов’язок повідомити про її причини.

Зауваження: законопроєкт не визначає, проте є необхідність врегулювати питання, як і в який строк потрібно повідомити про причини неявки.

18. Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та СП та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв’язку з мобілізацією, час явки до ТЦК та СП встановлюється протягом 2-х місяців з дня проходження ВЛК.

Зауваження: норма сформульована недостатньо чітко та потребує уточнення, оскільки не зрозуміло, про що йдеться у формулюванні “час явки до ТЦК встановлюється протягом 2-х місяців з дня проходження ВЛК”.

19. Визначено способи та місця вручення повістки. 

Особисто: 

– у приміщенні ТЦК та СП — працівниками ТЦК та СП; 

– за місцем проживання (перебування) — представниками ТЦК та СП або поліцейськими;

– за місцем роботи — представниками ТЦК та СП, роботодавцем або поліцейськими;

– у громадських місцях —  представниками ТЦК та СП або поліцейськими.

 

Зауваження: надання повноважень поліцейським вручати повістки повинно бути врегульоване й іншими законами України, оскільки наразі представники Національної поліції України не мають відповідних повноважень. 

 

Електронно (через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або електронну пошту). 

20. Визначено поважні причини неприбуття громадян до ТЦК та СП у строк, визначений у повістці, під час мобілізації:

– перешкода стихійного характеру;

– хвороба або інші обставини, які позбавили громадянина можливості прибути в зазначені пункт і строк;

– смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка).

21. Порядок організації призову громадян під час мобілізації на особливий період визначить КМУ.

22. Під час проведення мобілізації громадяни України від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані завжди при собі мати військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК та СП, відповідного підрозділу СБУ, Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу МОУ або поліцейського.

 

Зауваження: формулювання “зняті (виключені)” є некоректним, оскільки зняття та виключення з військового обліку мають різні підстави та різні правові наслідки, тому їх ототожнення суперечить правовій визначеності. 

23. Під час перевірки документів представник ТЦК та СП чи поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію та використовувати спеціальне програмне забезпечення з доступом до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

 

Зауваження: норма передбачає право уповноважених осіб на фіксацію перевірки документів, проте з метою дотримання прав та свобод особи і громадянина, уникнення силових методів проведення мобілізації тощо, необхідно передбачити обов’язок проводити відеофіксацію процесу. Наприклад, з використанням бодікамер. 

24. Унесення змін до положення про право на відстрочку, а саме: 

– особи з І та ІІ групою інвалідності мають право на відстрочку, а особи з ІІІ групою інвалідності підлягають мобілізації;

 

Зауваження: у супровідних документах до законопроєкту нема обґрунтування, на якій підставі особи з ІІІ групою інвалідності не мають права на відстрочку. Тому є підстави вважати, що згадане положення є необґрунтованим та дискримінаційним.

 

– особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком МСЕК чи ЛКК потребують постійного догляду; зайняті постійним доглядом за хворими батьками дружини (чоловіка) відтепер не мають права на відстрочку; 

– якщо дружина (чоловік) є особами з інвалідністю І чи ІІ групи (раніше було і ІІІ групи) та/або мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для  догляду за ними; 

 

Зауваження: законопроєкт не передбачає, як необхідно буде підтверджувати вибір військовозобов’язаного як доглядальника. Норма прописана недостатньо чітко, тому потребує доопрацювання, оскільки наразі порушує принцип правової визначеності. 

 

– опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною; 

– члени сім’ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, зайняті постійним доглядом за нею, за умови, що особа з інвалідністю обрала військовозобов’язаного як доглядальника; 

– члени сім’ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю ІІ групи або особи, яка за висновком МСЕК чи ЛКК потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за нею, якщо така особа обрала військовозобов’язаного як доглядальника; 

 

Довідково: члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік, дружина, діти (у тому числі усиновлені). 

 

Зауваження: у цій нормі мають місце граматичні та лексичні помилки (повторення), а також юридичні неточності, оскільки зазначається “такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного”, поза увагою законодавця в такому разі залишились особи, які потребують постійного стороннього догляду за висновком МСЕК чи ЛКК. 

– жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч. 6 ст. 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

– жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до 6-річного віку;

– вагітні жінки;

– діючі народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– виключено право на відстрочку для працівників Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України, проте відтепер матимуть право на відстрочку працівники розвідувального органу Міністерства оборони України; 

– здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом), а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

– педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти (наразі не мають права на відстрочку), професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють за основним місцем роботи на повну ставку (наразі не менш, як 0,75 ставки);

– чоловіки та жінки, дід, баба яких загинули або пропали безвісти під час АТО, ООС, повномасштабного вторгнення більше не мають права на відстрочку.

25. Розширений перелік категорій осіб, які, маючи відстрочку, можуть бути призваними на військову службу за добровільною згодою.
26. Передбачається звільнення від мобілізації на 2 роки військовозобов’язаних, які проходили військову службу під час воєнного стану та були звільнені у запас. Вони можуть бути призвані раніше спливу цього строку, але тільки за їхньою згодою.

27. Звільняються від призову військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені у запас у зв’язку із звільненням з полону. Можуть бути призвані тільки за їхньою згодою (якщо здача в полон не була добровільною).

28. Рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для деяких громадян, які мають право на відстрочку, приймається місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому КМУ. 

 

Зауваження: супровідні документи до законопроєкту не містять обґрунтування, на якій підставі місцеві органи виконавчої влади повинні вирішувати питання відстрочки. Також є незрозумілим, чому тільки для окремих категорій питання відстрочки буде вирішуватись місцевими органами виконавчої влади. Норма містить корупційний ризик.

29. Уточнено, що бронюванню під час мобілізації підлягають військовозобов’язані, які працюють: 

– в органах державної влади, інших державних органах на посадах:

державної служби категорії “А” — усі військовозобов’язані;

державної служби категорії “Б”, “В”  — до 50% кількості військовозобов’язаних;

– в органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

30.Заміна поняття “приписка до призовних дільниць” на “взяття громадян на військовий облік”.
31. Виконання військового обов’язку громадянами України відтепер покладається також на організації, установи, підприємства, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу. Положення про центри рекрутингу затверджуватиме КМУ.

32. Діяльність ТЦК та СП буде координувати та спрямовувати МОУ.

Зауваження:  призов через ТЦК та СП може здійснюватись і до інших відомств (МВС наприклад), тому координація ТЦК та СП виключно МОУ може викликати практичні проблеми.

33. Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ. Форма, порядок оформлення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначається КМУ, а для військовослужбовців — відповідними відомствами.

34. Передбачається проходження військової служби громадянами України за направленням (для базової військової служби), а також у добровільному порядку та за призовом.

35. Заміна строкової військової служби на базову військову. Строк такої служби визначено до 5 місяців в особливий період (три місяці загальної підготовки та два фахової). Під час дії воєнного стану строки можуть визначатися указами Президента. Вік, до якого можна проходити базову військову підготовку, знижено до 25 років (з 27 років порівняно зі строковою військовою службою). Підставою для направлення  для проходження служби  під час воєнного стану є Указ Президента України. Передбачено покладання на райдержадміністрації, виконкоми міських рад  у взаємодії з ТЦК організацію направлення  громадян України для проходження  базової військової служби. Порядок  направлення визначають закон та  КМУ. 

 

Зауваження:  правова норма є декларативною, не визначений  навіть механізм  такого направлення. Потребує уточнення.

 

Повноваження районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік:

– організація медичного огляду та направлення для проходження базової військової служби з призначенням для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

– надання відстрочки від направлення на базову військову службу;

– взяття на облік військовозобов’язаних;

– направлення громадян України, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;

– направлення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;

– організація роботи з вивчення особистісних, морально-ділових якостей та сімейного стану громадян України;

– направлення до правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від проходження базової військової служби;

– внесення на розгляд комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від направлення на базову військову службу у випадках, не передбачених законодавством України.


  Комісії вищого рівня також мають повноваження  перевірки підстав для відстрочки або звільнення  громадян України від  проходження базової військової служби.


 Висновок:   закон не містить  поняття ухилення від направлення  для проходження  базової військової служби, а тому можливе різне  застосування цієї норми. Потребує уточнення. Формулювання  щодо права комісії  надавати клопотання  до вищої комісії  про надання  відстрочок від направлення на БВС у  випадках, не передбачених  законодавством, та право вищестоящої комісії на перевірку підстав для надання відстрочки від БВС суперечить   логіці, оскільки  закон  не містить  поняття відстрочки від  БВС. Відсутність переліку випадків, коли  комісія може  ініціювати  надання відстрочки, може створити  корупційну складову  при прийнятті рішень.

 

Проєкт Закону передбачає лише 3 підстави для  звільнення від проходження базової військової служби:

–  особи з інвалідністю або визнані  за станом здоров’я непридатними  до військової служби; 

– особи, які пройшли  базову  загальну військову підготовку  або військову службу;

особи, які до набуття  громадянства України  пройшли військову службу  в інших державах. 

 

Висновок: якщо особи пройшли базову загальну військову підготовку у  ВНЗ, ВВНЗ,  закладах передфахової освіти, у навчальних закладах, то  звільняються від проходження  базової військової служби.

36. Базова військова служба передбачена лише для чоловіків, але з огляду на коротку тривалість курсу та необхідність удосконалення знань і навичок з питань захисту суверенітету та незалежності держави в умовах агресії, БВС доцільно було б запровадити і для жінок, водночас не змінюючи правил військового обліку для них. Це дозволить уникнути стереотипів та дискримінації, дасть змогу здобути важливі знання.

37. Із чинного законодавства  виключено повноваження ГШ   щодо розподілу  призовників  за станом здоров’я та рівнем освіти між  ЗСУ та іншими військовими формуваннями (що було передбачено для строкової служби).

38.До рекрутів (звання рядового складу), відповідно до проєкту, належать особи:

– які проходять випробування  при прийнятті на службу за контрактом, — до закінчення випробування; 

– проходять  базову військову службу;

– призвані під час мобілізації, на особливий період, — протягом строку  підготовки до військової служби.

39. Вносяться зміни до  ч. 5 ст.  5 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”, які передбачають позбавлення та поновлення у військових званнях  тільки в судовому порядку.

Висновок:  незрозумілий механізм  таких дій. Потребує деталізації та уточнення, оскільки  наразі може бути застосована санкція у вигляді пониження у званні, проте не його позбавлення.

40. Також запропоновано зміни  до ст. 6 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” в частині  включення  розвідувального органу  МОУ до розробників   зразків спеціального  одягу, взуття, спорядження, знаків розрізнення тощо  та правил носіння військової форми.

41.Базова загальновійськова підготовка (БЗВП)

Вносяться зміни до ст. 8 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” щодо впровадження   базової  загальновійськової підготовки для молоді.

  Залишилась  ч. 3 ст. 8, яка містить норму  щодо надання повноважень КМУ в частині  організації та проведення допризовної підготовки, але скасовується призов на строкову військову службу. Також ч. 4 цієї статті  надає повноваження контролю над  допризовною підготовкою МОУ та іншим  ЦОВВ.


Висновок:  не є зрозумілим, чому  йдеться про допризивну підготовку, якщо призов на строкову військову службу скасований.  Крім того, нове поняття   базової загальновійськової підготовки потребує уточнення та доопрацювання. Передбачено, що БЗВП проводиться у ВВНЗ, військових підрозділах  ВНЗ, навчальних частинах (центрах) ЗСУ, закладах  фахової  передвищої  та вищої освіти всіх форм власності.  Порядок затверджує КМУ, тому наразі оцінити норми про БЗВП неможливо. Громадяни, які пройшли базову  загальну військову підготовку беруться   на військовий облік як  військовозобов’язані.

Наразі  не є зрозумілим, з  якого віку  може бути  проведена  БЗВП, як визначається фах БЗВП  тощо. Крім того, норма містить імперативну вказівку, що після проходження   базової загальновійськової підготовки  громадяни  беруться на військовий облік (не уточнено   взяття на  військовий облік жінок, які пройшли цю підготовку)

42. На військовий облік призовники беруться в районних (міських) ТЦК за місцем проживання. Щорічно  протягом лютого-березня  беруться на облік громадяни чоловічої статі, яким у рік  взяття на  військовий облік виповнюється 17 років.

Зауваження:  суперечність норм із ст. 8 Закону: коли брати на військовий облік, якщо   особа чоловічої статі пройшла курс базової військової підготовки у профучилиці,   і їй не виповнилось 17 років.

43. Передбачено по аналогії з призовними  дільницями  обов’язок ОМС, підприємств, закладів освіти  подавати до ТЦК списки призовників для взяття на військовий облік.  Передбачено створення комісії  для взяття на військовий облік призовників.

Зауваження: потребує  уточнення   питання   неможливості прибуття за такою повісткою та порядок та строки дій особи, що отримала  таку повістку.

44. За результатами медичного  огляду може  бути прийняте рішення про придатність чи непридатність до військової служби, поняття обмеженої придатності із законодавчих актів виключається.
45. Ст. 11 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу” передбачає направлення на  проходження  базової військової служби осіб, що після закінчення  закладу вищої освіти не атестовані  для отримання військового звання  офіцерського складу та не  проходили військову службу.

Зауваження: норма потребує уточнення, наприклад, якщо  на момент  неатестації досяг 25 років.

46. Військова служба

 Ст.20 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, в тому числі  пройшли базову військову підготовку.

Особи прийняті під час воєнного стану  на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу (із  числа осіб  сержантського та старшинського складу):

– не пізніше шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану проходять курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності;

– не пізніше п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра.

У разі невиконання вимог –  звільняються з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Висновок: доцільне уточнити  чи через 5 років мають вже мати освіту  не нижче рівня  бакалавр чи перебувати в процесу здобуття освіти

47. У разі встановлення у період випробування невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби за контрактом такий контракт розривається достроково, а військовослужбовці з числа:

 

1) жінок, які до укладення контракту не перебували на військовому обліку, звільняються з військової служби відповідно до підпункту “м” пункту 1, підпункту “ї” пункту 2 та підпункту “е” пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;

2) громадян призовного віку, які до укладення контракту не проходили військову службу:

– у мирний час та під час особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) – направляються для проходження базової військової служби до Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Управління державної охорони України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України), а за наявності підстав, визначених підпунктами “б”, “ґ”, “е”, “ж” чи “л” пункту 1, підпункту “б”, “ґ”, “е” пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону звільняються з військової служби;

– під час проведення мобілізації та дії воєнного стану – направляються для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а за наявності підстав, визначених підпунктами “б”, “в” чи “г” пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону звільняються з військової служби; 

ст.21 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” передбачає  направлення на медичний огляд (медичне  обстеження та лікування) ЦНАПами, центрами рекрутингу та  центрами зайнятості.

 

Висновок:   необхідне уточнення   норми, оскільки незрозумілий порядок направлення,  в які  медичні заклади, за якими показниками, як комунікують з ТЦК з приводу направлення тощо

 

Передбачено право   іноземців   та осіб без громадянства з питання щодо прийняття на військову службу  звертатись  до центрів  рекрутингу, ЦНАПів, центрів  зайнятості  або безпосередньо до військової частини, в якій бажають проходити військову службу за контрактом.

 

Висновок:    потребує уточнення чи всі іноземці та особи без громадянства мають таке право чи тільки ті, які на законних підставах перебувають на території України.   також варто  більш детально розписати алгоритм такого звернення.

ст.23  ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу”  встановлює строки  базової військової служби: у  мирний час  до 5 міс ( до 3 міс базова  загальновійськова підготовка, до 2  міс – фахова підготовка)

Під час  дії воєнного стану – на строки визначені  Указом Президента.

 

Висновок:    потребує уточнення конструкція правової норми, бажано встановити мінімальні  та максимальні строки. Крім того,  визначення  строків проходження  базової військової підготовки  під час воєнного стану Указом Президента вбачається також не дуже доцільним, оскільки така базова підготовка у  званні рекрута, який буде мати мінімальне грошове забезпечення може тривати досить довго.


ст.23 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу” під час воєнного стану для осіб, що приймаються на військову службу за контрактом (із числа  громадян з 18 до 25 років)  строк  військової служби  становить 1 рік.

Для військовозобов’язаних, які:  проходили безперервну військову службу під час дії правового режиму воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні зі служби у запас та які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково. 

 

Висновок: потребує доопрацювання, оскільки є незрозумілим строк вс за контрактом для осіб від 18 до 25 років під час  воєнного стану  в  1 рік застосовується тільки для 1 контракту чи необмежену кількість раз до досягнення  особою 25 років. Також доцільно  уточнити, що строк у 6 міс за новим конрактом установлюється за бажанням  військового.

Ст.25 ЗУ”Про  військовий обов’язок та  військову службу”  курсанти жіночої  статі, відраховані із закладів  фахової  передвищої військової освіти, ВВНЗ та ВНП закладів  вищої освіти  через неуспішність або небажання  продовжувати навчання під час мобілізації та дії  воєнного стану  вважаються такими, що  проходять вс за призовом  та направляються   до вч  для подальшого проходження  вс за призовом під час мобілізації.

 

Висновок:  варто допрацювати норму та передбачити вікові обмеження  з яких  мають  діяти такі правила для дівчат.

48. Законопроєкт пропонує такі нові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану:

 -у разі звільнення  з  полону (якщо відсутня згода в подальшому проходити службу)

–  у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.


Загалом підстави для звільнення під час воєнного стану за проєктом:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

  • на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
  • за наявності інвалідності І чи ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

 г) у зв’язку із проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України, Службі безпеки – у разі неможливості їх використання на службі;

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з обранням народним депутатом України,  депутатом ВР АРК;

з) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

49. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану:

 

– військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

– військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

– один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу  і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

– перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

– військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

– військовослужбовці, які є усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати таке утримання;

– утримання військовослужбовцем дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи віком до 18 років;

– утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

– виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

– наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю  I чи II групи та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 

– у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаною судом недієздатною;

– необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеню споріднення та така особа з інвалідністю обрала військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 

– необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. 


Висновки:  звільнення за сімейними обставинами уніфіковані для усіх  категорій військових, однак  формулювання потребують уточнення. Крім того, відсутність можливості для звільнення військових, яким встановлено ІІІ групу інвалідності, може бути невиправданою.

TableArtboard 5

За якими сімейними обставинами строковик має відстрочку:

 

1) непрацездатних батьків або непрацездатних осіб під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати, немає;

2) неповнолітніх або непрацездатних рідних братів і сестер (повнорідних чи неповнорідних) незалежно від віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) самотніх батька або матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

4) дитину віком до трьох років;

5) двох і більше дітей;

6) вагітну дружину;

7) дитину до 18 років, яку виховують самостійно.

Відстрочка за бажанням може надаватися особі із числа дітей-сиріт  та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 Якщо призову підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може  надаватися  одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків (до звільнення в запас одного з них).

 

Призовна комісія може прийняти рішення про відстрочку незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи з того, що призов може  суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства призовник повинен утримувати.

Pamyatka Uchasnyka Icons 290

 

Відстрочка для строковиків за станом здоров’я

 

Особам, котрим ВЛК встановлений діагноз «тимчасово непридатний до

військової служби,
надається відстрочка станом на 1 рік.
Image050

 

Відстрочка строковикам для здобуття освіти

 

 

 у закладах загальної середньої освіти третього ступеня та професійної  освіти з денною формою навчання (до 21-річного віку);

 у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання,  у   тому  числі під час здобуття початкового та першого бакалаврського рівня   вищої   освіти за програмами ступеневої системи освіти;


 у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою   навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;


 у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою   навчання;

 в інтернатурі,  аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від   виробництва;

 

 у вузах, де при навчальних підрозділах проходять військову підготовку за   програмою підготовки офіцерів запасу (на строк підготовки та до присвоєння   первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця   поточного року після завершення підготовки);


 у закладах освіти інших держав у рамках міжнародних договорів України.


Особи, які перервали навчання через академічну відпустку, реалізують право на академічну мобільність, а також поновлені в закладі вищої освіти не втрачають право на відстрочку.

Pamyatka Uchasnyka Icons 61


Також відстрочка надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом,  до прийняття відповідного рішення.

 

Може надаватися в інших випадках, не передбачених законом.

Pamyatka Uchasnyka Icons 53

Призов громадян України на строкову військову службу починається проходженням призовної комісії та відправленням до військової частини

Строки проведення призову визначаються указом Президента, який публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову.

 

Виняток — указ в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову

 

Після набрання чинності указом Президента України щодо проведення чергового призову:

 

• призовники, яким надійшла повістка, зобов’язані з’явитися за адресою та в час, зазначений у повістці;

 

• якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку чергового призову;

 

• призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до військкомату за новим місцем та стати на облік.

 

 

УВАГА! Згідно з указом Президента України №678/2022 призов громадян України на строкову військову службу в жовтні – грудні 2022 року скасований через воєнний стан .

 

Порядок вручення повісток строковикам

 

TableArtboard 4

УВАГА! Виклики по телефону чи поштою не вважаються  належним  повідомленням! Повідомлення  має  бути  вручене  призовнику  особисто!  Недійсною є  повістка, на якій розписалися інші особи! Представники військкомату не можуть примусово доставити військовозобов'язаного до призовного пункту. Прибуття військовозобов'язаного до призовного пункту покладається на нього самого. Будь-який примус, утримання та перевезення призовника без його згоди є незаконними.

 

За яких підстав дозволяється НЕ прибути вчасно до призовної дільниці

 

Pamyatka Uchasnyka Icons 55

перешкода стихійного характеру

Pamyatka Uchasnyka Icons 56

смерть близького родича*

Pamyatka Uchasnyka Icons 50

хвороба

Pamyatka Uchasnyka Icons 57

інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк

 

* Близький родич – батьки, дружина, дитина, рідний брат, сестра, дід, баба.

 

УВАГА! Причини неприбуття мають бути підтверджені документально!

Pamyatka Uchasnyka Icons 60

педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади середньої освіти, за умови повного навантаження на посаді

на весь період роботи  за спеціальністю

Pamyatka Uchasnyka Icons 70

медичним працівникам, за умови повного навантаження на посаді

на весь період роботи  за фахом, але в сільській місцевості

Pamyatka Uchasnyka Icons 69

священнослужителям, які закінчили духовні навчальні заклади та займають посаду в релігійних

організаціях

на час виконання обов’язків священнослужителя

Pamyatka Uchasnyka Icons 68

Науковцям, що працюють у галузях знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь

на весь період  роботи  за цією спеціальністю

Pamyatka Uchasnyka Icons 67

резервістам

на весь період служби у військовому резерві

Pamyatka Uchasnyka Icons 66

поліцейським, особам служб цивільного захисту та працівникам    ДБР

на весь період  служби

Pamyatka Uchasnyka Icons 65

сільським, селищним, міським головам

на строк виконання повноважень

УВАГА!

Призовники, які мають відстрочку від призову на строкову службу, зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати у військкомати документи, що  підтверджують  право на відстрочку.